Главная

Болонский процесс. Автоматизация учебного процесса - Офис методиста

Лекции Захист прав споживачів при здійсненні електронних угод щодо товарів і послуг Кройтор В.А.
описание | темы | ключевые слова 

Реалізація і захист прав споживачів у сфері торговельного і побутового обслуговування, громадського харчування й інших послуг.

Законодавство України про захист прав споживачів складається з Закону України "Про захист прав споживачів" і інших актів законодавства, що видаються відповідно до нього.

Згідно ст. 3 Закону споживачі, що знаходяться на території України під час придбання, замовлення або використання товарів (робіт, послуг) для задоволення своїх побутових нестатків, мають право на:

- державний захист своїх прав;

- гарантований рівень споживання;

- належну якість товарів (робіт, послуг), торговельного й іншого видів обслуговування;

- безпеку товарів (робіт, послуг);

- необхідну, доступну і достовірну інформацію про кількість, якість і асортимент товарів (робіт, послуг);

- відшкодування збитків, заподіяних товарами (роботами, послугами) неналежної якості, а також шкоди, заподіяної небезпечними для життя і здоров'я людей товарами (роботами, послугами) у випадках, передбачених законодавством;

- звертання в суд і інші уповноважені державні органи за захистом порушених прав;

- об'єднання в громадські організації споживачів (об'єднання споживачів).

Держава, регулюючи відносини між споживачами товарів (робіт, послуг) і виготовлювачами, виконавцями, продавцями, встановлює Права споживачів і визначає механізм реалізації державного захисту їхніх прав.

При цьому вона встановлює гарантований рівень споживання, що забезпечується:

- стимулюванням виробництва товарів, виконання робіт і надання послуг;

- введенням у разі потреби нормованого розподілу товарів, якщо немає гарантій їхнього вільного придбання кожним споживачем;

- введенням компенсаційних виплат, різних видів допомоги, пільг громадянам.

Варто зупинитися на положенні Закону, що встановлює право споживача на належну якість товарів (робіт, послуг). Споживач має право вимагати від продавця (виготовлювача, виконавця), щоб якість придбаного ним товару (виконаної роботи, наданої послуги) відповідало вимогам нормативних документів, умовам договорів, а також інформації про товар (роботу, послугу), що надає продавець (виготовлювач, виконавець).

Вимоги до товару (роботи, послуги) щодо його безпеки для життя, здоров'я і майна споживача, а також навколишнього природного середовища встановлюються нормативними документами. Держава зобов'язує виготовлювача (виконавця) брати на себе визначені гарантійні зобов'язання в забезпеченні нормальної роботи (застосування, використання) товару (роботи, послуги), у тому числі комплектуючих виробів, протягом гарантійного терміну, встановленого законодавством, а у випадку його відсутності - договором. Такий термін повинен вказуватися в паспорті на товар (роботу, послугу) або на його етикетці, або в якому-небудь іншому документі, що додається до товару (роботи, послуги).

Для медикаментів, продуктів харчування й інших товарів, споживчі особливості яких можуть згодом погіршуватися і становити небезпеку для життя, здоров'я, майна і навколишнього природного середовища, встановлюється термін придатності, що вважається гарантійним терміном.

Термін придатності обчислюється від дати виготовлення. На сезонні товари (одяг, хутряні вироби й ін.) гарантійний термін обчислюється з початку відповідного сезону. Перелік сезонних товарів, гарантійні терміни по яких обчислюються з початку відповідного сезону, затверджений Постановою Кабінету міністрів України від 19.03.1994 р. № 172 "Про реалізації окремих положень Закону України "Про захист прав споживачів" гарантійні зобов'язання по якості продукції, робіт і послуг дійсні протягом гарантійних термінів (термінів придатності). Сутність гарантійного терміну полягає в тому, що, наприклад, споживач при виявленні недоліків або фальсифікації товару протягом гарантійного терміну (терміну придатності), встановленого обов'язковими для сторін правилами або договором, має право за своїм вибором вимагати від продавця або виготовлювача:

а) безкоштовного усунення недоліків товару або відшкодування витрат на їхнє виправлення споживачем або третьою особою;

б) заміни аналогічним товаром належної якості;

в) відповідного зменшення його покупної ціни;

г) заміни таким же товаром іншої моделі з відповідним перерахунком покупної ціни;

д) розриву договору і відшкодування отриманих збитків.

Зазначені вище вимоги споживача задовольняються щодо товарів, на котрі не минув термін гарантії (термін придатності). Причому щодо непродовольчих товарів, що були у вживанні і реалізовані через роздрібні комісійні торговельні підприємства, вимоги споживача, зазначені в даному пункті, задовольняються за згодою продавця (ст. 14 Закону "Про захист прав споживачів").

Гарантійні зобов'язання діють і при виконанні виконавцем робіт і наданні послуг. Так, згідно ст. 15 Закону "Про захист прав споживачів", якщо виконавець відступив від умов договору, що привело до погіршення виконання роботи (послуги), або допустив інші недоліки у виконанні роботи (послуги), споживач має право за своїм вибором вимагати безкоштовного усунення цих недоліків у відповідний термін або відшкодування витрат, що він одержав при усуненні своїми засобами недоліків роботи, або відповідного зменшення винагороди за роботу (послугу). При наявності в роботах (послугах) істотних відхилень від умов договору або інших істотних недоліків споживач має право вимагати розірвання договору і відшкодування збитків. Якщо істотні відхилення від умов договору або інші істотні недоліки були виявлені в роботі (послузі), виконаної з матеріалу споживача, споживач має право вимагати за своїм вибором або виконання її з такого ж матеріалу виконавця, або розірвання договору і відшкодування збитків. Споживач також може вимагати відшкодування збитків, заподіяних товарами (роботами, послугами) неналежної якості, а також шкоди, заподіяного небезпечними для життя і здоров'я людей товарами (роботами, послугами).

Так, згідно ст. 17 Закону "Про захист прав споживачів" збиток, заподіяний життя, здоров'ю або майну споживача товарами (роботами, послугами), що містять конструктивні, виробничі, рецептурні або інші недоліки , підлягає відшкодуванню в повному обсязі , якщо законодавством не передбачена підвищена міра відповідальності. Причому право вимагати відшкодування заподіяного збитку визнається за кожним потерпілим споживачем незалежно від того, знаходиться він або не знаходиться в договірних відносинах з виготовлювачем (виконавцем, продавцем). Таке право охороняється протягом установленого терміну служби, а якщо такий не встановлений - протягом десяти років часу виготовлення товару (прийняття роботи, послуги).

Серед перерахованих прав необхідно виділити право споживача на обмін товару належної якості. Згідно ст.20 Закону "Про захист прав споживачів" споживач має право обміняти непродовольчий товар належної якості на аналогічний у продавця, у якого він був придбаний, якщо товар не підійшов за формою, габаритам, фасону, кольору, розміру або з інших причин, не може бути їм використаний по призначенню. Споживач має право на обмін товару належної якості протягом 14 днів, не вважаючи дня покупки. Потрібно сказати, що обмін товару належної якості виконується, якщо він не вживався і якщо збережені його товарний вид, споживчі якості, пломби, ярлики, а також товарний або касовий чек або інші документи, видані споживачу разом із проданим товаром.


Перелік товарів, не підметів обміну (поверненню), на підставах, зазначених вище, затверджений Постановою Кабінету міністрів України від 19.03.94 р. "Про реалізації окремих положень Закону України "Про захист прав споживачів".

Особливо варто зупинитися на правах споживача в сфері торговельного і побутового обслуговування; суспільного харчування й інших послуг; там, де безпосередньо перетинаються інтереси продавців (виконавців) і споживачів. Згідно ст. 19 Закону "Про захист прав споживачів" за всіма громадянами однаковою мірою визнається право на задоволення їхніх потреб у сфері торговельного й іншого видів обслуговування.

Споживач має право на вільний вибір товарів і послуг у зручне для нього час з урахуванням режиму роботи продавця (виконавця). Продавець (виконавець) зобов'язаний всіляко сприяти споживачу у вільному виборі товарів і послуг.

Забороняється примушувати споживача здобувати товари і послуги неналежної якості або непотрібного асортименту. Споживач має право на перевірку якості, комплектності, міри, ваги і ціни товарів, що здобуваються, демонстрацію безпечного і правильного їхнього використання.

За вимогою споживача продавець зобов'язаний у цих випадках надати йому контрольно-вимірювальні прилади, документи про ціну товарів. У тому випадку коли під час гарантійного терміну необхідно визначити причину втрати якості товару, продавець зобов'язаний у триденний строк з дня одержання письмової заяви від споживача направити цей товар на експертизу. Експертиза проводиться за рахунок продавця. Зазначені вище й інші положення Закону "Про захист прав споживачів" знайшли розвиток у ряді підзаконних нормативних актів.

Зокрема, Постановою Кабінету міністрів України від 08.02.95 р. затверджені Порядок заняття торговельною діяльністю і правила торговельного обслуговування населення, де визначені загальні умови заняття торговельною діяльністю, основні вимоги до торговельної (торгово-виробничої) мережі і торговельного обслуговування громадян, що здобувають товари для власних побутових нестатків у підприємств (їхніх об'єднань), установ, організацій незалежно від форм власності, громадян-підприємців і іноземних юридичних осіб, що здійснюють підприємницьку діяльність, на території України в сфері торгівлі. Наказом Міністерства зовнішніх економічних зв'язків України від 28.12.94 р. затверджені Правила продажу продовольчих товарів, а Наказом від 13.03.95р. - Правила комісійної торгівлі непродовольчими товарами.

Діють також Правила обміну непродовольчих товарів, куплених у роздрібній торговельній мережі, затверджені Наказом Міністерства торгівлі УРСР від 08.08.91 р.

У виконання Указу Президента України "Про державне регулювання відносин у сфері торгівлі" від 11.07.95р. були прийняті:

- Постанова Кабінету міністрів України "Про затвердження Положення про сертифікат на право здійснення торговельної діяльності" від 10.08.95р.;

- Наказ Міністерства зовнішніх економічних зв'язків і торгівлі України "Про твердження порядку видачі сертифікатів на право здійснення торговельної діяльності" від 16.08.95 р.

Крім того, у виконання Указу Президента України "Про сертифікати на право здійснення суб'єктами підприємницької діяльності експорту, імпорту, оптової і роздрібної торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, алкогольними напоями і тютюновими виробами" від 23.06.95 р. були прийняті:

- Постанова Кабінету міністрів України від 17.08.95 р. № 654 "Про порядок видачі суб'єктам підприємницької діяльності сертифікатів на право здійснення експорту, імпорту, оптової і роздрібної торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, алкогольними напоями і тютюновими виробами";

- Наказ Міністерства зовнішніх економічних зв'язків і торгівлі України від 05.09.95 р. "Про заходи для забезпечення своєчасної видачі сертифікатів на право здійснення експорту, імпорту тютюнових виробів і імпорту алкогольних напоїв, оптової торгівлі спиртом етиловим, алкогольними напоями і тютюновими виробами, роздрібної торгівлі алкогольними напоями і тютюновими виробами".

До найбільш важливих нормативних актів, що регулюють розглянуту сферу відносин, варто також віднести Наказ Міністерства зовнішніх економічних зв'язків України від 03.07.95 р. "Про твердження Правил роботи підприємств суспільного харчування" і Постанова Кабінету міністрів України від 16.05.94 р. "Про твердження правил побутового обслуговування населення".

Крім зазначених вище права споживачів регулюються й іншими нормативними актами. Зокрема, цілий ряд статей Закону України від 16.05.95 р. "Про зв'язок" присвячений захисту прав споживачів на послуги поштового й електричного зв'язку.

Завершуючи, необхідно відзначити, що статтею 23 Закону "Про захист прав споживачів" і іншими нормативними актами передбачений досить тверда юридична відповідальність за порушення законодавства по захисту прав споживачів.

Держава, регулюючи відносини між споживачами товарів (робіт, послуг) і виготовлювачами, виконавцями, продавцями, встановлює Права споживачів і визначає механізм реалізації державного захисту їхніх прав. При цьому вона встановлює гарантований рівень споживання, що забезпечується:

- стимулюванням виробництва товарів, виконання робіт і надання послуг;

- введенням у разі потреби нормованого розподілу товарів, якщо немає гарантій їхнього вільного придбання кожним споживачем;

- введенням компенсаційних виплат, різних видів допомоги пільг громадянам.

Варто зупинитися на положенні Закону, що встановлює право споживача на належну якість товарів (робіт, послуг). Споживач має право жадати від продавця (виготовлювача, виконавця), щоб якість придбаного їм товару (виконаної роботи, наданої послуги) відповідало вимогам нормативних документів, умовам договорів, а також інформації про товар (роботу, послугу), що надає продавець (виготовлювач, виконавець). Вимоги до товару (роботі, послузі) щодо його безпеки для життя, здоров'я і майна споживача, а також навколишньої природної середовища встановлюються нормативними документами. Тому держава зобов'язує виготовлювача (виконавця) брати на себе визначені гарантійні зобов'язання в забезпеченні нормальної роботи (застосування, використання) товару (роботи, послуги), у тому числі комплектуючих виробів, протягом гарантійного терміну, встановленого законодавством, а у випадку його відсутності - договором.

Такий термін повинен вказуватися в паспорті на товар (роботу, послугу) або на його етикетці, або в якому-небудь іншому документі, що додається до товару (роботі, послузі). Для медикаментів, продуктів харчування й інших товарів, споживчі особливості яких можуть згодом погіршуватися і становити небезпеку для життя, здоров'я, майна і навколишнього природного середовища, встановлюється термін придатності, що вважається гарантійним терміном. Термін придатності обчислюється від дати виготовлення.

На сезонні товари (одяг, хутряні вироби й ін.) гарантійний термін обчислюється з початку відповідного сезону.

Перелік сезонних товарів, гарантійні терміни по яких обчислюються з початку відповідного сезону, затверджений Постановою Кабінету міністрів України від 19.03.1994 р. № 172 "Про реалізацію окремих положень Закону України "Про захист прав споживачів" Гарантійні зобов'язання по якості продукції, робіт і послуг дійсні протягом гарантійних термінів (термінів придатності). Сутність гарантійного терміну полягає в тому, що, наприклад, споживач при виявленні недоліків або фальсифікації товару протягом гарантійного терміну (терміну придатності), встановленого обов'язковими для сторін правилами або договором, має право за своїм вибором жадати від продавця або виготовлювача:

а) безкоштовного усунення недоліків товару або відшкодування витрат на їхнє виправлення споживачем або третьою особою;


б) заміни аналогічним товаром належної якості;

в) відповідного зменшення його покупної ціни;

г) заміни таким же товаром іншої моделі з відповідним перерахунком покупної ціни;

д) розриву договору і відшкодування отриманих збитків.

Зазначені вище вимоги споживача задовольняються щодо товарів, на котрі не минув термін гарантії (термін придатності). Причому щодо непродовольчих товарів, що були у вживанні і реалізовані через роздрібні комісійні торговельні підприємства, вимоги споживача, зазначені в даному пункті, задовольняються за згодою продавця (ст, 14 Закону "Про захист прав споживачів"). При цьому немає різниці в тому, де придбаний товар, - у звичайному магазині або через Інтернет.


На правах рекламы: