Главная

Болонский процесс. Автоматизация учебного процесса - Офис методиста

Сопутствующие документы РОЗ'ЯСНЕННЯ "Про деякі питання застосування позовної давності при вирішенні господарських спорів " ВИЩИЙ АРБІТРАЖНИЙ СУД УКРАЇНИ
описание | темы | ключевые слова 
ВИЩИЙ АРБІТРАЖНИЙ СУД УКРАЇНИ



РОЗ'ЯСНЕННЯ



від 16.04.93 р. N 01-6/438







Арбітражні суди України







Про деякі питання застосування позовної давності при вирішенні господарських спорів



Із змінами і доповненнями, внесеними

роз'ясненням Вищого арбітражного суду України

від 18 листопада 1997 року N 02-5/445,

роз'ясненням президії Вищого арбітражного суду України

від 6 листопада 2000 року N 02-5/618



З метою забезпечення правильного застосування законодавства про позовну давність президія Вищого арбітражного суду України вважає за необхідне дати такі роз'яснення.



1. Загальний строк позовної давності, встановлений статтею 71 Цивільного кодексу України у редакції Закону України від 11 липня 1995 року "Про внесення змін до статті 71 Цивільного кодексу України", застосовується з 27 липня 1995 року за позовами усіх осіб, право яких порушено, тобто як фізичних, так і юридичних.



Загальний строк позовної давності у три роки слід застосовувати до позовів, у яких до 27 липня 1995 року не закінчився раніше встановлений загальний строк позовної давності в один рік. Якщо до набрання чинності згаданим Законом загальний строк позовної давності в один рік закінчився, у арбітражного суду відсутні правові підстави для застосування після 27 липня 1995 року до таких позовів загального строку позовної давності у три роки.



Виняток становлять позови, пов'язані з вимогою власника про повернення свого майна з чужого незаконного володіння (віндикацію), оскільки щодо таких вимог статтею 50 Закону України "Про власність", введеного в дію з 15 квітня 1991 року, було встановлено трирічну позовну давність. Це положення щодо захисту права власності поширюється також на особу, яка хоч і не є власником, але володіє майном на праві повного господарського відання, оперативного управління або іншій підставі, передбаченій законом чи договором (пункт 5 статті 48 Закону України "Про власність").



Що ж до правомірного володіння майном (добросовісний набувач), то до позовів власника про витребування майна від такого набувача застосовуються правила статті 71 Цивільного кодексу України. При цьому володіння майном вважається правомірним, якщо інше не буде встановлено судом, арбітражним або третейським судом (стаття 49 Закону України "Про власність"). Отже арбітражний суд вирішує питання про застосування статті 71 Цивільного кодексу України або статті 50 Закону України "Про власність" у залежності від визнання володіння майном правомірним або неправомірним.



Слід мати на увазі, що об'єктом віндикаційного позову може бути тільки індивідуально визначене майно, а не майно, яке визначається за родовими ознаками. Оскільки грошові суми визначаються родовими ознаками, позови про повернення грошових сум з чужого незаконного володіння, наприклад, безпідставно стягнутих у безспірному порядку, не є віндикаційними, і до них застосовуються правила статті 71 Цивільного кодексу України.



(пункт 1 із змінами, внесеними згідно з роз'ясненням

Вищого арбітражного суду від 18.11.97 р. N 02-5/445)



2. Перебіг строку позовної давності за позовом торговельного підприємства (організації), пов'язаним з поверненням покупцем-громадянином товарів неналежної якості.



Відповідно до Закону України "Про захист прав споживачів" продавець зобов'язаний за вибором покупця, якому продано товар неналежної якості, виявленої у межах гарантійного строку, забезпечити заміну аналогічним товаром належної якості, або відповідне зниження його купівельної ціни, або безплатне усунення недоліків товару чи відшкодування витрат покупця на їх виправлення, або у разі розірвання договору відшкодувати збитки, яких він зазнав.



(абзац другий пункту 2 із змінами, внесеними згідно з роз'ясненням

президії Вищого арбітражного суду України від 06.11.2000 р. N 02-5/618)



Якщо на вимогу покупця торговельне підприємство (організація) здійснило відповідне зниження купівельної ціни товару, або безплатне усунення недоліків чи відшкодування затрат покупця на їх виправлення, або повернуло покупцеві вартість товару, перебіг шестимісячного строку давності за позовом торговельного підприємства (організації) до підприємства-виготовлювача про відшкодування завданих цим збитків і сплати відповідної суми штрафу починається з дня вчинення зазначених дій.



За наявності товару вимога покупця про його заміну підлягає негайному задоволенню, а у разі, коли виникає необхідність перевірки якості, - протягом 14 днів за домовленістю сторін. За відсутності товару вимога покупця про заміну підлягає задоволенню у двомісячний строк з моменту відповідної заяви. У цьому випадку перебіг строку позовної давності за позовом торговельного підприємства (організації), пов'язаним з поверненням покупцем-громадянином товарів неналежної якості, що стверджене відповідним висновком (актом) експертизи, починається з дня задоволення у встановлений строк торговельним підприємством (організацією) вимоги покупця-громадянина.



3. Якщо арбітражний суд поновив строк позовної давності, сума неустойки (штрафу, пені) підлягає стягненню на користь позивача, а не в доход бюджету.



Відповідно до пункту 2 статті 83 Арбітражного процесуального кодексу України (далі - АПК) арбітражний суд має право обертати повністю або частково в доход державного бюджету стягувану неустойку (штраф, пеню), якщо позивач припустився порушень законодавства, що не зменшують відповідальності відповідача.



(абзац другий пункту 3 із змінами, внесеними згідно з

роз'ясненням Вищого арбітражного суду від 18.11.97 р. N 02-5/445)



В практиці вирішення господарських спорів мають місце випадки, коли арбітражний суд поновив пропущений строк позовної давності, але посилаючись на пункт 2 статті 83 АПК повністю або частково обертає суму неустойки (штрафу, пені) в доход державного бюджету. Такі рішення мотивуються тим, що позивач припустився порушення законодавства щодо строку позовної давності.



(абзац третій пункту 3 із змінами, внесеними згідно з

роз'ясненням Вищого арбітражного суду від 18.11.97 р. N 02-5/445)



Такі рішення не відповідають чинному законодавству. Згідно з статтею 80 Цивільного кодексу України, якщо арбітражний суд визнає поважною причину пропуску строку позовної давності, порушене право підлягає захистові. Отже у разі поновлення строку позовної давності відповідна сума основної заборгованості і неустойки (штрафу, пені) підлягає стягненню на користь позивача, а не оберненню в доход бюджету тільки на тій підставі, що позивач звернувся з позовом після закінчення строку позовної давності.



4. Порядок обчислення строку позовної давності по спорах про повернення устаткування, переданого за договором майнового найму.



Відповідно до статті 258 Цивільного кодексу України строк договору майнового найму визначається за погодженням сторін, якщо інше не встановлено чинним законодавством. Згідно зі статтею 76 Цивільного кодексу України перебіг строку позовної давності починається з дня виникнення права на позов, тобто з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення свого права. Отже перебіг строку позовної давності щодо вимоги наймодавця про повернення устаткування, переданого за договором майнового найму, починається після закінчення строку, обумовленого договором.



Відповідно до статті 259 Цивільного кодексу України, коли договір майнового найму укладено без зазначення строку, він вважається укладеним на невизначений строк і кожна із сторін вправі відмовитися від договору в будь-який час, попередивши про це у письмовій формі другу сторону за три місяці.



Таким чином, якщо договір майнового найму укладено без зазначення строку, перебіг строку позовної давності слід обчислювати після закінчення строку, вказаного в письмовому попередженні наймодавця, але не менше трьох місяців з моменту направлення попередження.



5. Початок перебігу строку позовної давності за вимогами, що випливають з поставки некомплектної продукції при відвантаженні її вузлами (окремими частинами комплекту).



Якщо за договором постачальник (виготовлювач) відвантажує продукцію вузлами, зобов'язання вважається виконаним належним чином після відвантаження останнього виробу (складової частини комплекту) в обумовлений договором строк. Оскільки у випадку порушення цього зобов'язання у покупця (одержувача) нема необхідності складати акт про некомплектність продукції, строк позовної давності за позовом, що випливає з факту поставки некомплектної продукції, слід обчислювати з дня закінчення строку поставки останнього вузла (складової частини комплекту) з урахуванням строку доставки.



Коли ж продукцію поставляють (відвантажують) вузлами, однак по одній з відправок встановлено недостачу вузла або якої-небудь його частини, строк позовної давності необхідно обчислювати не з моменту складання акта про недостачу цього вузла (складової частини), тобто по проміжній відправці, а з дня складання акта про некомплектність продукції після закінчення відвантаження.



6. Перебіг строку позовної давності зупиняється тільки за обставин, наведених у статті 78 Цивільного кодексу України.



Відповідно до статті 78 Цивільного кодексу України у відносинах між підприємствами і організаціями перебіг строку позовної давності зупиняється, якщо пред'явленню позову перешкоджала надзвичайна і невідворотна за даних умов подія (непереборна сила), а також у зв'язку з встановленою законодавством України відстрочкою виконання зобов'язань (мораторій).



Таким чином, інші обставини, наприклад, проведення розслідування за фактом зіткнення двох джерел підвищеної небезпеки, не зупиняє перебігу строку позовної давності. У даному разі, виходячи зі статті 76 Цивільного кодексу України, перебіг строку позовної давності починається не з дати винесення постанови слідчих органів за фактом автоаварії або вироку суду, а з дати завдання збитків. При цьому слід мати на увазі, що час, необхідний для встановлення остаточної суми збитків, не впливає на вирішення питання про початковий момент перебігу строку позовної давності.



7. У позовах, що виникають з розрахунків за повернену тару, від оплати якої постачальник відмовився у зв'язку з її недоброякісністю, застосовується загальний строк позовної давності.



Згідно зі статтею 249 Цивільного кодексу України шестимісячний строк позовної давності застосовується у позовах, що випливають з поставки продукції неналежної якості, тобто тоді, коли продукцію відвантажено на виконання договору поставки.



Якщо покупець продукції звернувся до постачальника з позовом про стягнення вартості повернутої тари (повністю або частково недоплаченої суми), ці вимоги не випливають з відносин по поставках тари і тому до них слід застосовувати загальний строк позовної давності.



8. Визнання боргу не перериває перебігу строків позовної давності.



За загальним правилом статті 79 Цивільного кодексу України перебіг строку позовної давності переривається пред'явленням позову у встановленому порядку. Тільки по спорах, в яких однією або обома сторонами є громадяни, перебіг строку позовної давності переривається також вчиненням зобов'язаною особою дій, що свідчать про визнання боргу. Отже щодо позовів юридичних осіб вчинення зобов'язаною стороною (боржником) дій, що свідчать про визнання боргу, не перериває перебігу строків позовної давності.



Так, відповідно до Положень про поставки продукції і товарів виготовлювачу (постачальнику) і покупцю (одержувачу) надане право погодити строк усунення виявлених в продукції дефектів, про що вони укладають угоду. По суті така угода означає визнання виготовлювачем (постачальником) факту поставки неякісної продукції. Однак укладена угода не перериває перебігу строку позовної давності, початок перебігу якого відповідно до статті 249 Цивільного кодексу України починається з дня встановлення покупцем (одержувачем) у належному порядку недоліків поставленої йому продукції.



9. Обчислення строку позовної давності у випадку залишення позову без розгляду або повернення позовної заяви.



Відповідно до статей 63 і 81 АПК після усунення обставин, що зумовили залишення позову без розгляду або повернення позовної заяви, позивач має право повторно звернутися з цим позовом до арбітражного суду в загальному порядку.



Якщо позивач після усунення обставин, що зумовили залишення позову без розгляду або повернення позовної заяви, знову звертається з позовом до арбітражного суду, перебіг строку позовної давності обчислюється з дня виникнення права на позов (стаття 76 Цивільного кодексу України).



10. Умови, за якими подання позову перериває перебіг строку позовної давності.



Згідно зі статтею 79 Цивільного кодексу України перебіг строку позовної давності переривається пред'явленням позову у встановленому порядку.



У випадках непідсудності справи даному арбітражному суду або зміни підсудності справи у процесі її розгляду арбітражний суд повинен надіслати позовні матеріали за встановленою підсудністю (стаття 17 АПК). За цих обставин перебіг строку позовної давності переривається поданням позову до арбітражного суду, який надсилає позовні матеріали за встановленою підсудністю.



(абзац третій пункту 10 із змінами, внесеними згідно з

роз'ясненням Вищого арбітражного суду від 18.11.97 р. N 02-5/445)



11. Якщо відповідно до чинного законодавства або за договором неустойка (штраф, пеня) підлягає стягненню за кожний день прострочки виконання зобов'язання, строк позовної давності необхідно обчислювати щодо кожного дня окремо.



Деякі нормативні акти передбачають майнову відповідальність боржника у вигляді неустойки в твердій сумі або пені за кожний день порушення зобов'язання. Наприклад, така відповідальність встановлена пунктом 36 Правил про договори підряду на капітальне будівництво. Ці санкції стягують до повного виконання зобов'язання. За цих обставин строк позовної давності слід обчислювати щодо кожного дня прострочки виконання зобов'язання за попередні шість місяців з дня подання позову.



(абзац другий пункту 11 із змінами, внесеними згідно з

роз'ясненням Вищого арбітражного суду від 18.11.97 р. N 02-5/445)



Якщо після задоволення позову зобов'язання не буде виконане, позивач має право знову звернутись до арбітражного суду з позовом про стягнення санкцій за наступні шість місяців.



12. До позовів, пов'язаних з погіршенням якості продукції і товарів при їх поверненні постачальнику (виготовлювачу) застосовується загальний строк позовної давності.



В практиці вирішення господарських спорів мають місце випадки, коли покупець (одержувач), повертаючи з різних підстав постачальнику (виготовлювачу) продукцію і товари, погіршив їх якість. У зв'язку з цим постає питання про строк позовної давності в позовах поставщиків до покупця про стягнення збитків, заподіяних погіршенням якості продукції (товарів).



Згідно з статтею 72 Цивільного кодексу України скорочений строк позовної давності застосовується до вимог, які випливають з поставки продукції неналежної якості, тобто у випадках встановлення неналежної якості продукції, відвантаженої на виконання договору поставки постачальником (виготовлювачем). Оскільки покупець (одержувач), повертаючи продукцію, не виступає як постачальник (виготовлювач), то його відповідальність за погіршення якості продукції регулюється загальними нормами цивільного законодавства, і у цьому разі застосовується строк позовної давності, встановлений статтею 71 Цивільного кодексу України.



13. До позовів про визнання недійсними актів державних чи інших органів застосовується загальний строк позовної давності.



Акти державних та інших органів зачіпають майнові і пов'язані з ними особисті немайнові права та охоронювані законом інтереси юридичних осіб. У зв'язку з тим, що законодавство розглядає визнання недійсними актів державних та інших органів, що не відповідають чинному законодавству, як засіб захисту цивільних прав, до позовних заяв юридичних осіб про визнання недійсними таких актів застосовуються строки позовної давності, передбачені статтею 71 Цивільного кодексу України.



(абзац другий пункту 13 із змінами, внесеними згідно з

роз'ясненням Вищого арбітражного суду від 18.11.97 р. N 02-5/445)



14. Правовідносини, які виникають у зв'язку із застосуванням державними органами щодо підприємств, установ, організацій встановленої законодавством відповідальності за вчинення протиправних дій, у тому числі за порушення встановлених правил здійснення підприємницької діяльності, не є цивільно-правовими. Тому відсутні правові підстави для застосування до відповідних правовідносин строків позовної давності, передбачених Цивільним кодексом України.



(роз'яснення доповнено пунктом 14 згідно з роз'ясненням

Вищого арбітражного суду України від 06.11.2000 р. N 02-5/618)



____________






На правах рекламы: