Главная

Болонский процесс. Автоматизация учебного процесса - Офис методиста

Нормативные документы Украины Постанова"Про затвердження Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті " Правління Національного банку України
описание | темы | ключевые слова 
Про затвердження Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті

Постанова Правління Національного банку України
від 29 березня 2001 року N 135

Зареєстровано в Міністерстві юстиції України
25 квітня 2001 р. за N 368/5559

Із змінами і доповненнями, внесеними
постановами Правління Національного банку України
від 1 серпня 2001 року N 318,
від 4 грудня 2001 року N 495,
від 10 травня 2002 року N 173

Додатково див. лист
Національного банку України
від 16 травня 2001 року N 25-111/926
лист Міністерства юстиції України
від 14 червня 2001 року N 33-41-752

Відповідно до Закону України "Про Національний банк України" та з метою приведення нормативно-правових актів Національного банку України щодо порядку здійснення безготівкових розрахунків в установах банків у відповідність до законів України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" та "Про банки і банківську діяльність" Правління Національного банку України ПОСТАНОВЛЯЄ:

1. Затвердити Інструкцію про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті (додається).

2. Визнати такою, що втратила чинність, Інструкцію N 7 "Про безготівкові розрахунки в господарському обороті України", затверджену постановою Правління Національного банку України від 02.08.96 N 204 (зі змінами).

3. Дозволити використовувати в розрахунках до 1 жовтня 2001 року бланки розрахункових документів, які були виготовлені згідно з вимогами Інструкції N 7 "Про безготівкові розрахунки в господарському обороті України", за умови доповнення їх реквізитами, передбаченими Інструкцією про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті.

4. Департаменту платіжних систем (В. М. Кравець) після державної реєстрації довести зміст цієї постанови до відома територіальних управлінь Національного банку України та комерційних банків для використання в роботі.

5. Постанова набирає чинності через десять днів після державної реєстрації в Міністерстві юстиції України.



Голова
В. С. Стельмах




ЗАТВЕРДЖЕНО
постановою Правління Національного банку України
від 29 березня 2001 р. N 135

Зареєстровано
в Міністерстві юстиції України
25 квітня 2001 р. за N 368/5559



ІНСТРУКЦІЯ
ПРО БЕЗГОТІВКОВІ РОЗРАХУНКИ В УКРАЇНІ В НАЦІОНАЛЬНІЙ ВАЛЮТІ


РОЗДІЛ I. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

1. Ця Інструкція розроблена відповідно до законів України "Про Національний банк України", "Про банки і банківську діяльність", інших законодавчих актів України та нормативно-правових актів Національного банку України.

2. Інструкція встановлює загальні правила, форми і стандарти розрахунків банків та інших юридичних і фізичних осіб у грошовій одиниці України (далі - національна валюта) на території України, що здійснюються за участю банків.

3. Вимоги цієї Інструкції поширюються на всіх учасників безготівкових розрахунків, а також на стягувачів, які здійснюють примусове списання (стягнення) коштів з рахунків цих учасників, та обов'язкові для виконання ними.

4. Терміни в цій Інструкції вживаються в такому значенні:

авізуючий банк - банк, який за дорученням банку-емітента авізує (сповіщає) акредитив бенефіціару без будь-якої відповідальності за його оплату;

акредитив - договір, що містить зобов'язання банку-емітента, за яким цей банк за дорученням клієнта (заявника акредитива) або від свого імені проти документів, які відповідають умовам акредитива, зобов'язаний виконати платіж на користь бенефіціара або доручає іншому (виконуючому) банку здійснити цей платіж;

акцепт - згода на оплату або гарантування оплати документів;

банк платника/одержувача/стягувача - банк, що обслуговує платника/одержувача/стягувача;

банк-емітент - банк, що відкрив акредитив або здійснив емісію цінних паперів, платіжних карток, або видав розрахунковий чек (чекову книжку);

безготівкові розрахунки - перерахування певної суми коштів з рахунків платників на рахунки одержувачів коштів, а також перерахування банками за дорученням підприємств і фізичних осіб коштів, унесених ними готівкою в касу банку, на рахунки одержувачів коштів. Ці розрахунки проводяться банком на підставі розрахункових документів на паперових носіях чи в електронному вигляді;

списання примусове (далі - примусове списання (стягнення) коштів) - списання коштів, що здійснюється стягувачем без згоди платника на підставі встановлених законом виконавчих документів у випадках, передбачених законом;

(термін в редакції постанови Правління
Національного банку України від 01.08.2001 р. N 318)

бенефіціар - особа, якій призначений платіж або на користь якої відкрито акредитив;

відповідальний виконавець - працівник банку, який відповідно до своїх службових обов'язків має повноваження вчиняти від імені банку певні дії, пов'язані із здійсненням розрахунків;

відповідний рахунок / відповідний позабалансовий рахунок - рахунок, призначення якого відповідно до Інструкції про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку комерційних банків України, що затверджена постановою Правління Національного банку України від 21.11.97 N 388, відповідає економічній суті операції, що за ним відображається;

виконуючий банк - банк, який за дорученням банку-емітента здійснює платіж проти документів, визначених в акредитиві. Виконуючий банк залежно від операції за акредитивом, виконання якої доручено йому банком-емітентом, також може бути авізуючим банком;

власник рахунку в банку (далі - власник рахунку) - особа, яка відкриває рахунок у банку і має право розпоряджатися коштами на ньому;

дата валютування - зазначена платником у розрахунковому документі або в документі на переказ готівки дата, починаючи з якої гроші, переказані платником отримувачу, переходять у власність отримувача. До настання дати валютування сума переказу обліковується в банку, що обслуговує отримувача, або в установі - члені платіжної системи;

(термін в редакції постанови Правління
Національного банку України від 01.08.2001 р. N 318)

документи, що засвідчують особу - паспорт громадянина України, для громадян інших країн - паспорт громадянина відповідної країни, посвідка на проживання особи без громадянства та інші, визначені законодавством, документи;

заявник акредитива - платник, який подав обслуговуючому банку заяву про відкриття акредитива;

ініціатор - особа, яка на законних підставах ініціює переказ коштів шляхом формування та подання відповідного документа на переказ або використання спеціального платіжного засобу. Ініціатором переказу може бути платник, отримувач (у разі ініціювання переказу за допомогою платіжної вимоги при договірному списанні та в інших випадках, передбачених законодавством) і стягувач (державний виконавець, який отримує відповідне право виключно на підставі визначених законом виконавчих документів) та в інших випадках, передбачених законом;

(пункт 4 розділу I доповнено терміном згідно з постановою
Правління Національного банку України від 01.08.2001 р. N 318)

інкасування (інкасо) - здійснення банком за дорученням клієнта операцій з розрахунковими та супровідними документами з метою одержання платежу або передавання розрахункових та/чи супровідних документів проти платежу, або передавання розрахункових та/чи супровідних документів на інших умовах;

клієнт - особа, яка має рахунок у банку або користується його послугами;

код банку - реквізит банку, визначений і включений до довідника банківських установ України згідно з Інструкцією про міжбанківські розрахунки в Україні, що затверджена постановою Правління Національного банку України від 27.12.99 N 621 і зареєстрована в Міністерстві юстиції України 27.01.2000 за N 53/4274;

кошти грошові (далі - кошти) - грошова одиниця України, яка виконує функції засобу платежу та обліковується на рахунках у банках;

надсилання (відсилання) паперового розрахункового документа та інших документів у паперовій формі, які надаються разом з ним, означає таке:

для банків - передавання підприємству зв'язку чи іншому спеціалізованому підприємству для відправлення засобами спецзв'язку (кур'єрською, фельд'єгерською поштою тощо) згідно з Правилами приймання, оброблення та доставки кореспонденції банківських установ спецзв'язком Державного комітету зв'язку та інформатизації України;

для органів державного казначейства, підприємств, фізичних осіб, державних виконавців та судових органів - доставляння їх представником (фізичною особою - також особисто) або передавання підприємству зв'язку чи іншому спеціалізованому підприємству для відправлення засобами спецзв'язку (кур'єрською, фельд'єгерською поштою тощо) згідно з Правилами приймання, оброблення та доставки кореспонденції банківських установ спецзв'язком Державного комітету зв'язку та інформатизації України або передавання підприємству зв'язку для відправлення рекомендованим чи цінним листом відповідно до Правил користування послугами поштового зв'язку України;

неналежний одержувач - особа, яка не має законних підстав на одержання від платника коштів, що внаслідок помилкового списання та/або зарахування надійшли на її рахунок;

неналежний платник - платник, з рахунку якого здійснено помилкове списання коштів;

неналежний стягувач - особа, що не має визначених законом підстав для ініціювання переказу грошей з рахунку платника;

(пункт 4 розділу I доповнено терміном згідно з постановою
Правління Національного банку України від 01.08.2001 р. N 318)

обслуговуючий банк (банк, що обслуговує) - банк, у якому відкрито рахунок учаснику безготівкових розрахунків та/або який здійснює для нього на договірних умовах будь-яку з операцій чи послуг, передбачених Законом України "Про банки і банківську діяльність". Функції банку, що обслуговує установи та організації, оплата видатків яких здійснюється з єдиного казначейського рахунку, виконує також орган державного казначейства;

одержувач/отримувач - особа, на рахунок якої зараховується сума переказу або яка отримує суму переказу в готівковій формі;

(термін в редакції постанови Правління
Національного банку України від 01.08.2001 р. N 318)

операційний день - частина робочого дня банку або іншої установи - члена платіжної системи, протягом якої приймаються документи на переказ і документи на відкликання та можна за наявності технічної можливості здійснити їх оброблення, передавання та виконання. Тривалість операційного дня встановлюється банком або іншою установою - членом платіжної системи самостійно та зазначається в їх внутрішніх правилах;

(термін в редакції постанови Правління
Національного банку України від 01.08.2001 р. N 318)

операційний час - частина операційного дня банку або іншої установи - члена платіжної системи, протягом якої приймаються від клієнтів документи на переказ і документи на відкликання, що мають бути оброблені, передані та виконані цим банком протягом цього самого робочого дня. Тривалість операційного часу встановлюється банком або іншою установою - членом платіжної системи самостійно та зазначається в їх внутрішніх правилах;

(термін в редакції постанови Правління
Національного банку України від 01.08.2001 р. N 318)

ордер меморіальний (далі - меморіальний ордер) - розрахунковий документ, який у випадках, передбачених цією Інструкцією, складається банком для оформлення внутрішньобанківських операцій, операцій щодо списання коштів з рахунку платника, здійснення договірного списання коштів з рахунку свого клієнта на підставі його письмового доручення або розпорядження стягувача про списання коштів з рахунку платника;

(термін в редакції постанови Правління
Національного банку України від 01.08.2001 р. N 318)

переказ грошей (далі - переказ) - рух певної суми грошей з метою її зарахування на рахунок отримувача або видачі йому в готівковій формі. Переказ вважається завершеним з часу зарахування суми переказу на рахунок отримувача або її видачі йому в готівковій формі;

(пункт 4 розділу I доповнено терміном згідно з постановою
Правління Національного банку України від 01.08.2001 р. N 318)

підприємства - юридичні особи незалежно від форми власності (у тому числі органи державної влади та установи й організації, що утримуються за рахунок коштів державного бюджету), філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи, у тому числі структурні підрозділи, виділені в процесі приватизації, виборчі фонди (політичних партій, виборчих блоків партій та кандидатів у депутати), представництва юридичних осіб - нерезидентів, іноземних інвесторів, фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності;

платіжна вимога - розрахунковий документ, що містить вимогу стягувача або при договірному списанні отримувача до банку, що обслуговує платника, здійснити без погодження з платником переказ визначеної суми коштів з рахунку платника на рахунок отримувача;

(пункт 4 розділу I доповнено терміном згідно з постановою
Правління Національного банку України від 01.08.2001 р. N 318)

платіжна вимога-доручення - розрахунковий документ, який складається з двох частин:

верхньої - вимоги одержувача безпосередньо до платника про сплату визначеної суми коштів;

нижньої - доручення платника обслуговуючому банку про списання зі свого рахунку визначеної ним суми коштів та перерахування її на рахунок одержувача;

платіжне доручення - розрахунковий документ, що містить письмове доручення платника обслуговуючому банку про списання зі свого рахунку зазначеної суми коштів та її перерахування на рахунок одержувача;

платник - особа, з рахунку якої ініціюється переказ грошей або яка ініціює переказ шляхом подання до банку або іншої установи - члена платіжної системи документа на переказ готівки разом з відповідною сумою грошей;

(термін в редакції постанови Правління
Національного банку України від 01.08.2001 р. N 318)

помилкове списання/зарахування коштів - списання/зарахування коштів, унаслідок якого з вини банку або клієнта відбувається їх списання з рахунку неналежного платника та/або зарахування на рахунок неналежного одержувача;

розрахунковий документ - складений відповідно до вимог, установлених цією Інструкцією, документ на паперовому носії, що містить доручення та/або вимогу про перерахування коштів з рахунку платника на рахунок одержувача;

електронний розрахунковий документ - документ, інформація в якому представлена у формі електронних даних, включаючи відповідні реквізити документа, який може бути сформований, переданий, збережений і перетворений у візуальну форму представлення електронними засобами;

(термін із змінами, внесеними згідно з постановою
Правління Національного банку України від 01.08.2001 р. N 318)

розрахунковий чек - розрахунковий документ, що містить письмове доручення власника рахунку (чекодавця) банку-емітенту, в якому відкрито його рахунок, про сплату чекодержателю зазначеної в чеку суми коштів;

розрахунково-касове обслуговування - надання банком клієнту на підставі укладеного між ними договору послуг, які пов'язані з переказом коштів з рахунку/на рахунок цього клієнта, видачею йому грошей у готівковій формі, а також здійсненням інших операцій, передбачених договором;

(пункт 4 розділу I доповнено терміном згідно з постановою
Правління Національного банку України від 01.08.2001 р. N 318)

списання договірне (далі - договірне списання) - списання грошей, що банк здійснює згідно з дорученням його клієнта та в порядку, передбаченому в укладеному ними договорі;

(пункт 4 розділу I доповнено терміном згідно з постановою
Правління Національного банку України від 01.08.2001 р. N 318)

термін виключено

(згідно з постановою Правління
Національного банку України від 01.08.2001 р. N 318)

сума переказу - відповідна сума коштів, яка в результаті переказу має бути зарахована на рахунок отримувача або видана йому в готівковій формі;

(пункт 4 розділу I доповнено терміном згідно з постановою
Правління Національного банку України від 01.08.2001 р. N 318)

супровідні документи - документи, подання яких разом із розрахунковим документом передбачене цією Інструкцією або договором, укладеним між банком та клієнтом;

(термін в редакції постанови Правління
Національного банку України від 10.05.2002 р. N 173)

учасники безготівкових розрахунків - банки та їх філії (далі - банки), підприємства, фізичні особи, з рахунків яких списуються або на рахунки яких зараховуються кошти;

фізичні особи - фізичні особи, які не є суб'єктами підприємницької діяльності;

чекодавець - підприємство або фізична особа, яка здійснює платіж за допомогою чека та підписує його;

чекодержатель - підприємство або фізична особа, яка є одержувачем коштів за чеком.

5. Учасники безготівкових розрахунків відкривають у будь-яких банках України за власним вибором і за згодою цих банків у порядку, що встановлюється нормативно-правовими актами Національного банку України (далі - Національний банк) та іншими актами чинного законодавства, рахунки, передбачені Інструкцією про порядок відкриття та використання рахунків у національній та іноземній валюті, що затверджена постановою Правління Національного банку України від 18.12.98 N 527 і зареєстрована в Міністерстві юстиції України 24.12.98 за N 819/3259, а також рахунки для обліку коштів у розрахунках за конкретними операціями (акредитиви, розрахункові чеки тощо).

Рахунки для обліку коштів у розрахунках за конкретними операціями (акредитиви, розрахункові чеки тощо) відкриваються підприємствами в банку, що їх обслуговує, лише на підставі заяви про відкриття рахунку.

Порядок проведення розрахункових операцій за цими рахунками регулюється цією Інструкцією, іншими нормативно-правовими актами Національного банку.

Якщо законами або рішеннями Кабінету Міністрів України встановлено, що розрахунки за рахунками здійснюються за спеціальним режимом, то ця Інструкція застосовується в частині, що не суперечить йому.

6. Банки здійснюють розрахунково-касове обслуговування своїх клієнтів на підставі відповідних договорів і своїх внутрішніх правил здійснення безготівкових розрахунків, якщо ці правила відповідають вимогам цієї Інструкції, інших нормативно-правових актів.

У випадках, передбачених чинним законодавством, клієнт може здійснювати платежі в інтересах третіх осіб.

7. Кошти з рахунків клієнтів банки списують тільки за дорученнями власників цих рахунків або за розпорядженнями стягувачів - у випадках, передбачених розділом V цієї Інструкції.

8. Доручення платників та розпорядження стягувачів про списання коштів з рахунків платники та стягувачі складають на відповідних бланках розрахункових документів, форма та порядок оформлення яких визначаються цією Інструкцією.

Платник може давати доручення про списання коштів зі свого рахунку в формі електронного розрахункового документа, якщо це передбачено договором між ним і банком.

(абзац другий пункту 8 розділу I із змінами, внесеними згідно з
постановою Правління Національного банку України від 01.08.2001 р. N 318)

Порядок оформлення, приймання, оброблення електронних розрахункових документів та здійснення розрахункових операцій з їх застосуванням регулюється окремими нормативно-правовими актами Національного банку, за винятком випадків, визначених цією Інструкцією.

(абзац третій пункту 8 розділу I із змінами, внесеними згідно з
постановою Правління Національного банку України від 01.08.2001 р. N 318)

9. Доручення платників про списання коштів зі своїх рахунків приймаються банками до виконання виключно в межах наявних на цих рахунках коштів або якщо договором між банком та платником передбачено їх приймання та виконання в разі відсутності/недостатності коштів на цих рахунках.

Списання коштів з рахунку платника, залежно від конкретного випадку, документально оформляється в банку платника розрахунковим документом, а у випадках, передбачених цією Інструкцією, - меморіальним ордером або реєстром чеків чи реєстром документів за акредитивом.

10. Розпорядження стягувачів про примусове списання (стягнення) коштів з рахунків платників приймаються банками незалежно від наявності на них достатнього залишку коштів та виконуються ними частково в межах наявного залишку коштів, а у невиконаній сумі повертаються стягувачам.

11. У разі відсутності/недостатності коштів на рахунку платника банк не здійснює облік заборгованості платника, не сплаченої в строк, та не веде реєстр розрахункових і виконавчих документів, не оплачених у строк у зв'язку з відсутністю коштів на рахунку платника, за винятком здійснення банком таких операцій в межах укладених ним цивільно-правових договорів і в порядку, визначеному цими договорами.

12. Банк (установа банку), який не може виконати розрахунковий документ на списання/примусове списання (стягнення) коштів з рахунку клієнта банку в установлений чинним законодавством термін через відсутність/недостатність коштів на своєму кореспондентському рахунку, зобов'язаний:

взяти розрахунковий документ платника/стягувача на обліковування за відповідним позабалансовим рахунком;

надіслати письмове повідомлення платнику/стягувачу про невиконання його розрахункового документа із зазначенням причини: "Відсутність/недостатність коштів на кореспондентському рахунку банку" (додаток 25);

вжити заходів для відновлення своєї платоспроможності.

Платник/стягувач, отримавши повідомлення банку, для забезпечення своїх прав щодо розрахунків може вжити заходів відповідно до чинного законодавства.

(пункт 12 розділу I в редакції постанови Правління
Національного банку України від 01.08.2001 р. N 318)

13. При здійсненні розрахунків можуть застосовуватись акредитивна, інкасова, вексельна форма розрахунків, а також форми розрахунків за розрахунковими чеками та з використанням розрахункових документів на паперових носіях та в електронному вигляді.

Ця Інструкція встановлює правила використання при здійсненні розрахункових операцій платіжних інструментів у формі:

меморіального ордера (додатки 1, 1-а, 1-б);

платіжного доручення (додаток 2);

платіжної вимоги-доручення (додаток 3);

платіжної вимоги (додатки 4 та 4-а);

розрахункового чека (додатки 5 та 6);

акредитива (додаток 7).

Використання банківських платіжних карток та векселів як платіжних інструментів регулюється чинним законодавством, у тому числі окремими нормативно-правовими актами Національного банку.

14. Клієнти банків для здійснення розрахунків самостійно обирають передбачені цією Інструкцією платіжні інструменти (за винятком меморіального ордера) і зазначають їх під час укладення договорів.

15. Зупинення видаткових операцій за рахунками юридичних або фізичних осіб здійснюється уповноваженими державними органами відповідно до законів України і виключно у випадках, передбачених ними.

Відновлюються такі операції за рахунками тільки органом, який прийняв рішення про їх зупинення, або за рішенням суду.

У разі надходження до банку рішення суду про стягнення коштів з рахунків юридичних чи фізичних осіб, за якими уповноваженим державним органом зупинено видаткові операції, воно підлягає негайному виконанню, за винятком випадків введення мораторію відповідно до Закону України "Про банки і банківську діяльність".

Банк, що обслуговує ініціатора, у разі виникнення обгрунтованої підозри ініціювання переказу без законних підстав має право надіслати (письмово або в електронному вигляді) вказівку банку, що обслуговує отримувача, зупинити зарахування суми переказу на рахунок отримувача або, якщо вона вже зарахована, заблокувати на строк до п'яти робочих днів відповідну суму коштів на рахунку отримувача до з'ясування всіх обставин. Вказівка має довільну форму та засвідчується підписами керівника (його заступника) і головного бухгалтера (його заступника) банку, що обслуговує ініціатора.

(пункт 15 розділу I доповнено абзацом четвертим згідно з постановою
Правління Національного банку України від 01.08.2001 р. N 318)

Банк, що обслуговує отримувача, зобов'язаний виконати вказівку банку, що обслуговує ініціатора, про зупинення зарахування суми переказу на рахунок отримувача або, якщо вона вже зарахована, заблокувати цю суму на рахунку отримувача на строк до п'яти робочих днів.

(пункт 15 розділу I доповнено абзацом п'ятим згідно з постановою
Правління Національного банку України від 01.08.2001 р. N 318)

Відповідальність за невиконання такої вказівки банк, що обслуговує отримувача, і його керівництво несуть відповідно до законодавства України. У разі відсутності коштів на рахунку отримувача на час надходження такої вказівки банк, що обслуговує отримувача, і його керівництво відповідальності не несуть.

(пункт 15 розділу I доповнено абзацом шостим згідно з постановою
Правління Національного банку України від 01.08.2001 р. N 318)

16. Доручення платників про списання коштів зі своїх рахунків і зарахування коштів на рахунки одержувачів банки здійснюють у термін, установлений чинним законодавством.

За несвоєчасне списання/зарахування коштів з рахунків/на рахунки клієнтів банки несуть відповідальність згідно з чинним законодавством та укладеними договорами.

Платник несе відповідальність перед банком, що його обслуговує, згідно з укладеним між ними договором.

(пункт 16 розділу I доповнено абзацом третім згідно з постановою
Правління Національного банку України від 01.08.2001 р. N 318)

17. За необґрунтованість примусового списання (стягнення) коштів, недостовірність даних, зазначених у розрахункових документах, стягувач несе відповідальність згідно з чинним законодавством та відшкодовує збитки, завдані внаслідок безпідставного примусового списання (стягнення) коштів, у порядку, передбаченому чинним законодавством.

18. Платники самостійно нараховують пеню на несвоєчасно сплачені ними суми податкового боргу, оформляючи і подаючи до банку окреме платіжне доручення про сплату пені.

У платіжному дорученні про сплату пені в реквізиті "Призначення платежу" зазначається таке: "Пеня за прострочення... (вид платежу)", а також номер, дата і сума розрахункового документа про сплату податкового боргу, за прострочення якого нараховано пеню. Крім того, у цьому реквізиті платіжного доручення платник може наводити розрахунок суми пені з посиланням на закон, згідно з яким установлено її розмір.

Відповідальність за правильність визначення суми пені, повноту і своєчасність її сплати несе платник.

19. Законодавством і договорами можуть бути передбачені додаткові санкції, крім зазначених у цьому розділі, за окремі порушення під час виконання грошових зобов'язань або здійснення примусового списання (стягнення) коштів.

20. Банк не несе відповідальності за достовірність змісту розрахункового документа, оформленого клієнтом, а також за повноту і своєчасність сплати клієнтом податків, зборів та обов'язкових платежів, за винятком випадків, передбачених нормативно-правовими актами Національного банку.

Відповідальність за відповідність інформації, зазначеної в розрахунковому документі, суті операції, за якою здійснюється переказ, несе платник, який у разі її невідповідності має відшкодовувати банку завдану внаслідок цього шкоду.

(пункт 20 розділу I доповнено новим абзацом другим згідно з
постановою Правління Національного банку України від 01.08.2001 р. N 318,
у зв'язку з цим абзаци другий - четвертий
вважати відповідно абзацами третім - п'ятим)

Усі спори, які можуть виникнути з цих питань між учасниками розрахунків, вирішуються ними відповідно до чинного законодавства.

Спірні питання між банками та їх клієнтами розглядаються ними відповідно до чинного законодавства.

Претензії за розрахунками, що виникають між клієнтами, розглядаються сторонами відповідно до чинного законодавства без участі обслуговуючих банків.

21. Банк на підставі інформації, що міститься в розрахункових документах на паперових носіях та в електронному вигляді, складає регістри аналітичного обліку (особові рахунки клієнтів), в яких відображаються (у вигляді дебетових і кредитових оборотів) суми за кожним виконаним документом. Вимоги до форми та потрібних реквізитів особових рахунків визначені Положенням про організацію бухгалтерського обліку та звітності в банківських установах України, що затверджене постановою Правління Національного банку України від 30.12.98 N 566 і зареєстроване в Міністерстві юстиції України 01.02.99 за N 56/3349, та передбачаються в договорах про розрахунково-касове обслуговування банками клієнтів.

РОЗДІЛ II. ЗАГАЛЬНІ ПРАВИЛА ДОКУМЕНТООБІГУ

1. Розрахункові документи складаються на бланках, форми яких визначені цією Інструкцією (за винятком платіжного доручення платника, що відповідно до розділу III цієї Інструкції складається в довільній формі). Реквізити розрахункових документів за формами, наведеними в додатках до цієї Інструкції, заповнюються згідно з вимогами додатка 8 до цієї Інструкції та відповідних її розділів.

2. Бланки розрахункових документів (крім розрахункових документів, що належать до документів суворого обліку та/або виготовляються і розповсюджуються централізовано (розрахункові чеки), а також платіжних доручень, що відповідно до розділу III цієї Інструкції складаються в довільній формі) виготовляються на папері формату А4 або А5 будь-яким способом (друкарським, з використанням комп'ютерної техніки тощо) за умови обов'язкового забезпечення наявності та схематичного розташування усіх елементів (рамки, лінії, текстові елементи тощо, за винятком цифр у квадратних дужках, що позначають номери реквізитів), згідно із зразками, наведеними у додатках до цієї Інструкції.

Усі текстові елементи бланків мають бути виконані українською мовою.

3. Відповідальність за правильність заповнення реквізитів розрахункового документа, у тому числі номерів рахунків і кодів банків, суми податку на додану вартість і кодів бюджетної класифікації, несе особа, яка оформила цей документ і подала його до обслуговуючого банку.

4. Банки перевіряють відповідність заповнення реквізитів розрахункових документів клієнтів вимогам додатка 8 до цієї Інструкції:

банк платника перевіряє заповнення таких реквізитів: "Платник", "Код платника", "Рахунок платника", "Банк платника", "Код банку платника", а також "М. П." та "Підписи платника" (якщо вони передбачені формою документа);

банк одержувача - заповнення таких реквізитів: "Одержувач", "Код одержувача", "Рахунок одержувача", "Банк одержувача", "Код банку одержувача", а також "М. П. одержувача" та "Підписи одержувача" (якщо вони передбачені формою документа);

банк стягувача - заповнення таких реквізитів: "Стягувач", "Код стягувача", "Рахунок стягувача", "Банк стягувача", "Код банку стягувача", а також "М. П. стягувача" та "Підписи стягувача" (якщо вони передбачені формою документа).

5. Розрахункові документи, в яких перевірені реквізити заповнено з порушенням вимог додатка 8 до цієї Інструкції, повертаються банком, що здійснив їх перевірку, без виконання у порядку, передбаченому пунктами 15 і 16 цього розділу.

Також банки повертають без виконання розрахункові документи, якщо:

у розрахунковому документі не заповнено хоча б один із реквізитів, заповнення якого передбачено його формою;

відсутні супровідні документи, надання яких разом з розрахунковим документом передбачено цією Інструкцією, або закінчився строк дії цих супровідних документів;

порушено інші вимоги цього розділу та розділу V цієї Інструкції.

У разі недотримання банками вимог, викладених у цьому пункті та в пункті 4 цього розділу, відповідальність за шкоду, завдану платнику (отримувачу, стягувачу), покладається на банк, що обслуговує платника (отримувача, стягувача).

(пункт 5 розділу II доповнено абзацом шостим згідно з постановою
Правління Національного банку України від 01.08.2001 р. N 318)

6. Розрахунковий документ (за винятком розрахункового чека) виписується в кількості примірників, потрібних для всіх учасників безготівкових розрахунків (але не менше ніж два), з використанням електронно-обчислювальних та друкарських машин (далі - технічні засоби), за один раз із використанням копіювального або самокопіювального паперу.

Якщо використання копіювального (самокопіювального) паперу неможливе, то на всіх тотожних примірниках розрахункового документа в правому верхньому куті проставляються їх порядкові номери (наприклад, 1, 2, 3 тощо).

Дозволяється заповнення розрахункового документа від руки (кульковою ручкою, чорнилом темного кольору).

7. Перший примірник розрахункового документа (незалежно від способу його виготовлення) має містити відбиток печатки (якщо наявність печатки передбачена) та підписи/підпис відповідальних осіб/особи.

8. Під час підписування розрахункового документа не дозволяється використання факсиміле, а також виправлення та заповнення розрахункового документа в кілька прийомів.

9. Банк не має права робити виправлення в розрахунковому документі клієнта, за винятком випадків, обумовлених пунктами 24 і 25 цього розділу та іншими нормативно-правовими актами Національного банку.

10. Клієнт, виходячи з технічних можливостей своїх та обслуговуючого банку, може подавати до банку розрахункові документи як на паперових носіях, так і у вигляді електронних розрахункових документів, використовуючи програмно-технічний комплекс "клієнт - банк". Спосіб подання клієнтом документів до банку передбачається в договорі між банком та клієнтом про розрахунково-касове обслуговування.

(пункт 10 розділу II із змінами, внесеними згідно з постановою
Правління Національного банку України від 01.08.2001 р. N 318)

11. Якщо закінчення строку для пред'явлення розрахункового документа в банк припадає на неробочий день, то останнім днем строку вважається робочий день, наступний за неробочим.

12. Розрахункові документи приймаються банками без обмеження їх максимальної або мінімальної суми, крім випадків, передбачених чинним законодавством, у тому числі нормативно-правовими актами Національного банку.

13. Банки приймають до виконання тільки розрахункові документи:

своїх клієнтів, які подають їх у банк у порядку, передбаченому договорами про розрахунково-касове обслуговування цих клієнтів;

клієнтів інших банків або органів державного казначейства, якщо документи надсилають безпосередньо інші банки або органи державного казначейства.

Платіжні вимоги на примусове списання (стягнення) коштів, що оформлені державними виконавцями або податковими органами і на яких є підпис відповідального виконавця та відбиток штампа банку, що обслуговує їх, також приймаються до виконання, якщо їх надсилає в банк платника безпосередньо державний виконавець або податковий орган.

Розрахункові документи, оформлені своїми клієнтами, банк приймає протягом часу, визначеного в договорах про розрахунково-касове обслуговування цих клієнтів. Розрахункові документи, оформлені клієнтами інших банків або органів державного казначейства, банк приймає протягом операційного дня.

14. Банк платника на всіх примірниках прийнятих розрахункових документів і на реєстрах обов'язково заповнює реквізити "Дата надходження" і "Дата виконання", а банк стягувача - "Дата надходження в банк стягувача" (якщо ці реквізити передбачені формою документа), засвідчуючи їх підписом відповідального виконавця та відбитком штампа банку. На документах, прийнятих банком після закінчення операційного часу, крім того, ставиться штамп "Вечірня".

Якщо дата складання розрахункового документа (реєстру) збігається з датою його виконання (списання банком коштів за цим документом), то реквізит "Дата надходження" може не заповнюватися.

Відміткою про дату реєстрації банком платіжного доручення платника про сплату платежів до бюджету є заповнення в ньому реквізиту "Дата надходження", який банк заповнює незалежно від дати складання платником цього платіжного доручення.

Ініціювання переказу вважається завершеним з часу прийняття банком платника розрахункового документа на виконання.

(пункт 14 розділу II доповнено абзацом четвертим згідно з постановою
Правління Національного банку України від 01.08.2001 р. N 318)

15. Порядок повернення банком своїм клієнтам супровідних документів та оформлених ними розрахункових документів визначається в договорах про розрахунково-касове обслуговування клієнтів. Якщо такий порядок у договорі не визначено, то документи клієнту повертаються в день їх надходження із зазначенням причин повернення згідно з пунктом 16 цього розділу.

16. У разі відмови виконати розрахунковий документ, оформлений клієнтом іншого банку чи органу державного казначейства, банк у день надходження документа має зробити на його зворотному боці напис про причину повернення документа без виконання (з обов'язковим посиланням на розділ/пункт нормативно-правового акта Національного банку, який порушено), зазначити дату його повернення (це засвідчується підписами відповідального виконавця і працівника, на якого покладено функції контролера, та відбитком штампа банку) і не пізніше наступного робочого дня надіслати цей розрахунковий документ та всі супровідні документи, що отримані разом з ним, у банк чи орган державного казначейства, від якого вони надійшли.

Напис про причину повернення без виконання розрахункового документа про примусове списання (стягнення) коштів за виконавчим документом засвідчується підписами керівника (його заступника) і головного бухгалтера (його заступника) установи банку.

(пункт 16 розділу II доповнено абзацом другим згідно з постановою
Правління Національного банку України від 01.08.2001 р. N 318)

17. Платіжні вимоги на примусове списання (стягнення) коштів, що надсилали в банк платника самі державні виконавці або податкові органи, банк повертає рекомендованим чи цінним листом безпосередньо їм.

18. Розрахункові документи, що надійшли до банку протягом операційного часу, він виконує в день їх надходження. Розрахункові документи, що надійшли після операційного часу, банк виконує наступного робочого дня. Розрахункові документи на списання коштів з рахунків платника, що надійшли до банку після операційного часу, банк може виконувати в день їх надходження, якщо це визначено договором про розрахунково-касове обслуговування. За порушення цих строків банк, що обслуговує платника, несе відповідальність згідно з чинним законодавством України.

(абзац перший пункту 18 розділу II із змінами, внесеними згідно з
постановою Правління Національного банку України від 01.08.2001 р. N 318)

Якщо платіжні вимоги надійшли до банку протягом операційного часу, але на час надходження на рахунку платника недостатньо коштів для їх виконання, то в день надходження такі документи виконуються частково (у порядку, визначеному пунктом 18 розділу V цієї Інструкції) та повертаються в порядку, визначеному пунктами 15 і 16 цього розділу. У разі відсутності коштів на рахунку платника для виконання розрахункових документів, що надійшли до банку протягом операційного часу, такі документи цього самого дня повертаються без виконання в порядку, визначеному пунктами 15 і 16 цього розділу (якщо інше не передбачено договором про розрахунково-касове обслуговування платника).

Платіжні вимоги, які надійшли до банку після операційного часу, банк (незалежно від наявності коштів на рахунку платника на час їх надходження) виконує наступного операційного дня. Якщо на початок наступного операційного дня на рахунку платника буде недостатньо коштів для виконання платіжних вимог, то вони цього самого дня виконуються частково (у порядку, визначеному пунктом 18 розділу V цієї Інструкції) та повертаються в порядку, визначеному пунктами 15 і 16 цього розділу. Якщо на його початок на рахунку платника будуть відсутні кошти для виконання платіжних вимог, то такі документи цього дня повертаються в порядку, визначеному пунктами 15 і 16 цього розділу.

Якщо до банку надійшло разом кілька розрахункових документів, то при їх виконанні додержується такий пріоритет: спочатку виконуються платіжні вимоги, оформлені на підставі рішень судів, потім - розрахункові документи на сплату платежів до бюджетів, після цього - платіжні вимоги, оформлені на підставі інших виконавчих документів. Усі інші документи виконуються у порядку їх послідовного надходження.

19. Розрахункові документи (платіжні вимоги, розрахункові чеки тощо), надані клієнтом обслуговуючому банку для інкасування, надсилаються цим банком до банку платника в день їх надходження або, якщо документи надійшли після операційного часу, - наступного робочого дня.

Строки відсилання документів, передбачених договором про відкриття акредитива, визначаються цим договором.

20. Списання коштів з рахунку платника здійснюється на підставі першого примірника розрахункового документа, який залишається на зберіганні в банку платника.

Інші примірники розрахункового документа, але не менше ніж один (за винятком розрахункових чеків), банк передає платнику.

Умови (строки, періодичність тощо) передавання розрахункових документів, у тому числі електронних розрахункових документів, що підтверджують списання/зарахування коштів з/на рахунків/и клієнтів банку або підтверджують прийняття документів на інкасо, визначаються в договорах про розрахунково-касове обслуговування клієнтів з урахуванням вимог цієї Інструкції.

(абзац третій пункту 20 розділу II із змінами, внесеними згідно з
постановою Правління Національного банку України від 01.08.2001 р. N 318)

Банки самостійно визначають порядок формування та зберігання розрахункових документів, забезпечуючи їх сувору схоронність. Визначаючи строки зберігання розрахункових документів, банки мають керуватися Переліком документів Національного банку, установ і організацій його системи, акціонерно-комерційних та комерційних банків України із зазначенням строків зберігання, що затверджений постановою Правління Національного банку України від 23.12.96 N 327.

21. Платежі з рахунків клієнтів банк здійснює в межах залишків коштів на цих рахунках на початок операційного дня.

22. У разі технічної можливості врахування коштів, що надходять на рахунки клієнтів протягом операційного дня (поточні надходження), банк може здійснювати платежі з їх рахунків з урахуванням цих сум, якщо це визначено в договорі про розрахунково-касове обслуговування.

(пункт 22 розділу II із змінами, внесеними згідно з постановою
Правління Національного банку України від 01.08.2001 р. N 318)

23. Факт списання коштів з рахунку платника документально оформляється меморіальним ордером за формою додатків 1, 1-а, 1-б до цієї Інструкції (залежно від конкретного випадку) для:

часткової оплати розрахункових документів;

документального підтвердження операцій з перерахування з банківських рахунків на користь клієнтів-одержувачів (фізичних та юридичних осіб) унесених у касу банку коштів. У меморіальних ордерах, які банк складає для оформлення операцій з перерахування на рахунки одержувачів коштів, що внесені юридичними або фізичними особами в касу банку готівкою згідно з вимогами Інструкції з організації емісійно-касової роботи в установах банків України, що затверджена постановою Правління Національного банку України від 07.07.94 N 129, у реквізиті "Призначення платежу" зазначаються або номер і дата договору з одержувачем за його наявності, або найменування юридичної особи (прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи), яка внесла готівку до каси банку;

перерахування коштів, зарахованих на рахунок "Кредитові суми до з'ясування";

перерахування банком коштів для вжиття заходів щодо виконання рішення (ухвали) суду, санкціонованої прокурором постанови слідчого, постанови державного виконавця про арешт коштів на рахунку;

виконання банком платіжних доручень платника в довільній формі;

перерахування банком коштів при закритті акредитива;

списання банком коштів з рахунку свого клієнта відповідно до наказу про примусову сплату боргового зобов'язання (додаток 22) у разі несвоєчасного погашення клієнтом кредиту або відсотків за його користування, якщо це передбачено в кредитному договорі. У реквізиті "Призначення платежу" меморіального ордера, який банк складає для оформлення цієї операції, зазначаються назва, номер і дата наказу банку, номер і дата кредитного договору, за яким видавався кредит, а також назва і стаття закону, який передбачає таке списання;

(пункт 22 розділу II доповнено новим абзацом
восьмим згідно з постановою Правління
Національного банку України від 01.08.2001 р. N 318)

здійснення банком-кредитором договірного списання коштів з рахунку свого клієнта на підставі його доручення про таке списання, обумовленого в договорі про розрахунково-касове обслуговування або іншому договорі про надання банківських послуг. У реквізиті меморіального ордера "Призначення платежу" банк зазначає номер, дату і пункт договору, яким передбачено можливість застосування договірного списання;

(пункт 22 розділу II доповнено новим абзацом
дев'ятим згідно з постановою Правління
Національного банку України від 01.08.2001 р. N 318)

документального оформлення внутрішньобанківських операцій.

(пункт 22 розділу II доповнено новим абзацом
десятим згідно з постановою Правління
Національного банку України від 01.08.2001 р. N 318,
у зв'язку з цим абзаци восьмий і дев'ятий
вважати відповідно абзацами одинадцятим і дванадцятим)

Дата складання меморіального ордера має відповідати даті списання коштів з рахунку платника. Меморіальний ордер засвідчується підписами відповідального виконавця банку, який його оформив, і працівника, на якого покладено функції контролера, та відбитком штампа банку.

(абзац одинадцятий пункту 23 розділу II із змінами, внесеними згідно з
постановою Правління Національного банку України від 01.08.2001 р. N 318)

Використання в розрахунках меморіальних ордерів здійснюється з урахуванням вимог цього розділу.

24. Банк платника може робити в розрахункових документах виправлення реквізитів у разі:

часткового виконання розрахункового документа (реквізит "Сума" виправляється у порядку, передбаченому пунктом 18 розділу V цієї Інструкції);

зміни з ініціативи банку платника (у зв'язку з реорганізацією банку, зміною в банку системи обліку, виконанням банком вимог нормативно-правових актів Національного банку) номера рахунку платника, назви та коду банку платника.

25. Відповідальний виконавець уносить у розрахунковий документ виправлення, передбачені пунктом 24 цього розділу, засвідчуючи їх своїм підписом. На звороті цього розрахункового документа зазначаються дата внесення виправлень, пункт Інструкції, згідно з яким вони вносяться, підстава для їх унесення, і це засвідчується підписами відповідального виконавця та працівника, на якого покладено функції контролера, і відбитком штампа банку.

26. У разі надходження в банк рішення органу, який згідно з законом виконує функції з ліквідації або реорганізації підприємства, або рішення суду/господарського суду про реорганізацію платника (шляхом утворення іншої або інших юридичних осіб чи утворення структурного підрозділу юридичної особи або шляхом ліквідації юридичної особи тощо), банк платника не пізніше наступного робочого дня припиняє приймання доручень платника та розпоряджень стягувачів про списання коштів з рахунку платника, що надходять у банк. Розрахункові документи, що надходять у банк, він повертає у порядку, визначеному пунктами 15 і 16 цього розділу. Розпоряджається рахунком орган, уповноважений на це відповідно до Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

(пункт 26 розділу II із змінами, внесеними згідно з постановою
Правління Національного банку України від 04.12.2001 р. N 495)

27. Платіжну вимогу стягувач може відкликати в будь-який час до списання коштів з рахунку платника шляхом подання до банку, що обслуговує стягувача, листа про відкликання.

У листі про відкликання платіжної вимоги мають зазначатися: назва, номер рахунку платника, назва та код банку платника, номер, дата і сума документа, що відкликається, та потреба в поверненні розрахункових та/або супровідних документів. Цей лист засвідчується підписами відповідальних осіб стягувача та відбитком печатки, які мають відповідати зразкам підписів та відбитка печатки, заявленим у картці із зразками підписів та відбитка печатки, що зберігається в банку, що обслуговує стягувача.

Банк стягувача не пізніше наступного робочого дня надсилає до банку платника лист про відкликання платіжної вимоги. Банк платника повертає без виконання платіжну вимогу, що надходить в банк після отримання ним листа про її відкликання. Ця платіжна вимога повертається з усіма супровідними документами, що надавались разом з нею.

Банк платника не має права на списання з рахунку платника коштів за розрахунковим документом після отримання листа про його відкликання. Якщо всупереч отриманому листу про відкликання суму переказу списано з рахунку платника та перераховано отримувачу, то повернення платником цієї суми здійснюється у судовому порядку. Банк, що не виконав лист про відкликання або прострочив строк його передавання банку платника, несе відповідальність згідно з законодавством.

(пункт 27 розділу II доповнено новим абзацом
четвертим згідно з постановою Правління
Національного банку України від 01.08.2001 р. N 318,
у зв'язку з цим абзаци четвертий і п'ятий
вважати відповідно абзацами п'ятим і шостим)

Інші розрахункові документи їх виписувачі мають право відкликати з банку, що їх обслуговує, у порядку, визначеному внутрішніми правилами цього банку.

Розрахунковий документ відкликається тільки в повній сумі.

28. Банк платника в разі надходження запиту (письмово або в електронній формі) від банку, що обслуговує стягувача, не пізніше ніж наступного робочого дня після дня отримання такого запиту повідомляє останньому дату надходження в банк платника розрахункового документа стягувача на примусове списання (стягнення) коштів, а в разі його повернення - дату повернення.

Банк ініціатора зобов'язаний на вимогу ініціатора письмово повідомити про стан виконання його доручення, що міститься на відповідному документі на переказ.

(пункт 28 розділу II доповнено абзацом другим згідно з постановою
Правління Національного банку України від 01.08.2001 р. N 318)

29. Банк одержувача зобов'язаний зарахувати кошти на рахунки своїх клієнтів за електронними розрахунковими документами в день отримання їх від розрахункової палати, якщо під час здійснення контролю реквізитів цих документів, що здійснюється відповідно до цього розділу, не виявлено розбіжностей.

(абзац перший пункту 29 із змінами, внесеними згідно з постановою
Правління Національного банку України від 01.08.2001 р. N 318)

Банк, що обслуговує платника, зобов'язаний перевірити відповідність номера рахунку платника і його коду (номера), що зазначені в електронному розрахунковому документі, і приймати цей документ до виконання тільки, якщо вони належать цьому платнику.

(абзац другий пункту 29 в редакції постанови
Правління Національного банку України від 01.08.2001 р. N 318)

Банк, що обслуговує отримувача, зобов'язаний перевірити відповідність номера рахунку отримувача і його коду (номера), що зазначені в електронному розрахунковому документі, і приймати цей документ до виконання тільки, якщо вони належать цьому отримувачу. У разі їх невідповідності банк має право затримати суму переказу на строк до двох робочих днів для встановлення належного отримувача цих коштів. У разі неможливості встановлення належного отримувача, банк зобов'язаний повернути кошти, переказані за цим документом, банку, що обслуговує платника, із зазначенням причини їх повернення (у порядку відповідно до пунктів 15 і 16 цього розділу). У разі недотримання цих вимог відповідальність за шкоду, завдану суб'єктам переказу, покладається на банк, що обслуговує отримувача.

(пункт 29 розділу II доповнено новим абзацом
третім згідно з постановою Правління
Національного банку України від 01.08.2001 р. N 318,
у зв'язку з цим абзац третій вважати
відповідно абзацом четвертим)

Банк, що обслуговує отримувача, може здійснювати додатковий контроль за зарахуванням коштів на його рахунок (контроль за інформацією про призначення платежу під час зарахування на рахунки нерезидентів тощо) за електронними розрахунковими документами, якщо це передбачено в договорі про розрахунково-касове обслуговування цього отримувача.

(абзац четвертий пункту 29 розділу II в редакції постанови
Правління Національного банку України від 01.08.2001 р. N 318)

30. У разі виявлення розбіжностей у реквізитах перевірених електронних розрахункових документів, то банк одержувача зараховує кошти, що надійшли на адресу одержувача, на рахунок "Кредитові суми до з'ясування".

(абзац перший пункту 30 розділу II із змінами, внесеними згідно з
постановою Правління Національного банку України від 01.08.2001 р. N 318)

Паперова копія електронного розрахункового документа, кошти за яким зараховані на рахунок "Кредитові суми до з'ясування", засвідчується підписом відповідального виконавця та зберігається в документах дня банку.

(абзац другий пункту 30 розділу II із змінами, внесеними згідно з
постановою Правління Національного банку України від 01.08.2001 р. N 318)

Якщо кошти зараховані на рахунок "Кредитові суми до з'ясування" унаслідок відсутності в банку рахунку, зазначеного в електронному розрахунковому документі як рахунок одержувача, або його закриття, то кошти з рахунку "Кредитові суми до з'ясування" цей банк повертає не пізніше наступного робочого дня після їх надходження.

(абзац третій пункту 30 розділу II із змінами, внесеними згідно з
постановою Правління Національного банку України від 01.08.2001 р. N 318)

У разі зарахування коштів на рахунок "Кредитові суми до з'ясування" для здійснення банком одержувача додаткового контролю він не пізніше наступного робочого дня відповідними каналами зв'язку надсилає запит до банку платника для з'ясування/уточнення реквізитів електронного розрахункового документа.

(абзац четвертий пункту 30 розділу II із змінами, внесеними згідно з
постановою Правління Національного банку України від 01.08.2001 р. N 318)

Якщо протягом трьох робочих днів з дня надсилання запиту відповідь від банку платника не одержана, то нез'ясована сума повертається в банк платника на той самий рахунок, з якого кошти надійшли. Операція з повернення цих коштів оформляється банком одержувача меморіальним ордером.

31. Кошти вважаються зарахованими на рахунок одержувача, відкритий в банку, після відображення їх на цьому рахунку в щоденному оборотно-сальдовому балансі банку.

Повернення коштів, зарахованих на рахунок одержувача, здійснюється у судовому порядку.

32. Кошти, що помилково зараховані на рахунок неналежного одержувача, мають повертатися ним у строки, установлені чинним законодавством, за порушення яких неналежний одержувач несе відповідальність відповідно до чинного законодавства. У разі неповернення неналежним одержувачем за будь-яких причин коштів у зазначений строк повернення їх здійснюється у судовому порядку.

Банк, що обслуговує неналежного одержувача, не несе відповідальності за своєчасність подання ним розрахункового документа на повернення помилково зарахованих на його рахунок коштів.

33. Якщо з вини банку кошти зараховані на рахунок неналежного одержувача, то банк зобов'язаний одразу після виявлення своєї помилки перерахувати ці кошти на рахунок одержувача, якому вони призначалися, але внаслідок помилки банку не були зараховані. У разі невиконання банком цієї вимоги одержувач, якому призначалися кошти, має право у порядку, установленому законом, вимагати від банку-порушника сплати пені в розмірі, визначеному чинним законодавством України. Суму цих коштів банк відображає за рахунками дебіторської заборгованості до часу її відшкодування неналежним одержувачем.

(абзац перший пункту 33 розділу II із змінами, внесеними згідно з
постановою Правління Національного банку України від 01.08.2001 р. N 318)

Одночасно банк, який помилково переказав кошти, зобов'язаний негайно надіслати повідомлення неналежному одержувачу (безпосередньо або через банк, що обслуговує цього одержувача) про здійснення йому помилкового переказу та про необхідність повернути зазначену суму протягом трьох робочих днів з дати надходження такого повідомлення. Форма повідомлення про здійснення помилкового переказу (далі у цьому розділі - повідомлення), яке надсилає банк неналежному одержувачу, наведена в додатку 23 до цієї Інструкції.

(абзац другий пункту 33 розділу II в редакції постанови
Правління Національного банку України від 01.08.2001 р. N 318)

Банк, що обслуговує неналежного одержувача, отримавши повідомлення, передає його (у день отримання, але не пізніше наступного робочого дня) одержувачу під підпис або надсилає рекомендованим листом. У разі неповернення неналежним одержувачем коштів добровільно банк, з вини якого кошти цьому одержувачу зараховані не за призначенням, стягує їх у судовому порядку.

Переказану неналежним одержувачем згідно з повідомленням суму коштів банк направляє на погашення дебіторської заборгованості. У разі несвоєчасного повернення неналежним одержувачем коштів банк, що надсилав повідомлення, має право вимагати в установленому законом порядку сплати цим одержувачем пені у визначеному чинним законодавством розмірі. Спори між банком, з вини якого здійснено помилковий переказ коштів, та неналежним одержувачем цих коштів вирішуються у судовому порядку.

(пункт 33 розділу II доповнено абзацом четвертим згідно з постановою Правління Національного банку України від 01.08.2001 р. N 318)

34. Банк, з вини якого кошти списано з рахунку неналежного платника, зобов'язаний повернути на рахунок цього платника помилково списану суму, списавши її з рахунку того платника, з якого ці кошти підлягали списанню, а також сплатити неналежному платнику пеню у визначеному чинним законодавством розмірі, якщо договором не передбачено іншу відповідальність.

(пункт 34 розділу II із змінами, внесеними згідно з постановою
Правління Національного банку України від 01.08.2001 р. N 318)

Повернення платнику коштів, що списані банком з рахунку платника без законних підстав або за ініціативою неналежного стягувача, або в разі порушення банком умов розпорядження платника про здійснення договірного списання, або внаслідок інших помилок банку, здійснюється у судовому порядку. При цьому за списання коштів з рахунку платника без законних підстав банк має сплатити платнику пеню у визначеному законодавством розмірі, якщо договором не передбачено іншу відповідальність.

(пункт 34 розділу II доповнено абзацом другим згідно з постановою
Правління Національного банку України від 01.08.2001 р. N 318)

35. Працівники банку, з вини яких здійснено помилковий переказ коштів, несуть відповідальність згідно з чинним законодавством.

(розділ II доповнено пунктом 35 згідно з постановою
Правління Національного банку України від 01.08.2001 р. N 318)

РОЗДІЛ III. РОЗРАХУНКИ ІЗ ЗАСТОСУВАННЯМ ПЛАТІЖНИХ ДОРУЧЕНЬ

1. Платіжне доручення оформляється платником за формою додатка 2 до цієї Інструкції або за довільною формою (передбаченою договором між платником та банком, що обслуговує його, у порядку, передбаченому цим розділом) згідно з вимогами щодо заповнення реквізитів розрахункових документів, що викладені в додатку 8 до цієї Інструкції, та подається в банк, що обслуговує його, не менше ніж у двох примірниках.

2. Платник має право зазначати в платіжному дорученні дату валютування, яка не може бути пізніше десяти календарних днів після складання платіжного доручення (день складання не враховується).

Банк платника не приймає платіжне доручення, якщо визначена в ньому дата валютування пізніше 10 календарних днів після складання платіжного доручення.

Банк отримувача до настання дати валютування, що зазначена в електронному розрахунковому документі, зараховує переказані кошти на відповідний рахунок і не пізніше ніж наступного робочого дня згідно з порядком, передбаченим у договорі, повідомляє отримувача про надходження на його адресу коштів та дату їх валютування.

Банк, що обслуговує отримувача, зобов'язаний зарахувати кошти на рахунок отримувача на початок операційного дня, який визначений датою валютування.

Якщо дата валютування припадає на неробочий день, то банк отримувача зараховує кошти на його рахунок на початок першого робочого дня, наступного за днем, який визначений датою валютування.

Операція щодо перерахування коштів з відповідного рахунку на рахунок отримувача оформляється меморіальним ордером, у реквізиті "Призначення платежу" якого банк отримувача зазначає номер і дату електронного розрахункового документа, а також повторює текст реквізиту "Призначення платежу" цього документа.

До настання дати валютування платник може відкликати кошти, які до зарахування їх на рахунок отримувача обліковуються в банку, що обслуговує отримувача. Лист про відкликання коштів платник подає до свого банку, який того ж самого дня надає банку отримувача вказівку про повернення коштів.

Банк отримувача, одержавши цю вказівку, цього ж самого дня перераховує меморіальним ордером кошти з відповідного рахунку на той самий рахунок у банку платника, з якого вони надійшли. Банк отримувача повертає кошти, якщо на час надходження вказівки вони не зараховані на рахунок отримувача, та повідомляє отримувача про відкликання коштів платником.

(пункт 2 розділу III із змінами, внесеними згідно з постановою
Правління Національного банку України від 01.08.2001 р. N 318,
в редакції постанови Правління
Національного банку України від 10.05.2002 р. N 173)

3. Платіжне доручення приймається банком платника до виконання протягом десяти календарних днів з дати його виписки. День оформлення платіжного доручення не враховується.

4. Банк приймає до виконання платіжне доручення від платника за умови, якщо сума цього платіжного доручення не перевищує суму, що є на його рахунку. Платіжні доручення платника у разі відсутності/недостатності коштів на його рахунку банк приймає лише тоді, якщо порядок приймання та виконання таких платіжних доручень передбачено договором між банком та платником.

5. Платіжні доручення застосовуються в розрахунках за товарними і нетоварними платежами:

за фактично відвантажену/продану продукцію (виконані роботи, надані послуги тощо);

у порядку попередньої оплати - якщо такий порядок розрахунків установлено законодавством та/або обумовлено в договорі;

для завершення розрахунків за актами звірки взаємної заборгованості підприємств, які складені не пізніше строку, установленого чинним законодавством;

для перерахування підприємствами сум, які належать фізичним особам (заробітна плата, пенсії тощо), на їх рахунки, що відкриті в банках;

для сплати податків і зборів (обов'язкових платежів) до бюджетів та/або державних цільових фондів;

в інших випадках відповідно до укладених договорів та/або чинного законодавства.

6. Фізичні особи використовують
Чекова книжка може видаватися для розрахунків з будь-яким конкретним постачальником або з різними постачальниками.

7. Отримання чекової книжки (розрахункового чека) здійснюється в порядку, передбаченому додатком 12 до цієї Інструкції.

8. Розрахунковий чек обов'язково має містити всі реквізити, що передбачені його формою та додатком 8 до цієї Інструкції, і заповнюється від руки (кульковою ручкою, чорнилом темного кольору) або з використанням технічних засобів (місяць видачі та сума розрахункового чека мають зазначатися словами).

Унесення в розрахунковий чек виправлень та використання замість підпису факсиміле не дозволяється.

У розрахункових чекових книжках та розрахункових чеках, що були виготовлені до набрання чинності цією Інструкцією, у реквізиті "Дата" виправляється рік "199_":

банк виправляє рік на зворотному боці першої сторінки обкладинки чекової книжки та в корінці чека на той, що відповідає року її/його фактичної видачі чекодавцю (фізичній особі);

чекодавець у розрахунковому чеку виправляє рік на той, що відповідає року його складання (оформлення).

Розрахунковий чек, що не відповідає вимогам цього пункту, вважається недійсним і без виконання повертається банку чекодавця в порядку, передбаченому пунктами 15 і 16 розділу II цієї Інструкції.

9. Розрахунковий чек із чекової книжки пред'являється до оплати в банк чекодержателя протягом 10 календарних днів (день виписки розрахункового чека не враховується).

10. Розрахунковий чек приймається чекодержателем до оплати безпосередньо від чекодавця, на ім'я якого оформлені документи, що підтверджують отримання ним товарів (виконання робіт, надання послуг).

11. Забороняється передавання розрахункового чека / чекової книжки його/її власником будь-якій іншій юридичній або фізичній особі, а також підписання незаповнених бланків розрахункового чека і проставляння на них відбитка печатки юридичними особами.

За бажанням фізичної особи розрахунковий чек може виписуватися на ім'я іншої особи, яка стає в цьому разі його власником.

Видача розрахункових чеків на пред'явника не проводиться.

12. Підприємствам не дозволяється здійснювати обмін розрахункового чека на готівку та отримувати здачу з суми чека готівкою.

Фізичні особи можуть обмінювати розрахунковий чек на готівку або отримувати здачу із суми розрахункового чека готівкою (але не більше ніж 20 відсотків від суми цього чека).

Власник розрахункового чека повертає невикористаний розрахунковий чек до банку-емітента для зарахування суми на свій рахунок або обміну його на готівку. Повернути чекову книжку з невикористаними розрахунковими чеками її власник може з одночасним поданням до банку-емітента платіжного доручення на перерахування коштів, що заброньовані на аналітичному рахунку "Розрахунки чеками", на свій поточний рахунок.

13. Розрахунковий чек із чекової книжки чекодавець виписує під час здійснення платежу і видає за отримані ним товари (виконані роботи, надані послуги).

Виписуючи розрахунковий чек, чекодавець переписує залишок ліміту з корінця попереднього розрахункового чека на корінець виписаного і зазначає новий залишок ліміту.

14. Розрахунковий чек підписує службова особа чекодавця, яка має право підписувати розрахункові документи, та скріплює відбитком печатки чекодавця (за винятком розрахункових чеків, що видаються фізичними особами).

15. Якщо розрахунковий чек підписує службова особа чекодавця за дорученням керівника підприємства, то право підпису розрахункового чека обумовлюється в цьому дорученні. У цьому разі в розрахунковому чеку перед підписом робиться напис "За дорученням від __________".
(дата)

За дорученням чекодавця - фізичної особи, засвідченим нотаріусом у встановленому порядку, його розрахунки з використанням розрахункового чека може здійснювати інша фізична особа. Доручення, в якому обов'язково зазначаються серія, номер і сума розрахункового чека, подається разом з розрахунковим чеком, що пред'явлений до оплати. У всіх документах, які використовуються надалі під час розрахунків розрахунковими чеками, робиться напис "За дорученням _____________________".
(прізвище, ім'я, по батькові)

16. Приймаючи розрахунковий чек до оплати за товари (виконані роботи, надані послуги), чекодержатель перевіряє:

відповідність його встановленому зразку;

правильність заповнення;

відсутність виправлень;

відповідність суми корінця чека сумі, зазначеній на самому чеку;

строк дії;

достатність залишку ліміту за чековою книжкою для оплати чека;

наявність на ньому чіткого відбитка штампа або печатки банку та даних чекодавця (прізвища, ім'я, по батькові - фізичної особи, даних документа, що засвідчує цю особу).

Після цього чекодержатель установлює особу пред'явника розрахункового чека за документом, що її посвідчує.

Після зазначеної перевірки чекодержатель відриває (відрізає) розрахунковий чек від корінця, ставить на звороті чека та корінці календарний штемпель і підписує цей чек, а також робить відмітку у відомості про прийняті до оплати розрахункові чеки (додаток 17).

17. Якщо на корінці розрахункового чека, який був сплачений раніше, є напис "Зіпсований", а зіпсованого розрахункового чека немає, то оплата за товари (виконані роботи, надані послуги) не проводиться і чекодавцю рекомендується звернутися до банку-емітента для підтвердження залишку на рахунку за чековою книжкою.

У разі здійснення фізичною особою розрахунку за одноразовим розрахунковим чеком працівник підприємства торгівлі або сфери послуг ставить на зворотному боці цього чека свій штамп і календарний штемпель, підписує його та робить відмітку у відомості про прийняті до оплати розрахункові чеки.

Розрахунковий чек, оформлений з порушенням вимог цього розділу, до оплати не приймається.

18. Чекодержатель здає в банк розрахункові чеки разом з трьома примірниками реєстру чеків (додаток 18) - якщо рахунки чекодавця і чекодержателя відкриті в одному банку, і в чотирьох примірниках - якщо рахунки чекодавця і чекодержателя відкриті в різних банках.

Реєстри чеків складаються в розрізі банків-емітентів згідно з вимогами до заповнення реквізитів, що викладені в додатку 8 до цієї Інструкції.

Банк чекодержателя зобов'язаний перевірити заповнення реквізитів реєстру чеків згідно з вимогами додатка 8 до цієї Інструкції та своєчасність пред'явлення їх до оплати.

Суми розрахункових чеків, що оформлені з порушенням вимог цієї Інструкції, викреслюються з реєстру чеків з виправленням його загального підсумку, і такі чеки повертаються чекодержателю під підпис на першому примірнику цього реєстру.

Якщо чекодавець і чекодержатель обслуговуються в одному банку, то після перевірки правильності заповнення реквізитів розрахункових чеків і реєстру чеків банк на підставі першого примірника реєстру чеків списує кошти з відповідного рахунку чекодавця та зараховує їх на рахунок чекодержателя.

У разі здійснення клієнтами різних банків розрахунків розрахунковими чеками банк чекодержателя приймає чеки з реєстром чеків і разом з другим та третім примірниками цього реєстру інкасує їх до банку-емітента. У цьому разі кошти на рахунок чекодержателя зараховуються банком, що його обслуговує, тільки після отримання їх від банку-емітента.

19. Прийняті на інкасо розрахункові чеки обліковуються за відповідним позабалансовим рахунком групи "Документи та цінності, що прийняті і відіслані на інкасо".

Умови інкасування розрахункових чеків мають зазначатися в договорі про розрахунково-касове обслуговування клієнта.

Останній примірник реєстру чеків повертається чекодержателю з відміткою про оплату, якщо клієнти обслуговуються в одній установі банку, або з відміткою про дату прийняття його на інкасо, якщо клієнти обслуговуються в різних банках.

20. Банк-емітент, отримавши розрахунковий чек разом з двома примірниками реєстру чеків, перевіряє:

належність чека до цього банку;

відповідність підписів та відбитка печатки чекодавця заявленим банку в картці зі зразками підписів та відбитка печатки або наявність напису "За дорученням від ________";
(дата)

чи не перевищує сума чека граничної суми ліміту чекової книжки;

належність номера чека до номерів чеків виданої чекової книжки та дотримання строків дії чекової книжки;

відповідність оформлення чека вимогам цього розділу.

21. Зробивши перевірку, банк-емітент на підставі першого примірника реєстру чеків списує кошти з рахунку чекодавця та перераховує їх на рахунок чекодержателя. Сплачений розрахунковий чек разом з примірником реєстру чеків залишається в банку-емітенті. На розрахунковому чеку ставиться штамп банку "Проведено".

22. Банк-емітент може відмовитися від оплати розрахункового чека, якщо:

чек або реєстр чеків заповнено з порушенням вимог цього розділу або є виправлення, замість підпису стоїть факсиміле;

чек виписаний чекодавцем на суму, більшу, ніж заброньована на аналітичному рахунку "Розрахунки чеками".

У разі відмови за цих причин оплатити розрахунковий чек банк-емітент викреслює цей чек з реєстру чеків, виправляє загальний підсумок і не пізніше наступного робочого дня надсилає його до банку чекодержателя. Одночасно банк-емітент повідомляє електронною поштою банк чекодержателя про причини неоплати розрахункового чека.

Банк чекодержателя, отримавши розрахунковий чек і повідомлення про причини неоплати цього чека, списує суму реєстру чеків з відповідного позабалансового рахунку групи "Документи та цінності, що прийняті і відіслані на інкасо" та повертає розрахунковий чек чекодержателю із зазначенням причин його неоплати.

23. При зарахуванні за призначенням банком чекодержателя коштів, що надходять за оплаченим розрахунковим чеком, сума цього чека списується з відповідного позабалансового рахунку групи "Документи та цінності, що прийняті і відіслані на інкасо".

24. У разі ненадходження коштів банк чекодержателя після закінчення 10 календарних днів від дати інкасування розрахункового чека здійснює запит електронною поштою до банку-емітента щодо причин неоплати цього чека.

Банк-емітент, отримавши запит, не пізніше наступного робочого дня має дати відповідь банку чекодержателя, який повідомляє про це чекодержателя.

У разі неотримання відповіді банк чекодержателя повідомляє про це чекодержателя і після закінчення 20 календарних днів від дати інкасування розрахункового чека списує його суму з відповідного позабалансового рахунку групи "Документи та цінності, що прийняті і відіслані на інкасо" як нереальну щодо отримання.

25. Невикористані розрахункові чеки після закінчення строку дії чекової книжки або використання ліміту підлягають поверненню до банку-емітента, який їх погашає. За бажанням клієнта банк може продовжити строк дії чекової книжки або клієнт може поповнити її ліміт у разі його використання.

Для поповнення ліміту чекодавець подає до банку платіжне доручення (фізична особа може подавати заяву про перерахування коштів за формою додатка 11 до цієї Інструкції) разом з відповідною чековою книжкою. У реквізиті платіжного доручення "Призначення платежу" робиться напис "Поповнення ліміту за чековою книжкою, номери невикористаних розрахункових чеків з N ____ до N ____".

У разі припинення клієнтом подальших розрахунків розрахунковими чеками до закінчення строку дії чекової книжки та наявності за нею невикористаного ліміту чекодавець подає чекову книжку до банку разом з платіжним дорученням (фізична особа може подавати її з заявою про перерахування коштів за формою додатка 19 до цієї Інструкції) для зарахування невикористаного залишку ліміту на той рахунок, з якого бронювалися кошти.

Якщо після повного використання розрахункових чеків із чекової книжки її ліміт буде невикористаним, то чекодавцю може надаватися нова чекова книжка на суму невикористаного ліміту. Для цього чекодавець подає до банку-емітента заяву на отримання нової чекової книжки разом з використаною чековою книжкою та корінцями використаних розрахункових чеків.

Відповідальний виконавець банку, перевіривши за корінцями використаних розрахункових чеків залишок невикористаного ліміту, робить у реєстраційній картці в графі "Примітка" у рядку, в якому був зроблений запис щодо видачі цієї книжки, напис "Залишок ліміту перевірений", після чого повертає чекодавцю чекову книжку з корінцями.

Строк дії нової чекової книжки встановлюється з дня її видачі.

26. Чекодавець має періодично перевіряти правильність використання уповноваженими ним особами розрахункових чеків і відповідність оплачених розрахункових чеків документам постачальників, на оплату яких вони видавалися. На зворотному боці корінця останнього виданого розрахункового чека робиться відмітка про таку перевірку за підписом головного бухгалтера чекодавця або його заступника. Чекодавець має звіряти суми на корінцях розрахункових чеків з отриманими від банку-емітента виписками з рахунку чекодавця, з якого здійснювалась оплата цих розрахункових чеків.

27. У разі втрати чекової книжки (розрахункового чека) чекодавець має подати до банку-емітента заяву (додаток 20) із зазначенням номерів невикористаних розрахункових чеків. Відповідальний виконавець банку-емітента робить у реєстраційній картці (додатки 15 і 16) у графі "Примітка" відмітку про номери загублених розрахункових чеків.

Кошти в сумі невикористаного ліміту чекової книжки повертаються клієнту на підставі його платіжного доручення (фізичній особі можуть повертатися на підставі заяви про перерахування коштів згідно з додатком 19).

У разі втрати фізичною особою розрахункового чека, який був виданий для одноразового розрахунку, кошти повертаються їй не раніше ніж через 10 календарних днів після закінчення строку дії розрахункового чека.

28. У разі відмови банку-емітента оплатити розрахунковий чек чекодержатель має право пред'явити до чекодавця в установленому порядку претензію, а в разі її часткового або повного відхилення чекодавцем - звернутися з позовом до суду.

Чекодавець, якому видана чекова книжка (розрахунковий чек), відповідає за неправильне використання розрахункових чеків, за збитки у разі передавання чекової книжки або окремих розрахункових чеків іншій особі, втрати або крадіжки, а також через зловживання осіб, уповноважених на підписання розрахункових чеків.

У разі порушення клієнтом порядку розрахунків розрахунковими чеками банк може позбавити його права користуватися цим платіжним інструментом, якщо це передбачено умовами договору про розрахунково-касове обслуговування.

РОЗДІЛ VIII. РОЗРАХУНКИ ЗА АКРЕДИТИВАМИ

1. Умови та порядок проведення розрахунків за акредитивами передбачаються в договорі між бенефіціаром і заявником акредитива (у цьому розділі далі - договір) і не повинні суперечити чинному законодавству, у тому числі нормативно-правовим актам Національного банку.

Якщо це передбачено в тексті договору, то розрахунки за акредитивами регулюються Уніфікованими правилами та звичаями для документарних акредитивів в редакції 1993 року (публікація Міжнародної торгової палати N 500) у частині, що не суперечить чинному законодавству, у тому числі нормативно-правовим актам Національного банку.

2. Акредитив за своєю суттю є договором, що відокремлений від договору купівлі-продажу або іншого контракту, на якому він може базуватися, навіть якщо в акредитиві є посилання на них.

3. За операціями з акредитивами всі зацікавлені сторони мають справу тільки з документами, а не з товарами, послугами або іншими видами виконання зобов'язань, з якими можуть бути пов'язані ці документи.

4. Банк-емітент може відкривати такі види акредитивів:

покритий - акредитив, для здійснення платежів за яким завчасно бронюються кошти платника в повній сумі на окремому рахунку в банку-емітенті або у виконуючому банку. Кошти заявника акредитива бронюються на аналітичному рахунку "Розрахунки за акредитивами" відповідних балансових рахунків (далі - аналітичний рахунок "Розрахунки за акредитивами");

непокритий - акредитив, оплата за яким, у разі тимчасової відсутності коштів на рахунку платника, гарантується банком-емітентом за рахунок банківського кредиту.

5. Акредитив може бути відкличним або безвідкличним. Це зазначається на кожному акредитиві. У разі відсутності такої позначки акредитив вважається безвідкличним.

6. Відкличний акредитив може бути змінений або анульований банком-емітентом у будь-який час без попереднього повідомлення бенефіціара (наприклад, у разі недотримання умов, передбачених договором, дострокової відмови банком-емітентом від гарантування платежів за акредитивом).

Усі розпорядження про зміни умов відкличного акредитива або його анулювання заявник може надати бенефіціару тільки через банк-емітент, який повідомляє виконуючий банк, а останній - бенефіціара.

Виконуючий банк не має права приймати розпорядження безпосередньо від заявника акредитива (за винятком, якщо банк-емітент є виконуючим банком).

Якщо виконуючий банк не є банком-емітентом, то зміна умов відкличного акредитива або його анулювання відбуваються тільки після отримання від виконуючого банку відповідного повідомлення, яким підтверджується те, що до часу зміни умов або анулювання акредитива документи за акредитивом не були подані.

Документи за акредитивом, що відповідають умовам акредитива та подані бенефіціаром і прийняті виконуючим банком до отримання останнім повідомлення про зміну умов або анулювання акредитива, підлягають оплаті.

У разі здійснення платежу виконуючим банком до отримання повідомлення про зміну або анулювання акредитива проти документів, які за зовнішніми ознаками відповідають умовам акредитива, банк-емітент зобов'язаний надати відшкодування виконуючому банку, який уповноважений на здійснення платежу.

7. Безвідкличний акредитив - це акредитив, який може бути анульований або умови якого можуть бути змінені тільки за згодою на це бенефіціара, на користь якого він був відкритий, і банку-емітента.

Безвідкличний акредитив - це тверде зобов'язання банку-емітента сплатити кошти в порядку та в строки, визначені умовами акредитива, якщо документи, що передбачені ним, подано до банку, зазначеному в акредитиві, або банку-емітенту та дотримані строки та умови акредитива.

Умови акредитива є дійсними для бенефіціара, поки він не повідомить про згоду на внесення змін до них банку, який авізував йому ці зміни. Бенефіціар має письмово повідомити про погодження або відмову щодо внесення змін.

Прийняття часткових змін не дозволяється.

Бенефіціар може достроково відмовитися від використання акредитива.

8. Бенефіціар може подати пропозиції про внесення змін до умов акредитива, звернувшись безпосередньо до заявника акредитива, який у разі згоди вносить зміни до акредитива через банк-емітент, який надсилає повідомлення виконуючому банку.

9. Відносини між банком-емітентом та авізуючим та/або виконуючим банком регулюються договорами, в яких передбачається розмір комісійних за авізування та інші витрати, пов'язані з відкриттям і виконанням акредитива, відповідальність сторін щодо оплати документів згідно з умовами акредитива тощо.

10. Акредитив може бути авізований бенефіціару через інший (авізуючий) банк. Авізуючий банк, якщо він не визначений виконуючим банком, не несе зобов'язань щодо сплати за акредитивом.

11. Для відкриття акредитива клієнт подає до банку-емітента заяву на акредитив (у цьому розділі далі - заява) за формою додатка 7 до цієї Інструкції не менше ніж у трьох примірниках, заповнену згідно з вимогами додатка 8 до цієї Інструкції, та в разі відкриття покритого акредитива - відповідні платіжні доручення.

Заява містить умови акредитива, які складаються так, щоб, з одного боку, вони давали змогу банкам без ускладнень їх проконтролювати, з іншого - забезпечували б інтереси сторін, які використовують акредитив.

Акредитив має містити лише ті умови, які банк може перевірити документально.

12. Реквізити, що передбачені формою заяви, є обов'язковими (крім реквізиту "Додаткові умови"), і тому в разі відсутності одного з них акредитив не відкривається і заява повертається заявнику без виконання.

Якщо перелік документів не вміщується на бланку заяви, то заявник акредитива подає його окремим додатком, кількість примірників якого має відповідати кількості примірників заяви. Оригінал цього додатка підписується уповноваженими особами та скріплюється відбитком печатки заявника акредитива.

Банк-емітент, прийнявши заяву, визначає спосіб виконання акредитива, авізуючий та виконуючий банки і здійснює відповідні бухгалтерські записи.

13. Якщо відкривається покритий акредитив, депонований у виконуючому банку, який не є банком-емітентом, то заявник подає до банку-емітента крім заяви платіжне доручення на перерахування коштів для бронювання їх у виконуючому банку. Банк-емітент перераховує кошти заявника на аналітичний рахунок "Розрахунки за акредитивами" у виконуючому банку та повідомляє його про умови акредитива.

14. У разі відкриття покритого акредитива, депонованого в банку-емітенті, заявник подає заяву та платіжне доручення на перерахування коштів із свого рахунку на аналітичний рахунок "Розрахунки за акредитивами" у банку-емітенті.

15. Акредитив вважається відкритим після того, як здійснено відповідні бухгалтерські записи за рахунками та надіслано повідомлення про відкриття та умови акредитива (у цьому розділі далі - повідомлення) бенефіціару.

Дата виконання платіжних доручень, наданих разом із заявою на акредитив, і дата повідомлення бенефіціару мають збігатися.

16. У разі відкриття покритого акредитива клієнт подає заяву, як правило, у чотирьох примірниках. Перший примірник заяви банк-емітент обліковує за відповідним позабалансовим рахунком, що призначений для обліку акредитивів, другий (з потрібною позначкою банку про дату надходження) - разом з випискою з рахунку він видає заявнику як розписку банку про відкриття акредитива, третій та четвертий, як правило, використовуються для інформування виконуючого банку та бенефіціара про умови акредитива.

17. На відкриття непокритого акредитива платник подає заяву в чотирьох примірниках. У реквізиті заяви "Вид акредитива" має додатково зазначатися "непокритий". Перший примірник заяви в цьому разі обліковується банком-емітентом за позабалансовим рахунком, що призначений для обліку непокритих акредитивів.

Виконуючий банк обліковує примірник заяви або повідомлення, отриманий від банку-емітента, за відповідним позабалансовим рахунком, що призначений для обліку акредитивів. Такий облік ведеться окремо від обліку повідомлень про відкриття покритих акредитивів.

18. Банк-емітент інформує виконуючий (авізуючий) банк про відкриття акредитива шляхом надсилання йому електронною поштою (електронне повідомлення) або іншими засобами зв'язку, що передбачені договорами між банками, заяви або повідомлення.

19. Заяву або повідомлення банк-емітент надсилає авізуючому банку не пізніше наступного робочого дня після отримання заяви від клієнта.

Повідомлення має містити номер акредитива, усі його умови, спосіб платежу, місце виконання та строк дії акредитива.

У повідомленні мають чітко зазначатися повноваження авізуючого банку щодо виду акредитивної операції.

20. Якщо в повідомленні банку-емітента, що надіслане електронною поштою, телетайпом чи іншими засобами зв'язку, не зазначено "подробиці далі", то його поштове підтвердження не потрібне і в разі його надходження воно не береться до уваги, а робочим документом є це електронне повідомлення.

Якщо в такому повідомленні зазначено "подробиці далі", то воно має лише інформативний характер і робочим документом є заява, що надіслана поштою або доставлена іншим звичайним способом зв'язку згідно з Правилами приймання, оброблення та доставки кореспонденції банківських установ спецзв'язком Державного комітету зв'язку та інформатизації України.

21. Про відкриття та умови акредитива виконуючий (авізуючий) банк повідомляє бенефіціара (авізує акредитив) протягом 10 робочих днів з дня отримання повідомлення від банку-емітента (авізуючого банку).

22. Після відвантаження продукції (виконання робіт, надання послуг) бенефіціар подає виконуючому банку потрібні документи, що передбачені умовами акредитива, разом з реєстром документів за акредитивом.

Реєстр документів за акредитивом складається за формою додатка 21 до цієї Інструкції та подається в банк, як правило, у чотирьох примірниках.

23. Виконуючий банк ретельно перевіряє подані бенефіціаром документи щодо дотримання всіх умов акредитива і в разі порушення хоча б однієї з умов не проводить виплати за акредитивом, про що інформує бенефіціара і надсилає повідомлення до банку-емітента для отримання згоди на оплату документів з розбіжностями. Зазначене повідомлення має містити повний перелік розбіжностей з умовами акредитива, виявлених під час перевірки.

24. У разі неотримання відповіді протягом семи робочих днів після відправлення повідомлення або надходження негативної відповіді виконуючий банк повертає бенефіціару всі документи за акредитивом, зазначивши на зворотному боці першого примірника реєстру документів за акредитивом причини повернення документів і засвідчивши цей запис підписами відповідального виконавця та працівника, на якого покладено функції контролера, і відбитком штампа банку.

25. Не приймаються до оплати за акредитивом документи, які мають розбіжності з умовами акредитива або зміст яких суперечить один одному.

26. Заявнику акредитива рекомендується зазначати в умовах акредитива, ким має оформлятися (засвідчуватися тощо) кожний документ, що вимагається умовами акредитива, та його зміст.

27. Якщо умовами акредитива передбачено акцепт заявника акредитива, то для його здійснення уповноважена особа заявника має подати бенефіціару:

документ, що засвідчує її особу;

зразок її підпису, засвідчений заявником акредитива (якщо його немає у виконуючому банку);

доручення, видані заявником акредитива, щодо її повноважень. На документах, які за умовами акредитива мають бути акцептовані, уповноважена особа робить такий напис:

"Акцептований за рахунок акредитива від __________ N _____
(дата)

Уповноваженим _______________________________________
(назва заявника акредитива)

Підпис ___________________________ ___________________".
(дата)

28. У виконуючому банку відповідальний виконавець перевіряє наявність акцептного напису та відповідність його поданому зразку.

Виплати бенефіціару за акредитивом, кошти за яким заброньовано у виконуючому банку, здійснюються з аналітичного рахунку "Розрахунки за акредитивами".

29. Списання коштів з аналітичного рахунку "Розрахунки за акредитивами" виконуючий банк здійснює на підставі першого примірника реєстру документів за акредитивом, що наданий разом з іншими документами, що відповідають умовам акредитива.

Перший примірник реєстру документів за акредитивом залишається в документах дня виконуючого банку, другий (з потрібними відмітками банку про дату одержання та виконання) - видається бенефіціару, третій та четвертий примірники разом з документами, передбаченими умовами акредитива, надсилаються до банку-емітента, в якому третій примірник використовується для списання суми заяви з відповідного позабалансового рахунку, що призначений для обліку акредитивів, а четвертий - видається заявнику акредитива разом з іншими документами за акредитивом.

30. Якщо виконуючий банк за рахунок заброньованих коштів оплатив документи з розбіжностями без повідомлення банку-емітента та отримання відповідних повноважень і в разі подальшої відмови банку-емітента від оплати зазначених документів, то виконуючий банк зобов'язаний відшкодувати сплачену суму.

31. Виконуючий банк під час використання акредитива, кошти за яким заброньовано в банку-емітенті, перевіряє за дорученням цього банку виконання всіх умов акредитива за поданим бенефіціаром реєстром документів за акредитивом та іншими документами, що передбачені акредитивом.

32. Четвертий примірник реєстру (з потрібними відмітками банку про дату одержання) виконуючий банк видає бенефіціару, третій - використовує для списання суми заяви на акредитив з відповідного позабалансового рахунку, що призначений для обліку акредитивів (після надходження коштів від банку-емітента), перший та другий примірники реєстру документів за акредитивом разом з іншими документами надсилає до банку-емітента.

33. Банк-емітент, зробивши перевірку виконання всіх умов акредитива, на підставі першого примірника реєстру документів за акредитивом списує кошти з аналітичного рахунку "Розрахунки за акредитивами" і перераховує їх на рахунок бенефіціара.

34. Перший примірник реєстру документів за акредитивом банк-емітент зберігає в документах дня банку, а другий (з потрібними відмітками банку про дату одержання та виконання) - видає заявнику акредитива разом з іншими документами за акредитивом.

35. Якщо своєчасно одержати кошти з рахунку заявника акредитива неможливо (у разі оплати за акредитивом за рахунок кредиту), то банк-емітент до вирішення цього питання згідно з умовами договору обліковує заборгованість заявника акредитива за балансовим рахунком, що призначений для обліковування короткострокових кредитів. Одночасно банк-емітент списує з відповідного позабалансового рахунку, що призначений для обліку акредитивів, ту суму, що була виплачена за акредитивом бенефіціару.

36. У всіх акредитивах обов'язково має передбачатися дата закінчення строку і місце подання документів для платежу. Дата, яку зазначено в заяві, є останнім днем для подання бенефіціаром до оплати реєстру документів за акредитивом та документів, передбачених умовами акредитива. Банки мають здійснювати контроль за строком дії акредитива, який зазначений у заяві.

37. У день закінчення строку дії акредитива, кошти за яким заброньовані у виконуючому банку, останній в кінці операційного дня меморіальним ордером списує кошти з аналітичного рахунку "Розрахунки за акредитивами" та перераховує в банк-емітент на рахунок, з якого вони надійшли.

Банк-емітент зараховує одержані кошти на рахунок заявника акредитива та списує відповідну суму з відповідного позабалансового рахунку, що призначений для обліку акредитивів.

38. Про закриття непокритого акредитива в зв'язку із закінченням строку його дії виконуючий банк надсилає повідомлення банку-емітенту електронною поштою або іншими засобами зв'язку, що передбачені договором між банками, та списує суму акредитива з відповідного позабалансового рахунку, що призначений для обліку акредитивів.

Після отримання повідомлення про закриття акредитива банк-емітент списує відповідну суму з відповідного позабалансового рахунку, що призначений для обліку акредитивів.

39. Акредитив, кошти за яким заброньовані в банку-емітенті, закривається ним після закінчення строку, зазначеного в акредитиві, з додаванням нормативного строку проходження документів спецзв'язком від виконуючого банку до банку-емітента або після отримання від виконуючого банку підтвердження про невиконання акредитива.

40. У кінці операційного дня банк-емітент меморіальним ордером перераховує кошти з аналітичного рахунку "Розрахунки за акредитивами" на рахунок заявника акредитива і надсилає повідомлення виконуючому банку для їх списання з відповідного позабалансового рахунку, що призначений для обліку акредитивів.

41. Анульований банком-емітентом відкличний акредитив закривається в день надходження повідомлення про його анулювання в порядку, передбаченому цим розділом.

РОЗДІЛ IX. РОЗРАХУНКИ ПІД ЧАС ЗДІЙСНЕННЯ ЗАЛІКУ ВЗАЄМНОЇ ЗАБОРГОВАНОСТІ

1. До розрахунків, що здійснюються як залік взаємної заборгованості платників, належать розрахунки, за якими взаємні зобов'язання боржників і кредиторів погашаються в рівнозначних сумах, і лише за їх різницею здійснюється платіж на загальних підставах.

2. Ці розрахунки можуть здійснюватися шляхом зарахування зобов'язань між двома платниками або групою платників усіх форм власності однієї або різних галузей господарства.

3. Підприємства, що мають господарські зв'язки за поставками товарів (виконаними роботами, наданими послугами), можуть здійснювати розрахунки періодично за сальдо зустрічних вимог.

4. У договорах між підприємствами передбачаються періодичність звіряння взаємної заборгованості зі складанням відповідного акта, строки та платіжні інструменти, із застосуванням яких здійснюватимуться розрахунки.

5. Після складання акта звіряння взаємної заборгованості в строки, визначені чинним законодавством, та сторона, на користь якої склалося кредитове сальдо взаємозобов'язань, виписує розрахунковий документ (платіжне доручення, вимогу-доручення) або оформляє вексель.

РОЗДІЛ X. ВИКОНАННЯ БАНКАМИ ТА ЇХ УСТАНОВАМИ РІШЕНЬ (УХВАЛ) СУДІВ, САНКЦІОНОВАНИХ ПОСТАНОВАМИ ПРОКУРОРА ПОСТАНОВ СЛІДЧИХ ТА ПОСТАНОВ ДЕРЖАВНИХ ВИКОНАВЦІВ ЩОДО АРЕШТУ КОШТІВ ЮРИДИЧНИХ ТА ФІЗИЧНИХ ОСІБ

1. Відповідно до Закону України "Про банки і банківську діяльність" на кошти, що знаходяться на рахунках клієнтів банку, може накладатись арешт.

2. Арешт може накладатися тільки на підставі рішення (ухвали) суду, санкціонованої прокурором постанови слідчого, постанови державного виконавця. Якщо арешт накладає господарський суд, то крім рішення (ухвали) ним має бути виданий також наказ.

(пункт 2 розділу X із змінами, внесеними згідно з постановою
Правління Національного банку України від 04.12.2001 р. N 495)

3. Залежно від рішення (ухвали) суду, санкціонованої прокурором постанови слідчого, постанови державного виконавця арешт може накладатися на всі кошти, що є на всіх рахунках клієнта банку, або на кошти на будь-якому конкретному рахунку, на кошти на рахунку в цілому і на конкретно визначену суму.

4. Рішення (ухвала) суду, санкціонована прокурором постанова слідчого, постанова державного виконавця надсилається ними безпосередньо до банку, в якому відкрито рахунок клієнта, на кошти якого накладено арешт.

5. Заходи щодо здійснення арешту коштів виконуються банком негайно після отримання рішення (ухвали) суду, санкціонованої прокурором постанови слідчого, постанови державного виконавця. Якщо рішення (ухвала) суду, санкціонована прокурором постанова слідчого, постанова державного виконавця надійшло(а) до банку після закінчення операційного дня, то заходи щодо здійснення арешту коштів виконуються банком за станом на початок наступного операційного дня.

6. Для забезпечення виконання рішення (ухвали) суду, санкціонованої прокурором постанови слідчого, постанови державного виконавця на час накладення арешту банк відкриває клієнту на тому самому балансовому рахунку, що й рахунок, на який накладено арешт, окремий аналітичний рахунок (далі у цьому розділі - спеціальний рахунок).

7. У разі наявності на рахунку клієнта суми, що визначена рішенням (ухвалою) суду, санкціонованою прокурором постановою слідчого, постановою державного виконавця, банк меморіальним ордером списує зазначену суму з рахунку, на який накладено арешт, та резервує її на спеціальному рахунку.

Після цього в разі відсутності інших рішень (ухвал) суду, санкціонованих прокурором постанов слідчого, постанов державного виконавця банк відновлює проведення операцій за рахунком клієнта за встановленим порядком.

8. У разі недостатності коштів на рахунку для виконання рішення (ухвали) суду, санкціонованої прокурором постанови слідчого, постанови державного виконавця банк перераховує наявну на цьому рахунку суму коштів на спеціальний рахунок, оприбутковує рішення (ухвалу) суду, санкціоновану прокурором постанову слідчого, постанову державного виконавця на відповідному позабалансовому рахунку та не пізніше ніж наступного робочого дня письмово повідомляє суд (слідчого, державного виконавця) про недостатність коштів з метою прийняття ним відповідного рішення.

У разі відсутності коштів на рахунку для виконання рішення (ухвали) суду, санкціонованої прокурором постанови слідчого, постанови державного виконавця банк оприбутковує рішення (ухвалу) суду, санкціоновану прокурором постанову слідчого, постанову державного виконавця на відповідний позабалансовий рахунок та не пізніше ніж наступного робочого дня письмово повідомляє суд (слідчого, державного виконавця) про відсутність коштів з метою прийняття ним відповідного рішення.

При цьому в разі надходження коштів на рахунок відповідача здійснюється їх накопичення на спеціальному рахунку до остаточного вирішення цього питання судом, звільнення з-під арешту або накопичення суми, зазначеної в рішенні (ухвалі) суду, санкціонованій прокурором постанові слідчого, постанові державного виконавця.

9. Якщо на кошти на рахунку накладено арешт і на спеціальному рахунку не накопичена сума, що зазначена в рішенні (ухвалі) суду, санкціонованій прокурором постанові слідчого, постанові державного виконавця, то банк:

припиняє виконання доручень платника та розпоряджень стягувачів про списання коштів з рахунків платника, за винятком платіжних вимог на примусове списання (стягнення) коштів, що оформлені на підставі рішень судів;

повертає не пізніше ніж наступного робочого дня безпосередньо суду (слідчому, державному виконавцю) без виконання інші рішення (ухвали) суду, санкціоновані прокурором постанови слідчого, постанови державного виконавця про накладення арешту, що надходитимуть до банку.

10. Накопичення коштів здійснюється в кінці операційного дня.

11. Якщо до банку разом надійшло кілька рішень (ухвал) суду, санкціонованих прокурором постанов слідчого, постанов державного виконавця, то банк виконує їх згідно з цим розділом у порядку їх послідовного надходження.

У разі відсутності коштів для послідовного виконання всіх рішень (ухвал) суду, санкціонованих прокурором постанов слідчого, постанов державного виконавця, ті з них, що не виконані, повертаються суду (слідчому, державному виконавцю) у порядку, передбаченому пунктом 9 цього розділу.

Рішення (ухвали) суду, санкціоновані прокурором постанови слідчого, постанови державного виконавця, за якими здійснено повне або часткове накопичення коштів на спеціальному рахунку, обліковуються банком на відповідному позабалансовому рахунку.

12. Кошти, які накопичуються на спеціальному рахунку, забороняється використовувати до отримання рішення суду про їх стягнення або рішення (ухвали) суду, санкціонованої прокурором постанови слідчого, постанови державного виконавця про звільнення їх з-під арешту. Накопичені кошти використовуються для забезпечення позову (конфіскації). Будь-які інші перерахування зі спеціального рахунку та перерахування за рахунок коштів, накопичених на ньому, здійснюватися не можуть, за винятком оплати будь-яких платіжних вимог на примусове списання (стягнення) коштів, що оформлені на підставі рішень судів.

У разі надходження до банку такої платіжної вимоги на списання (стягнення) коштів з рахунку, на якому на кошти накладено арешт, і відсутності/недостатності на ньому коштів для її виконання банк меморіальним ордером перераховує потрібну суму зі спеціального рахунку на рахунок, на якому на кошти накладено арешт, а якщо на спеціальному рахунку накопичена сума менша, ніж необхідна, то всю накопичену суму. Після цього платіжна вимога виконується у порядку, передбаченому розділом V цієї Інструкції.

13. Після прийняття рішення суду і за наявності на спеціальному рахунку коштів банк меморіальнім ордером перераховує накопичену суму зі спеціального рахунку на рахунок, з якого вона перераховувалася, після цього на підставі виконавчого документа та платіжної вимоги стягувача він перераховує кошти на рахунок, зазначений у платіжній вимозі.

Якщо на спеціальному рахунку накопичена сума менша, ніж визначена в рішенні суду, то після перерахування банком накопиченої суми зі спеціального рахунку на рахунок, з якого вона перераховувалася, платіжна вимога виконується банком у порядку, передбаченому пунктом 15 розділу V цієї Інструкції.

У разі прийняття судом рішення про стягнення суми, меншої, ніж накопичена на спеціальному рахунку, банк меморіальним ордером зараховує накопичену суму на рахунок, з якого вона перераховувалася, після цього на підставі виконавчого документа та платіжної вимоги стягувача він перераховує кошти на рахунок, зазначений у платіжній вимозі, невикористана сума залишається в розпорядженні платника.

14. У разі прийняття судом рішення (ухвали), слідчим - постанови, державним виконавцем - постанови про звільнення з-під арешту в зв'язку з відмовою в позові або з інших причин банк відновлює проведення операцій в установленому порядку.

Банк не пізніше наступного робочого дня після скасування арешту перераховує зі спеціального рахунку кошти, накопичені на ньому за час накладення арешту, на той рахунок, з якого вони перераховувалися.

15. Списання банком коштів з рахунку платника для їх перерахування на спеціальний рахунок і списання коштів зі спеціального рахунку у випадках, передбачених цим розділом, здійснюються на підставі меморіальних ордерів.

Реквізит "Призначення платежу" таких ордерів має містити посилання на дату, номер та назву документа, для забезпечення виконання якого цей меморіальний ордер складено.

РОЗДІЛ XI. ОСОБЛИВОСТІ РОЗРАХУНКІВ В ЕЛЕКТРОННИХ СИСТЕМАХ ТИПУ "КЛІЄНТ - БАНК"

1. Для оперативного ведення клієнтом своїх рахунків у банку та обміну технологічною інформацією клієнти можуть застосовувати програмно-технічний комплекс "клієнт банку - банк" (далі - система "клієнт - банк").

2. Програмне забезпечення системи "клієнт - банк" має відповідати вимогам нормативно-правових актів Національного банку, які пред'являються до технології та захисту електронних банківських розрахунків за допомогою системи "клієнт - банк".

3. Система "клієнт - банк" є складовою програм автоматизації банківської діяльності та джерелом надходження розрахункових документів через системи автоматизації банку (далі - САБ) до системи електронних платежів Національного банку чи внутрішньої платіжної системи і складається з клієнтської та банківської частини.

4. Клієнтська частина системи "клієнт - банк" забезпечує автоматичне ведення поточного стану рахунку клієнта в банку, враховуючи проведені початкові та зворотні платежі. Електронні розрахункові документи, що подаються клієнтом у банк, мають відповідати формату платіжних документів системи електронних платежів Національного банку, із зазначенням електронних цифрових підписів відповідальних осіб платника, яким згідно з установчими документами надане право підпису. Реквізити електронного розрахункового документа, що використовується в системі "клієнт - банк", визначаються договором між банком та клієнтом, але обов'язково цей документ має містити такі з них:

дату і номер;

назву, ідентифікаційний код (номер) платника та номер його рахунку;

назву та код банку платника;

назву, ідентифікаційний код (номер) одержувача та номер його рахунку;

назву та код банку одержувача;

суму цифрами;

призначення платежу.

Банківська частина системи "клієнт - банк" забезпечує перевірку наведених електронних підписів на кожному електронному розрахунковому документі клієнта та за платіжним файлом.

(пункт 4 розділу XI із змінами, внесеними згідно з постановою
Правління Національного банку України від 01.08.2001 р. N 318)

5. Банківська частина системи "клієнт - банк" є невід'ємною складовою частиною САБ і має забезпечувати безперервний захист клієнтських електронних розрахункових документів під час їх оброблення в САБ.

(пункт 5 розділу XI із змінами, внесеними згідно з постановою
Правління Національного банку України від 01.08.2001 р. N 318)

6. Програмне забезпечення клієнтської частини системи "клієнт - банк" може міститися в одному окремому комп'ютері (для невеликих підприємств чи фізичних осіб) або функціонувати в локальній мережі клієнта.

7. Технологія оброблення облікової інформації, додаткові регістри та форми первинних документів, на підставі яких здійснюються операції банківської частини системи "клієнт - банк", мають викладатися в положенні про облікову політику банку.

8. Юридичною підставою для роботи клієнта за допомогою системи "клієнт - банк" і оброблення банком його електронних розрахункових документів є окремий договір між ним і банком. У договорі обов'язково мають обумовлюватися права, обов'язки та відповідальність сторін, порядок вирішення спорів у разі їх виникнення тощо.

(пункт 8 розділу XI із змінами, внесеними згідно з постановою
Правління Національного банку України від 01.08.2001 р. N 318)

9. Під час використання системи "клієнт - банк" клієнт має дотримуватися всіх вимог, що встановлює банк, з питань безпеки оброблення електронних розрахункових документів. Якщо це передбачено в договорі, то банк має право виконувати періодичні перевірки клієнта щодо виконання ним вимог захисту інформації та зберігання засобів захисту в клієнтській частині системи "клієнт - банк" і припиняти обслуговування клієнта за допомогою цієї системи в разі невиконання ним вимог безпеки.

(пункт 9 розділу XI із змінами, внесеними згідно з постановою
Правління Національного банку України від 01.08.2001 р. N 318)

10. Якщо це передбачено договором між банком та клієнтом, то використання клієнтом системи "клієнт - банк" не виключає можливе оброблення банком документів клієнта на паперових носіях.

11. Під час здійснення розрахунків через систему "клієнт - банк" застосовуються електронні розрахункові документи.

(пункт 11 розділу XI із змінами, внесеними згідно з постановою
Правління Національного банку України від 01.08.2001 р. N 318)

12. Платник може формувати електронні розрахункові документи за допомогою клієнтської частини системи "клієнт - банк" на підставі належним чином оформлених платіжних доручень, платіжних вимог-доручень, а також з використанням платіжних карток.

(пункт 12 розділу XI із змінами, внесеними згідно з постановою
Правління Національного банку України від 01.08.2001 р. N 318)

13. У разі відсутності/недостатності коштів на рахунку платника банк повертає електронний розрахунковий документ без виконання, якщо інше не передбачено в договорі між банком та клієнтом.

(пункт 13 розділу XI із змінами, внесеними згідно з постановою
Правління Національного банку України від 01.08.2001 р. N 318)

14. Не дозволяється формування клієнтами електронних розрахункових документів на підставі розрахункових документів, які мають додатки (реєстр чеків, реєстр документів за акредитивом тощо), а також формування стягувачем електронних розрахункових документів на підставі платіжних вимог на примусове списання (стягнення) коштів. Ці платіжні вимоги надсилаються клієнтом до банку на паперових носіях у порядку, передбаченому розділом II цієї Інструкції.

(пункт 14 розділу XI із змінами, внесеними згідно з постановою
Правління Національного банку України від 01.08.2001 р. N 318)

15. Під час використання системи "клієнт - банк" здійснюється звіряння (квитовка) файлів початкових і зворотних платежів між банківською і клієнтською частиною системи "клієнт - банк", підготовка виписки за платіжними операціями клієнта в банку протягом операційного дня та звіряння цієї інформації з інформацією з клієнтської частини системи "клієнт - банк" наприкінці дня.

16. Якщо під час звірки реєстру не виявлено розбіжностей, то він роздруковується, підписується відповідальним виконавцем банку, засвідчується відбитком штампа банку і підшивається в документи дня як первинний документ, що надійшов від клієнта в банк, щоденно архівується і зберігається в банку протягом установленого строку.

Якщо під час звірки реєстру виявлено розбіжності, то банк це врегульовує відповідно до внутрішніх правил та укладених договорів.

17. Реєстр має обов'язково містити відомості про дату і час подання власником рахунку електронних розрахункових документів до банку.

(абзац перший пункту 17 розділу XI із змінами, внесеними згідно з
постановою Правління Національного банку України від 01.08.2001 р. N 318)

Після отримання від банку виписки з рахунку клієнт складає реєстр електронних розрахункових документів, які відправлені в банк каналами зв'язку і прийняті банком до оплати.

(абзац другий пункту 17 розділу XI із змінами, внесеними згідно з
постановою Правління Національного банку України від 01.08.2001 р. N 318)

Такий самий реєстр за кожним клієнтом складається в банку після формування балансу операційного дня.



Директор Департаменту
платіжних систем

В. М. Кравець




Додаток 1
до Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті






(додаток 1 із змінами, внесеними згідно з постановою
Правління Національного банку України від 01.08.2001 р. N 318)



Директор Департаменту
платіжних систем

В. М. Кравець




Додаток 1-а
до Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті






(додаток 1-а із змінами, внесеними згідно з постановою
Правління Національного банку України від 01.08.2001 р. N 318)



Директор Департаменту
платіжних систем

В. М. Кравець




Додаток 1-б
до Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті







(додаток 1-б із змінами, внесеними згідно з постановою
Правління Національного банку України від 01.08.2001 р. N 318)

Директор Департаменту
платіжних систем

В. М. Кравець




Додаток 2
до Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті






Директор Департаменту
платіжних систем

В. М. Кравець




Додаток 3
до Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті






Директор Департаменту
платіжних систем

В. М. Кравець




Додаток 4
до Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті






Директор Департаменту
платіжних систем

В. М. Кравець




Додаток 4-а
до Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті






Директор Департаменту
платіжних систем

В. М. Кравець




Додаток 5
до Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті




(зворотний бік чека)





Директор Департаменту
платіжних систем

В. М. Кравець




Додаток 6
до Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті




(зворотний бік чека)





Директор Департаменту
платіжних систем

В. М. Кравець




Додаток 7
до Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті






Директор Департаменту
платіжних систем

В. М. Кравець




Додаток 8
до Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті



ПРАВИЛА ЗАПОВНЕННЯ РЕКВІЗИТІВ РОЗРАХУНКОВИХ ДОКУМЕНТІВ НА ПАПЕРОВИХ НОСІЯХ, ЇХ РЕЄСТРІВ І ЗАЯВИ НА ВІДКРИТТЯ АКРЕДИТИВА

1. Ці правила містять вимоги щодо заповнення реквізитів розрахункових документів, їх реєстрів і заяви на відкриття акредитива.

2. У цих правилах слово "Банк" означає - банки, що обслуговують платника, одержувача, стягувача.

N поля
Назва реквізиту
Вимоги щодо заповнення реквізиту

1
Назва документа
Зазначається назва розрахункового документа або реєстру, передбаченого Інструкцією Національного банку України про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті України.

2
Код розрахункового документа
Зазначається код розрахункового документа за Державним класифікатором управлінської документації, затвердженим наказом Держстандарту України від 06.11.96 N 472.
Код має відповідати назві розрахункового документа, зазначеній у полі 1.

3
N
Зазначається номер розрахункового документа (реєстру, заяви на відкриття акредитива), що може включати як цифри, так і букви.

4
Дата складання
Зазначається дата складання розрахункового документа (реєстру, заяви на відкриття акредитива): число, місяць та рік цифрами у форматі ДД/ММ/РРРР (за винятком розрахункових чеків) або число - цифрами ДД, місяць словом, рік цифрами РРРР.

5
Дата валютування
Зазначається дата, починаючи з якої гроші, переказані платником отримувачу, переходять у власність отримувача.
Під час формування електронного розрахункового документа системи електронних платежів Національного банку України реквізит "Дата валютування" розміщується в полі "Допоміжні реквізити".

6
Сума словами
Зазначається з великої букви сума розрахункового документа (реєстру, заяви на відкриття акредитива) та слово "гривень" ("гривня", "гривні" або "грн."), копійки - цифрами та слово "копійка" ("копійки", "копійок" або "коп."). Якщо сума складається лише з копійок, то перед її зазначенням обов'язковим є написання слів "Нуль гривень".
Якщо сума платежу виражена в цілих гривнях, то зазначається "00 копійок" або "00 коп.".

7
Сума
Зазначається сума цифрами, гривні від копійок відділяються комою ",", копійки позначаються двома знаками. Якщо сума розрахункового документа виражена в цілих гривнях, то замість копійок проставляється два нулі "00".

8
Код платника
Зазначається ідентифікаційний код платника за Єдиним державним реєстром підприємств і організацій України, для фізичних осіб - ідентифікаційний номер платника податків, якщо він присвоєний органами Державної податкової адміністрації України.
Якщо ідентифікаційний номер фізичній особі не присвоєний, то ставиться дев'ять нулів.
Вимога щодо проставлення коду поширюється лише на резидентів України.
Якщо платник відповідно до чинного законодавства є нерезидентом, то реквізит містить цифровий тризначний код за Класифікатором країн світу (ДК007-96) тієї країни, в якій нерезидент зареєстрований як юридична особа (для фізичних осіб - країни постійного проживання). У цьому разі реквізит починається із символу "#".

9
Платник
Зазначається назва (скорочена назва) платника, що збігається з назвою платника, яка заявлена банку платника в картці зі зразками підписів та відбитка печатки.
Якщо платник - це орган Державного казначейства (фінансова установа), який здійснює платіж за дорученням свого клієнта зі свого рахунку, відкритого в банку, то реквізит може додатково містити номер рахунку цього клієнта в цьому органі Державного казначейства (фінансовій установі) та (якщо він присвоєний) його ідентифікаційний код (номер).

10
Рахунок платника
Зазначається номер рахунку платника в банку.
Якщо платником є орган Державного казначейства (фінансова установа), який здійснює платіж за дорученням свого клієнта, то зазначається номер рахунку цього органу Державного казначейства (фінансової установи).

11
Банк платника
Зазначається назва та місцезнаходження (населений пункт) банку платника.
Якщо платник обслуговується в територіально відокремленому безбалансовому відділенні банку, то зазначається назва балансової установи банку.

12
Код банку платника
Код банку, зазначеного в полі 11.

13
Банк одержувача
Зазначається назва та місцезнаходження (населений пункт) банку одержувача.
Якщо одержувач обслуговується в територіально відокремленому безбалансовому відділенні банку, то зазначається назва балансової установи банку.

14
Код банку одержувача
Код банку, зазначеного в полі 13.

15
Одержувач
Зазначається назва (скорочена назва) одержувача, що збігається з назвою одержувача, яка заявлена банку одержувача в картці зі зразками підписів та відбитка печатки.
Якщо одержувач - це орган Державного казначейства (фінансова установа), на рахунок якого в банку зараховуються кошти на користь його клієнта, то це поле може додатково містити номер рахунку цього клієнта в цьому органі Державного казначейства (фінансовій установі) та (якщо він присвоєний) ідентифікаційний код (номер).

16
Код одержувача
Зазначається ідентифікаційний код одержувача за Єдиним державним реєстром підприємств і організацій України, для фізичних осіб - ідентифікаційний номер платника податків, якщо він присвоєний органами Державної податкової адміністрації.
Якщо ідентифікаційний номер фізичній особі не присвоєний, або він невідомий платнику, то ставиться дев'ять нулів.
Вимоги щодо проставлення коду поширюються тільки на резидентів України.
Якщо одержувач відповідно до чинного законодавства є нерезидентом, то реквізит містить цифровий тризначний код за Класифікатором країн світу (ДК007-96) тієї країни, в якій нерезидент зареєстрований як юридична особа (для фізичних осіб - країна постійного проживання). У цьому разі реквізит починається з символу "#".

17
Рахунок одержувача
Зазначається номер рахунку одержувача в банку.
Якщо одержувач - це орган Державного казначейства (фінансова установа), який здійснює платіж за дорученням свого клієнта, то зазначається номер рахунку цього органу Державного казначейства (фінансової установи).

18
Код операції
Заповнюється, якщо платник або одержувач (стягувач) платежу (або вони разом) - це особи, які відповідно до чинного законодавства є нерезидентами. Поле містить дані про зміст операції, за якою здійснюється рух коштів, а також код країни, у якій одержувач платежу зареєстрований як юридична особа (для фізичних осіб - країна постійного проживання). Ці дані мають відображатися як семизначний цифровий код, а саме: перші чотири знаки - код операції за стандартною класифікацією платіжного балансу, останні три знаки - код країни одержувача платежу за Класифікатором країн світу (ДК007-96).
В інших випадках це поле заповнюється, якщо це передбачено нормативно-правовими актами Національного банку.
Під час формування розрахункового документа в електронному вигляді цей реквізит є частиною реквізиту "Призначення платежу".

19
Призначення платежу
Цей реквізит у платіжних дорученнях та платіжних вимогах-дорученнях заповнюється з урахуванням вимог, установлених розділом III цієї Інструкції.
Реквізит "Призначення платежу" у платіжних вимогах на примусове списання (стягнення) коштів (у тому числі податкових органів) заповнюється з урахуванням вимог розділу V цієї Інструкції.
У розрахункових документах на сплату платежів до бюджету цей реквізит заповнюється з урахуванням вимог додатка 3 до Порядку передачі інформації від установ банків до органів державної податкової служби електронними засобами з питань проведення операцій відкриття, закриття рахунків; зарахування податків, повернення надмірно сплачених сум; реєстру розрахункових документів про сплату платежів до бюджету; щоденної банківської звітності за формою 412-Д (затверджений постановою Правління Національного банку України від 08.07.98 N 267, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 02.09.98 за N 546/2986).

40
М. П.
Ставиться печатка, зразок якої заявлений платником банку платника в картці зі зразками підписів та відбитка печатки.

41
Підписи платника
Ставляться підписи (підпис) відповідальних осіб платника, які вповноважені розпоряджатися рахунком і зразки підписів яких заявлені банку платника в картці зі зразками підписів та відбитка печатки.

42
Підпис банку
Ставляться підписи відповідального виконавця банку, який оформив меморіальний ордер, та працівника, на якого покладено функції контролера.

43
М. П. одержувача
Ставиться печатка одержувача, зразок якої заявлений банку одержувача в картці зі зразками підписів та відбитка печатки.

44
Підписи одержувача
Ставляться підписи (підпис) відповідальних осіб одержувача, які вповноважені розпоряджатися рахунком і зразки підписів яких заявлені банку одержувача в картці зі зразками підписів та відбитка печатки.

45
Строк дії чека
Строк дії чека зазначається так: дата та рік цифрами, місяць словом.

50
Дата надходження
Зазначається число, місяць та рік отримання банком платника розрахункового документа: цифрами у форматі ДД/ММ/РРРР або число вказується цифрами ДД, місяць словом і рік цифрами РРРР.

51
Дата виконання
Зазначається число, місяць та рік списання коштів з рахунку платника цифрами у форматі ДД/ММ/РРРР або число зазначається цифрами ДД, місяць словами, рік цифрами РРРР.

60
Дата надходження в банк стягувача/одержувача
Зазначається дата прийняття та перевірки банком стягувача платіжної вимоги, яка підлягає надсиланню в банк платника (банком чи безпосередньо стягувачем), або дата прийняття банком одержувача розрахункового документа (реєстру, заяви на відкриття акредитива) для надсилання в банк платника.

61
Рахунок стягувача
Зазначається номер рахунку стягувача в обслуговуючому банку.

62
Стягувач
Зазначається назва (скорочена назва) стягувача, що збігається з назвою стягувача, яка заявлена банку стягувача в картці зі зразками підписів та відбитка печатки.
Додатково може зазначатися поштова адреса стягувача.

63
Банк стягувача
Зазначається назва банку, що обслуговує стягувача, в який стягувач подав платіжну вимогу. Додатково може зазначатися поштова адреса цього банку.

64
М. П. стягувача
Ставиться печатка стягувача, зразок якої заявлений банку стягувача в картці зі зразками підписів та відбитка печатки.

65
Підписи стягувача
Ставлять підписи відповідальні особи стягувача, зразки підписів яких заявлені банку стягувача в картці зі зразками підписів та відбитка печатки.

66
Код стягувача
Зазначається ідентифікаційний код стягувача за Єдиним державним реєстром підприємств і організацій України, для фізичних осіб - ідентифікаційний номер платника податків, якщо він присвоєний органами Державної податкової адміністрації України.
Якщо ідентифікаційний код (номер) не присвоєний, то ставиться дев'ять нулів.
Вимоги щодо проставлення коду поширюються тільки на резидентів України.

67
Код банку стягувача
Зазначається код банку стягувача (органу Державного казначейства, якщо він присвоєний), якому стягувач надав розрахунковий документ.


(додаток 8 із змінами, внесеними згідно з постановами
Правління Національного банку України від 01.08.2
_______________________________
(назва банку-емітента)

ЗАЯВА
про перерахування коштів N _____

від "___" ______________ 200_ р.

Я, _______________________________________________________________,
(прізвище, ім'я, по батькові)

паспорт серії ________ N _________, виданий "___" _______________ 200_ р.
(словами)

____________________________________________,
(ким)

прошу перерахувати з мого рахунку ___________________________________
(номер)

__________________________________________________________________
(сума цифрами та словами)

для депонування на рахунок за чековою книжкою (розрахунковим чеком) ______________:
(номер)

для отримання чекової книжки (розрахункового чека);

для поповнення коштів на рахунку за чековою книжкою
(розрахунковим чеком) (потрібне підкреслити).

Підпис клієнта ____________

Заяву прийняв __________________________
(підпис)



Директор Департаменту
платіжних систем

В. М. Кравець




Додаток 12
до Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті



ПОРЯДОК ОТРИМАННЯ ЧЕКОВОЇ КНИЖКИ (РОЗРАХУНКОВОГО ЧЕКА)

1.1. Для отримання чекової книжки підприємство подає до банку-емітента заяву в одному примірнику (додаток 14), підписану особами, яким надане право підпису документів для здійснення розрахунково-грошових операцій, та засвідчену відбитком печатки.

Для отримання чекової книжки (розрахункового чека) фізична особа подає до банку-емітента заяву в одному примірнику (додаток 13). Заява визначеної форми заповнюється клієнтом від руки або з використанням технічних засобів за всіма зазначеними в ній реквізитами.

У заяві та талоні до неї чекодавець ставить номер рахунку, з якого здійснюватиметься оплата чеків. Заява приймається банком протягом 30 календарних днів з дати її складання.

У разі потреби дозволяється одночасне надання підприємству за однією заявою кількох чекових книжок із зазначенням загальної суми ліміту за рахунок заброньованих чекодавцем коштів. На зворотному боці заяви чекодавець самостійно зазначає суму ліміту за кожною книжкою.

1.2. Заповнена клієнтом заява подається до банку-емітента. Відповідальний виконавець установлює особу клієнта за документом, що її засвідчує, перевіряє правильність заповнення заяви, наявність коштів на його рахунку, відповідність підпису і відбитка печатки чекодавця тим, що зазначені в картці із зразками підписів і відбитка печатки, подає заяву на підпис головному бухгалтеру і керівнику установи банку або особам, яким надане право такого підпису, і передає її разом з талоном до каси.

1.3. Касир ставить на заяві та талоні до неї номери чеків і передає відповідальному виконавцю чекову книжку разом із заявою під підпис у талоні. Талон до заяви залишається в касі.

1.4. Відповідальний виконавець перевіряє наявність усіх чеків у чековій книжці та на внутрішньому боці обкладинки чекової книжки зазначає: назву чекодавця (для фізичних осіб - прізвище, ім'я, по батькові чекодавця, дані документа, що засвідчує його особу), номер рахунку, з якого сплачуються чеки, строк дії чекової книжки, ліміт чекової книжки.

Потім він уписує в кожний чек такі реквізити:

а) назву і код (номер) банку-емітента (банк може ставити свій штамп);

б) назву чекодавця (для фізичних осіб - прізвище, ім'я, по батькові чекодавця, дані документа, що засвідчує його особу) і номер його рахунку, з якого здійснюється оплата чеків. Дозволяється ставити штамп із назвою чекодавця.

Під час видачі фізичній особі розрахункового чека (додаток 6) відповідальний виконавець заповнює такі його реквізити:

а) назву і код (номер) банку-емітента (банк може ставити свій штамп);

б) прізвище, ім'я, по батькові чекодавця, дані його паспорта або документа, що його замінює, на чеку та на корінці чека, ідентифікаційний номер;

в) номер рахунку, з якого здійснюється оплата чека;

г) суму цифрами та словами;

ґ) строк дії чека;

д) число, місяць та рік видачі чека (місяць має бути написаний словами, дата видачі чека має відповідати його реальній видачі);

е) на зворотному боці корінця чека - окремими сумами суму чека, яка була внесена готівкою, і суму, що була перерахована в безготівковій формі з рахунку фізичної особи.

Чекодавець ставить свій підпис на розрахунковому чеку та його корінці.

1.5. Оформлена розрахункова чекова книжка (розрахунковий чек) разом із заявою передається працівнику банку, який здійснює контроль, перевіряє правильність її (його) оформлення і ставить контрольний підпис. Чекова книжка (на зворотному боці обкладинки) або розрахунковий чек засвідчується печаткою банку та повертається разом із заявою до каси.

1.6. Касир перевіряє наявність чеків у чековій книжці, підписує талон і повертає його відповідальному виконавцю для списання чекової книжки з позабалансового рахунку, призначеного для обліку бланків суворої звітності. У разі отримання фізичною особою одного розрахункового чека касир відриває (відрізає) корінець від чека і видає оформлений чек чекодавцю, а корінець чека повертає відповідальному виконавцю для списання чека з позабалансового рахунку, призначеного для обліку бланків суворої звітності.

1.7. Банк зобов'язаний під підпис на заяві ознайомити особу, яка одержує чекову книжку, про порядок заповнення чеків, а також попередити чекодавця щодо відповідальності за втрачені або викрадені чеки. Якщо під час оформлення чекової книжки (розрахункового чека) допущено помилку, то вона (він) уважається зіпсованою(им) і замість неї (нього) виписується нова чекова книжка (розрахунковий чек). У цьому разі впоперек чекової книжки (розрахункового чека) робиться напис "Зіпсовано", зазначається дата і цей запис підписує відповідальний виконавець. Зіпсована чекова книжка (розрахунковий чек) разом із звітністю передаються до бухгалтерії банку та додаються до ордера позабалансового рахунку, призначеного для обліку бланків суворої звітності.

1.8. Банк веде позасистемний облік номерів розрахункових чеків (додаток 5) у реєстраційних картках (далі - картка) за формою додатка 15, в якій зазначаються номер рахунку, з якого здійснюватиметься оплата чеків, дата видачі книжки, номери чеків, строк дії книжки, для яких розрахунків видається книжка.

При видачі банком-емітентом розрахункового чека (додаток 6) банк веде позасистемний облік номерів чеків у спеціальних реєстраційних картках за формою додатка 16, в яких зазначаються номер рахунку, з якого здійснюватиметься оплата чеків, дата видачі чека, номер чека, для яких розрахунків видається чек.

Якщо підприємству за однією заявою видають кілька чекових книжок, то в картці вони можуть бути зареєстровані одним рядком із зазначенням першого і останнього номерів чеків із книжок, якщо порядковість номерів чеків у цих чекових книжках є незмінною.



Директор Департаменту
платіжних систем

В. М. Кравець




Додаток 13
до Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті


___________________________
(назва банку-емітента)

ЗАЯВА N

від "___" ______________ 200_ р.

Я, _________________________________________________,
(прізвище, ім'я, по батькові)

паспорт серії _______________ N ______________, виданий
"___" ______________ 200_ р.
(словами)

___________________________________________________,
(ким)

ідентифікаційний номер ______________________________,

прошу видати за рахунок коштів на моєму рахунку ________________________________
(номер)

розрахункову чекову книжку (розрахунковий чек)
з ________________________________________ сторінками
(кількість цифрами)

на суму _____________________________________________
(словами)
____________________________________________________

Підпис клієнта ______________

Керівник установи банку ______________________

Головний бухгалтер __________________________

Чекова книжка (розрахунковий чек) з бланками за номерами
_______________________________
(з - до)

Видав касир ______________ Отримав _______________

З порядком заповнення та використання чекової книжки ознайомлений.

Підпис клієнта ______________________
ТАЛОН У КАСУ

"___" ______________ 200_ р.

__________________________________
(прізвище, ім'я, по батькові)

_________________________________,

паспорт серії _________ N ___________,

виданий "___" ______________ 200_ р.
(словами)

___________________________________,
(ким)

___________________________________
(ідентифікаційний номер)

Рахунок _______________
(номер)

Для оформлення отримано розрахункову чекову книжку (розрахунковий чек)

з __________________________
(номер)

до _________________________
(номер)

Бухгалтер
(відповідальний
виконавець) _____________

Чекову книжку (розрахунковий чек) з перерахуванням кількості чеків від бухгалтера прийняв

Касир _________________




Додаток 14
до Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті


___________________________
(назва банку-емітента)

ЗАЯВА N

від "___" ______________ 200_ р.

Назва підприємства ________________________________________________

__________________________________________________________________

Просимо видати з нашого рахунку ____________________________________
(номер)

розрахункових чекових книжок _____________ шт. по ___________ сторінок
(кількість словами) (кількість цифрами)

з депонуванням ліміту з рахунку ______________ для розрахунків __________
(номер рахунку)

__________________________________________________________________
(для яких розрахунків або назва постачальника)

Ліміт установлений у сумі ___________________________________________
(словами)

Чекові книжки зобов'язуємося зберігати в приміщенні, яке замикається на ключ і безпечне щодо виникнення пожежі та крадіжки.

Чекові книжки довіряємо отримати нашому працівнику _________________,
(прізвище та ініціали)
підпис якого ________________ засвідчуємо:
(підпис)

М. П.
Підпис клієнта
_________________
_________________

Касі: зазначену в заяві кількість чекових книжок видати.

Керівник установи банку ________________

Головний бухгалтер ____________________

Розрахункові чекові книжки з бланками за номерами ____________________
(з - до)

Видав касир ______________ Отримав __________________

З порядком заповнення та використання чекової книжки ознайомлений.

Підпис клієнта ____________
ТАЛОН У КАСУ

"___" ______________ 200_ р.

Рахунок ______________
(номер)

Для оформлення отримано розрахункових чекових книжок _____________________ шт.:
(кількість словами)

з __________________________
(номер)

до _________________________
(номер)

Бухгалтер
(відповідальний
виконавець) _____________

Чекові книжки з перерахуванням кількості чеків від бухгалтера прийняв

Касир _________________






Додаток 15
до Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті



Реєстраційна картка

Особовий рахунок ___________
(номер)

Дата видачі книжки

Номери чеків
Для яких розрахунків видана книжка або назва постачальника

Строк дії книжки

Примітка


перший
останній














































Директор Департаменту
платіжних систем

В. М. Кравець




Додаток 16
до Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті



Реєстраційна картка

Номер рахунку
Дата видачі чека
Номер чека
Для яких розрахунків виданий чек або назва постачальника
Строк дії чека
Примітка





















































Директор Департаменту
платіжних систем

В. М. Кравець




Додаток 17
до Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті


Підприємство ______________________________

ВІДОМІСТЬ
про прийняті до оплати розрахункові чеки

від "___" _______________200_ р.

N з/п
Прізвище, ім'я, по батькові власника чека
Серія та номер чека
Назва документа, що засвідчує особу - власника чека, його серія та номер
Ким виданий документ і дата його видачі




















Усього прийнято за день ___________________ розрахункових чеків.
(словами)

Склав ________________
(підпис)



Директор Департаменту
платіжних систем

В. М. Кравець




Додаток 18
до Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті






Директор Департаменту
платіжних систем

В. М. Кравець




Додаток 19
до Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті


____________________________
(назва банку-емітента)

ЗАЯВА
про перерахування коштів N ________

від "___" ___________ 200_ р.

Я, ________________________________________________________________,
(прізвище, ім'я, по батькові)

паспорт серії ________ N ____________, виданий "___" ____________ 200_ р.
(словами)

__________________________________________________________________,
(ким)

прошу перерахувати з рахунку за чековою книжкою _____________________
(номер)

невикористаний залишок коштів у сумі ________________________________
(цифрами)

__________________________________________________________________
(словами)
__________________________________________________________________

на мій рахунок ______________
(номер)

Підпис клієнта ______________

Заяву прийняв __________________________
(підпис)



Директор Департаменту
платіжних систем

В. М. Кравець




Додаток 20
до Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті


Назва банку ________________________

Код банку __________________________

___________________________________
(район, місто)

від ________________________________
(назва підприємства або прізвище, ім'я,
по батькові фізичної особи)

Адреса _____________________________
(юридична адреса, постійне місце проживання)

ЗАЯВА
про втрату чекової книжки (розрахункового чека)

Повідомляємо(ю), що нами (мною) "___" _______________ 200_ р. загублено
(дата втрати)

чекову книжку (розрахунковий чек) ___________________________________,
(серія і номери чеків)

видану(ий) установою банку __________________, код банку _____________,

"___" _______________ 200_ р. на суму ________________________________
(дата видачі) (цифрами та словами)

Одночасно з чековою книжкою (розрахунковим чеком) загублено такі документи, що засвідчують мою особу: _____________________________________
__________________________________________________________________
(перелічити документи, якщо документи не загублено, зазначити: "документи не загублено").

Про рішення, яке буде прийнято за цією заявою, просимо(шу) нас (мене) повідомити за адресою: __________________________________________________
__________________________________________________________________

"___" _______________ 200_ р.

М. П.
_____________________________________________________
(підпис власника чекової книжки (розрахункового чека)


Невикористану суму чекової книжки (розрахункового чека) зарахувати на рахунок _____________ у відділенні банку _____________, код банку ___________.
(номер)

Керівник банку _______________
(підпис)

Головний бухгалтер ___________
(підпис)



Директор Департаменту
платіжних систем

В. М. Кравець




Додаток 21
до Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті






Директор Департаменту
платіжних систем

В. М. Кравець




Додаток 22
до Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті



НАКАЗ*
про примусову сплату боргового зобов'язання

від "___" _______________ 200_ р.
N _______


У зв'язку із закінченням ____________ строку сплати ___________________
(дата) (назва юридичної/фізичної
_________________________________________________________________
особи - боржника, її ідентифікаційний код/номер)

кредиту (або відсотків за його користування), наданого згідно з кредитним
договором від ____________ N ___, пунктом __________ якого передбачено
(дата договору) (номер пункту)

право банку здійснити примусову сплату заборгованості, та керуючись статтею 49 Закону України "Про банки і банківську діяльність", наказую:

1. Здійснити примусову сплату боргового зобов'язання, списавши з рахунку
____________________ у банку ______________________________________
(номер рахунку боржника) (назва установи банку, її код)

заборгованість у загальній сумі _________, у тому числі кредиту __________
(сума) (сума)
та відсотків за його користування ____________.
(сума)

2. Наказ набирає чинності з дня його підписання і може бути пред'явлений до виконання протягом одного року.

3. Наказ може бути оскаржений у судовому порядку. Відповідачем у цьому разі є банк, який видав наказ.

Керівник банку ________________
(прізвище, ініціали)
____________
(підпис)


М. П.

____________
* Наказ про примусову сплату боргового зобов'язання оформляється на фірмовому бланку установи банку.

(Інструкцію доповнено додатком 22 згідно з постановою
Правління Національного банку України від 01.08.2001 р. N 318)


Додаток 23
до Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті



ПОВІДОМЛЕННЯ
про помилковий переказ

від "___" _______________ 200_ р.
N _______


кому ____________________________________________________________
(назва юридичної/фізичної особи або банку, якій надсилається це повідомлення)

1. Банком ____________________ помилково переказані ___________ кошти
(назва установи банку, її код) (дата)

в сумі _____________ за розрахунковим документом ____________________
(сума) (назва документа, його дата і номер)

з рахунку _____________ платника ___________________________________
(номер) (назва платника, його код)

на рахунок ______________ одержувача ______________________________.
(номер) (назва неналежного одержувача, його код)

2. Прошу протягом трьох днів від дати одержання цього повідомлення
повернути суму ______________ банку _______________________________
(сума) (назва установи банку, що помилково переказала
____________ на рахунок ___________________________________________
кошти, її код) (номер внутрішнього рахунку, з якого банк за рахунок власних
________________________________________________________________.
коштів перерахував їх належному одержувачу)

Підписи банку*
___________________
___________________
___________________


М. П.

Отримано банком
неналежного одержувача**
________________________
(дата, підпис)


____________
* Повідомлення засвідчується підписами головного бухгалтера (його заступника), працівника, на якого покладено функції контролю, та відповідального виконавця банку.

** Заповнюється у разі надсилання повідомлення через банк, що обслуговує неналежного одержувача.

(Інструкцію доповнено додатком 23 згідно з постановою
Правління Національного банку України від 01.08.2001 р. N 318)


Додаток 24
до Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті



РОЗПОРЯДЖЕННЯ
на списання коштів

від "___" _______________ 200_ р.
N _______


1. Платник _______________________________________________________
(назва юридичної/фізичної особи, її ідентифікаційний код/номер)

доручає банку списати кошти з рахунку _______________________________
(номер рахунку платника)
у банку _________________________________________ у разі надходження
(назва установи банку, її код)
від отримувача ___________________________________________________
(назва юридичної/фізичної особи, її ідентифікаційний код/номер)

платіжної вимоги та супровідних документів (якщо їх надання передбачено в договорі між платником та отримувачем) і перерахувати кошти на рахунок
________________________ у банку __________________________________
(номер рахунку отримувача) (назва установи банку, її код)

у день отримання цього розпорядження або в разі закінчення операційного дня наступного дня.

2. Право отримувача _______________________________________________
(назва юридичної/фізичної особи, її ідентифікаційний

_________________________ на договірне списання передбачено в договорі
код/номер)
від ________________________ N _______.
(дата укладення договору)

3. Строк сплати заборгованості в сумі __________________________ настає
(сума)
за умови _________________________________________________________
(у разі настання строку платежу або несплати нами зазначеної суми
_________________________________________________________________.
в установлений договором строк)

4. Розпорядження набирає чинності з дня настання строку платежу за договором і може бути пред'явлене до виконання протягом строку дії договору.

Підписи платника
_________________
_________________


М. П.

Підпис та штамп банку

(Інструкцію доповнено додатком 24 згідно з постановою
Правління Національного банку України від 01.08.2001 р. N 318)


Додаток 24-а
до Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті



РОЗПОРЯДЖЕННЯ
на списання коштів

від "___" _______________ 200_ р.
N _______


1. Платник _______________________________________________________
(назва юридичної/фізичної особи, її ідентифікаційний код/номер)

доручає банку ___________________ списати з рахунку _________________
(назва установи банку, її код) (номер

_______________ кошти в сумі ____________________ у разі настання умов
рахунку платника) (сума)
договору _________________________________________________________
(договір про розрахунково-касове обслуговування або інший договір про
____________________________ від __________________ N ____________.
надання банківських послуг) (дата договору)

2. Розпорядження набирає чинності з дня настання строку платежу за договором і може бути пред'явлене до виконання протягом строку дії договору.

Підписи платника
__________________
__________________


М. П.

Підпис та штамп банку



Заступник директора
Департаменту платіжних систем -
начальник управління


Л. В. Письменна


(Інструкцію доповнено додатком 24-а згідно з постановою
Правління Національного банку України від 01.08.2001 р. N 318)


Додаток 25
до Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті



ПОВІДОМЛЕННЯ
про невиконання розрахункового документа

від "___" _______________ 200_ р.
N _______


кому ____________________________________________________________.
(назва юридичної/фізичної особи, якій надсилається це повідомлення)

Банком __________________________ у зв'язку з відсутністю/недостатністю
(назва установи банку, її код)

коштів на своєму кореспондентському рахунку невиконано розрахунковий

документ _________________________ від __________________ N _______,
(назва розрахункового документа) (дата)

який ____________________ взято банком до обліковування за відповідним
(дата)
позабалансовим рахунком.

Підписи банку*
________________
________________


М. П.

Отримано банком
платника/стягувача**
___________________
(дата, підпис)


____________
* Повідомлення засвідчується підписами головного бухгалтера (його заступника), працівника, на якого покладено функції контролю, та відповідального виконавця банку.

** Заповнюється у разі надсилання повідомлення через банк, що обслуговує платника/стягувача.



Заступник директора
Департаменту платіжних систем -
начальник управління


Л. В. Письменна


(Інструкцію доповнено додатком 25 згідно з постановою
Правління Національного банку України від 01.08.2001 р. N 318)



На правах рекламы: