Главная

Болонский процесс. Автоматизация учебного процесса - Офис методиста

Международные нормативные документы УГОДА "Про порядок вирішення спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності "
описание | темы | ключевые слова 

 

УГОДА

про порядок вирішення спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності

ДАТА ПІДПИСАННЯ:  20.03.92 р.

ДАТА РАТИФІКАЦІЇ: 19.12.92 р.

Уряди держав - учасниць Співдружності Незалежних Держав, які надалі іменуються Сторонами,

надаючи важливого значення розвитку співробітництва в галузі вирішення пов'язаних із здійсненням господарської діяльності спорів між суб'єктами, що знаходяться у різних державах - учасницях Співдружності Незалежних Держав,

виходячи з необхідності забезпечення усім господарюючим суб'єктам однакових можливостей для захисту своїх прав і законних інтересів,

погодилися про таке:

Стаття 1

Ця Угода регулює питання вирішення справ, що випливають із договірних та інших цивільно-правових відносин між господарюючими суб'єктами, з їх відносин з державними та іншими органами, а також виконання рішень щодо них.

Стаття 2

Для цілей цієї Угоди під господарюючими суб'єктами розуміються підприємства, їх об'єднання, організації будь-яких організаційно-правових форм, а також громадяни, які мають статус підприємця відповідно до законодавства, чинного на території держав - учасниць Співдружності Незалежних Держав, та їх об'єднання.

Стаття 3

Господарюючі суб'єкти кожної з держав - учасниць Співдружності Незалежних Держав користуються на території іншої держави - учасниці Співдружності Незалежних Держав правовим і судовим захистом своїх майнових прав і законних інтересів, однаковим з господарюючими суб'єктами даної держави.

Господарюючі суб'єкти кожної держави - учасниці Співдружності Незалежних Держав мають на території інших держав - учасниць Співдружності Незалежних Держав право безперешкодно звертатися до судів, арбітражних господарських судів, третейських судів та інших органів, до компетенції яких належить вирішення справ, зазначених у статті 1 цієї Угоди (надалі-компетентні суди), можуть виступати в них, порушувати клопотання, подавати позови та вчиняти інші процесуальні дії. 

Стаття 4

1. Компетентний суд держави-учасниці Співдружності Незалежних Держав має право розглядати згадані у статті 1 цієї Угоди спори, якщо на території даної держави - учасниці Співдружності Незалежних Держав:

а) відповідач мав постійне місце проживання або місцезнаходження на день подання позову. 

Якщо у справі беруть участь декілька відповідачів, які знаходяться на території різних Держав - учасниць Співдружності, спір розглядається за місцезнаходженням будь-якого відповідача на вибір позивача;

б) здійснюється торгова, промислова або інша господарська діяльність підприємства (філіалу) відповідача;

в) виконано або повинно бути повністю або частково виконано зобов'язання з договору, що є предметом спору;

г) мала місце дія або інша обставина, яка стала підставою для вимоги про відшкодування шкоди;

д) має постійне місце проживання або місцезнаходження позивач за позовом про захист ділової репутації;

е) знаходиться контрагент-постачальник, підрядчик або той, який надає послуги (виконує роботи), і спір стосується укладення, зміни і розірвання договорів.

2. Компетентні суди держав - учасниць Співдружності Незалежних Держав розглядають справи і в інших випадках, якщо про це є письмова угода Сторін про передачу спору цьому суду.

За наявності такої угоди суд іншої держави - учасниці Співдружності припиняє провадження справ за заявою відповідача, якщо таку заяву зроблено до прийняття рішення по справі.

3. Позови суб'єктів господарювання про право власності на нерухоме майно розглядаються виключно судом держави-учасниці Співдружності Незалежних Держав, на території якої знаходиться майно.

4. Справи про визнання недійсними повністю або частково актів державних та інших органів, що не мають нормативного характеру, а також про відшкодування збитків, заподіяних господарюючим суб'єктам такими актами або які виникли внаслідок неналежного виконання зазначеними органами своїх обов'язків щодо господарюючих суб'єктів, розглядаються виключно судом за місцезнаходженням зазначеного органу.


Зазначену в пунктах 3 і 4 компетенцію судів не може бути змінено угодою Сторін.

5. Зустрічний позов і вимога про залік, що випливають з тих же правовідносин, що й основний позов, підлягають розгляду в тому суді, який розглядає основний позов.

Стаття 5

Компетентні суди та інші органи держав-учасниць Співдружності Незалежних Держав зобов'язуються подавати взаємну правову допомогу.

Взаємне подання правової допомоги включає вручення і пересилку документів та виконання процесуальних дій, зокрема проведення експертизи, заслуховування Сторін, свідків, експертів та інших осіб.

При поданні правової допомоги компетентні суди та інші органи держав - учасниць Співдружності Незалежних Держав зносяться один з одним безпосередньо.

При виконанні доручення про подання правової допомоги компетентні суди та інші органи, до яких звернуто прохання про допомогу, застосовують законодавство своєї держави.

При зверненні про подання правової допомоги і виконанні рішень документи, що додаються, викладаються мовою держави, яка запитує, або російською мовою.

Стаття 6

Документи, видані або засвідчені установою чи спеціально уповноваженою особою в межах їх компетенції за встановленою формою і скріплені офіційною печаткою на території однієї з держав - учасниць Співдружності Незалежних Держав, приймаються на території інших держав - учасниць Співдружності Незалежних Держав без будь-якого спеціального посвідчення.

Документи, які на території однієї з держав - учасниць Співдружності Незалежних Держав розглядаються як офіційні документи, мають на території інших держав-учасниць Співдружності доказову силу офіційних документів.

Стаття 7

Держави - учасниці Співдружності Незалежних Держав взаємно визнають і виконують рішення компетентних судів, що набрали чинності.

Рішення, винесені компетентними судами однієї держави-учасниці Співдружності Незалежних Держав, підлягають виконанню на території інших держав - учасниць Співдружності Незалежних Держав, якщо вони підлягають виконанню на території держави, в якій їх було винесено.

Рішення, винесені компетентним судом однієї держави - учасниці Співдружності Незалежних Держав в частині звернення стягнення на майно відповідача, підлягають виконанню на території іншої держави - учасниці Співдружності Незалежних Держав органами, призначеними судом або визначеними, законодавством цієї держави.

Стаття 8

Виконання рішення провадиться за клопотанням заінтересованої Сторони.

До клопотання додаються:

належним чином завірена копія рішення, про примусове виконання якого порушено клопотання;

офіційний документ про те, що рішення набрало чинності, якщо цього не видно з тексту самого рішення;

докази сповіщення іншої Сторони про процес;

виконавчий документ.

Стаття 9

У виконанні рішення .може бути відмовлено на прохання Сторони, проти якої воно спрямовано, тільки якщо ця Сторона подасть компетентному суду за місцем, де порушується клопотання щодо виконання, докази того, що:

а) судом держави - учасниці Співдружності Незалежних Держав, щодо якої подається запит, раніше ухвалено рішення, що набрало чинності, у справі між тими ж Сторонами, про той же предмет і з тих же підстав;

б) є визнане рішення компетентного суду третьої держави - учасниці Співдружності Незалежних Держав або держави, яка не є членом Співдружності, щодо спору між тими ж Сторонами, про той же предмет і з тих же підстав;

в) спір відповідно до цієї Угоди вирішено некомпетентним судом;

г) іншій Стороні не було сповіщено про процес;


д) закінчився трирічний строк давності подання рішення до примусового виконання.

Стаття 10 

Вищі судові органи держав - учасниць Співдружності Незалежних Держав регулюють спірні питання, що виникають у зв'язку з виконанням рішень компетентних судів.

Стаття 11

Цивільне законодавство однієї держави - учасниці Співдружності Незалежних Держав застосовується на території іншої держави - учасниці Співдружності Незалежних Держав згідно з такими правилами:

а) цивільна правоздатність і дієздатність юридичних осіб і підприємців визначається за законодавством держави - учасниці Співдружності Незалежних Держав, на території якої засновано юридичну особу, зареєстровано підприємця;

б) до відносин, що випливають з права власності, застосовується законодавство місцезнаходження майна. Право власності на транспортні засоби, які підлягають внесенню до державних реєстрів, визначається за законодавством держави, де транспортний засіб внесено до реєстру;

в) виникнення і припинення права власності або іншого речового права на майно визначається за законодавством держави, на території якої майно знаходилось у момент, коли мала місце дія або інша обставина, що стала підставою виникнення або припинення такого права.

Виникнення і припинення права власності або іншого речового права на майно, що є предметом угоди, визначається за законодавством місця укладення угоди, якщо інше не передбачено угодою Сторін;

г) форма угоди визначається за законодавством місця її укладення. Форма угод з приводу будівель, іншого нерухомого майна і прав на нього, визначається за законодавством місцезнаходження такого майна;

д) форма і строк дії доручення визначаються за законодавством держави, на території якої видано доручення;

е) права і обов'язки Сторін щодо угоди визначаються за законодавством місця укладення, якщо інше не передбачено угодою Сторін;

ж) права і обов'язки Сторін за зобов'язаннями, що виникають внаслідок заподіяння шкоди, визначаються за законодавством держави, де мала місце дія або інша обставина, що стала підставою для вимоги про відшкодування шкоди.

Це законодавство не застосовується, якщо дія або інша обставина, що стала підставою для вимоги про відшкодування шкоди, за законодавством місця розгляду спору не є протиправною;

з) питання позовної давності вирішуються за законодавством держави, яке застосовується для регулювання відповідних відносин.

Стаття 12

Вищі судові органи і Міністерства юстиції держав - учасниць Співдружності Незалежних Держав подають один одному на прохання аналогічних органів іншої Сторони відомості про законодавство, чинне або яке було чинним у їх державах, і практику його застосування.

Стаття 13

Ця Угода є відкритою для підписання державами - учасницями Співдружності Незалежних Держав і підлягає ратифікації. Вона набирає чинності після її ратифікації не менш як трьома державами - учасницями Співдружності з дня здачі третьої ратифікаційної грамоти державі - депозитарію. Для держав, які ратифікували Угоду пізніше, вона набирає чинності з дня здачі на зберігання їх ратифікаційних грамот.

Здійснено у місті Києві 20 березня 1992 року в одному автентичному примірнику російською мовою. Автентичний примірник зберігається в Архіві Уряду Республіки Беларусь, який надішле державам, що підписали цю Угоду, її завірену копію.

 

За Уряд

Азербайджанської Республіки 

За Уряд

Російської Федерації 

Г. БУРБУЛІС 

За Уряд

Республіки Вірменія

Г. АРУТЮНЯН 

За Уряд


Республіки Таджикистан 

А. МИРЗОЄВ  

За Уряд

Республіки Беларусь

В. КЕБИЧ 

За Уряд

Туркменистану  

За Уряд

Республіки Казахстан

С. ТЕРЕЩЕНКО 

За Уряд

Республіки Узбекистан  

За Уряд

Республіки Киргизстан

Т. ЧЕНГИШЕВ 

За Уряд

України 

В. ФОКІН  

За Уряд

Республіки Молдова

В. МУРАВСЬКІ 

 

 

 


На правах рекламы: