Главная

Болонский процесс. Автоматизация учебного процесса - Офис методиста

Нормативные документы Украины Постанова "Про затвердження Інструкції про міжбанківські розрахунки в Україні" Правління НБУ м. Київ
описание | темы | ключевые слова 

Про затвердження Інструкції про міжбанківські розрахунки в Україні

Постанова Правління Національного банку України

від 27 грудня 1999 року N 621

Зареєстровано в Міністерстві юстиції України

27 січня 2000 р. за N 53/4274

Із змінами і доповненнями, внесеними

 постановами Правління Національного банку України

 від 12 лютого 2001 року N 60,

 від 11 липня 2001 року N 267,

 від 13 серпня 2001 року N 340,

 від 4 грудня 2001 року N 495,

 від 23 квітня 2002 року N 149

Відповідно до статей 7, 40 Закону України "Про Національний банк України" та з метою удосконалення нормативно-правової бази щодо здійснення міжбанківських розрахунків Правління ПОСТАНОВЛЯЄ:

1. Затвердити Інструкцію про міжбанківські розрахунки в Україні (додається).

2. Зобов'язати комерційні банки та установи Національного банку України взяти до керівництва в роботі зазначену Інструкцію та суворо дотримуватися вимог, викладених у ній.

3. Визнати такими, що втратили чинність:

Положення про міжбанківські розрахунки в Україні, затверджене постановою Правління Національного банку України від 08.10.98 N 414 (зі змінами та доповненнями);

розділ 6 Положення про відкриття та функціонування в уповноважених банках України рахунків банків-кореспондентів в іноземній валюті та в гривнях, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 26.03.98 N 118 (зі змінами та доповненнями).

4. Контроль за виконанням цієї постанови покласти на Кримське республіканське, Головне, територіальні та по м. Києву і Київській області управління, ОПЕРУ Національного банку України.

5. Постанова набуває чинності через 10 днів після її державної реєстрації у Міністерстві юстиції України.

 

В. о. Голови 

В. С. Стельмах 

 

 

ЗАТВЕРДЖЕНО

постановою Правління Національного банку України

від 27 грудня 1999 р. N 621

Зареєстровано

в Міністерстві юстиції України

27 січня 2000 р. за N 53/4274 

 

 

ІНСТРУКЦІЯ

ПРО МІЖБАНКІВСЬКІ РОЗРАХУНКИ В УКРАЇНІ

 

(У тексті Інструкції слова "розрахунковий документ в електронному вигляді" і "банківський документ в електронному вигляді" в усіх відмінках замінено відповідно словами "електронний розрахунковий документ" та "банківський електронний документ" у відповідних відмінках згідно з постановою Правління Національного банку України від 13 серпня 2001 року N 340)


 

(У тексті Інструкції слова "комерційний банк" у всіх відмінках замінено словом "банк" у відповідних відмінках згідно з постановою Правління Національного банку України від 23 квітня 2002 року N 149)

 

 

ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

1. Інструкція про міжбанківські розрахунки в Україні (далі - Інструкція) розроблена відповідно до Законів України "Про Національний банк України", "Про банки і банківську діяльність", інших законодавчих актів України та нормативно-правових актів Національного банку України.

2. Інструкція визначає шляхи, умови та порядок проведення міжбанківських розрахунків у грошовій одиниці України (далі - у гривнях) та в іноземній валюті за кореспондентськими рахунками банків-резидентів, відкритими в банківських установах України.

Порядок ведення і режим кореспондентських рахунків банків (резидентів і нерезидентів) в іноземній валюті та банків-нерезидентів у гривнях, відкритих в уповноважених банках, установлюються нормативно-правовими актами Національного банку України з питань валютного регулювання.

Вимоги Інструкції щодо відкриття банками кореспондентських рахунків у територіальних управліннях Національного банку України і проведення за ними розрахунків через систему електронних платежів Національного банку України (далі - СЕП) поширюються на органи Державного казначейства України при відкритті ними рахунків у територіальних управліннях Національного банку України та здійсненні за ними розрахунків через СЕП з урахуванням особливостей обслуговування цих рахунків.

3. Підставою для проведення операцій за кореспондентськими рахунками банків, відкритими в банківських установах України, можуть бути розрахункові документи та повідомлення платіжних систем або систем телекомунікаційного зв'язку. Форми та порядок оформлення розрахункових документів визначаються нормативно-правовими актами Національного банку України, форми повідомлень платіжних та телекомунікаційних систем установлюються цими системами.

4. Активні операції за кореспондентськими рахунками банків здійснюються в межах залишку коштів на цих рахунках, за винятком випадків, передбачених нормативно-правовими актами Національного банку України та міжбанківськими угодами.

5. Пункт 5 виключено

 (згідно з постановою Правління

 Національного банку України від 04.12.2001 р. N 495,

у зв'язку з цим пункт 6 вважати пунктом 5)

5. Наведені в цій Інструкції терміни вживаються в такому значенні:

Банківські установи України (далі - банківські установи) - територіальні управління Національного банку України, банки України та їх філії. Під терміном "банк" розуміються також (у межах, визначених абзацом третім пункту 2 загальних положень цієї Інструкції) органи Державного казначейства України, якщо в тексті Інструкції не зазначено інше.

Банківський регіон (далі - регіон) - сукупність банків (філій банків) - учасників СЕП, які мають кореспондентські рахунки в одному територіальному управлінні Національного банку України або здійснюють розрахунки за консолідованим кореспондентським рахунком, відкритим у цьому управлінні.

Банківський день у СЕП (далі - банківський день) - позначений календарною датою проміжок часу, протягом якого виконуються технологічні операції, пов'язані з проведенням електронних розрахункових документів через СЕП, за умови, що підсумки розрахунків за цими документами відображаються на кореспондентських рахунках банків у територіальному управлінні Національного банку України на ту саму дату.

Банківський електронний документ - електронний розрахунковий документ, службове повідомлення СЕП, довідкове повідомлення інформаційно-пошукової системи Національного банку України (далі - ІПС), інформаційне повідомлення.

Банки-кореспонденти - банки, які встановили між собою кореспондентські відносини з відкриттям кореспондентського рахунку.

Віртуальний банківський регіон - сукупність банків та філій банків, які обслуговуються одним програмно-технічним комплексом АРМ-2 СЕП.

Внутрішньобанківська платіжна система (далі - ВПС) - програмно-технічний комплекс із власними засобами захисту інформації, який експлуатується банком та його філіями і використовується для здійснення розрахунків між учасниками цієї системи, а також забезпечує взаємодію з СЕП, у тому числі з ІПС. Транспортні потреби системи можуть забезпечуватися системою електронної пошти Національного банку України (далі - система ЕП), власними чи загального користування засобами телекомунікації тощо.

Довідкове повідомлення ІПС - документ визначеного формату, що містить установлені реквізити і несе довідкову інформацію про платежі, виконані засобами СЕП, має форму електронних записів, захищений криптографічними методами захисту інформації, передається засобами телекомунікаційного зв'язку та зберігається на зовнішніх засобах збереження інформації у вигляді файла.

Електронні міжбанківські розрахунки - міжбанківські розрахунки із застосуванням електронних засобів приймання, оброблення, передавання та захисту інформації про рух коштів.


Електронний розрахунковий документ (міжбанківський електронний розрахунковий документ) - документ на переказ, сформований банком на підставі розрахункових документів банку, клієнтів, документів на переказ готівки, доручень на договірне списання, та представлений у формі електронних даних, що включають відповідні реквізити документа, у тому числі й електронний цифровий підпис.

(термін в редакції постанови Правління

 Національного банку України від 13.08.2001 р. N 340)

Електронний цифровий підпис (далі - ЕЦП) - сукупність даних, отримана за допомогою криптографічного перетворення вмісту електронного документа, яка дає змогу підтвердити його цілісність та ідентифікувати особу, яка його підписала.

(пункт 6 доповнено терміном згідно з постановою

 Правління Національного банку України від 13.08.2001 р. N 340)

Інформаційно-обчислювальна мережа Національного банку України - об'єднання програмно-технічних комплексів (СЕП, система ЕП тощо), кожний з яких призначений для виконання завдань Національного банку України щодо інформатизації окремих сфер діяльності банківської системи України. Усі програмно-технічні комплекси використовують єдину систему захисту інформації Національного банку України.

Інформаційне повідомлення - інформація в електронній формі, призначена для використання в програмно-технічних комплексах інформаційно-обчислювальної мережі Національного банку України (крім СЕП), що має визначений формат і технологію обробки згідно з вимогами відповідного програмно-технічного комплексу, передається засобами телекомунікаційного зв'язку та зберігається на зовнішніх засобах збереження інформації у вигляді файла.

Інформаційно-пошукова система Національного банку України (ІПС) - складова частина СЕП, що призначена для надання користувачам довідкової інформації про платежі, виконані засобами СЕП.

Кліринг - процедура періодичного взаємозаліку за зобов'язаннями учасників розрахунків певної платіжної системи, що включає процес отримання, сортування та розподілу розрахункових документів кожного учасника розрахунків, а також визначення остаточного розрахункового сальдо.

Кореспондентські відносини з відкриттям кореспондентського рахунку (далі - кореспондентські відносини) - договірні відносини між банками, метою яких є здійснення платежів, розрахунків та надання інших банківських послуг за взаємними дорученнями.

Кореспондентський рахунок - рахунок, який відкривається банку (філії) для обліку коштів та проведення розрахунків, що їх виконує один банк за дорученням і на кошти іншого банку на підставі укладеного договору. Під терміном "кореспондентський рахунок" ("консолідований кореспондентський рахунок") розуміються також (у межах, визначених абзацом третім пункту 2 загальних положень цієї Інструкції) рахунки органів Державного казначейства України, якщо в тексті Інструкції не зазначено інше.

Кореспондентський рахунок ЛОРО - кореспондентський рахунок, який відкриває банк банку-кореспонденту та за яким банк здійснює операції списання і зарахування коштів згідно з чинним законодавством України та укладеним договором. У банку-кореспонденті цей рахунок є кореспондентським рахунком НОСТРО.

Консолідований кореспондентський рахунок - об'єднання коштів банку та його філій (або певної кількості філій) на кореспондентському рахунку, відкритому в територіальному управлінні Національного банку України з метою роботи банку (філії) в СЕП за відповідною моделлю обслуговування консолідованого кореспондентського рахунку.

Ліміт технічного рахунку - сума, що визначає мінімальний залишок коштів на технічному рахунку банку (філії).

Ліміт початкових оборотів - сума, що визначає максимальний обсяг початкових платежів, які банк (філія) може виконати за певний період.

Міжбанківські розрахунки - безготівкові розрахунки між банками, що обумовлені виконанням платежів клієнтів або власними зобов'язаннями одного банку перед іншим.

Модель обслуговування консолідованого кореспондентського рахунку в СЕП - сукупність механізмів і правил роботи СЕП, банку та його філій, згідно з якими здійснюються міжбанківські розрахунки за консолідованим кореспондентським рахунком через СЕП.

Мультивалютний режим функціонування СЕП - відокремлене передавання та зберігання в СЕП інформації про платежі в кожній конкретній валюті при однаковому функціональному призначенні цієї інформації та технології її оброблення.

Несанкціонований доступ - протиправне використання програмно-технічних засобів СЕП, системи автоматизації банку (далі - САБ), ВПС або спроба перейняття, нав'язування, підроблення чи викривлення інформації про рух коштів або службових повідомлень цих систем.

Обласна дирекція - філія банку, яка виконує спеціально обумовлені функції (залежно від моделі обслуговування в СЕП) при здійсненні міжбанківських розрахунків групою філій цього банку, що розташовані в межах однієї адміністративно-територіальної одиниці. Обласна дирекція визначається керівництвом банку, про що інформується територіальне управління Національного банку України. Відповідно до моделі обслуговування в СЕП обласній дирекції відкривається консолідований кореспондентський рахунок у територіальному управлінні Національного банку України та/або технічний рахунок у відповідній розрахунковій палаті або Центральній розрахунковій палаті. Банк також може виконувати функції обласної дирекції.

Термін виключено

(згідно з постановою Правління Національного

 банку України від 13.08.2001 року N 340)


Термін виключено

(згідно з постановою Правління Національного

 банку України від 12.02.2001 року N 60)

Операційні правила - система бухгалтерських обмежень, що встановлюються банком на розрахункові операції філій у СЕП, а також на розрахункові та інші банківські операції філій у САБ банку (філії).

Розрахункова палата (далі - РП) - структурний підрозділ територіального управління Національного банку України, який обслуговує в СЕП банки відповідного банківського (віртуального банківського) регіону.

Розрахунковий банк (агент із розрахунків) - банк, який здійснює облік результатів розрахунків між банками - учасниками певної платіжної системи, а також відображення цих результатів за їх рахунками, що відкриті в розрахунковому банку.

Розрахункова палата банку - структурний підрозділ банку, що обслуговує філії банку у ВПС та забезпечує взаємодію ВПС із СЕП, у тому числі з ІПС.

Система електронних платежів Національного банку України (СЕП) - загальнодержавна платіжна система, що забезпечує здійснення розрахунків між банківськими установами, органами державного казначейства на території України із застосуванням електронних засобів приймання, оброблення, передавання та захисту інформації. Програмне забезпечення СЕП складається із програмно-технічних комплексів - автоматизованих робочих місць (АРМ), що відповідають трьом рівням структури СЕП: Центральна розрахункова палата - АРМ-1, АРМ ІПС; розрахункові палати - АРМ-2; банківські установи - учасники СЕП - АРМ-НБУ.

Система електронної пошти Національного банку України (система ЕП) - система програмно-технічних засобів та організаційно-технологічних заходів забезпечення інформаційної взаємодії між банківськими та іншими установами в електронній формі.

Службові повідомлення СЕП - технологічна інформація в електронній формі, що пов'язана з проведенням платежів (підтвердження про отримання електронних розрахунковий документів, повідомлення про помилки в електронних розрахункових документах, довідкова інформація тощо), має визначений формат і технологію обробки згідно з вимогами СЕП, передається засобами телекомунікаційного зв'язку та зберігається на зовнішніх засобах збереження інформації у вигляді файла.

Система автоматизації банку (САБ) - програмне забезпечення, що обслуговує поточну внутрішньобанківську діяльність (бухгалтерський облік, обслуговування рахунків клієнтів тощо).

Територіальні управління Національного банку - філії Національного банку України та Операційне управління Національного банку України. 

(термін в редакції постанови Правління

 Національного банку України від 12.02.2001 р. N 60)

Технічний рахунок банківської установи в СЕП - інформація в електронній формі, що зберігається в програмно-технічному комплексі АРМ-2, поновлюється під час оброблення електронних розрахункових документах банківської установи та фактично відображає стан кореспондентського рахунку цієї установи на певний час.

Уповноважений банк - банк України, який отримав ліцензію Національного банку України на право здійснення операцій із валютними цінностями.

Учасник СЕП безпосередній (далі - учасник СЕП) - банківська установа, що має технічний рахунок у РП або в ЦРП.

(пункт 6 доповнено терміном згідно з постановою

 Правління Національного банку України від 12.02.2001 р. N 60)

Учасник СЕП опосередкований - філія банку, що є учасником ВПС і здійснює міжбанківські розрахунки за консолідованим кореспондентським рахунком банку (обласної дирекції).

(пункт 6 доповнено терміном згідно з постановою

 Правління Національного банку України від 12.02.2001 р. N 60)

Файл СЕП - одиниця обміну інформацією між АРМ СЕП. У цій Інструкції файли СЕП позначаються однією ідентифікаційною літерою, що відповідає типу файла відповідно до технології роботи СЕП.

Центральна розрахункова палата (далі - ЦРП) - установа Національного банку України, яка забезпечує функціонування СЕП у цілому, ведення бази даних для ІПС щодо електронних міжбанківських розрахунків, виконаних через СЕП, а також здійснює функції РП для банківських установ м. Києва та Київської області, обслуговує інші віртуальні банківські регіони.

ГЛАВА I

МІЖБАНКІВСЬКІ РОЗРАХУНКИ В ГРОШОВІЙ ОДИНИЦІ УКРАЇНИ

 

Розділ 1. Установлення кореспондентських відносин з відкриттям кореспондентського рахунку

1.1. Кореспондентські відносини можуть установлюватися:

між банками і Національним банком України;

безпосередньо між банками.

1.1.1. Кореспондентські відносини з Національним банком України (далі - Національний банк) встановлюються банком шляхом укладення договору на розрахунково-касове обслуговування з відкриттям кореспондентського рахунку в територіальному управлінні Національного банку за місцезнаходженням власника рахунку. Зразок договору наведено в додатку 1 до цієї Інструкції.


Для здійснення міжбанківських розрахунків через СЕП власнику кореспондентського рахунку на договірних умовах відкривається технічний рахунок у РП (ЦРП). Зразки договорів на інформаційно-розрахункове обслуговування в СЕП Національного банку України (залежно від способу обслуговування кореспондентського рахунку) наведено в додатках 2 та 3 до цієї Інструкції.

1.1.2. Кореспондентські відносини між банками для здійснення міжбанківських розрахунків установлюються на підставі договору шляхом відкриття кореспондентського рахунку. Зразок договору про встановлення кореспондентських відносин наведено в додатку 15 до цієї Інструкції.

1.2. Міжбанківські розрахунки можуть здійснюватися через:

СЕП Національного банку України за кореспондентськими рахунками банків (філій) у територіальних управліннях Національного банку;

банки-кореспонденти за кореспондентськими рахунками ЛОРО, НОСТРО.

Розділ 2. Відкриття, переоформлення та закриття кореспондентських рахунків банків (філій) у територіальних управліннях Національного банку

 

2.1. Загальні умови відкриття (закриття) кореспондентського рахунку

2.1.1. Кореспондентський рахунок банку (філії) відкривається на підставі укладеного договору (додаток 1) за умови надання правильно оформлених документів, зазначених у підпунктах 2.2.1, 2.2.2 цього розділу.

2.1.2. Підпункт 2.1.2 пункту 2.1 виключено

 (згідно з постановою Правління Національного

 банку України від 11.07.2001 р. N 267)

2.1.3. Підпункт 2.1.3 пункту 2.1 виключено

 (згідно з постановою Правління

 Національного банку України від 11.07.2001 р. N 267,

 у зв'язку з цим підпункт 2.1.4 вважати підпунктом 2.1.2)

2.1.2. Днем відкриття кореспондентського рахунку банку (філії) вважається дата, що зазначена в реквізиті "Кореспондентський рахунок відкрито" заяви про відкриття кореспондентського рахунку (додаток 9).

Датою початку здійснення видаткових операцій за кореспондентським рахунком банку (філії) є дата отримання територіальним управлінням Національного банку документально підтвердженого повідомлення органу державної податкової служби про взяття рахунку на облік в органах державної податкової служби.

(підпункт 2.1.2 доповнено новим абзацом другим згідно з постановою

 Правління Національного банку України від 23.04.2002 р. N 149,

у зв'язку з цим абзац другий вважати абзацом третім)

Днем закриття кореспондентського рахунку вважається дата, що зазначена в заяві про закриття кореспондентського рахунку. Заява про закриття кореспондентського рахунку надається до територіального управління Національного банку особою, якій (залежно від підстави для закриття цього рахунку) надано таке право.

2.1.5. Підпункт 2.1.5 пункту 2.1 виключено

 (згідно з постановою Правління Національного

 банку України від 11.07.2001 р. N 267)

2.2. Відкриття кореспондентського рахунку

2.2.1. Для оформлення відкриття кореспондентського рахунку банку керівник та головний бухгалтер банку особисто подають до територіального управління Національного банку за місцезнаходженням банку такі документи:

а) заяву про відкриття кореспондентського рахунку встановленого зразка (додаток 9);

б) копію належним чином оформленого статуту, що засвідчена нотаріально1;

____________

1 Форма нотаріального засвідчення має відповідати вимогам нормативно-правових актів Міністерства юстиції України.

в) копію документа, що підтверджує взяття банку на податковий облік, що засвідчена нотаріально;

г) довідку про реєстрацію в органах Пенсійного фонду України;

ґ) копію довідки органу державної статистики про включення до ЄДРПОУ, що засвідчена нотаріально або органом, що видав довідку;

(підпункт "ґ" підпункту 2.2.1 пункту 2.2 в редакції постанови

 Правління Національного банку України від 11.07.2001 р. N 267)


д) картку із зразками підписів та відбитка печатки, що засвідчені нотаріально (кількість примірників обумовлюється сторонами); 

(підпункт "д" підпункту 2.2.1 пункту 2.2 в редакції постанови

 Правління Національного банку України від 11.07.2001 р. N 267)

е) копію страхового свідоцтва, що підтверджує реєстрацію банку у Фонді соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України як платника соціальних страхових внесків, засвідчену нотаріально або органом, що його видав.

(підпункт 2.2.1 пункту 2.2 доповнено підпунктом "е" згідно з

 постановою Правління Національного банку України від 11.07.2001 р. N 267,

 підпункт "е" підпункту 2.2.1 в редакції постанови

 Правління Національного банку України від 23.04.2002 р. N 149)

На органи Державного казначейства України не поширюється дія підпункту "б" цього пункту.

2.2.2. Для оформлення відкриття кореспондентського рахунку філії банку керівник та головний бухгалтер філії особисто подають до територіального управління Національного банку за місцезнаходженням філії такі документи:

а) заяву про відкриття кореспондентського рахунку встановленого зразка (додаток 9);

б) копію належним чином оформленого Положення про філію, що засвідчена нотаріально;

в) копію належним чином оформленого дозволу, наданого банком філії на здійснення банківських операцій, що засвідчена нотаріально;

г) копію документа, що підтверджує взяття філії на податковий облік, що засвідчена нотаріально;

ґ) довідку про реєстрацію в органах Пенсійного фонду України;

д) копію довідки органу державної статистики про включення до ЄДРПОУ, що засвідчена нотаріально або органом, що видав довідку;

(підпункт "д" підпункту 2.2.2 пункту 2.2 в редакції постанови

 Правління Національного банку України від 11.07.2001 р. N 267)

е) картку із зразками підписів та відбитка печатки, що засвідчені нотаріально (кількість примірників обумовлюється сторонами);

(підпункт "е" підпункту 2.2.2 пункту 2.2 в редакції постанови

 Правління Національного банку України від 11.07.2001 р. N 267)

є) клопотання банку за підписом керівника про відкриття кореспондентського рахунку філії із зазначенням інформації, що стосується банку, а саме: його місцезнаходження; ідентифікаційний код; номер кореспондентського рахунку; найменування територіального управління Національного банку, у якому відкрито кореспондентський рахунок банку; назва податкового органу, у якому банк стоїть на обліку;

ж) копію страхового свідоцтва, що підтверджує реєстрацію банку - юридичної особи у Фонді соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України як платника соціальних страхових внесків (якщо філія самостійно здійснює розрахунки з оплати праці - копію страхового свідоцтва, що підтверджує реєстрацію філії в цьому Фонді як платника соціальних страхових внесків), засвідчену нотаріально або органом, що його видав.

(підпункт 2.2.2 пункту 2.2 доповнено підпунктом "ж" згідно з

 постановою Правління Національного банку України від 11.07.2001 р. N 267,

 підпункт "ж" підпункту 2.2.2 в редакції постанови

 Правління Національного банку України від 23.04.2002 р. N 149)

2.2.3. Форма й зміст довідки про реєстрацію в органах Пенсійного фонду України визначається нормативно-правовими актами Пенсійного фонду України.

Відривна частина довідки про реєстрацію в органах Пенсійного фонду України, що оформлена належним чином уповноваженим працівником територіального управління Національного банку, повертається власнику рахунку для подання до органів Пенсійного фонду України.

2.2.4. Картка із зразками підписів та відбитка печатки оформляється згідно з додатком 10 до цієї Інструкції. При заповненні картки слід керуватися таким:

а) у картку включаються зразки підписів осіб, яким відповідно до чинного законодавства та установчих документів банку надано право розпорядження кореспондентським рахунком та підпису розрахункових документів:

право першого підпису належить керівнику банку (філії) та уповноваженим ним особам;

право другого підпису належить головному бухгалтеру банку (філії) та особам, уповноваженим керівником банку;

зразки підписів керівника та головного бухгалтера банку (філії) включаються в картку обов'язково;

право першого підпису не може бути надано головному бухгалтеру та іншим особам, які мають право другого підпису;

право другого підпису не може бути надано особам, які мають право першого підпису;


б) у разі заміни чи доповнення хоча б одного підпису в тижневий строк подається нова картка із зразками підписів усіх осіб, які мають право першого та другого підпису;

в) у разі призначення тимчасово виконуючого обов'язки керівника та/або головного бухгалтера подається нова тимчасова картка тільки із зразками підписів цих осіб, засвідчена нотаріально;

г) у разі тимчасового надання особі права першого чи другого підпису, а також тимчасової заміни однієї з осіб, уповноважених керівником банку, нова картка не складається, а додатково подається тимчасова картка тільки із зразком підпису тимчасово уповноваженої особи із зазначенням строку її дії. Ця тимчасова картка підписується керівником та головним бухгалтером, засвідчується відбитком печатки і додаткового засвідчення не потребує;

ґ) адреса, що вказана в картці із зразками підписів та відбитка печатки, має відповідати місцезнаходженню власника кореспондентського рахунку та адресі, зазначеній у статуті (положенні);

д) у картку із зразками підписів та відбитка печатки обов'язково включається зразок відбитка печатки банку (філії). Печатка власника кореспондентського рахунку має містити його ідентифікаційний код за ЄДРПОУ. Використання печаток, призначених для спеціальних цілей ("Для пакетів", "Для перепусток"), не допускається;

(підпункт "д" підпункту 2.2.4 пункту 2.2 в редакції постанови

 Правління Національного банку України від 12.02.2001 р. N 60)

е) у разі тимчасової відсутності печатки в новоствореного банку (філії), а також у зв'язку з реорганізацією, зміною найменування чи підпорядкованості, спрацьованістю чи втратою печатки керівник або уповноважена ним особа територіального управління Національного банку на підставі письмового звернення власника кореспондентського рахунку надає йому необхідний строк для виготовлення печатки.

2.2.5. Договір, про який ідеться у підпункті 2.1.1 цього розділу, а також документи, перелік яких наведено в підпунктах 2.2.1, 2.2.2 цього розділу, зберігаються у справі з юридичного оформлення кореспондентського рахунку банку (філії).

2.3. Переоформлення кореспондентського рахунку

2.3.1. У разі переоформлення кореспондентського рахунку у зв'язку з реорганізацією, зміною назви, що не викликана реорганізацією, а також форми власності банку подаються такі самі документи, що й при відкритті рахунку. При цьому номер кореспондентського рахунку та код банку залишаються без змін.

2.3.2. Переоформлення кореспондентського рахунку банку у зв'язку зі зміною територіального управління Національного банку, що його обслуговує, здійснюється згідно з додатком 13 до цієї Інструкції.

2.3.3. У разі внесення до статуту банку змін і доповнень, не пов'язаних із переоформленням кореспондентського рахунку, власником рахунку подаються копії документів, засвідчені в установленому порядку, у яких викладено зазначені зміни й доповнення.

2.4. Закриття кореспондентського рахунку

2.4.1. Підставою для закриття кореспондентського рахунку банку (філії) є заява власника рахунку або уповноваженого органу відповідно до чинного законодавства та нормативно-правових актів Національного банку.

При закритті кореспондентського рахунку банку (філії) залишок коштів за цим рахунком попередньо має бути перерахований на рахунок, визначений (залежно від підстави для закриття кореспондентського рахунку) відповідно до чинного законодавства та нормативно-правових актів Національного банку.

(підпункт 2.4.1 пункту 2.4 в редакції постанови Правління

 Національного банку України від 11.07.2001 р. N 267)

2.4.2. Підпункт 2.4.2 пункту 2.4 виключено

 (згідно з постановою Правління Національного

 банку України від 11.07.2001 р. N 267,

 у зв'язку з цим підпункт 2.4.3 вважати підпунктом 2.4.2)

2.4.2. Територіальне управління Національного банку протягом трьох робочих днів з дня закриття кореспондентського рахунку банку (філії), уключаючи день закриття, зобов'язане надіслати засобами системи ЕП з використанням засобів захисту інформації Національного банку повідомлення про закриття кореспондентського рахунку на адресу відповідного органу державної податкової служби (державних податкових адміністрацій в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі).

Підтвердженням про отримання відповідним органом державної податкової служби інформації про закриття кореспондентського рахунку банку (філії) є файл-квитанція, що надсилається ним до територіального управління Національного банку. Файл-квитанція на паперовому носії має зберігатися у справі з юридичного оформлення кореспондентського рахунку банку (філії).

(пункт 2.4 доповнено новим підпунктом 2.4.2 згідно з постановою

Правління Національного банку України від 23.04.2002 р. N 149,

у зв'язку з цим підпункт 2.4.2 уважати підпунктом 2.4.3)

2.4.3. Справа з юридичного оформлення кореспондентського рахунку банку (філії) залишається у територіальному управлінні Національного банку.

Розділ 3. Порядок ведення довідника банківських установ України


 

3.1. Призначення довідника банківських установ України

Довідник банківських установ України є складовою частиною інформаційно-обчислювальної мережі Національного банку України і використовується при роботі всіх її програмно-технічних комплексів, у тому числі й СЕП. До довідника банківських установ України мають бути включені всі банківські установи, що належним чином зареєстровані Національним банком України.

Згідно з окремими рішеннями Правління Національного банку України до довідника банківських установ України можуть бути включені й інші установи.

(пункт 3.1 доповнено абзацом другим згідно з постановою

 Правління Національного банку України від 11.07.2001 р. N 267)

3.2. Включення до довідника банківських установ України

Для включення банку (філії) до довідника банківських установ України територіальне управління Національного банку, що його обслуговує, надсилає засобами системи ЕП на адресу Національного банку України (Департамент інформатизації) такі реквізити:

повну та скорочену назву, що відповідає назві, зазначеній у статуті банку (назва філії має відповідати назві, зазначеній у Положенні про філію);

(абзац третій пункту 3.2 в редакції постанови

 Правління Національного банку України від 12.02.2001 р. N 60)

повну поштову адресу;

назву та код району міста;

прізвища та телефони керівників;

номер факсу;

дату та номер реєстрації;

ідентифікаційний код за ЄДРПОУ;

(абзац дев'ятий пункту 3.2 із змінами, внесеними згідно з постановою

 Правління Національного банку України від 12.02.2001 р. N 60)

форму власності;

номер кореспондентського рахунку (за умови його відкриття).

На підставі цієї інформації обчислюється код банку, визначається електронний ідентифікатор банку для роботи в СЕП та із засобами системи ЕП, а також адреса вузла системи ЕП, за якою має обслуговуватися банк (філія).

Крім цього, з метою внесення до довідника банківських установ України повної інформації про банк територіальне управління Національного банку має повідомити Національний банк України (Департамент інформатизації) про наявність іноземного капіталу в структурі статутного капіталу банку. Для банків із стовідсотковим іноземним капіталом потрібно також указати країну засновника.

Усі ці реквізити банку (філії) вносяться до довідника банківських установ України в день одержання інформації від територіального управління Національного банку.

Включення до довідника банківських установ України іншої установи здійснюється відповідно до вимог цього пункту.

(пункт 3.2 доповнено абзацом п'ятнадцятим згідно з постановою

 Правління Національного банку України від 11.07.2001 р. N 267)

3.3. Унесення змін до довідника банківських установ України

Територіальне управління Національного банку не пізніше наступного робочого дня після одержання відповідного письмового повідомлення про будь-які зміни в реквізитах банку (філії), що зазначені в підпункті 3.2 цього розділу, або про ліквідацію банку надсилає Національному банку України (Департамент інформатизації) інформацію про потребу внесення змін до довідника банківських установ України. В інформації про ліквідацію банку має повідомлятися, чи потрібно вилучити банк із довідника банківських установ України (із зазначенням дати вилучення), чи залишити його з відповідною відміткою з метою одержання статистичної звітності протягом певного часу.

3.4. Розповсюдження довідника банківських установ України

Національний банк України розсилає засобами системи ЕП довідник банківських установ України та зміни до нього на адресу ЦРП, територіальних управлінь Національного банку, інших банківських установ, Асоціації українських банків, деяких державних установ (за окремим дозволом Національного банку) тощо. Зміни до довідника банківських установ України розсилаються в день їх унесення.

Розділ 4. Здійснення міжбанківських розрахунків через СЕП Національного банку України

 

4.1. Учасники СЕП

4.1.1. Учасниками СЕП є:

територіальні управління Національного банку;


банки (філії), які мають технічні рахунки в РП або ЦРП.

4.1.2. Для роботи в СЕП банк (філія) укладає з Національним банком України такі договори:

а) на інформаційно-розрахункове обслуговування в СЕП Національного банку України (додатки 2 або 3);

б) про використання криптографічних засобів захисту інформації в інформаційно-обчислювальній мережі Національного банку України (додаток 5).

4.1.3. Національний банк України відповідно до умов договорів надає банкам (філіям) - учасникам СЕП:

а) необхідні програмно-технічні комплекси СЕП;

б) програмні засоби електронного зв'язку;

в) апаратно-програмні засоби захисту інформації.

4.1.4. Кожен учасник СЕП веде журнал обліку встановлення та заміни програмно-технічних засобів СЕП (додаток 17). Обов'язковій реєстрації в журналі підлягає встановлення та заміна таких компонентів:

прикладного програмного забезпечення СЕП;

прикладного програмного забезпечення системи ЕП;

комп'ютера та його компонент;

мережевої плати та/або мережевого клієнта;

системного програмного забезпечення;

настройки комп'ютера.

4.1.5. Підпункт 4.1.5 пункту 4.1 розділу 4 виключено 

 (згідно з постановою Правління Національного

 банку України від 12.02.2001 р. N 60)

4.2. Включення до довідника банків - учасників СЕП

4.2.1. Необхідною умовою включення банку (філії) до довідника банків - учасників СЕП є організаційна, функціональна та технологічна готовність банку до роботи в СЕП, зокрема:

а) включення до довідника банківських установ України;

б) укладення з Національним банком України договорів, перелічених у підпункті 4.1.2 цього розділу;

в) підключення до системи ЕП;

г) наявність необхідних засобів захисту інформації;

ґ) наявність персоналу, підготовленого до роботи із засобами системи ЕП, СЕП.

4.2.2. Безпосередні та опосередковані учасники СЕП мають бути включені до довідника банків - учасників СЕП.

Для включення до довідника банків - учасників СЕП банк (філія) подає клопотання до територіального управління Національного банку за своїм місцезнаходженням. Клопотання банку (філії) має містити такі реквізити:

назву банку (філії);

код банку;

електронний ідентифікатор;

код валюти;

модель обслуговування консолідованого кореспондентського рахунку;

дату підключення банку (філії) до СЕП, погоджену з територіальним управлінням Національного банку.

У разі потреби включення філії до довідника банків - учасників СЕП клопотання має бути також і від банку, якому належить ця філія.

(підпункт 4.2.2 пункту 4.2 в редакції постанови

 Правління Національного банку України від 12.02.2001 р. N 60)

4.2.3. Територіальне управління Національного банку на підставі клопотання банку (філії), за умови його організаційної, функціональної та технологічної готовності до роботи в СЕП, надсилає до ЦРП повідомлення про потребу включення цього банку (філії) до довідника банків - учасників СЕП.

4.2.4. Зміни до довідника банків - учасників СЕП уносяться у разі:

унесення змін до довідника банківських установ України, пов'язаних із змінами будь-яких реквізитів банку (філії) - учасника СЕП;

переходу банку на роботу в СЕП за консолідованим кореспондентським рахунком;


переходу банку з однієї моделі обслуговування консолідованого кореспондентського рахунку на іншу;

повернення банку (філії) на роботу в СЕП за окремим кореспондентським рахунком тощо.

Підставою для внесення змін до довідника банків - учасників СЕП є повідомлення територіального управління Національного банку за місцезнаходженням банку (філії), що надсилається до ЦРП.

(підпункт 4.2.4 пункту 4.2 в редакції постанови

 Правління Національного банку України від 12.02.2001 р. N 60)

4.2.5. Зміни до довідника банків - учасників СЕП уносяться одночасно на всіх робочих місцях учасників СЕП. Технологія їх унесення визначається ЦРП.

4.3. Зупинення участі в СЕП

4.3.1. Зупинення з технологічних підстав. У разі порушення учасниками СЕП технології роботи в СЕП та невиконання вимог захисту банківської інформації в СЕП, що зазначені в додатку 6 до цієї Інструкції, Національний банк зупиняє здійснення учасником СЕП видаткових операцій через СЕП або виключає його з учасників СЕП.

Учасник СЕП може продовжити роботу в СЕП лише після службового розслідування, проведеного Національним банком (служба захисту інформації), та усунення недоліків. Службове розслідування проводиться в максимально короткий строк.

У зазначених випадках зупинення участі банку в СЕП відповідальність за несвоєчасне виконання розрахункових документів клієнтів визначається згідно з чинним законодавством.

4.3.2. Зупинення власних видаткових операцій банку. Відповідно до статті 59 Закону України "Про банки і банківську діяльність" зупинення власних видаткових операцій банку за його кореспондентськими рахунками здійснюється уповноваженими відповідно до законів України державними органами і виключно у випадках, передбачених законами України.

Порядок зупинення власних видаткових операцій банку (філії) за кореспондентським рахунком, відкритим у Національному банку, викладено в додатку 20 до цієї Інструкції.

(пункт 4.3 в редакції постанови Правління

 Національного банку України від 11.07.2001 р. N 267)

4.4. Виключення з учасників СЕП

Підставою для виключення банку (філії) з учасників СЕП є розірвання договору на інформаційно-розрахункове обслуговування в СЕП Національного банку України між цим банком та Національним банком України в порядку, передбаченому чинним законодавством України.

Для виключення банку (філії) з учасників СЕП територіальне управління Національного банку за місцезнаходженням банку (філії) надсилає до ЦРП засобами системи ЕП повідомлення, у якому вказує дату та підставу для розірвання договору.

Виключення з учасників СЕП здійснюється шляхом виключення банку (філії) із довідника банків - учасників СЕП. При виключенні банку (філії) з учасників СЕП значення його технічного рахунку має дорівнювати нулю.

4.5. Перелік бухгалтерських операцій

Перелік бухгалтерських операцій, що виконуються в установах Національного банку України при здійсненні міжбанківських розрахунків через СЕП, наведено в додатку 12 до цієї Інструкції.

4.6. Загальні умови виконання розрахунків через СЕП

4.6.1. Операції зарахування (списання) коштів за кореспондентським рахунком банку (філії) - учасника СЕП можуть виконуватися тільки після відкриття йому в РП (ЦРП) технічного рахунку.

4.6.2. Електронний розрахунковий документ має вміщувати такі обов'язкові реквізити:

назва документа;

номер документа;

дата складання (число, місяць, рік);

ознака дебет/кредит;

сума;

код платника, платник (назва), рахунок платника;

код банку платника;

код банку одержувача;

код одержувача, одержувач (назва), рахунок одержувача;

призначення платежу;

ЕЦП;


ідентифікатор ключа, що використаний для накладення ЕЦП.

Відповідно до технології роботи СЕП електронний розрахунковий документ має вміщувати технологічні реквізити, зокрема відмітку про час оброблення цього документа.

(підпункт 4.6.2 в редакції постанови Правління

 Національного банку України від 13.08.2001 р. N 340)

4.6.3. Єдиним джерелом формування електронних розрахункових документів для СЕП є система автоматизації банку.

САБ має забезпечити формування електронного розрахункового документа із заповненням усіх обов'язкових реквізитів. Заповнення обов'язкових реквізитів електронного розрахункового документа виконується шляхом перенесення їх значень з паперового документа, крім реквізиту "назва документа", який заповнюється не словами, а умовним числовим кодом згідно з додатком 21 до цієї Інструкції.

(підпункт 4.6.3 доповнено абзацом другим згідно з постановою

 Правління Національного банку України від 13.08.2001 р. N 340)

Якщо платник або одержувач є нерезидентом, то реквізит "код платника" або "код одержувача" містить цифровий тризначний код згідно з Класифікатором країн світу (без символу #).

(підпункт 4.6.3 доповнено абзацом третім згідно з постановою

 Правління Національного банку України від 13.08.2001 р. N 340)

Якщо реквізит "код одержувача" платником не заповнено і при цьому одержувачем є фізична особа, то банк заповнює цей реквізит п'ятьма дев'ятками (99999).

(підпункт 4.6.3 доповнено абзацом четвертим згідно з постановою

 Правління Національного банку України від 13.08.2001 р. N 340)

4.6.4. Початкові платежі від учасника СЕП приймаються в межах поточного значення його технічного рахунку, за винятком випадків, що визначені Національним банком.

4.6.5. Електронні розрахункові документи та службові повідомлення СЕП формуються, передаються та приймаються лише з використанням апаратно-програмних засобів захисту інформації, затверджених і наданих Національним банком України згідно з вимогами системи захисту банківських електронних документів в інформаційно-обчислювальній мережі Національного банку України (додаток 6). Дотримання правил організації захисту банківської інформації, затверджених нормативно-правовими актами Національного банку України, є обов'язковим для всіх банків - учасників СЕП.

4.6.6. При роботі засобів криптографічного захисту інформації створюється шифрований архів оброблених платежів та технологічної інформації. Цей архів використовується для надання інформаційних послуг Національним банком (службою захисту інформації) згідно з додатком 7 до цієї Інструкції (Інформаційні послуги служби захисту інформації в інформаційно- обчислювальній мережі Національного банку України щодо надання арбітражної інформації за банківськими електронними документами).

(підпункт 4.6.6 із змінами, внесеними згідно з постановою

 Правління Національного банку України від 04.12.2001 р. N 495)

4.6.7. Оброблення електронних розрахункових документів та службових повідомлень СЕП здійснюється у порядку черговості їх надходження до системи. Електронний розрахунковий документ, прийнятий СЕП, не може бути відкликаний.

4.6.8. Результати розрахунків за відісланими та отриманими електронними розрахунковими документами відображаються на технічних рахунках банків (філій) у СЕП. Інформація про стан цих рахунків надається учасникам розрахунків протягом робочого дня з періодичністю, що визначається діючою технологією міжбанківських розрахунків у СЕП, основні принципи якої наведено в додатку 11 до цієї Інструкції.

4.7. Обслуговування банків (філій) у СЕП за консолідованим кореспондентським рахунком

4.7.1. У СЕП упроваджено сім моделей обслуговування банків (філій) за консолідованим кореспондентським рахунком та інформаційну модель (модель 0), які враховують специфіку роботи та потреби банків. Усі моделі використовуються лише при виконанні міжбанківських розрахунків у гривні. Опис моделей наведено в додатку 8 до цієї Інструкції.

4.7.2. Функціональні вимоги та вимоги інформаційної безпеки до програмного забезпечення банку (філії), призначеного для роботи в СЕП за консолідованим кореспондентським рахунком, установлюються Національним банком.

4.8. Порядок переходу банку на роботу в СЕП за консолідованим кореспондентським рахунком

4.8.1. Для роботи в СЕП за консолідованим кореспондентським рахунком банк повинен одержати дозвіл на роботу в системі електронних платежів Національного банку України за консолідованим кореспондентським рахунком, який надається за формою, що наведена у додатку 19 до цієї Інструкції (далі - дозвіл).

Дозвіл на роботу в СЕП за першою моделлю обслуговування консолідованого кореспондентського рахунку надається обласній дирекції територіальним управлінням Національного банку, що її обслуговує. Порядок надання дозволу територіальним управлінням Національного банку відповідає порядку надання дозволу Національним банком; форма дозволу аналогічна до форми, наведеної у додатку 19 до цієї Інструкції.

4.8.2. Для одержання дозволу банк подає до Національного банку викладений державною мовою пакет документів, що підтверджує його організаційну‚ функціональну та технологічну готовність до роботи в СЕП за консолідованим кореспондентським рахунком‚ а також здатність програмного забезпечення до роботи з ІПС (для моделей з використанням ВПС).

Пакет документів має містити:

клопотання банку про перехід банку в цілому або окремих його філій на роботу в СЕП за консолідованим кореспондентським рахунком;


дві належним чином оформлені копії положення банку про порядок здійснення міжбанківських розрахунків банком та його філіями за консолідованим кореспондентським рахунком.

Положення має включати:

опис технологічної моделі;

опис моделі бухгалтерського обліку, у тому числі (для моделей із використанням ВПС) порядок проведення операцій за відсутності (недостатності) коштів на кореспондентському рахунку банку;

(абзац сьомий підпункту 4.8.2 в редакції постанови

 Правління Національного банку України від 13.08.2001 р. N 340)

опис системи захисту (для моделей із використанням ВПС);

регламент функціонування платіжної системи банку (для моделей із використанням ВПС).

У разі потреби банку в поступовому переході на роботу в СЕП за консолідованим кореспондентським рахунком подається орієнтовний графік переходу банку (обласної дирекції), узгоджений з відповідним територіальним управлінням Національного банку.

4.8.3. Рішення щодо можливості обслуговування банку в СЕП за консолідованим кореспондентським рахунком приймається Національним банком у місячний строк із дня отримання повного пакета документів.

У разі прийняття позитивного рішення Національний банк надає банку дозвіл та письмово інформує про це свої територіальні управління.

У разі прийняття рішення про відмову в наданні такого дозволу Національний банк повідомляє про це банк письмово із зазначенням причин.

4.8.4. Банк (обласна дирекція) узгоджує з територіальними управліннями Національного банку за місцезнаходженням банку (обласної дирекції) та його філій‚ а також з ЦРП дату переходу на роботу в СЕП за консолідованим кореспондентським рахунком (далі - дата переходу)‚ про що територіальним управлінням Національного банку робиться відмітка у дозволі.

Якщо банк протягом шести місяців з дня надання йому дозволу не перейшов на роботу в СЕП за відповідною моделлю обслуговування консолідованого кореспондентського рахунку‚ то дозвіл Національного банку втрачає чинність.

4.8.5. Банк не пізніше визначеної дати переходу:

узгоджує з Національним банком необхідні зміни1 до договору (додаток 1) з урахуванням особливостей обслуговування консолідованого кореспондентського рахунку;

повідомляє свої філії про потребу протягом трьох робочих днів розірвати договори, укладені згідно з додатком 1 до цієї Інструкції, або внести до них відповідні зміни.

____________

1 Зміни до укладеного договору оформляються письмово додатковими угодами, які стають його невід'ємними частинами. 

4.8.6. Не пізніше визначеної дати переходу банк переоформляє з Національним банком договір на інформаційно-розрахункове обслуговування в системі електронних платежів Національного банку України або вносить до нього необхідні зміни з урахуванням особливостей обслуговування консолідованого кореспондентського рахунку (додатки 2 або 3).

Філії банку‚ що залишаються безпосередніми учасниками СЕП‚ не вносять змін до договорів‚ укладених згідно з додатками 2 та 5 до цієї Інструкції з територіальними управліннями Національного банку за своїм місцезнаходженням.

4.8.7. Кореспондентські рахунки, які були відкриті філіям банку в територіальних управліннях Національного банку, у разі розірвання договорів (відповідно до підпункту 4.8.5 цього пункту) закриваються, залишки коштів на них перераховуються на консолідований кореспондентський рахунок банку (філії) згідно з технологією переходу, визначеною Національним банком.

4.8.8. Контроль за станом технічних та транзитних рахунків філій банку в день їх переходу на роботу в СЕП за консолідованим кореспондентським рахунком здійснюють ЦРП, відповідні РП та ці філії.

4.8.9. Зміни в складі учасників СЕП, що відбуваються у зв'язку з переведенням банку та його філій на роботу в СЕП за консолідованим кореспондентським рахунком, здійснюються згідно з пунктами 4.2, 4.4 цього розділу.

4.8.10. У разі потреби заміни діючого програмного забезпечення при роботі в СЕП за консолідованим кореспондентським рахунком банку потрібно:

при заміні на програмний продукт іншого розробника подати пакет документів відповідно до підпункту 4.8.2 цього пункту для отримання дозволу Національного банку. У разі надання банку дозволу попередній дозвіл втрачає чинність;

при заміні на вдосконалений програмний продукт того самого розробника подати клопотання про це та потрібні зміни до свого чинного положення. У разі прийняття позитивного рішення Національний банк оформляє його у вигляді додатка до чинного дозволу.

4.8.11. У разі потреби переходу з однієї моделі обслуговування консолідованого кореспондентського рахунку на іншу банк подає до Національного банку пакет документів відповідно до підпункту 4.8.2 цього пункту для отримання на це дозволу. При потребі переходу з будь-якої моделі на першу модель банк (обласна дирекція) подає до територіального управління Національного банку пакет документів відповідно до підпункту 4.8.2 цього пункту, а також надсилає повідомлення про це до Національного банку. У разі надання банку дозволу попередній дозвіл втрачає чинність.


Перехід банку з однієї моделі обслуговування консолідованого кореспондентського рахунку на іншу здійснюється з дотриманням вимог, викладених у підпунктах 4.8.4 - 4.8.9 цього пункту.

4.8.12. У разі появи у банку та його філій потреби переходу від роботи в СЕП за консолідованим кореспондентським рахунком до роботи в СЕП за окремими кореспондентськими рахунками банк узгоджує з територіальним управлінням Національного банку‚ яке обслуговує його консолідований кореспондентський рахунок‚ а також з ЦРП дату переходу та повідомляє про це Національний банк і територіальні управління Національного банку за місцезнаходженням своїх філій.

Банк та його філії‚ відповідні територіальні управління Національного банку виконують дії щодо переходу, аналогічні до тих‚ що викладені в підпунктах 4.8.4 - 4.8.9 цього пункту, з урахуванням відповідних особливостей.

У разі переходу банку та його філій на роботу в СЕП за окремими кореспондентськими рахунками дозвіл на роботу за консолідованим кореспондентським рахунком втрачає чинність.

(пункт 4.8 в редакції постанови Правління

 Національного банку України від 12.02.2001 р. N 60)

4.9. Переведення банку на роботу в СЕП з використанням спеціалізованого програмного забезпечення АРМ юридичної особи (АРМ-Ю)

4.9.1. АРМ-Ю - спеціалізоване програмне забезпечення СЕП, що призначене для контролю за активними операціями за кореспондентським рахунком банку (філії) - учасника СЕП з боку територіального управління Національного банку, у якому цьому банку (філії) відкрито кореспондентський рахунок.

Рішення про переведення банку на роботу в СЕП через АРМ-Ю (далі - банк, що переводиться) та повернення його до роботи в СЕП у звичайному режимі приймається Національним банком України відповідно до визначених ним нормативно-правових актів з питань нагляду за діяльністю банків.

4.9.2. Після одержання відповідного рішення Національного банку учасники переведення (територіальне управління Національного банку, де відкрито кореспондентський рахунок банку, що переводиться, Департамент інформатизації, Центральна розрахункова палата та банк, що переводиться) вживають відповідних заходів щодо забезпечення роботи банку в СЕП через АРМ-Ю.

4.9.3. Департамент інформатизації (управління захисту інформації) надає територіальному управлінню Національного банку спеціалізоване програмне забезпечення АРМ-Ю (якщо раніше в цьому територіальному управлінні воно не використовувалося), а також забезпечує ключову систему захисту для АРМ-Ю територіального управління Національного банку та для банку з урахуванням специфіки роботи через АРМ-Ю.

4.9.4. Територіальне управління Національного банку встановлює спеціалізоване програмне забезпечення АРМ-Ю (якщо раніше в цьому територіальному управлінні воно не використовувалося) та включає банк до переліку абонентів АРМ-Ю.

Розрахункова палата територіального управління Національного банку в день переведення (до початку банківського дня у СЕП) виконує для цього банку відповідні переадресування на АРМ-2.

Служба захисту інформації територіального управління Національного банку контролює наявність необхідної ключової системи на відповідному АРМ-2 та на АРМ-Ю.

4.9.5. Банк у день переведення на роботу в СЕП через АРМ-Ю (до початку банківського дня у СЕП) здійснює:

приймання всіх файлів за попередній банківський день;

переведення АРМ-НБУ на роботу в СЕП через АРМ-Ю;

відкривання банківського дня.

Протягом трьох робочих днів з дня переведення на роботу в СЕП через АРМ-Ю банк повертає службі захисту інформації територіального управління Національного банку апаратні засоби захисту інформації.

4.9.6. Повернення банку на роботу в СЕП у звичайному режимі здійснюється між двома банківськими днями шляхом виконання відповідного настроювання АРМ-НБУ та АРМ-2.

Банк протягом трьох робочих днів з дня переведення його на роботу в СЕП у звичайному режимі повинен отримати в службі захисту інформації територіального управління Національного банку апаратні засоби захисту інформації і повернутися до роботи в СЕП з використанням апаратного шифрування.

4.10. Порядок ведення архіву банківських електронних документів

4.10.1. Формування архіву. Банківські установи - учасники СЕП, РП та ЦРП (далі за текстом цього пункту - установи) кожного робочого дня формують на зовнішніх носіях, придатних для тривалого зберігання та зчитування інформації (далі - зовнішні носії), архів банківських електронних документів з метою забезпечення довгострокового зберігання цієї інформації для оперативного її використання у випадках, визначених технологією функціонування СЕП, чинним законодавством та нормативно-правовими актами Національного банку України. Архів електронних банківських документів зберігається на зовнішніх носіях у формі, що дає змогу перевірити цілісність електронних банківських документів на цих носіях. 

(абзац перший підпункту 4.10.1 із змінами, внесеними згідно з

 постановою Правління Національного банку України від 13.08.2001 р. N 340)

Архів банківських електронних документів має включати:


а) на рівні банківської установи - учасника СЕП:

усі відправлені та отримані електронні розрахункові документи;

протоколи роботи САБ;

архів системи ЕП;

архів АРМ-НБУ (шифровані арбітражні журнали апаратного і програмного шифрування та захищений від модифікації протокол роботи АРМ-НБУ), який має зберігатися окремо;

б) на рівні РП:

повний архів роботи АРМ-2;

архів системи ЕП;

в) на рівні ЦРП:

повний архів роботи АРМ-1;

повний архів роботи АРМ-2;

архів баз даних ІПС;

архів системи ЕП.

4.10.2. Зберігання архіву. Архів банківських електронних документів визначається згідно із затвердженою номенклатурою справ установи, створюється у відповідних структурних підрозділах та передається до уповноваженого структурного підрозділу для перенесення на зовнішні носії з метою подальшого зберігання.

Архів має зберігатися в ізольованому, спеціально обладнаному приміщенні, із дотриманням умов, що перешкоджають несанкціонованому доступу до нього. Доступ до архіву повинні мати лише особи, які наказом керівника установи призначені для роботи з архівом.

Відповідно до нормативно-правових актів Національного банку України, які визначають строки зберігання всіх категорій документів, архіви банківських електронних документів зберігаються протягом трьох років.

Інформація на зовнішніх носіях, строки зберігання якої закінчилися, знищується програмними засобами на підставі оформлених належним чином актів. Зовнішні носії, на яких зберігалася інформація, можуть використовуватися повторно залежно від їх стану, який визначається паспортним терміном експлуатації. Інформація, строки зберігання якої перевищують паспортний строк експлуатації зовнішнього носія, на якому вона розміщена, повинна бути перенесена на інший зовнішній носій з обов'язковим виконанням перевірки цілісності даних на цьому носії.

(абзац четвертий підпункту 4.10.2 із змінами, внесеними згідно з

 постановою Правління Національного банку України від 13.08.2001 р. N 340)

Службові особи, які винні в недбалому зберіганні, псуванні, порушенні строків зберігання та несанкціонованому знищенні інформації на зовнішніх носіях, несуть відповідальність згідно з чинним законодавством.

4.10.3. Використання інформації з архіву. Територіальні управління Національного банку надають інформацію про міжбанківські розрахунки, виконані через СЕП, уповноваженим державним органам на їх письмові вимоги в порядку, викладеному в підпунктах 4.11.2 - 4.11.4 цього розділу.

Письмові вимоги уповноважених державних органів на отримання інформації, що містить банківську таємницю, мають бути оформлені відповідно до вимог статті 62 Закону України "Про банки і банківську діяльність".

(підпункт 4.10.3 пункту 4.10 в редакції постанови

 Правління Національного банку України від 11.07.2001 р. N 267)

4.11. Порядок надання інформації про міжбанківські розрахунки, виконані через СЕП

4.11.1. Банк (філія) - учасник СЕП має право на підставі файла-запиту через АРМ-НБУ одержувати від ІПС довідкову інформацію про проходження сформованих ним електронних розрахункових документів. Відповідь на запит надається у вигляді довідкового повідомлення ІПС протягом одного робочого дня, не враховуючи день отримання запиту.

4.11.2. Територіальне управління Національного банку має змогу на підставі файла-запиту одержувати засобами ІПС інформацію про міжбанківські розрахунки, виконані через СЕП банками (філіями), які:

обслуговуються АРМ-2 РП цього територіального управління Національного банку;

розташовані на території області (республіки) за місцезнаходженням цього територіального управління Національного банку;

розташовані на території інших областей (республіки) за умови, що вони є філіями банку, якому відкрито кореспондентський рахунок у цьому територіальному управлінні Національного банку.

4.11.3. Територіальне управління Національного банку надає уповноваженим державним органам на їх письмові вимоги довідки про міжбанківські розрахунки, виконані через СЕП, у межах інформації, отриманої від ІПС. Ця інформація надається територіальним управлінням Національного банку за місцезнаходженням банку (філії), щодо якого надійшла вимога.

(підпункт 4.11.3 пункту 4.11 в редакції постанови


 Правління Національного банку України від 11.07.2001 р. N 267)

4.11.4. Інформація за запитом заявника і за погодженням із ним (залежно від її обсягу) може надаватися як на паперових, так і на магнітних носіях у строки, визначені чинним законодавством України.

Розділ 5. Відкриття та ведення рахунків банків-кореспондентів (резидентів) у грошовій одиниці України

 

5.1. Відкриття кореспондентського рахунку

5.1.1. Для оформлення відкриття кореспондентського рахунку ЛОРО банк-кореспондент подає банку такі документи:

а) заяву про відкриття кореспондентського рахунку (зразок заяви наведено в додатку 16 до цієї Інструкції);

б) копію ліцензії Національного банку України на здійснення банківських операцій, що засвідчена нотаріально;

в) копію статуту, що засвідчена нотаріально;

г) картку1 із зразками підписів та відбитка печатки, що засвідчені нотаріально;

____________

1 Порядок оформлення картки із зразками підписів та відбитка печатки викладено в розділі 2 глави 1 цієї Інструкції.

ґ) копію страхового свідоцтва, що підтверджує реєстрацію банку у Фонді соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України як платника соціальних страхових внесків, засвідчену нотаріально або органом, що його видав;

(підпункт 5.1.1 пункту 5.1 доповнено підпунктом "ґ" згідно з постановою

 Правління Національного банку України від 11.07.2001 р. N 267,

 у зв'язку з цим підпункт "ґ" вважати відповідно підпунктом "д",

 підпункт "ґ" підпункту 5.1.1 в редакції постанови

 Правління Національного банку України від 23.04.2002 р. N 149)

д) інші документи за згодою сторін.

5.1.2. Кореспондентський рахунок ЛОРО відкривається банком на підставі укладеного між ним та банком-кореспондентом договору про встановлення кореспондентських відносин за умови надання правильно оформлених документів, зазначених у підпункті 5.1.1 цього розділу. Зразок договору наведено в додатку 15 до цієї Інструкції.

5.1.3. Днем відкриття кореспондентського рахунку банку вважається дата, зазначена в реквізиті "Кореспондентський рахунок відкрито" заяви про відкриття кореспондентського рахунку (додаток 16).

5.1.4. Банк письмово повідомляє банк-кореспондент про відкриття кореспондентського рахунку із зазначенням його номера та дати відкриття.

5.1.5. Банк-кореспондент зобов'язаний повідомляти банк про всі зміни і доповнення до документів, на підставі яких відкрито кореспондентський рахунок, з наданням належним чином оформлених і засвідчених змін і доповнень.

5.1.6. Зміни й доповнення до укладеного договору про встановлення кореспондентських відносин оформляються письмово додатковими угодами, які стають його невід'ємними частинами.

5.1.7. Документи, перелік яких наведено в підпункті 5.1.1 цього розділу, та договір про встановлення кореспондентських відносин банк має зберігати в справі з юридичного оформлення кореспондентського рахунку банку-кореспондента (крім картки із зразками підписів та відбитка печатки, яка знаходиться у відповідальної особи).

Строк зберігання документів визначається чинним законодавством України та нормативно-правовими актами Національного банку України.

Зазначені документи надаються на вимогу уповноважених органів відповідно до чинного законодавства України.

5.2. Ведення кореспондентського рахунку

5.2.1. Банки-кореспонденти вільно вибирають спосіб розрахунків, визнаний Національним банком, а також засоби зв'язку для передавання розрахункових документів та повідомлень за умови збереження цілісності та конфіденційності інформації. При цьому способи розрахунків та засоби зв'язку обов'язково мають бути зазначені в договорі про встановлення кореспондентських відносин.

5.2.2. Датою початку здійснення видаткових операцій за кореспондентським рахунком банку-кореспондента є дата отримання банком документально підтвердженого повідомлення органу державної податкової служби про взяття рахунку на облік в органах державної податкової служби.

(пункт 5.2 доповнено новим пунктом 5.2.2 згідно з постановою

 Правління Національного банку України від 23.04.2002 р. N 149,

у зв'язку з цим підпункти 5.2.2 - 5.2.5

 уважати відповідно підпунктами 5.2.3 - 5.2.6)

5.2.3. При здійсненні операцій за кореспондентським рахунком ЛОРО банк у той самий робочий день надсилає банку-кореспонденту повідомлення про це з реквізитами розрахункового документа. При списанні коштів з кореспондентського рахунку ЛОРО за розрахунковими документами банку-кореспондента повідомлення може не надсилатися.


5.2.4. Якщо банк із будь-яких причин не може виконати розрахунковий документ банку-кореспондента, то він має повідомити про це банк-кореспондент не пізніше наступного робочого дня після отримання цього документа.

5.2.5. Для підтвердження операцій, здійснених за кореспондентським рахунком, банк надсилає банку-кореспонденту (у визначений договором термін) виписку з кореспондентського рахунку.

Якщо у визначений договором термін банк-кореспондент не надіслав зауваження у письмовій формі, то виписка вважається підтвердженою.

5.2.6. Зупинення відповідно до законів України уповноваженими державними органами власних видаткових операцій банку за кореспондентським рахунком ЛОРО виконується безпосередньо банком, що відкрив та веде рахунок банку-кореспондента, засобами системи автоматизації банку.

(пункт 5.2 доповнено підпунктом 5.2.6 згідно з постановою

 Правління Національного банку України від 11.07.2001 р. N 267)

5.3. Переоформлення та закриття кореспондентського рахунку

5.3.1. У разі переоформлення кореспондентського рахунку ЛОРО у зв'язку з реорганізацією, зміною назви, що не викликана реорганізацією, а також форми власності, банком-кореспондентом подаються такі самі документи, що й при відкритті рахунку. При цьому номер кореспондентського рахунку залишається без змін.

5.3.2. Підставою для закриття кореспондентського рахунку банку є заява власника рахунку або уповноваженого органу відповідно до чинного законодавства та нормативно-правових актів Національного банку.

(підпункт 5.3.2 пункту 5.3 в редакції постанови Правління

 Національного банку України від 11.07.2001 р. N 267)

5.3.3. Днем закриття кореспондентського рахунку вважається дата, що зазначена в заяві про закриття кореспондентського рахунку. Заява про закриття кореспондентського рахунку подається до банку особою, якій (залежно від підстави для закриття цього рахунку) надано таке право.

5.3.4. За наявності на кореспондентському рахунку, що закривається, залишку коштів банк перераховує їх згідно з розпорядженням власника рахунку або уповноваженого органу відповідно до чинного законодавства та нормативно-правових актів Національного банку України.

5.3.5. Банк письмово повідомляє банк-кореспондент про закриття кореспондентського рахунку із зазначенням дати закриття та номера кореспондентського рахунку.

5.3.6. Банк протягом трьох робочих днів з дня закриття кореспондентського рахунку банку-кореспондента, уключаючи день закриття, зобов'язаний надіслати засобами системи ЕП з використанням засобів захисту інформації Національного банку повідомлення про закриття кореспондентського рахунку на адресу відповідного органу державної податкової служби (державних податкових адміністрацій в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі).

Підтвердженням про отримання відповідним органом державної податкової служби інформації про закриття кореспондентського рахунку банку-кореспондента є файл-квитанція, що надсилається ним до банку. Файл-квитанція на паперовому носії має зберігатися у справі з юридичного оформлення кореспондентського рахунку банку-кореспондента.

(пункт 5.3 доповнено новим підпунктом 5.3.6 згідно з постановою

 Правління Національного банку України від 23.04.2002 р. N 149)

5.4. Пункт 5.4 виключено

(розділ 5 доповнено пунктом 5.4 згідно з постановою

 Правління Національного банку України від 11.07.2001 р. N 267,

 пункт 5.4 виключено згідно з постановою

 Правління Національного банку України від 23.04.2002 р. N 149)

Розділ 6. Здійснення розрахунків за результатами клірингу

6.1. Розрахунки за результатами клірингу в певній платіжній системі1 здійснюються розрахунковим банком, що обслуговує цю систему, згідно з правилами платіжної системи і взаємними угодами між її учасниками.

____________

1 Платіжна система - система, що забезпечує здійснення переказування грошових коштів (платежів) між банківськими установами (зокрема за кліринговою схемою). Може бути самостійною юридичної особою або об'єднанням на договірних умовах кількох юридичних осіб, якими визначаються правила, порядок роботи цієї системи та порядок розрахунків.

6.2. Порядок виконання розрахунків за результатами клірингу регламентується відповідними документами розрахункового банку, узгодженими з правилами платіжної системи щодо виконання клірингових та розрахункових операцій, і має відповідати вимогам чинного законодавства та нормативно-правових актів Національного банку України.

Правила платіжної системи та умови договорів, що регулюють відносини сторін при здійсненні розрахунків, з метою мінімізації ризиків у системі повинні визначати порядок урегулювання випадків неможливості виконання банками - учасниками розрахунків своїх зобов'язань.


6.3. Засоби зв'язку для передавання розрахункових документів та інших повідомлень про розрахунки за результатами клірингу визначаються правилами платіжної системи та взаємними угодами учасників розрахунків за умови збереження цілісності та конфіденційності інформації.

6.4. У разі виконання функцій розрахункового банку банком розрахунки за результатами клірингу здійснюються за рахунками банків - учасників розрахунків, що відкриті в розрахунковому банку.

Взаємовідносини розрахункового банку з банками - учасниками розрахунків, права й обов'язки сторін визначаються установчими документами розрахункового банку та укладеними договорами.

6.5. У разі виконання функцій розрахункового банку Національним банком України розрахунки за результатами клірингу здійснюються відповідно до бухгалтерської моделі роботи розрахункового банку, визначеної нормативно-правовими актами Національного банку України, з відображенням остаточних розрахункових сальдо за кореспондентськими рахунками банків - учасників розрахунків, відкритими в територіальних управліннях Національного банку.

6.6. Розрахунковий банк згідно із взаємними угодами несе відповідальність перед банками - учасниками розрахунків за своєчасність проведення розрахунків за результатами клірингу.

Розділ 7. Здійснення розрахунків через ВПС

7.1. Порядок здійснення розрахунків через ВПС регулюється відповідними документами банків, яким належать ці системи, і повинен відповідати вимогам чинного законодавства та нормативно-правових актів Національного банку України.

При здійсненні розрахунків через ВПС банк та його філії зобов'язані дотримуватися таких вимог:

(пункт 7.1 доповнено абзацом другим згідно з постановою

 Правління Національного банку України від 13.08.2001 р. N 340)

початкові платежі від філії приймаються банком лише в межах коштів на його кореспондентському рахунку;

(пункт 7.1 доповнено абзацом третім згідно з постановою

 Правління Національного банку України від 13.08.2001 р. N 340)

філія, початкові платежі якої не можуть бути прийняті банком до виконання через відсутність (недостатність) коштів на кореспондентському рахунку банку, не проводить списання коштів з рахунку платника, а невиконані розрахункові документи платника того самого дня обліковує на відповідному позабалансовому рахунку та надсилає йому письмове повідомлення встановленої форми про невиконання розрахункового документа із зазначенням причини невиконання.

(пункт 7.1 доповнено абзацом четвертим згідно з постановою

 Правління Національного банку України від 13.08.2001 р. N 340)

Платник, отримавши повідомлення філії, для забезпечення своїх прав щодо виконання розрахункових документів, може вжити заходів відповідно до чинного законодавства.

(пункт 7.1 доповнено абзацом п'ятим згідно з постановою

 Правління Національного банку України від 13.08.2001 р. N 340)

7.2. Банк та його філії, що здійснюють розрахунки через ВПС, повинні:

а) дотримуватися загальних технологічних вимог та вимог інформаційної безпеки, які встановлюються Національним банком;

б) щодня надавати до ЦРП агреговану інформацію про внутрішньобанківські міжобласні платежі (при роботі банку за 3-ю моделлю обслуговування консолідованого кореспондентського рахунку);

в) на вимогу ІПС надавати інформацію про проходження платежів від СЕП до філій - отримувачів платежів (надається протягом одного робочого дня, не враховуючи дня одержання вимоги);

г) на вимогу ЦРП надавати іншу інформацію про роботу ВПС.

7.3. Транспортні потреби філій, які є учасниками ВПС, можуть забезпечуватися системою електронної пошти Національного банку. Програмні засоби вузла системи ЕП передаються користувачам на підставі договору, зразок якого наведено в додатку 4 до цієї Інструкції.

Розділ 8. Строки виконання міжбанківських (внутрішньобанківських) розрахунків

8.1. Міжбанківські розрахунки виконуються в строк до трьох операційних днів і вважаються завершеними з часу зарахування коштів на кореспондентський рахунок банку одержувача.

8.2. Внутрішньобанківські розрахунки виконуються в строк, установлений внутрішніми нормативними актами банку, який не може перевищувати двох операційних днів, та вважаються завершеними з часу зарахування коштів на рахунок філії одержувача.

8.3. Відповідальність за порушення строків виконання розрахунків визначається чинним законодавством.

(розділ 8 в редакції постанови Правління

 Національного банку України від 13.08.2001 р. N 340)

Розділ 9. Безспірне стягнення, безакцептне списання, примусове списання (стягнення) коштів з кореспондентських рахунків банків


9.1. Загальні умови виконання безспірного стягнення, безакцептного списання, примусового списання (стягнення) коштів з кореспондентських рахунків банків

9.1.1. Відповідно до чинного законодавства безспірне стягнення, безакцептне списання, примусове списання (стягнення) (далі - стягнення) коштів з кореспондентських рахунків банків здійснюється лише на підставі виконавчих документів, установлених законами України, рішень податкових органів, а також за вимогою Національного банку, основаною на здійсненому рефінансуванні банку, якщо таке передбачено угодою.

(підпункт 9.1.1 із змінами, внесеними згідно з постановою

 Правління Національного банку України від 23.04.2002 р. N 149)

9.1.2. Розрахункові документи на стягнення коштів з кореспондентського рахунку банку складаються, приймаються та надсилаються до виконання в порядку, визначеному Інструкцією про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженою постановою Правління Національного банку України від 29.03.2001 N 135 та зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 25.04.2001 за N 368/5559 (далі - Інструкція про безготівкові розрахунки).

9.1.3. Розрахункові документи на стягнення коштів з кореспондентського рахунку банку приймаються незалежно від наявності достатнього залишку коштів за цим рахунком та виконуються в межах наявного залишку коштів, а в невиконаній сумі повертаються стягувачам. Часткове виконання розрахункового документа та повернення його стягувачу здійснюється відповідно до вимог Інструкції про безготівкові розрахунки.

9.1.4. У разі надходження оформлених на підставі рішень судів розрахункових документів на стягнення коштів з кореспондентського рахунку банку, на кошти на якому накладено арешт, та недостатності (відсутності) на ньому коштів для їх виконання, для стягнення використовується потрібна сума, що накопичена при виконанні арешту.

9.1.5. У разі надходження до виконання розрахункового документа на стягнення коштів з кореспондентського рахунку банку та надходження відповідного документа уповноваженого державного органу про зупинення виконання цього стягнення, розрахунковий документ на стягнення не пізніше наступного робочого дня повертається стягувачу без виконання. При цьому на зворотному боці розрахункового документа робиться напис про підставу його повернення без виконання (із зазначенням назви, дати та номера документа про зупинення виконання стягнення, назви органу, що його видав, та посиланням на цей підпункт та розділ Інструкції) та зазначається дата повернення. Цей напис засвідчується підписами керівника (його заступника) та головного бухгалтера (його заступника) банківської установи та відбитком печатки.

9.2. Стягнення коштів з кореспондентського рахунку банку в територіальному управлінні Національного банку

9.2.1. Розрахункові документи на стягнення коштів з кореспондентського рахунку банку, що надійшли до територіального управління Національного банку протягом операційного часу, виконуються в день їх надходження в межах залишку коштів на цьому рахунку на початок поточного операційного дня.

Розрахункові документи на стягнення коштів з кореспондентського рахунку банку, що надійшли до територіального управління Національного банку після операційного часу, виконуються на початок наступного операційного дня в межах залишку коштів на цьому рахунку.

9.2.2. При виконанні розрахункових документів на стягнення коштів з кореспондентського рахунку банку після початку операційного дня, у разі недостатності (відсутності) коштів протягом операційного дня у визначеній відповідно до абзацу першого підпункту 9.2.1 цього пункту сумі, стягнення виконується в межах коштів банку за цим рахунком на кінець операційного дня.

9.2.3. Технологічний порядок виконання територіальним управлінням Національного банку стягнення коштів та здійснення заходів щодо арешту коштів за кореспондентським рахунком банку - учасника СЕП наведено в додатку 14 до цієї Інструкції.

9.2.4. За відсутності коштів на кореспондентському рахунку банку на час, зазначений у підпункті 9.2.1 цього пункту, документи на стягнення повертаються стягувачу без виконання із зазначенням причини повернення.

9.2.5. Якщо до територіального управління Національного банку одночасно надходить кілька розрахункових документів на стягнення коштів з кореспондентського рахунку банку, вони мають виконуватися в такому порядку:

розрахункові документи, оформлені на підставі рішень судів та за вимогою Національного банку, основаною на здійсненому рефінансуванні банку;

розрахункові документи на стягнення податкової заборгованості;

інші розрахункові документи на стягнення в порядку їх послідовного надходження.

9.3. Розрахункові документи на стягнення коштів з рахунку органу Державного казначейства України в територіальному управлінні Національного банку виконуються відповідно до пункту 9.2 цього розділу.

9.4. Стягнення коштів з кореспондентського рахунку банку в іншому банку

9.4.1. Розрахункові документи на стягнення коштів з кореспондентського рахунку банку-кореспондента, що надійшли до банку протягом операційного часу, виконуються в день їх надходження в межах залишку коштів на цьому рахунку на час надходження документів на стягнення.

9.4.2. Розрахункові документи на стягнення коштів з кореспондентського рахунку банку-кореспондента, що надійшли до банку після операційного часу, виконуються на початок наступного операційного дня в межах залишку коштів на цьому рахунку.

9.4.3. За відсутності коштів на кореспондентському рахунку банку на час, зазначений у підпунктах 9.4.1 та 9.4.2 цього пункту, документи на стягнення повертаються стягувачу без виконання із зазначенням причини повернення.

9.4.4. Якщо до банку одночасно надходить кілька розрахункових документів, вони мають виконуватися в такому порядку:


розрахункові документи на стягнення коштів, оформлені на підставі рішень судів;

розрахункові документи на сплату платежів до бюджетів;

розрахункові документи на стягнення коштів, оформлені на підставі інших виконавчих документів;

інші розрахункові документи в порядку їх послідовного надходження.

(розділ 9 в редакції постанови Правління

 Національного банку України від 11.07.2001 р. N 267)

Розділ 10. Виконання заходів щодо арешту грошових коштів на кореспондентських рахунках банків

10.1. Відповідно до Закону України "Про банки і банківську діяльність" арешт на кошти банку, що знаходяться на його кореспондентському рахунку (далі - кошти банку), накладається виключно за санкціонованою прокурором постановою слідчого, за постановою державного виконавця у випадках, передбачених законами України, або за рішенням (ухвалою) суду.

10.2. Заходи щодо арешту коштів банку здійснюються в день надходження рішення (ухвали) суду, постанови слідчого, державного виконавця про накладення арешту (далі - ухвала (постанова)). Якщо ухвала (постанова) надійшла після закінчення операційного дня, то заходи щодо здійснення арешту коштів банку виконуються на початку наступного операційного дня.

10.3. Після отримання від суду (слідчого, державного виконавця) вищезазначених документів територіальне управління Національного банку:

реєструє отримані документи в окремому журналі, в якому зазначає всі потрібні реквізити: дату отримання, номер, найменування банку, щодо якого прийнято ухвалу (постанову), назву органу, який прийняв ухвалу (постанову), суму, найменування позивача, примітку про виконання ухвали (постанови) тощо;

відкриває на балансовому рахунку 3207 "Накопичувальні рахунки" рахунок банку для обліку коштів при виконанні ухвали (постанови).

10.4. Якщо на кошти банку накладено арешт із зазначенням в ухвалі (постанові) конкретної суми, яка є на його кореспондентському рахунку, то територіальне управління Національного банку перераховує її на рахунок 3207 і продовжує проведення операцій за встановленим порядком.

10.4.1. За недостатності (відсутності) коштів на кореспондентському рахунку банку для виконання ухвали (постанови) територіальне управління Національного банку:

перераховує наявні кошти на рахунок 3207 до прийняття судом остаточного рішення за позовом, ухвали (постанови) про скасування арешту або до накопичення зазначеної в ухвалі (постанові) суми;

оприбутковує ухвалу (постанову) на час її виконання за відповідним позабалансовим рахунком;

повідомляє суд (слідчого, державного виконавця) про недостатність (відсутність) коштів для виконання ухвали (постанови).

При цьому інші ухвали (постанови) щодо арешту коштів цього банку, а також розпорядження стягувачів про стягнення коштів з його кореспондентського рахунку, що надходять до територіального управління Національного банку, повертаються не пізніше наступного робочого дня без виконання (із зазначенням причини повернення) за винятком платіжних вимог на стягнення коштів, що оформлені на підставі рішень судів, які виконуються відповідно до положень розділу 9 цієї глави.

10.4.2. При накладенні арешту на кошти банку без зазначення в ухвалі (постанові) конкретної суми територіальне управління Національного банку:

накопичує кошти на рахунку 3207 до прийняття судом остаточного рішення за позовом або ухвали (постанови) про скасування арешту;

оприбутковує ухвалу (постанову) на час її виконання за відповідним позабалансовим рахунком.

10.4.3. При виконанні ухвали (постанови) кошти банку перераховуються на рахунок 3207 у такому порядку:

за станом кореспондентського рахунку банку на початок операційного дня;

із поточних надходжень на кореспондентський рахунок банку протягом операційного дня. Сума для перерахування на накопичувальний рахунок розраховується у розмірі відсотка від надходжень на кореспондентський рахунок банку за останній операційний день, у який були надходження на цей рахунок. Якщо розрахована сума перевищує поточні надходження протягом операційного дня, то сума перерахування на накопичувальний рахунок обмежується поточними надходженнями на кореспондентський рахунок банку за цей день.

10.4.4. Розмір відсотка, що використовується в розрахунках, дорівнює нормативу платоспроможності банку на останню звітну дату, але не може бути менший, ніж нормативне значення нормативу платоспроможності і більший, ніж 50 відсотків.

10.4.5. Технологічний порядок здійснення територіальним управлінням Національного банку заходів щодо арешту коштів за кореспондентським рахунком банку - учасника СЕП наведено в додатку 14 до цієї Інструкції.

10.5. Кошти, що накопичені на рахунку 3207, забороняється використовувати до отримання рішення суду про їх стягнення або рішення (ухвали) суду (постанови слідчого, державного виконавця) про скасування арешту за винятком випадку, обумовленого підпунктом 9.1.4 розділу 9 цієї глави.

10.6. Після надходження розрахункового документа на стягнення коштів за рішенням суду територіальне управління Національного банку перераховує призначену до стягнення суму на рахунок одержувача.


10.6.1. Якщо на час надходження документів на стягнення накопичена на рахунку 3207 сума менша, ніж у рішенні про стягнення, то розрахунковий документ на стягнення виконується в межах наявної суми та з відміткою про часткову оплату повертається стягувачу в порядку, визначеному Інструкцією про безготівкові розрахунки.

10.6.2. У разі прийняття судом рішення про стягнення суми, що менша за накопичену на рахунку 3207, невикористана сума повертається на кореспондентський рахунок банку.

10.7. У разі прийняття судом рішення про відмову в позові або ухвали (постанови) про скасування арешту, територіальне управління Національного банку не пізніше наступного робочого дня після надходження рішення (ухвали, постанови) повертає накопичені на рахунку 3207 кошти на кореспондентський рахунок банку.

10.8. Якщо до територіального управління Національного банку разом надійшло кілька ухвал (постанов) щодо арешту коштів банку, то вони виконуються в порядку їх послідовного надходження.

У разі відсутності коштів для послідовного виконання всіх ухвал (постанов) ті з них, що не виконані, не пізніше наступного робочого дня повертаються до суду (слідчого, державного виконавця) без виконання із зазначенням причини повернення.

10.9. Заходи щодо арешту коштів на кореспондентському рахунку банку-кореспондента виконуються банком відповідно до вимог пунктів 10.1 - 10.3, 10.5 - 10.8 цього розділу з урахуванням нижчезазначених особливостей.

10.9.1. Банк для забезпечення виконання ухвали (постанови) на час накладення арешту відкриває на окремому аналітичному рахунку того самого балансового рахунку, що й кореспондентський рахунок, на який накладено арешт, спеціальний рахунок (далі у цьому розділі - спеціальний рахунок).

10.9.2. При накладенні арешту на кошти, що знаходяться на кореспондентському рахунку банку-кореспондента, без зазначення в ухвалі (постанові) конкретної суми, банк виконує такі дії:

припиняє за цим рахунком списання коштів за розпорядженням власника рахунку;

накопичує на спеціальному рахунку до прийняття судом остаточного рішення за позовом або ухвали (постанови) про скасування арешту кошти, що обліковуються на кореспондентському рахунку та продовжують надходити на нього;

оприбутковує ухвалу (постанову) на час її виконання за відповідним позабалансовим рахунком.

10.9.3. Якщо на кошти банку-кореспондента накладено арешт із зазначенням в ухвалі (постанові) конкретної суми, яка є на його кореспондентському рахунку, то банк перераховує її на спеціальний рахунок і продовжує проведення операцій за встановленим порядком.

10.9.4. За недостатності (відсутності) коштів на кореспондентському рахунку банку-кореспондента для виконання ухвали (постанови) банк:

припиняє за цим рахунком списання коштів за розпорядженням власника рахунку;

накопичує на спеціальному рахунку до прийняття судом остаточного рішення за позовом, ухвали (постанови) про скасування арешту або до накопичення суми, зазначеної в ухвалі (постанові), кошти, що обліковуються на кореспондентському рахунку та продовжують надходити на нього;

оприбутковує ухвалу (постанову) на час її виконання за відповідним позабалансовим рахунком;

повідомляє суд (слідчого, державного виконавця) про недостатність (відсутність) коштів для виконання ухвали (постанови).

При цьому інші ухвали (постанови) щодо арешту коштів банку-кореспондента, а також розпорядження стягувачів про стягнення коштів з його кореспондентського рахунку, що надходять до банку, повертаються не пізніше наступного робочого дня без виконання (із зазначенням причини повернення) за винятком платіжних вимог на стягнення коштів, що оформлені на підставі рішень судів, які виконуються відповідно до положень розділу 9 цієї глави.

(розділ 10 в редакції постанови Правління

 Національного банку України від 11.07.2001 р. N 267)

ГЛАВА II

МІЖБАНКІВСЬКІ РОЗРАХУНКИ В ІНОЗЕМНІЙ ВАЛЮТІ

 

Розділ 1. Шляхи здійснення міжбанківських розрахунків

1.1. Уповноважений банк може здійснювати міжбанківські розрахунки в іноземній валюті:

а) з банками (резидентами та нерезидентами), установлюючи прямі кореспондентські відносини на підставі укладеного договору (додаток 15) за допомогою:

(абзац перший підпункту "а" пункту 1.1 із змінами,

 внесеними згідно з постановою Правління

 Національного банку України від 12.02.2001 р. N 60)

пошти, телеграфу, телекса, інших засобів зв'язку за умови забезпечення цілісності та конфіденційності інформації (при цьому виконання розрахункових документів, одержаних за допомогою факсимільного зв'язку, не дозволяється);

міжнародних телекомунікаційних систем, зокрема S.W.I.F.T.;


програмних та технічних засобів формування і передавання розрахункових документів та повідомлень у форматі платіжної системи банку-кореспондента (резидента та нерезидента), наданих цим банком, за умови забезпечення цілісності та конфіденційності інформації;

б) з банками-резидентами через систему електронних платежів Національного банку України в мультивалютному режимі.

Порядок виконання уповноваженим банком розрахунків в іноземній валюті через СЕП аналогічний порядку, визначеному в розділі 4 глави I та в додатку 11 до цієї Інструкції.

Нормативно-довідковою інформацією для мультивалютного режиму функціонування СЕП є:

довідник іноземних валют, з якими працює СЕП;

довідник валютних рахунків банків - учасників СЕП.

1.2. Пункт 1.2 розділу 1 виключено

 (згідно з постановою Правління Національного

 банку України від 11.07.2001 р. N 267,

 у зв'язку з цим пункти 1.3, 1.4, 1.5, 1.6 вважати

 відповідно пунктами 1.2, 1.3, 1.4, 1.5)

1.2. Банк-резидент, який не має ліцензії на відкриття кореспондентських рахунків у банках-нерезидентах в іноземній валюті та здійснення операцій за ними, може виконувати міжнародні розрахунки за допомогою мережі кореспондентських рахунків іншого банку України, який уповноважений на здійснення таких розрахунків.

1.3. Розрахункові документи, що прийняті за допомогою поштового зв'язку, мають бути автентифіковані як такі, що підписані відповідними уповноваженими особами банку-платника.

1.4. При прийманні розрахункових документів за допомогою телеграфу, телекса та інших засобів зв'язку для автентифікації, розшифрування та перевірки цілісності інформації мають використовуватися контрольні ключі. Ці ключі мають передаватися між банками-кореспондентами засобом, який гарантує їх цілісність та конфіденційність. Не дозволяється використання контрольних ключів, цілісність та конфіденційність яких порушена.

1.5. Розрахункові документи, які передаються за допомогою телеграфу, телекса або інших засобів зв'язку, мають бути структуровані з метою спрощення їх подальшої автоматизованої обробки, при цьому доцільно використовувати формати, наближені до форматів міжнародної системи S.W.I.F.T.

Рекомендовані формати текстових полів для розрахункових документів, повідомлень та виписок за кореспондентськими рахунками, які найчастіше використовуються уповноваженими банками при міжнародних розрахунках, наведено в додатку 18 до цієї Інструкції.

Розділ 2. Безспірне стягнення, безакцептне списання, примусове списання (стягнення) коштів з кореспондентських рахунків банків (резидентів і нерезидентів) в уповноважених банках

(назва розділу 2 в редакції постанови Правління

 Національного банку України від 11.07.2001 р. N 267)

2.1. Загальні умови виконання безспірного стягнення, безакцептного списання, примусового списання (стягнення) коштів з кореспондентських рахунків банків-резидентів в іноземній валюті

 

2.1.1. Безспірне стягнення, безакцептне списання, примусове списання (стягнення) (далі - стягнення) коштів з кореспондентських рахунків банків-резидентів в іноземній валюті здійснюється:

згідно зі статтею 8 Господарського процесуального кодексу України;

на підставі виконавчих документів судів України, виданих на виконання рішень про стягнення коштів в іноземній валюті, прийнятих судами України або іноземними судами та арбітражами в передбачених законом випадках (далі - судові рішення);

згідно зі статтею 51 Закону України "Про виконавче провадження";

згідно з підпунктом 10.1.1 статті 10 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами".

2.1.2. Розрахункові документи на стягнення коштів з кореспондентського рахунку банку-резидента в іноземній валюті складаються, приймаються та надсилаються до виконання у порядку, визначеному Інструкцією про безготівкові розрахунки, та з урахуванням особливостей, викладених у цьому розділі.

2.1.3. Розрахункові документи на стягнення коштів з кореспондентського рахунку банку-резидента в іноземній валюті приймаються незалежно від наявності достатнього залишку коштів за цим рахунком та виконуються в межах наявного залишку коштів, а в невиконаній сумі повертаються стягувачам. Часткове виконання розрахункового документа та повернення його стягувачу здійснюється відповідно до вимог Інструкції про безготівкові розрахунки.

2.1.4. Якщо до виконання одночасно надходить кілька розрахункових документів, то вони мають виконуватися у такому порядку:

розрахункові документи на стягнення коштів, оформлені на підставі рішень судів;

розрахункові документи на сплату платежів до бюджетів;

розрахункові документи на стягнення коштів, оформлені на підставі інших виконавчих документів;


інші розрахункові документи у порядку їх послідовного надходження.

2.1.5. У разі надходження оформлених на підставі рішень судів розрахункових документів на стягнення коштів з кореспондентського рахунку банку-резидента в іноземній валюті, на кошти на якому накладено арешт, та недостатності (відсутності) на ньому коштів для їх виконання, для стягнення використовується потрібна сума, що накопичена при виконанні арешту.

2.1.6. Розрахункові документи на стягнення коштів з кореспондентського рахунку банку-резидента в іноземній валюті, що надійшли до банку протягом операційного часу, виконуються в день їх надходження в межах залишку коштів на цьому рахунку на час надходження документів на стягнення.

2.1.7. Розрахункові документи на стягнення коштів з кореспондентського рахунку банку-резидента в іноземній валюті, що надійшли до банку після операційного часу, виконуються на початок наступного операційного дня в межах залишку коштів на цьому рахунку.

2.1.8. За відсутності коштів на кореспондентському рахунку банку-резидента в іноземній валюті на час, зазначений у підпунктах 2.1.6 та 2.1.7 цього пункту, документи на стягнення повертаються стягувачу без виконання із зазначенням причин повернення.

2.1.9. У разі надходження до виконання розрахункового документа на стягнення коштів з кореспондентського рахунку банку-резидента в іноземній валюті та надходження відповідного документа уповноваженого державного органу про зупинення виконання цього стягнення, розрахунковий документ на стягнення не пізніше наступного робочого дня повертається стягувачу без виконання. При цьому на зворотному боці розрахункового документа робиться напис про підставу його повернення без виконання (із зазначенням назви, дати та номера документа про зупинення виконання стягнення, назви органу, що його видав, та посиланням на цей підпункт та розділ Інструкції) та зазначається дата повернення. Цей напис засвідчується підписами керівника (його заступника) та головного бухгалтера (його заступника) уповноваженого банку та відбитком печатки.

(пункт 2.1 розділу 2 в редакції постанови Правління

 Національного банку України від 11.07.2001 р. N 267)

2.2. Стягнення коштів з кореспондентських рахунків банків-резидентів в іноземній валюті згідно зі статтею 8 Господарського процесуального кодексу України в разі визнання боржником претензії здійснюється державною виконавчою службою в порядку, що встановлений Законом України "Про виконавче провадження"

(пункт 2.2 із змінами, внесеними згідно з постановою

 Правління Національного банку України від 04.12.2001 р. N 495,

 в редакції постанови Правління

 Національного банку України від 23.04.2002 р. N 149)

2.3. Стягнення коштів з кореспондентських рахунків банків-резидентів на підставі виконавчих документів судів України, виданих на виконання судових рішень про стягнення коштів в іноземній валюті

2.3.1. На підставі виконавчих документів судів України, виданих на виконання судових рішень про стягнення коштів в іноземній валюті, стягувачем оформляється розрахунковий документ на стягнення коштів у тій іноземній валюті та з того кореспондентського рахунку, які зазначено у виконавчому документі.

2.3.2. Якщо стягнення коштів з кореспондентських рахунків в іноземній валюті здійснюється за рішеннями судів України, за якими передбачено конвертування іноземної валюти у гривні, то уповноважений банк у своїх діях керується положеннями підпунктів 2.4.3 - 2.4.7 пункту 2.4 цього розділу.

(пункт 2.3 розділу 2 в редакції постанови Правління

 Національного банку України від 11.07.2001 р. N 267)

2.4. Стягнення коштів з кореспондентських рахунків банків-резидентів в іноземній валюті при обчисленні боргу в гривнях

2.4.1. Стягнення коштів з кореспондентських рахунків банків-резидентів в іноземній валюті при обчисленні боргу в гривнях здійснюється за розрахунковими документами:

державної виконавчої служби, відповідно до статті 51 Закону України "Про виконавче провадження";

податкового органу, відповідно до підпункту 10.1.1 статті 10 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами".

2.4.2. Розрахунковий документ на стягнення коштів з кореспондентського рахунку банку-резидента в іноземній валюті (далі - розрахунковий документ) оформляється з урахуванням того, що:

оформлення здійснюється в тій іноземній валюті, що обліковується на відповідному кореспондентському рахунку банку-боржника;

сума коштів в іноземній валюті, що стягується, розраховується відповідно до суми боргу в гривнях за офіційним обмінним курсом гривні до іноземних валют, установленим Національним банком на день надсилання стягувачем розрахункового документа;

у рядку "Призначення платежу" розрахункового документа зазначається, що сума коштів в іноземній валюті підлягає продажу на міжбанківському ринку за гривні з подальшим перерахуванням на зазначений стягувачем рахунок.

2.4.3. Після отримання розрахункового документа уповноважений банк здійснює продаж коштів, стягнених з кореспондентського рахунку в іноземній валюті, за гривні на міжбанківському валютному ринку України, якщо зазначена валюта належить до першої групи Класифікатора іноземних валют Національного банку України (далі - Класифікатор).

2.4.4. Якщо іноземна валюта належить до другої чи третьої групи Класифікатора, то уповноважений банк боржника або здійснює продаж цієї валюти за гривні на міжбанківському валютному ринку України, або (якщо іноземна валюта не має попиту на міжбанківському валютному ринку України) дає доручення банку-кореспонденту на здійснення її продажу на міжнародних валютних ринках за іноземну валюту першої групи Класифікатора. Одночасно уповноважений банк надсилає про це повідомлення стягувачу.


Після надходження коштів в іноземній валюті першої групи Класифікатора уповноважений банк здійснює їх продаж за гривні на міжбанківському валютному ринку України.

2.4.5. Одержані від продажу згідно з підпунктами 2.4.3 та 2.4.4 цього розділу кошти в гривнях перераховуються уповноваженим банком на рахунок, зазначений стягувачем.

2.4.6. Положення підпунктів 2.4.3 - 2.4.5 цього розділу виконуються уповноваженим банком у порядку, визначеному нормативно-правовими актами Національного банку з питань валютного регулювання.

2.4.7. При проведенні зазначених у підпунктах 2.4.3 та 2.4.4 цього розділу операцій вартість послуг банків відшкодовується за рахунок банку-боржника.

(пункт 2.4 розділу 2 в редакції постанови Правління

 Національного банку України від 11.07.2001 р. N 267)

2.5. Стягнення коштів з кореспондентських рахунків банків-нерезидентів в іноземній валюті та з кореспондентських рахунків банків-нерезидентів у гривнях, відкритих в уповноважених банках, здійснюється аналогічно до порядку, визначеного в цьому розділі для банків-резидентів.

(пункт 2.5 розділу 2 в редакції постанови Правління

 Національного банку України від 11.07.2001 р. N 267)

Розділ 3. Виконання уповноваженими банками заходів щодо арешту грошових коштів на кореспондентських рахунках банків (резидентів і нерезидентів)

3.1. Виконання уповноваженими банками заходів щодо арешту грошових коштів на кореспондентських рахунках банків-резидентів в іноземній валюті

3.1.1. Арешт на кошти банку-резидента, що знаходяться на його кореспондентському рахунку в іноземній валюті, відкритому в уповноваженому банку (далі - кошти банку-резидента), відповідно до Закону України "Про банки і банківську діяльність" накладається виключно за санкціонованою прокурором постановою слідчого, за постановою державного виконавця у випадках, передбачених законами України, або за рішенням (ухвалою) суду.

3.1.2. Заходи щодо арешту коштів банку-резидента здійснюються у день надходження рішення (ухвали) суду, постанови слідчого, державного виконавця про накладення арешту (далі - ухвала (постанова)). Якщо ухвала (постанова) надійшла після закінчення операційного дня, то заходи щодо здійснення арешту коштів банку-резидента виконуються на початку наступного операційного дня.

3.1.3. Після отримання від суду (слідчого, державного виконавця) вищезазначених документів уповноважений банк:

реєструє отримані документи в окремому журналі, в якому зазначає всі потрібні реквізити: дату отримання, номер, найменування банку-резидента, щодо якого прийнято ухвалу (постанову), назву органу, який прийняв ухвалу (постанову), суму, найменування позивача, примітку про виконання ухвали (постанови) тощо;

для забезпечення виконання ухвали (постанови) на час накладення арешту відкриває на окремому аналітичному рахунку того самого балансового рахунку, що й кореспондентський рахунок, на який накладено арешт, спеціальний рахунок (далі у цьому розділі - спеціальний рахунок).

3.1.4. При накладенні арешту на кошти, що знаходяться на кореспондентському рахунку банку-резидента без зазначення в ухвалі (постанові) конкретної суми, уповноважений банк:

припиняє за цим рахунком списання коштів за розпорядженням власника рахунку;

накопичує на спеціальному рахунку до прийняття судом остаточного рішення за позовом або ухвали (постанови) про скасування арешту кошти, що обліковуються на кореспондентському рахунку та продовжують надходити на нього;

оприбутковує ухвалу (постанову) на час її виконання за відповідним позабалансовим рахунком.

3.1.5. Якщо на кошти банку-резидента накладено арешт із зазначенням в ухвалі (постанові) конкретної суми, яка є на його кореспондентському рахунку, то уповноважений банк перераховує її на спеціальний рахунок і продовжує проведення операцій за встановленим порядком.

3.1.6. За недостатності (відсутності) коштів на кореспондентському рахунку банку-резидента для виконання ухвали (постанови) уповноважений банк виконує такі дії:

припиняє за цим рахунком списання коштів за розпорядженням власника рахунку;

накопичує на спеціальному рахунку до прийняття судом остаточного рішення за позовом, ухвали (постанови) про скасування арешту або до накопичення суми, зазначеної в ухвалі (постанові), кошти, що обліковуються на кореспондентському рахунку та продовжують надходити на нього;

оприбутковує ухвалу (постанову) на час її виконання за відповідним позабалансовим рахунком;

повідомляє суд (слідчого, державного виконавця) про недостатність (відсутність) коштів для виконання ухвали (постанови).

При цьому інші ухвали (постанови) щодо арешту коштів банку-резидента, а також розпорядження стягувачів про стягнення коштів з його кореспондентського рахунку в іноземній валюті, що надходять до уповноваженого банку, повертаються не пізніше наступного робочого дня без виконання (із зазначенням причини повернення) за винятком платіжних вимог на стягнення коштів, що оформлені на підставі рішень судів, які виконуються відповідно до положень розділу 2 цієї глави.


3.1.7. Кошти, що накопичені на спеціальному рахунку, забороняється використовувати до отримання рішення суду про їх стягнення або рішення (ухвали) суду (постанови слідчого, державного виконавця) про скасування арешту за винятком випадку, обумовленого підпунктом 2.1.5 розділу 2 цієї глави.

3.1.8. Після надходження розрахункового документа на стягнення коштів за рішенням суду уповноважений банк перераховує призначену до стягнення суму на рахунок одержувача.

3.1.9. Якщо на час надходження документів на стягнення накопичена на спеціальному рахунку сума менша, ніж у рішенні про стягнення, то розрахунковий документ на стягнення виконується в межах наявної суми та з відміткою про часткову оплату повертається стягувачу в порядку, визначеному Інструкцією про безготівкові розрахунки.

3.1.10. У разі прийняття судом рішення про стягнення суми, що менша за накопичену на спеціальному рахунку, невикористана сума повертається на кореспондентський рахунок банку-резидента.

3.1.11. У разі прийняття судом рішення про відмову в позові або ухвали (постанови) про скасування арешту уповноважений банк не пізніше наступного робочого дня після надходження рішення (ухвали, постанови) повертає накопичені на спеціальному рахунку кошти на кореспондентський рахунок банку-резидента.

3.1.12. Якщо до уповноваженого банку разом надійшло кілька ухвал (постанов) щодо арешту коштів банку-резидента, то вони виконуються в порядку їх послідовного надходження.

У разі відсутності коштів для послідовного виконання всіх ухвал (постанов) ті з них, що не виконані, не пізніше наступного робочого дня повертаються до суду (слідчого, державного виконавця) без виконання із зазначенням причини повернення.

3.2. Виконання уповноваженими банками заходів щодо арешту грошових коштів, що знаходяться на кореспондентських рахунках банків-нерезидентів в іноземній валюті та на кореспондентських рахунках банків-нерезидентів у гривнях, здійснюється на підставах та в порядку, що визначені у цьому розділі для банків-резидентів.

(розділ 3 в редакції постанови Правління

 Національного банку України від 11.07.2001 р. N 267)

 

Директор Департаменту

платіжних систем 

 

В. М. Кравець 

 

 

Додаток 1

до Інструкції про міжбанківські

розрахунки в Україні

Зразок 

 

 

ДОГОВІР N _____

на розрахунково-касове обслуговування з відкриттям кореспондентського рахунку

м. ________ 

  

_______________

(дата) 

 

Національний банк України (далі - ВИКОНАВЕЦЬ) в особі


______________ 

(посада)   

 

______________________ _______________________________, який діє на

&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;< /FONT>(назва установи) &nbsp; &nbsp; &nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp;(прізвище, ім'я, по батькові)&nbsp;

підставі&nbsp;_____________________&nbsp;від&nbsp;___________&nbsp;N&nbsp;_____,&nbsp;з&nbsp;одного&nbsp;боку,&nbsp;та

&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;& nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;(назва документа)

___________________&nbsp;(далі&nbsp;-&nbsp;ЗАМОВНИК)&nbsp;в&nbsp;особі&nbsp;_____________________

&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;(назва установи) &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; (посада)

___________________________,&nbsp;який&nbsp;діє&nbsp;на&nbsp;підставі&nbsp;____________________&nbsp;

&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;(прізвище, ім'я, по батькові)&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; (назва документа)


від&nbsp;_____________________&nbsp;N&nbsp;_________,&nbsp;з&nbsp;другого&nbsp;боку,&nbsp;уклали&nbsp;договір&nbsp;про&nbsp;таке.

1. Предмет договору

1.1. ВИКОНАВЕЦЬ відкриває ЗАМОВНИКУ кореспондентський рахунок для здійснення міжбанківських розрахунків через систему електронних платежів Національного банку України (далі - СЕП) та надає йому інші послуги з розрахунково-касового обслуговування.

2. Права та зобов'язання сторін

2.1. ВИКОНАВЕЦЬ має право:

2.1.1. Установлювати регламент обслуговування кореспондентського рахунку.

2.1.2. Одержувати фінансову звітність та іншу інформацію від ЗАМОВНИКА.

2.1.3. Тимчасово зупиняти роботу ЗАМОВНИКА в СЕП у разі порушення ним технології роботи та невиконання вимог захисту банківської інформації в СЕП.

2.1.4. Здійснювати безспірне стягнення та безакцептне списання коштів з кореспондентського рахунку ЗАМОВНИКА у випадках, передбачених чинним законодавством України.

2.1.5. У разі підкріплення операційної каси ЗАМОВНИКА готівкою отримувати від нього плату за касове обслуговування у розмірі _____ відсотка від виданої суми готівкою.

2.1.6. Зупиняти виконання власних видаткових операцій ЗАМОВНИКА в СЕП відповідно до рішення уповноважених державних органів у випадках, передбачених законами України.

(пункт 2.1 додатка 1 доповнено підпунктом 2.1.6 згідно з постановою

&nbsp;Правління Національного банку України від 11.07.2001 р. N 267)

2.2. ЗАМОВНИК має право:

2.2.1. Самостійно розпоряджатися коштами, що обліковуються на його кореспондентському рахунку, за винятком випадків, передбачених чинним законодавством України.

2.3. ВИКОНАВЕЦЬ бере на себе зобов'язання:

2.3.1. Відкрити ЗАМОВНИКУ кореспондентський рахунок відповідно до вимог Інструкції про міжбанківські розрахунки в Україні.

2.3.2. Здійснювати міжбанківські розрахунки, учасником яких є ЗАМОВНИК, у визначений чинним законодавством України строк (за умови виконання ЗАМОВНИКОМ регламенту функціонування СЕП).

2.3.3. Здійснювати за дорученням ЗАМОВНИКА касове обслуговування, включаючи підкріплення операційної каси готівкою, за встановленим порядком.

2.3.4. Кожного робочого дня надавати ЗАМОВНИКУ виписку з кореспондентського рахунку за попередній робочий день.

2.3.5. Негайно повідомляти ЗАМОВНИКА про тимчасове зупинення операцій за його кореспондентським рахунком і обов'язково із зазначенням причин.

2.3.6. Зберігати банківську таємницю щодо проведених ЗАМОВНИКОМ операцій за кореспондентським рахунком та забезпечувати захист банківської інформації згідно з установленим порядком.

2.4. ЗАМОВНИК бере на себе зобов'язання:

2.4.1. Діяти згідно з чинним законодавством та нормативно-правовими актами Національного банку України.

2.4.2. Проводити активні операції за кореспондентським рахунком у межах наявних на ньому коштів.

2.4.3. Здійснювати оброблення всіх електронних розрахункових документів в день їх одержання від СЕП у порядку черговості їх надходження.

2.4.4. Відображати в той самий день у балансі банку всі операції, виконані протягом операційного дня за кореспондентським рахунком.

2.4.5. Своєчасно надавати достовірну фінансову звітність та іншу інформацію на вимогу ВИКОНАВЦЯ.

2.4.6. Своєчасно оплачувати послуги ВИКОНАВЦЯ.

2.4.7. Дотримуватись установленого порядку оброблення, формування і пакування готівки, зокрема виконувати відсортування зношених банкнот від придатних.

3. Відповідальність сторін

3.1. За несвоєчасне зарахування коштів на кореспондентський рахунок ЗАМОВНИКА ВИКОНАВЕЦЬ сплачує на його користь пеню у розмірі ____ відсотків від несвоєчасно зарахованої суми за кожний день прострочення, але не більше подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.


3.2. За несвоєчасне оброблення електронних розрахункових документів, що надійшли від СЕП, а також у разі оброблення з порушенням порядку черговості їх надходження, ЗАМОВНИК сплачує ВИКОНАВЦЕВІ штраф у розмірі _____ за кожний розрахунковий документ.

3.3. За несвоєчасне (недостовірне) відображення у балансі банку операцій, виконаних протягом операційного дня за кореспондентським рахунком, ЗАМОВНИК сплачує ВИКОНАВЦЕВІ штраф у розмірі ____ від суми порушення.

3.4. За встановленими фактами неналежного оформлення готівки, незробленого відсортування зношених банкнот від придатних ЗАМОВНИК сплачує ВИКОНАВЦЕВІ штраф у розмірі ___ від суми порушення.

3.5. У разі прострочення оплати наданих послуг ЗАМОВНИК сплачує ВИКОНАВЦЕВІ суму боргу з урахуванням установленого індексу інфляції за весь час прострочення і три проценти річних з простроченої суми.

3.6. За затримку оплати наданих послуг ЗАМОВНИК сплачує ВИКОНАВЦЕВІ пеню у розмірі _____ відсотків від суми простроченого платежу за кожний день прострочення, але не більше подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Плата за послуги та пеня не нараховуються, якщо тимчасове зупинення роботи ЗАМОВНИКА в СЕП триває понад місяць.

4. Порядок розрахунків

4.1. ВИКОНАВЕЦЬ щомісячно до _____ числа _______ місяця надсилає ЗАМОВНИКУ засобами системи ЕП розрахунок за виконані роботи згідно з діючими тарифами. ЗАМОВНИК має здійснити оплату послуг (а також штрафів і пені) не пізніше _____ робочих днів після отримання розрахунку.

4.2. Пеня, передбачена цим договором, сплачується ВИКОНАВЦЕМ не пізніше ____ робочих днів після отримання розрахунку від ЗАМОВНИКА.

4.3. Оплата за підкріплення операційної каси ЗАМОВНИКА готівкою здійснюється ним у день одержання готівки.

5. Форс-мажор

5.1. Сторони звільняються від відповідальності за часткове або повне невиконання будь-якого з положень цієї угоди, якщо це невиконання стало наслідком причин, що знаходяться поза сферою контролю сторони, яка не виконала це положення. Такі причини включають стихійне лихо, екстремальні погодні умови, пожежі, війни, страйки, військові дії, громадські безпорядки тощо (далі - форс-мажор), але не обмежуються ними. Період звільнення від відповідальності починається з часу оголошення невиконуючою стороною форс-мажору і закінчується (чи закінчився б), якщо невиконуюча сторона вжила б заходів, яких вона і справді могла б вжити, для виходу із форс-мажору. Форс-мажор автоматично продовжує строк виконання зобов'язань на весь період його дії та ліквідації наслідків. Термін виконання зобов'язань відсувається на весь період дії форс-мажорних обставин та ліквідації наслідків. Про настання форс-мажорних обставин сторони мають інформувати одна одну невідкладно. Якщо ці обставини триватимуть більше ніж 6 місяців, то кожна із сторін матиме право відмовитись від подальшого виконання зобов'язань за цим договором і в такому разі жодна із сторін не матиме права на відшкодування іншою стороною можливих збитків.

6. Порядок змін та розірвання договору

6.1. Сторона, яка вважає за потрібне змінити чи розірвати договір, надсилає другій стороні за договором пропозиції щодо цього.

6.2. Сторона, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, має відповісти на неї не пізніше 20 днів після одержання пропозиції. Якщо сторони не досягли згоди щодо зміни чи розірвання договору, а також у разі неодержання відповіді в установлений строк (з урахуванням часу поштового обігу) зацікавлена сторона має право передавати спір на вирішення господарського суду.

7. Порядок розгляду спорів

7.1. Спори, які виникають протягом дії договору, вирішуються шляхом переговорів. У разі недосягнення згоди - в господарському суді.

8. Строк дії договору

8.1. Договір, укладений на невизначений строк, набуває чинності з дня його підписання. Дія договору припиняється у випадках, передбачених чинним законодавством України.

9. Інші умови договору

9.1. Цей договір складено в двох примірниках, які мають однакову юридичну силу, по одному для кожної із сторін.

9.2. Надання ЗАМОВНИКУ інших послуг, не передбачених умовами цього договору, оформляється додатковими угодами.

9.3. Взаємовідносини сторін, не врегульовані цим договором, регулюються чинним законодавством України.

10. Місцезнаходження, банківські реквізити, ідентифікаційні коди сторін

10.1. Місцезнаходження, банківські реквізити, ідентифікаційний код ВИКОНАВЦЯ:


_______________________________________________________________________ _______

_______________________________________________________________________ _______

10.2. Місцезнаходження, банківські реквізити, ідентифікаційний код ЗАМОВНИКА:

_______________________________________________________________________ _______

_______________________________________________________________________ _______

10.3. Для вирішення всіх питань, пов'язаних з виконанням цього договору, відповідальними представниками є:

від&nbsp;ВИКОНАВЦЯ:&nbsp;____________________________

від&nbsp;ЗАМОВНИКА:&nbsp;____________________________

ВИКОНАВЕЦЬ&nbsp;

ЗАМОВНИК&nbsp;

М. П.&nbsp;

М. П.&nbsp;

&nbsp;

____________

Сторони можуть змінювати передбачені цим договором умови, а також установлювати інші умови, які мають відповідати чинному законодавству України та нормативно-правовим актам Національного банку України.

Банки (філії), які одержали дозвіл Національного банку України на роботу в СЕП за консолідованим кореспондентським рахунком, укладають договір за цим додатком з урахуванням відповідних особливостей.

Банки, які відкривають кореспондентські рахунки в територіальних управліннях Національного банку і при цьому не є учасниками СЕП, укладають договір за цим додатком з урахуванням відповідних особливостей.

(додаток 1 із змінами, внесеними згідно з постановою

&nbsp;Правління Національного банку України від 04.12.2001 р. N 495)

&nbsp;

Начальник управління методології

міжбанківських розрахунків та

Держбюджету&nbsp;

&nbsp;

&nbsp;

Т. О. Чернойванова&nbsp;

&nbsp;

&nbsp;

Додаток 2

до Інструкції про міжбанківські

розрахунки в Україні

Зразок&nbsp;

&nbsp;

&nbsp;

ДОГОВІР N ____

на інформаційно-розрахункове обслуговування в системі електронних платежів Національного банку України


м.&nbsp;________&nbsp;

&nbsp;&nbsp;

_______________

(дата)&nbsp;

&nbsp;

Національний&nbsp;банк&nbsp;України&nbsp;(далі&nbsp;-&nbsp;ВИКОНАВЕЦЬ)&nbsp;в&nbsp;особі&nbsp;______________&nbsp;

&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;& nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&n bsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbs p;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp; &nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;& nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&n bsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp; (посада)

______________________&nbsp;________________________________,&nbsp;який&nbsp;діє&nbsp;на&nbsp;

&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp; (назва установи)&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp; &nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;(прізвище, ім'я, по батькові)&nbsp;

підставі&nbsp;_____________________&nbsp;від&nbsp;___________&nbsp;N&nbsp;_____,&nbsp;з&nbsp;одного&nbsp;боку,&nbsp;та

&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;& nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;(назва документа)

____________________&nbsp;(далі&nbsp;-&nbsp;ЗАМОВНИК)&nbsp;в&nbsp;особі&nbsp;____________________&nbsp;

&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;(назва установи)&nbsp;&nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; (посада)


___________________________,&nbsp;який&nbsp;діє&nbsp;на&nbsp;підставі&nbsp;____________________&nbsp;

&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;& nbsp;(прізвище, ім'я, по батькові)&nbsp;&nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; (назва документа)

від&nbsp;_____________________&nbsp;N&nbsp;_________,&nbsp;з&nbsp;другого&nbsp;боку,&nbsp;уклали&nbsp;договір&nbsp;про&nbsp;таке.

1. Предмет договору

1.1.&nbsp;ВИКОНАВЕЦЬ забезпечує роботу ЗАМОВНИКА в системі електронних платежів Національного банку України (далі - СЕП) при здійсненні міжбанківських розрахунків та надає йому інші інформаційно-розрахункові послуги.

2. Права та зобов'язання сторін

2.1. ВИКОНАВЕЦЬ має право:

2.1.1. Запроваджувати нові програмно-технічні та технологічні засоби, розроблені для удосконалення послуг, що надаються ЗАМОВНИКУ.

2.1.2. Тимчасово зупиняти роботу ЗАМОВНИКА в СЕП у разі порушення ним технології роботи та невиконання вимог захисту банківської інформації в СЕП.

2.1.3. Вимагати відповідності технології оброблення платежів у системі автоматизації банку (далі - САБ) ЗАМОВНИКА вимогам Національного банку України щодо інтерфейсу з СЕП.

2.2. ЗАМОВНИК має право:

2.2.1. Здійснювати міжбанківські розрахунки згідно з регламентом функціонування СЕП.

2.2.2. Користуватися засобами системи електронної пошти Національного банку України (далі -&nbsp;система ЕП) для передачі електронних розрахункових документів та іншої інформації.

2.2.3. Отримувати інформацію від ВИКОНАВЦЯ про поточний стан технічного рахунку та здійснення операцій за ним.

2.2.4. Передавати інформацію іншим абонентам системи ЕП засобами системи ЕП, якщо це не суперечить чинному законодавству та нормативно-правовим актам Національного банку України.

2.2.5. Отримувати від інформаційно-пошукової системи Національного банку України (далі - ІПС) інформацію щодо проходження в СЕП власних початкових платежів.

2.3. ВИКОНАВЕЦЬ бере на себе зобов'язання:

2.3.1. Підключити ЗАМОВНИКА до системи ЕП і забезпечувати своєчасну доставку електронної кореспонденції системою ЕП до/від ЗАМОВНИКА згідно з розпорядком роботи вузла системи ЕП ВИКОНАВЦЯ (за умови функціонування каналів зв'язку та дотримання ЗАМОВНИКОМ технологічної дисципліни в системі ЕП).

2.3.2. Відкрити ЗАМОВНИКУ технічний рахунок відповідно до способу обслуговування кореспондентського рахунку для здійснення електронних міжбанківських розрахунків через СЕП з використанням програмно-технічного комплексу АРМ-НБУ.

(підпункт 2.3.2 пункту 2.3 додатка 2 в редакції постанови

&nbsp;Правління Національного банку України від 12.02.2001 р. N 60)


2.3.3. Надавати ЗАМОВНИКУ консультації щодо підготовки до роботи в системі ЕП та СЕП і консультувати надалі з питань усунення непередбачених та екстремальних ситуацій протягом дії договору.

2.3.4. Передавати ЗАМОВНИКУ нові версії програмно-технічних та технологічних засобів, розроблених для удосконалення послуг, що надаються ЗАМОВНИКУ.

2.3.5.&nbsp;Забезпечувати здійснення міжбанківських розрахунків через СЕП, учасником яких є ЗАМОВНИК, у визначений чинним законодавством та нормативно-правовими актами Національного банку України строк за умови виконання ЗАМОВНИКОМ регламенту функціонування СЕП.

2.3.6. Кожного робочого дня робити підсумки розрахунків ЗАМОВНИКА через СЕП з відображенням їх на його кореспондентському рахунку.

2.3.7. Кожного робочого дня надавати ЗАМОВНИКУ виписку з його технічного рахунку за цей день.

2.3.8. Надавати засобами ІПС інформаційні послуги ЗАМОВНИКУ щодо проходження в СЕП його початкових платежів.

2.3.9. Надавати ЗАМОВНИКУ інформаційні послуги щодо поточного стану технічного рахунку та здійснення розрахунків за ним.

2.3.10. Своєчасно передавати ЗАМОВНИКУ інформацію про внесені зміни до нормативно-довідкової бази СЕП.

2.3.11. Зберігати банківську таємницю та забезпечувати захист банківської інформації ЗАМОВНИКА.

2.3.12. Надавати інформаційно-арбітражні послуги ЗАМОВНИКУ у вигляді паперових документів.

2.4. ЗАМОВНИК бере на себе зобов'язання:

2.4.1. Діяти згідно з чинним законодавством та нормативно-правовими актами Національного банку України.

2.4.2. Відповідати перед ВИКОНАВЦЕМ за зобов'язаннями своїх філій, що працюють у СЕП за консолідованим кореспондентським рахунком ЗАМОВНИКА.

2.4.3. Дотримуватися технологічної дисципліни в інформаційно-обчислювальній мережі Національного банку України.

2.4.4. Забезпечувати наявність технічних та програмних засобів системи ЕП згідно з вимогами ВИКОНАВЦЯ.

2.4.5. Виконувати всі вимоги ВИКОНАВЦЯ щодо відповідності технології оброблення платежів у САБ ЗАМОВНИКА вимогам Національного банку України щодо інтерфейсу з СЕП.

2.4.6. Здійснювати оброблення всіх електронних розрахункових документів в день їх одержання від СЕП у порядку черговості їх надходження.

2.4.7. Використовувати під час роботи в СЕП лише офіційно придбані та зареєстровані за цим користувачем у розробників або в уповноважених ними установах та погоджені з ВИКОНАВЦЕМ програмні продукти.

2.4.8. Виконувати всі вимоги захисту банківських електронних документів в СЕП щодо технічних, програмних засобів та організаційних заходів захисту.

2.4.9. У разі виникнення екстремальних та непередбачених ситуацій узгоджувати з ВИКОНАВЦЕМ план дій щодо їх усунення.

2.4.10. Кожного робочого дня формувати та надійно зберігати архіви банківських електронних документів. Окремо зберігати архіви програмно-технічного комплексу АРМ-НБУ, які містять шифровані арбітражні журнали апаратного і програмного шифрування та захищений від модифікації протокол роботи.

2.4.11. Забезпечувати належне збереження наданих ВИКОНАВЦЕМ програмних засобів і не передавати їх третім особам.

2.4.12. Узгоджувати з ВИКОНАВЦЕМ унесення будь-яких змін в офіційно надане і супроводжуване ВИКОНАВЦЕМ програмно-інформаційне забезпечення системи ЕП (крім змін, передбачених параметрами настройки вузла ЗАМОВНИКА).

2.4.13. Своєчасно інформувати ВИКОНАВЦЯ про зміни програмного забезпечення, яке використовується під час роботи в СЕП, місцезнаходження, контактних телефонів, прізвищ відповідальних осіб тощо. В обов'язковому порядку відповідати на запити ВИКОНАВЦЯ щодо надання інформації, яка використовується для оперативної взаємодії із ЗАМОВНИКОМ.

2.4.14. Не передавати отриману засобами системи ЕП інформацію третім особам, якщо це суперечить чинному законодавству України та нормативно-правовим актам Національного банку України.

2.4.15. У разі ліквідації банку (філії) забезпечувати його (її) повноцінну роботу згідно з діючою технологією до часу закриття кореспондентського рахунку.

2.4.16. Своєчасно оплачувати послуги ВИКОНАВЦЯ.

2.4.17. Сплачувати ВИКОНАВЦЕВІ передбачену діючими тарифами суму за проведений фахівцями ВИКОНАВЦЯ аналіз нестандартних ситуацій, які виникли в ЗАМОВНИКА в роботі САБ унаслідок помилок або навмисних порушень з боку персоналу та порушень щодо формування, порядку зберігання, знищення архівів банківських електронних документів, включаючи архіви АРМ-НБУ.

2.4.18. Сплачувати ВИКОНАВЦЕВІ передбачену діючими тарифами суму за проведений фахівцями ВИКОНАВЦЯ аналіз нестандартних ситуацій, які виникли в ЗАМОВНИКА та призвели до порушень у роботі інформаційно-обчислювальної мережі Національного банку України.


3. Відповідальність сторін

3.1. У разі втрати, пошкодження чи викривлення інформації винна в цьому сторона відшкодовує другій стороні завдані збитки, пов'язані з цим. Порушення встановлюються на підставі підтверджень про прийняття та передачу електронних розрахункових документів.

3.2. У разі втрати або передачі закріплених за ЗАМОВНИКОМ програмних, апаратно-програмних засобів захисту, які використовуються в СЕП, третім особам ЗАМОВНИК відшкодовує ВИКОНАВЦЮ пов'язані з цим фактичні збитки.

3.3. У разі прострочення оплати наданих послуг ЗАМОВНИК сплачує ВИКОНАВЦЕВІ суму боргу з урахуванням установленого індексу інфляції за весь час прострочення та три проценти річних з простроченої суми.

3.4. За затримку оплати наданих послуг ЗАМОВНИК сплачує ВИКОНАВЦЕВІ пеню у розмірі ____ відсотків від суми простроченого платежу за кожний день прострочення, але не більше подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня.

Плата за послуги та пеня не нараховуються, якщо тимчасове зупинення ВИКОНАВЦЕМ роботи ЗАМОВНИКА в СЕП триває понад місяць.

3.5. ВИКОНАВЕЦЬ не несе відповідальності за зміст інформації, яка готується абонентами системи ЕП, а також за достовірність даних у електронних розрахункових документах ЗАМОВНИКА.

4. Порядок розрахунків

4.1. ВИКОНАВЕЦЬ щомісяця до ___ числа ______ місяця надсилає ЗАМОВНИКУ системою ЕП розрахунок за виконані роботи згідно з діючими тарифами. ЗАМОВНИК має здійснити оплату послуг (а також пені) не пізніше ___ робочих днів після отримання розрахунку.

5. Форс-мажор

5.1. Сторони звільняються від відповідальності за часткове або повне невиконання будь-якого з положень цієї угоди, якщо це невиконання стало наслідком причин, що знаходяться поза сферою контролю невиконувальної сторони. Такі причини включають стихійне лихо, екстремальні погодні умови, пожежі, війни, страйки, військові дії, громадські безпорядки тощо (далі - форс-мажор), але не обмежуються ними. Період звільнення від відповідальності починається з часу оголошення невиконувальною стороною форс-мажору і закінчується (чи закінчився б), якщо невиконувальна сторона вжила б заходів, яких вона і справді могла б вжити, для виходу із форс-мажору. Форс-мажор автоматично продовжує строк виконання зобов'язань на весь період його дії та ліквідації наслідків. Термін виконання зобов'язань відсувається на весь період дії форс-мажорних обставин та ліквідації наслідків. Про настання форс-мажорних обставин сторони мають інформувати одна одну невідкладно. Якщо ці обставини триватимуть більше ніж 6 місяців, то кожна із сторін матиме право відмовитись від подальшого виконання зобов'язань за цим договором і в такому разі жодна із сторін не матиме права на відшкодування іншою стороною можливих збитків.

6. Порядок змін та розірвання договору

6.1. Сторона, яка вважає за потрібне змінити чи розірвати договір, надсилає пропозиції щодо цього другій стороні за договором.

6.2. Сторона, що одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, має відповісти на неї не пізніше 20 днів після одержання пропозиції. Якщо сторони не досягли згоди щодо зміни чи розірвання договору, а також у разі неодержання відповіді в установлений строк (з урахуванням часу поштового обігу) зацікавлена сторона має право передавати спір на вирішення господарського суду.

7. Порядок розгляду спорів

7.1. Спори, які виникають протягом дії договору, вирішуються шляхом переговорів. У разі недосягнення згоди - в господарському суді.

8. Строк дії договору

8.1. Договір, укладений на невизначений строк, набуває чинності з дня його підписання. Дія договору припиняється у випадках, передбачених чинним законодавством України.

9. Інші умови договору

9.1. Цей договір складено в двох примірниках, які мають однакову юридичну силу, по одному для кожної із сторін.

9.2. Надання ЗАМОВНИКУ інших послуг, не передбачених умовами цього договору, оформляється додатковими угодами.

9.3. Взаємовідносини сторін, не врегульовані цим договором, регулюються чинним законодавством України.

10. Місцезнаходження, банківські реквізити, ідентифікаційні коди сторін

10.1. Місцезнаходження, банківські реквізити, ідентифікаційний код ВИКОНАВЦЯ:


_______________________________________________________________________ _______

_______________________________________________________________________ _______

10.2. Місцезнаходження, банківські реквізити, ідентифікаційний код ЗАМОВНИКА:

_______________________________________________________________________ _______

_______________________________________________________________________ _______

10.3. Для вирішення всіх питань, пов'язаних з виконанням цього договору, відповідальними представниками є:

від&nbsp;ВИКОНАВЦЯ:&nbsp;______________________________

від&nbsp;ЗАМОВНИКА:&nbsp;______________________________

ВИКОНАВЕЦЬ&nbsp;

ЗАМОВНИК&nbsp;

М. П.&nbsp;

М. П.&nbsp;

&nbsp;

____________

Сторони можуть змінювати передбачені цим договором умови, а також установлювати інші умови, які мають відповідати чинному законодавству України та нормативно-правовим актам Національного банку України.

Банки, які здійснюють міжбанківські розрахунки в мультивалютному режимі, укладають договір за цим додатком з урахуванням відповідних особливостей.

(додаток 2 із змінами, внесеними згідно з постановою

&nbsp;Правління Національного банку України від 04.12.2001 р. N 495)

&nbsp;

Начальник управління методології

міжбанківських розрахунків та

Держбюджету&nbsp;

&nbsp;

&nbsp;

Т. О. Чернойванова&nbsp;

&nbsp;

&nbsp;

Додаток 3

до Інструкції про міжбанківські

розрахунки в Україні

Зразок&nbsp;

&nbsp;

&nbsp;

ДОГОВІР N _____

на інформаційно-розрахункове обслуговування в системі електронних платежів Національного банку України (за умови роботи банку з використанням внутрішньобанківської платіжної системи)


м.&nbsp;________&nbsp;

&nbsp;&nbsp;

_______________

(дата)&nbsp;

&nbsp;

Національний&nbsp;банк&nbsp;України&nbsp;(далі&nbsp;-&nbsp;ВИКОНАВЕЦЬ)&nbsp;в&nbsp;особі&nbsp;______________

&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;& nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&n bsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbs p;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp; &nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;& nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&n bsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp; (посада)

______________________&nbsp;_________________________________,&nbsp;який&nbsp;діє&nbsp;на

&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp; (назва установи)&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp; &nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;(прізвище, ім'я, по батькові)

підставі&nbsp;_____________________&nbsp;від&nbsp;___________&nbsp;N&nbsp;_____,&nbsp;з&nbsp;одного&nbsp;боку,&nbsp;та

&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;& nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;(назва документа)

____________________&nbsp;(далі&nbsp;-&nbsp;ЗАМОВНИК)&nbsp;в&nbsp;особі&nbsp;_____________________

&nbsp;&nbsp;&nbsp;(назва установи) &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; (посада)


___________________________,&nbsp;який&nbsp;діє&nbsp;на&nbsp;підставі&nbsp;____________________&nbsp;

&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;(прізвище, ім'я, по батькові)&nbsp;&nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; (назва документа)

від&nbsp;_____________________&nbsp;N&nbsp;_________,&nbsp;з&nbsp;другого&nbsp;боку,&nbsp;уклали&nbsp;договір&nbsp;про&nbsp;таке:

1. Предмет договору

1.1. ВИКОНАВЕЦЬ забезпечує роботу ЗАМОВНИКА в системі електронних платежів Національного банку України (далі - СЕП) при здійсненні міжбанківських розрахунків та надає йому інші інформаційно-розрахункові послуги.

2. Права та зобов'язання сторін

2.1. ВИКОНАВЕЦЬ має право:

2.1.1. Запроваджувати нові програмно-технічні та технологічні засоби, розроблені для удосконалення послуг, що надаються ЗАМОВНИКУ.

2.1.2. Тимчасово зупиняти роботу ЗАМОВНИКА в СЕП у разі порушення ним технології роботи та невиконання вимог захисту банківської інформації в СЕП.

2.1.3. Вимагати, щоб технології оброблення платежів у системі автоматизації банку (далі - САБ) та ВПС ЗАМОВНИКА відповідали вимогам Національного банку України щодо інтерфейсу з СЕП.

2.1.4. Вимагати, щоб технології оброблення платежів, програмних, технічних та організаційних засобів захисту у ВПС ЗАМОВНИКА відповідали вимогам Національного банку України.

2.2. ЗАМОВНИК має право:

2.2.1. Здійснювати міжбанківські розрахунки згідно з регламентом функціонування СЕП.

2.2.2. Користуватися засобами системи електронної пошти Національного банку України (далі - система ЕП) для передачі електронних розрахункових документів та іншої інформації.

2.2.3. Отримувати інформацію від ВИКОНАВЦЯ про поточний стан технічного рахунку та здійснення операцій за ним.

2.2.4. Передавати інформацію іншим абонентам системи ЕП засобами системи ЕП, якщо це не суперечить чинному законодавству та нормативно-правовим актам Національного банку України.

2.2.5. Отримувати від інформаційно-пошукової системи Національного банку України (далі - ІПС) інформацію щодо проходження в СЕП власних початкових платежів.

2.3. ВИКОНАВЕЦЬ бере на себе зобов'язання:

2.3.1 Підключити ЗАМОВНИКА до системи ЕП і забезпечувати своєчасну доставку електронної кореспонденції системою ЕП до/від ЗАМОВНИКА згідно з розпорядком роботи вузла системи ЕП ВИКОНАВЦЯ (за умови функціонування каналів зв'язку та дотримання ЗАМОВНИКОМ технологічної дисципліни в системі ЕП).

2.3.2. Відкрити ЗАМОВНИКУ технічний рахунок відповідно до способу обслуговування кореспондентського рахунку для здійснення електронних міжбанківських розрахунків через СЕП з використанням програмно-технічного комплексу АРМ-НБУ.


(підпункт 2.3.2 пункту 2.3 додатка 3 в редакції постанови

&nbsp;Правління Національного банку України від 12.02.2001 р. N 60)

2.3.3. Надавати ЗАМОВНИКУ консультації щодо підготовки до роботи в системі ЕП та СЕП і консультувати надалі з питань усунення непередбачених та екстремальних ситуацій протягом дії договору.

2.3.4. Передавати ЗАМОВНИКУ нові версії програмно-технічних та технологічних засобів, розроблених для удосконалення послуг, що надаються ЗАМОВНИКУ.

2.3.5. Забезпечувати здійснення міжбанківських розрахунків через СЕП, учасником яких є ЗАМОВНИК, у визначений чинним законодавством та нормативно-правовими актами Національного банку України строк (за умови виконання ЗАМОВНИКОМ регламенту функціонування СЕП).

2.3.6. Кожного робочого дня визначати підсумки розрахунків ЗАМОВНИКА через СЕП з відображенням їх на його консолідованому кореспондентському рахунку.

2.3.7. Кожного робочого дня надавати ЗАМОВНИКУ виписку з його технічного рахунку за цей день.

2.3.8. Надавати засобами ІПС інформаційні послуги ЗАМОВНИКУ щодо проходження в СЕП його початкових платежів.

2.3.9. Надавати ЗАМОВНИКУ інформаційні послуги щодо поточного стану технічного рахунку та здійснення розрахунків за ним.

2.3.10. Своєчасно передавати ЗАМОВНИКУ інформацію про внесені зміни до нормативно-довідкової бази СЕП.

2.3.11. Зберігати банківську таємницю та забезпечувати захист банківської інформації ЗАМОВНИКА.

2.3.12. Надавати інформаційно-арбітражні послуги ЗАМОВНИКУ у вигляді паперових документів.

2.4. ЗАМОВНИК бере на себе зобов'язання:

2.4.1. Діяти згідно з чинним законодавством та нормативно-правовими актами Національного банку України.

2.4.2. Дотримуватися технологічної дисципліни в інформаційно-обчислювальній мережі Національного банку України.

2.4.3. Підтримувати в належному стані програмно-технічні засоби, які використовуються для міжбанківських розрахунків.

2.4.4. Виконувати всі вимоги ВИКОНАВЦЯ щодо відповідності технології оброблення платежів у САБ та ВПС ЗАМОВНИКА вимогам Національного банку відносно інтерфейсу з СЕП.

2.4.5. Виконувати всі вимоги ВИКОНАВЦЯ щодо відповідності технології оброблення платежів, програмних, технічних та організаційних засобів захисту у ВПС ЗАМОВНИКА вимогам Національного банку України.

2.4.6. Забезпечувати надання інформації для ІПС щодо проходження електронних розрахункових документів від СЕП через ВПС до своїх філій -&nbsp;отримувачів платежів протягом одного робочого дня, не враховуючи дня отримання запиту. Забезпечувати щоденне надання агрегованої інформації від ВПС щодо внутрішньобанківських міжтериторіальних платежів.

2.4.7. Забезпечувати наявність технічних та програмних засобів системи ЕП відповідно до вимог ВИКОНАВЦЯ.

2.4.8. Здійснювати оброблення всіх електронних розрахункових документів в день їх одержання від СЕП у порядку черговості їх надходження.

2.4.9. Використовувати під час роботи в СЕП лише офіційно придбані та зареєстровані за цим користувачем у розробників або в уповноважених ними установах та погоджені з ВИКОНАВЦЕМ програмні продукти.

2.4.10. Виконувати всі вимоги захисту банківських електронних документів в СЕП щодо технічних, програмних засобів та організаційних заходів захисту.

2.4.11. У разі виникнення екстремальних та непередбачених ситуацій узгоджувати план дій щодо їх усунення з ВИКОНАВЦЕМ.

2.4.12. Кожного робочого дня формувати та надійно зберігати архіви банківських електронних документів. Окремо зберігати архіви програмно-технічного комплексу АРМ-НБУ, які містять шифровані арбітражні журнали апаратного і програмного шифрування та захищений від модифікації протокол роботи.

2.4.13. Забезпечувати належне збереження наданих ВИКОНАВЦЕМ програмних засобів і не передавати їх третім особам.

2.4.14. Узгоджувати з ВИКОНАВЦЕМ унесення будь-яких змін в офіційно надане і супроводжуване ВИКОНАВЦЕМ програмно-інформаційне забезпечення системи ЕП (крім змін, передбачених параметрами настройки вузла ЗАМОВНИКА).

2.4.15. Своєчасно інформувати ВИКОНАВЦЯ про зміни програмного забезпечення, яке використовується під час роботи в СЕП, місцезнаходження, контактних телефонів, прізвищ відповідальних осіб тощо. В обов'язковому порядку відповідати на запити ВИКОНАВЦЯ щодо надання інформації, яка використовується для оперативної взаємодії із ЗАМОВНИКОМ.

2.4.16. Не передавати отриману засобами системи ЕП інформацію третім особам, якщо це суперечить чинному законодавству України та нормативно-правовим актам Національного банку України.

2.4.17. У разі ліквідації банку (філії) забезпечувати його (її) повноцінну роботу згідно з діючою технологією до часу закриття консолідованого кореспондентського рахунку.


2.4.18. Своєчасно оплачувати послуги ВИКОНАВЦЯ.

2.4.19. Сплачувати ВИКОНАВЦЕВІ передбачену діючими тарифами суму за проведений фахівцями ВИКОНАВЦЯ аналіз нестандартних ситуацій, які виникли в ЗАМОВНИКА в роботі САБ та ВПС унаслідок помилок або навмисних порушень з боку персоналу та порушень щодо формування, порядку зберігання, знищення архівів банківських електронних документів, включаючи архіви АРМ-НБУ.

2.4.20. Сплачувати ВИКОНАВЦЕВІ передбачену діючими тарифами суму за проведений фахівцями ВИКОНАВЦЯ аналіз нестандартних ситуацій, які виникли в ЗАМОВНИКА та призвели до порушень у роботі інформаційно-обчислювальної мережі Національного банку України.

3. Відповідальність сторін

3.1. У разі втрати, пошкодження чи викривлення інформації винна в цьому сторона відшкодовує другій стороні завдані збитки, пов'язані з цим. Порушення встановлюються на підставі підтверджень про прийняття та передачу електронних розрахункових документів.

3.2. У разі втрати або передачі закріплених за ЗАМОВНИКОМ програмних, апаратно-програмних засобів захисту, які використовуються в СЕП, третім особам ЗАМОВНИК відшкодовує ВИКОНАВЦЮ пов'язані з цим фактичні збитки.

3.3. У разі прострочення оплати наданих послуг ЗАМОВНИК сплачує ВИКОНАВЦЕВІ суму боргу з урахуванням установленого індексу інфляції за весь час прострочення та три проценти річних з простроченої суми.

3.4. За затримку оплати наданих послуг ЗАМОВНИК сплачує ВИКОНАВЦЕВІ пеню у розмірі ____ відсотків від суми простроченого платежу за кожний день прострочення, але не більше подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня.

Плата за послуги та пеня не нараховуються, якщо тимчасове зупинення ВИКОНАВЦЕМ роботи ЗАМОВНИКА в СЕП триває більше місяця.

3.5. ВИКОНАВЕЦЬ не несе відповідальності за зміст інформації, яка готується абонентами системи ЕП, а також за достовірність даних у електронних розрахункових документах ЗАМОВНИКА.

4. Порядок розрахунків

4.1. ВИКОНАВЕЦЬ щомісяця до ______ числа _______ місяця надсилає ЗАМОВНИКУ системою ЕП розрахунок за виконані роботи згідно з діючими тарифами. ЗАМОВНИК має здійснити оплату послуг (а також пені) не пізніше ___ робочих днів після отримання розрахунку.

5. Форс-мажор

5.1. Сторони звільняються від відповідальності за часткове або повне невиконання будь-якого з положень цієї угоди, якщо це невиконання стало наслідком причин, що знаходяться поза сферою контролю невиконувальної сторони. Такі причини включають стихійне лихо, екстремальні погодні умови, пожежі, війни, страйки, військові дії, громадські безпорядки тощо (далі - форс-мажор), але не обмежуються ними. Період звільнення від відповідальності починається з часу оголошення невиконувальною стороною форс-мажору і закінчується (чи закінчився б), якщо невиконувальна сторона вжила б заходів, яких вона і справді могла б вжити, для виходу із форс-мажору. Форс-мажор автоматично продовжує строк виконання зобов'язань на весь період його дії та ліквідації наслідків. Термін виконання зобов'язань відсувається на весь період дії форс-мажорних обставин та ліквідації наслідків. Про настання форс-мажорних обставин сторони мають інформувати одна одну невідкладно. Якщо ці обставини триватимуть більше ніж 6 місяців, то кожна із сторін матиме право відмовитись від подальшого виконання зобов'язань за цим договором і в такому разі жодна із сторін не матиме права на відшкодування іншою стороною можливих збитків.

6. Порядок змін та розірвання договору

6.1. Сторона, яка вважає за необхідне змінити чи розірвати договір, надсилає пропозиції щодо цього другій стороні за договором.

6.2. Сторона, що одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, має відповісти на неї не пізніше 20 днів після одержання пропозиції. Якщо сторони не досягли згоди щодо зміни чи розірвання договору, а також у разі неодержання відповіді в установлений строк (з урахуванням часу поштового обігу) зацікавлена сторона має право передавати спір на вирішення господарського суду.

7. Порядок розгляду спорів

7.1. Спори, які виникають протягом дії договору, вирішуються шляхом переговорів. У разі недосягнення згоди - в господарському суді.

8. Строк дії договору

8.1. Договір, укладений на невизначений строк, набуває чинності з дня його підписання. Дія договору припиняється у випадках, передбачених чинним законодавством України.

9. Інші умови договору

9.1. Цей договір складено у двох примірниках, які мають однакову юридичну силу, по одному для кожної із сторін.


9.2. Надання ЗАМОВНИКУ інших послуг, не передбачених умовами цього договору, оформляється додатковими угодами.

9.3. Взаємовідносини сторін, не врегульовані цим договором, регулюються чинним законодавством України.

10. Місцезнаходження, банківські реквізити, ідентифікаційні коди сторін

10.1. Місцезнаходження, банківські реквізити, ідентифікаційний код ВИКОНАВЦЯ:

_______________________________________________________________________ _______

_______________________________________________________________________ _______

10.2. Місцезнаходження, банківські реквізити, ідентифікаційний код ЗАМОВНИКА:

_______________________________________________________________________ _______

_______________________________________________________________________ _______

10.3. Для вирішення всіх питань, пов'язаних з виконанням цього договору, відповідальними представниками є:

від&nbsp;ВИКОНАВЦЯ:&nbsp;_______________________________

від&nbsp;ЗАМОВНИКА:&nbsp;_______________________________

ВИКОНАВЕЦЬ&nbsp;

ЗАМОВНИК&nbsp;

М. П.&nbsp;

М. П.&nbsp;

&nbsp;

____________

Сторони можуть змінювати передбачені цим договором умови, а також установлювати інші умови, які мають відповідати чинному законодавству України та нормативно-правовим актам Національного банку України.

(додаток 3 із змінами, внесеними згідно з постановою

&nbsp;Правління Національного банку України від 04.12.2001 р. N 495)

&nbsp;

Начальник управління методології

міжбанківських розрахунків та

Держбюджету&nbsp;

&nbsp;

&nbsp;

Т. О. Чернойванова&nbsp;

&nbsp;

&nbsp;

Додаток 4

до Інструкції про міжбанківські

розрахунки в Україні

Зразок&nbsp;


&nbsp;

&nbsp;

ДОГОВІР N ____

про надання послуг системою електронної пошти Національного банку України

м.&nbsp;________&nbsp;

&nbsp;&nbsp;

_______________

(дата)&nbsp;

&nbsp;

Національний&nbsp;банк&nbsp;України&nbsp;(далі&nbsp;-&nbsp;ВИКОНАВЕЦЬ)&nbsp;в&nbsp;особі&nbsp;______________

&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;& nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&n bsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbs p;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp; &nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;& nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&n bsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp; (посада)

______________________&nbsp;_________________________________,&nbsp;який&nbsp;діє&nbsp;на

&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp; (назва установи)&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp; &nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;(прізвище, ім'я, по батькові)

підставі&nbsp;_____________________&nbsp;від&nbsp;___________&nbsp;N&nbsp;_____,&nbsp;з&nbsp;одного&nbsp;боку,&nbsp;та

&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;& nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;(назва документа)

____________________&nbsp;(далі&nbsp;-&nbsp;ЗАМОВНИК)&nbsp;в&nbsp;особі&nbsp;_____________________

&nbsp;&nbsp;(назва установи) &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; (посада)


___________________________,&nbsp;який&nbsp;діє&nbsp;на&nbsp;підставі&nbsp;____________________&nbsp;

&nbsp;&nbsp;&nbsp;(прізвище, ім'я, по батькові)&nbsp;&nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; (назва документа)

від&nbsp;_____________________&nbsp;N&nbsp;_________,&nbsp;з&nbsp;другого&nbsp;боку,&nbsp;уклали&nbsp;договір&nbsp;про&nbsp;таке:

1. Предмет договору

1.1. ВИКОНАВЕЦЬ підключає ЗАМОВНИКА до системи електронної пошти Національного банку України (далі - система ЕП) та забезпечує передачу інформації засобами системи ЕП до/від ЗАМОВНИКА.

2. Права та зобов'язання сторін

2.1. ВИКОНАВЕЦЬ має право:

2.1.1. Запроваджувати нові програмно-технічні та технологічні засоби, розроблені для удосконалення послуг, що надаються ЗАМОВНИКУ.

2.1.2. Тимчасово зупиняти надання послуг ЗАМОВНИКУ в разі порушення ним технології роботи в системі ЕП.

2.2. ЗАМОВНИК має право:

2.2.1. Передавати інформацію іншим абонентам системи ЕП засобами системи ЕП, якщо це не суперечить чинному законодавству та нормативно-правовим актам Національного банку України.

2.3. ВИКОНАВЕЦЬ бере на себе зобов'язання:

2.3.1. Підключити ЗАМОВНИКА до системи ЕП і передавати інформацію засобами системи ЕП до/від ЗАМОВНИКА згідно з розпорядком роботи вузла системи ЕП ВИКОНАВЦЯ та за умови функціонування каналів зв'язку.

2.3.2. Надавати ЗАМОВНИКУ консультації щодо підготовки до роботи в системі ЕП та консультувати надалі з питань усунення непередбачених та екстремальних ситуацій протягом дії договору.

2.3.3. Передавати ЗАМОВНИКУ нові версії програмно-технічних та технологічних засобів, розроблених для удосконалення послуг, що надаються ЗАМОВНИКУ.

2.3.4. Своєчасно повідомляти ЗАМОВНИКА про тимчасове зупинення надання послуг.

2.4. ЗАМОВНИК бере на себе зобов'язання:

2.4.1. Діяти згідно з чинним законодавством та нормативно-правовими актами Національного банку України.

2.4.2. Дотримуватися технологічної дисципліни в системі ЕП.

2.4.3. Забезпечувати наявність необхідних технічних та програмних засобів системи ЕП згідно з вимогами ВИКОНАВЦЯ.

2.4.4. Забезпечувати належне збереження наданих ВИКОНАВЦЕМ програмних засобів і не передавати їх третім особам.

2.4.5. Використовувати під час роботи в системі ЕП лише офіційно придбані та зареєстровані за цим користувачем у розробників або в уповноважених ними установах та погоджені з ВИКОНАВЦЕМ програмні продукти.

2.4.6. Своєчасно оплачувати послуги ВИКОНАВЦЯ.


2.4.7. У разі виникнення екстремальних та непередбачених ситуацій узгоджувати план дій щодо їх усунення з ВИКОНАВЦЕМ.

2.4.8. Узгоджувати з ВИКОНАВЦЕМ унесення будь-яких змін в офіційно надане і супроводжуване ВИКОНАВЦЕМ програмно-інформаційне забезпечення системи ЕП (крім змін, передбачених параметрами настройки вузла ЗАМОВНИКА).

2.4.9. Своєчасно інформувати ВИКОНАВЦЯ про зміни місцезнаходження, телефонів, прізвищ відповідальних осіб тощо. В обов'язковому порядку відповідати на запити ВИКОНАВЦЯ щодо надання інформації, яка використовується для оперативної взаємодії із ЗАМОВНИКОМ.

2.4.10. Не передавати отриману системою ЕП інформацію третім особам, якщо це суперечить чинному законодавству України та нормативно-правовим актам Національного банку України.

2.4.11. Сплачувати ВИКОНАВЦЕВІ передбачену діючими тарифами суму за проведений фахівцями ВИКОНАВЦЯ аналіз нестандартних ситуацій, які виникли в роботі системи ЕП унаслідок помилок або навмисних порушень з боку персоналу ЗАМОВНИКА.

2.4.12. Сплачувати ВИКОНАВЦЕВІ передбачену діючими тарифами суму за проведений фахівцями ВИКОНАВЦЯ аналіз нестандартних ситуацій, які виникли в ЗАМОВНИКА та призвели до порушень у роботі інформаційно-обчислювальної мережі Національного банку України.

3. Відповідальність сторін

3.1. У разі прострочення оплати наданих послуг ЗАМОВНИК сплачує ВИКОНАВЦЕВІ суму боргу з урахуванням установленого індексу інфляції за весь час прострочення та три проценти річних з простроченої суми.

3.2. За затримку оплати наданих послуг ЗАМОВНИК сплачує ВИКОНАВЦЕВІ пеню у розмірі ____ відсотків від суми простроченого платежу за кожний день прострочення, але не більше подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня.

Плата за послуги та пеня не нараховуються, якщо тимчасове зупинення надання послуг системою ЕП триває більше місяця.

3.3. У разі заподіяння шкоди функціонуванню системи ЕП ЗАМОВНИК відшкодовує ВИКОНАВЦЮ завдані збитки.

3.4. ВИКОНАВЕЦЬ не несе відповідальності за зміст інформації, яка готується абонентами системи ЕП.

4. Порядок розрахунків

4.1. ВИКОНАВЕЦЬ щомісяця до _____ числа ______ місяця надсилає ЗАМОВНИКУ системою ЕП розрахунок за виконані роботи згідно з діючими тарифами. ЗАМОВНИК має здійснити оплату послуг (а також пені) не пізніше ____ робочих днів після отримання розрахунку.

5. Форс-мажор

5.1. Сторони звільняються від відповідальності за часткове або повне невиконання будь-якого з положень цієї угоди, якщо це невиконання стало наслідком причин, що знаходяться поза сферою контролю невиконувальної сторони. Такі причини включають стихійне лихо, екстремальні погодні умови, пожежі, війни, страйки, військові дії, громадські безпорядки тощо (далі - форс-мажор), але не обмежуються ними. Період звільнення від відповідальності починається з часу оголошення невиконувальною стороною форс-мажору і закінчується (чи закінчився б), якщо невиконувальна сторона вжила б заходів, яких вона і справді могла б вжити, для виходу із форс-мажору. Форс-мажор автоматично продовжує строк виконання зобов'язань на весь період його дії та ліквідації наслідків. Термін виконання зобов'язань відсувається на весь період дії форс-мажорних обставин та ліквідації наслідків. Про настання форс-мажорних обставин сторони мають інформувати одна одну невідкладно. Якщо ці обставини триватимуть більше ніж 6 місяців, то кожна із сторін матиме право відмовитись від подальшого виконання зобов'язань за цим договором і в такому разі жодна із сторін не матиме права на відшкодування іншою стороною можливих збитків.

6. Порядок змін та розірвання договору

6.1. Сторона, яка вважає за потрібне змінити чи розірвати договір, надсилає пропозиції щодо цього другій стороні за договором.

6.2. Сторона, що одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, має відповісти на неї не пізніше 20 днів після одержання пропозиції. Якщо сторони не досягли згоди щодо зміни чи розірвання договору, а також у разі неодержання відповіді в установлений строк (з урахуванням часу поштового обігу) зацікавлена сторона має право передавати спір на вирішення господарського суду.

7. Порядок розгляду спорів

7.1. Спори, які виникають протягом дії договору, вирішуються шляхом переговорів. У разі недосягнення згоди - в господарському суді.

8. Строк дії договору

8.1. Договір, укладений на невизначений строк, набуває чинності з дня його підписання. Дія договору припиняється у випадках, передбачених чинним законодавством України.


9. Інші умови

9.1. Цей договір складено у двох примірниках, які мають однакову юридичну силу, по одному для кожної із сторін.

9.2. Надання ЗАМОВНИКУ інших послуг, не передбачених умовами цього договору, оформляється додатковими угодами.

9.3. Взаємовідносини сторін, не врегульовані цим договором, регулюються чинним законодавством України.

10. Місцезнаходження, банківські реквізити, ідентифікаційні коди сторін

10.1. Місцезнаходження, банківські реквізити, ідентифікаційний код ВИКОНАВЦЯ:

_______________________________________________________________________ _______

_______________________________________________________________________ _______

10.2. Місцезнаходження, банківські реквізити, ідентифікаційний код ЗАМОВНИКА:

_______________________________________________________________________ _______

_______________________________________________________________________ _______

10.3. Для вирішення всіх питань, пов'язаних з виконанням цього договору, відповідальними представниками є:

від&nbsp;ВИКОНАВЦЯ:&nbsp;_________________________________________

від&nbsp;ЗАМОВНИКА:&nbsp;_________________________________________

ВИКОНАВЕЦЬ&nbsp;

ЗАМОВНИК&nbsp;

М. П.&nbsp;

М. П.&nbsp;

&nbsp;

____________

Сторони можуть змінювати передбачені цим договором умови, а також установлювати інші умови, які мають відповідати чинному законодавству України та нормативно-правовим актам Національного банку України.

(додаток 4 із змінами, внесеними згідно з постановою

&nbsp;Правління Національного банку України від 04.12.2001 р. N 495)

&nbsp;

Начальник управління методології

міжбанківських розрахунків та

Держбюджету&nbsp;

&nbsp;

&nbsp;

Т. О. Чернойванова&nbsp;

&nbsp;

&nbsp;

Додаток 5

до Інструкції про міжбанківські

розрахунки в Україні


Зразок&nbsp;

&nbsp;

&nbsp;

ДОГОВІР N ____

про використання криптографічних засобів захисту інформації в інформаційно-обчислювальній мережі Національного банку України

м.&nbsp;________&nbsp;

&nbsp;&nbsp;

_______________

(дата)&nbsp;

&nbsp;

Національний&nbsp;банк&nbsp;України&nbsp;(далі&nbsp;-&nbsp;ВИКОНАВЕЦЬ)&nbsp;в&nbsp;особі&nbsp;______________

&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;& nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&n bsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbs p;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp; &nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;& nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&n bsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp; (посада)

______________________&nbsp;_________________________________,&nbsp;який&nbsp;діє&nbsp;на

&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp; (назва установи)&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp; &nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;(прізвище, ім'я, по батькові)&nbsp;

підставі&nbsp;_____________________&nbsp;від&nbsp;___________&nbsp;N&nbsp;_____,&nbsp;з&nbsp;одного&nbsp;боку,&nbsp;та

&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;& nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;(назва документа)

____________________&nbsp;(далі&nbsp;-&nbsp;ЗАМОВНИК)&nbsp;в&nbsp;особі&nbsp;_____________________

&nbsp;&nbsp;&nbsp;(назва установи) &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; (посада)


___________________________,&nbsp;який&nbsp;діє&nbsp;на&nbsp;підставі&nbsp;____________________&nbsp;

&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;(прізвище, ім'я, по батькові)&nbsp;&nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; (назва документа)

від&nbsp;_____________________&nbsp;N&nbsp;_________,&nbsp;з&nbsp;другого&nbsp;боку,&nbsp;уклали&nbsp;договір&nbsp;про&nbsp;таке:

1. Предмет договору

1.1. ВИКОНАВЕЦЬ зобов'язується надати ЗАМОВНИКУ апаратно-програмні засоби криптографічного захисту інформації згідно з актом приймання-передавання для використання їх в інформаційно-обчислювальній мережі Національного банку.

2. Права та зобов'язання сторін

2.1. ВИКОНАВЕЦЬ має право:

2.1.1. Перевіряти ЗАМОВНИКА з питань:

користування, зберігання, обліку засобів захисту;

виконання організаційних та інших вимог щодо захисту інформації в інформаційно-обчислювальній мережі Національного банку.

2.1.2. Тимчасово зупиняти обслуговування ЗАМОВНИКА в разі порушень правил роботи із засобами захисту або передавання (навіть тимчасово) отриманих ЗАМОВНИКОМ засобів захисту третім особам, установам чи організаціям.

2.1.3. Запроваджувати нові програмно-технічні та технологічні засоби, розроблені для поліпшення послуг, що надаються ЗАМОВНИКУ.

2.2. ЗАМОВНИК має право:

2.2.1. Користуватися наданими засобами криптографічного захисту інформації в інформаційно-обчислювальній мережі Національного банку.

2.2.2. Отримувати від ВИКОНАВЦЯ консультації з питань, пов'язаних з експлуатацією та зберіганням засобів захисту.

2.2.3. Використовувати наданий генератор ключів для генерації ключів криптографічного захисту для робочих місць системи автоматизації банку та інформаційно-обчислювальної мережі Національного банку згідно з діючою технологією роботи.

2.3. ВИКОНАВЕЦЬ бере на себе зобов'язання:

2.3.1. Правильно та своєчасно надавати ЗАМОВНИКУ засоби захисту інформації з потрібною документацією до них та консультації з питань захисту і правил користування засобами захисту.

2.3.2. Своєчасно інформувати ЗАМОВНИКА про зміни ключової системи захисту в інформаційно-обчислювальній мережі Національного банку.

2.3.3. Забезпечувати своєчасну заміну ключової інформації для апаратури захисту згідно з графіком Національного банку України.

2.3.4. Своєчасно інформувати ЗАМОВНИКА про зміни, які планується вносити в систему захисту інформації Національного банку України.

2.3.5. Здійснювати заміну апаратури криптографічного захисту в разі виходу її з ладу та безкоштовний ремонт, крім випадків, зазначених у п. 3.2 цього договору.

2.3.6. Забезпечувати своєчасну заміну генератора ключів електронного цифрового підпису в разі його пошкодження або виведення з ладу, крім випадків, зазначених у п. 3.2 цього договору.


2.4. ЗАМОВНИК бере на себе зобов'язання:

2.4.1. Не передавати (навіть тимчасово) отримані ним апаратно-програмні засоби захисту інформації, які використовуються в інформаційно-обчислювальній мережі Національного банку, третім особам, установам чи організаціям.

2.4.2. Дотримуватися технологічної дисципліни в роботі із засобами захисту, забезпечувати їх експлуатацію і зберігання згідно з наданими ВИКОНАВЦЕМ інструкціями. Негайно інформувати ВИКОНАВЦЯ про виникнення порушень режимних умов зберігання та використання засобів захисту і вживати заходів для їх усунення.

2.4.3. Утримувати апаратно-програмні засоби захисту інформації у належному стані.

2.4.4. Забезпечувати цілісність пломб та печаток на апаратурі криптографічного захисту.

2.4.5. Не використовувати надані засоби захисту інформації для завдань, які не обумовлені наявними інструкціями.

2.4.6. Забезпечувати наявність потрібних технічних засобів для підключення апаратури захисту інформації згідно з вимогами ВИКОНАВЦЯ.

2.4.7. Забезпечувати транспортування апаратури захисту інформації до місця її встановлення у ЗАМОВНИКА та до місця її заміни у ВИКОНАВЦЯ.

2.4.8. Своєчасно оплачувати послуги ВИКОНАВЦЯ відповідно до діючих тарифів банківських послуг.

2.4.9. Передати (повернути) ВИКОНАВЦЮ засоби захисту інформації та документацію до них протягом трьох робочих днів після припинення чинності цього договору.

2.4.10. Сплачувати ВИКОНАВЦЕВІ передбачену діючими тарифами суму за повторно виявлені порушення режимних умов зберігання та використання засобів захисту в інформаційно-обчислювальній мережі Національного банку, за пошкодження пломб і печаток на блоку АЗЕГО або АЗБД, за втрату або пошкодження генератора ключів та блока апаратури захисту електронного грошового обігу.

2.4.11. У разі встановлення йому особливого режиму контролю за діяльністю в період фінансового оздоровлення (робота через "АРМ юридичної особи") перейти на програмні засоби захисту інформації та протягом трьох робочих днів повернути ВИКОНАВЦЮ комплект АЗЕГО.

2.4.12. Після відміни особливого режиму контролю за діяльністю в період фінансового оздоровлення (робота через "АРМ юридичної особи") отримати у ВИКОНАВЦЯ протягом трьох робочих днів комплект АЗЕГО та перейти на апаратні засоби захисту інформації.

3. Відповідальність сторін

3.1. ВИКОНАВЕЦЬ несе відповідальність перед ЗАМОВНИКОМ за правильне та своєчасне надання засобів захисту інформації ЗАМОВНИКУ для забезпечення можливості роботи в інформаційно-обчислювальній мережі Національного банку.

3.2. ЗАМОВНИК відшкодовує ВИКОНАВЦЕВІ фактичні збитки за втрачені засоби захисту інформації (викрадені, загублені тощо) або виведені з ладу (у результаті механічних та інших пошкоджень, пов'язаних з порушенням технології використання) у тому разі, якщо встановлено вину ЗАМОВНИКА.

3.3. У разі порушення режимних умов зберігання та використання засобів захисту інформації ЗАМОВНИК відшкодовує ВИКОНАВЦЕВІ пов'язані з цим фактичні збитки.

3.4. У разі прострочення оплати наданих послуг ЗАМОВНИК сплачує ВИКОНАВЦЕВІ суму боргу з урахуванням установленого індексу інфляції за весь час прострочення та три проценти річних з простроченої суми.

3.5. За затримку оплати наданих послуг ЗАМОВНИК сплачує ВИКОНАВЦЕВІ пеню у розмірі ___ відсотків від суми простроченого платежу за кожний день прострочення, але не більше подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня.

4. Порядок розрахунків

4.1. ВИКОНАВЕЦЬ щомісяця до _______ числа ________ місяця надсилає ЗАМОВНИКУ системою ЕП розрахунок за надані послуги згідно з діючими тарифами. ЗАМОВНИК має здійснити оплату послуг (а також пені) не пізніше __ робочих днів після отримання розрахунку.

5. Форс-мажор

5.1. Сторони звільняються від відповідальності за часткове або повне невиконання будь-якого з положень цієї угоди, якщо це невиконання стало наслідком причин, що знаходяться поза сферою контролю невиконувальної сторони. Такі причини включають стихійне лихо, екстремальні погодні умови, пожежі, війни, страйки, військові дії, громадські безпорядки тощо (далі - форс-мажор), але не обмежуються ними. Період звільнення від відповідальності починається з часу оголошення невиконувальною стороною форс-мажору і закінчується (чи закінчився б), якщо невиконувальна сторона вжила б заходів, яких вона і справді могла б вжити, для виходу із форс-мажору. Форс-мажор автоматично продовжує строк виконання зобов'язань на весь період його дії та ліквідації наслідків. Термін виконання зобов'язань відсувається на весь період дії форс-мажорних обставин та ліквідації наслідків. Про настання форс-мажорних обставин сторони мають інформувати одна одну невідкладно. Якщо ці обставини триватимуть більше ніж 6 місяців, то кожна із сторін матиме право відмовитись від подальшого виконання зобов'язань за цим договором і в такому разі жодна із сторін не матиме права на відшкодування іншою стороною можливих збитків.

6. Порядок змін та розірвання договору


6.1. Сторона, яка вважає за потрібне змінити чи розірвати договір, надсилає пропозиції щодо цього другій стороні за договором.

6.2. Сторона, що одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, має відповісти на неї не пізніше 20 днів після одержання пропозиції. Якщо сторони не досягли згоди щодо зміни чи розірвання договору, а також в разі неодержання відповіді в установлений строк (з урахуванням часу поштового обігу) зацікавлена сторона має право передавати спір на вирішення господарського суду.

7. Порядок розгляду спорів

7.1. Спори, які виникають протягом дії договору, вирішуються шляхом переговорів. У разі недосягнення згоди - в господарському суді.

8. Строк дії договору

8.1. Договір, укладений на невизначений строк, набуває чинності з дня його підписання. Дія договору припиняється у випадках, передбачених чинним законодавством України.

9. Інші умови договору

9.1. Цей договір складено у двох примірниках, які мають однакову юридичну силу, по одному для кожної із сторін.

9.2. Надання ЗАМОВНИКУ інших послуг, не передбачених умовами цього договору, оформляється додатковими угодами.

9.3. Взаємовідносини сторін, не врегульовані цим договором, регулюються чинним законодавством України.

10. Місцезнаходження, банківські реквізити, ідентифікаційні коди сторін

10.1. Місцезнаходження, банківські реквізити, ідентифікаційний код ВИКОНАВЦЯ:

_______________________________________________________________________ _______

_______________________________________________________________________ _______

10.2. Місцезнаходження, банківські реквізити, ідентифікаційний код ЗАМОВНИКА:

_______________________________________________________________________ _______

_______________________________________________________________________ _______

10.3. Для вирішення всіх питань, пов'язаних з виконанням цього договору, відповідальними представниками є:

від&nbsp;ВИКОНАВЦЯ:&nbsp;___________________________________________

від&nbsp;ЗАМОВНИКА:&nbsp;___________________________________________

ВИКОНАВЕЦЬ&nbsp;

ЗАМОВНИК&nbsp;

М. П.&nbsp;

М. П.&nbsp;

&nbsp;

____________

1. Сторони можуть змінювати передбачені цим договором умови, а також установлювати інші умови, що мають відповідати чинному законодавству України та нормативно-правовим актам Національного банку України.

2. Апаратура криптографічного захисту інформації є власністю Національного банку України і надається лише банківським установам, які є безпосередніми учасниками СЕП.

3. Філії, що виконують платежі через ВПС, але є учасниками інформаційно-обчислювальної мережі Національного банку, та інші установи, які є учасниками інформаційно-обчислювальної мережі Національного банку, отримують лише програмні засоби захисту. У такому разі з договору вилучаються підпункти 2.3.3, 2.3.5, 2.4.4, 2.4.6, 2.4.7, 2.4.11, 2.4.12 повністю та пункт 3.2 - частково (що стосується апаратури захисту), у пп. 1.1, 2.4.1, 2.4.3 слова "апаратно-програмні" замінюються на слово "програмні".


(додаток 5 із змінами, внесеними згідно з постановою

&nbsp;Правління Національного банку України від 04.12.2001 р. N 495)

&nbsp;

Начальник управління методології

міжбанківських розрахунків та

Держбюджету&nbsp;

&nbsp;

&nbsp;

Т. О. Чернойванова&nbsp;

&nbsp;

&nbsp;

Додаток 6

до Інструкції про міжбанківські

розрахунки в Україні&nbsp;

&nbsp;

&nbsp;

Система захисту

банківських електронних документів в інформаційно-обчислювальній мережі Національного банку України

Система захисту банківських електронних документів складається з комплексу апаратно-програмних засобів криптографічного захисту та ключової системи до них, технологічних та організаційних заходів щодо захисту інформації в інформаційно-обчислювальній мережі Національного банку України (далі - інформаційно-обчислювальна мережа).

Система захисту банківських електронних документів базується на таких вимогах:

а) система захисту охоплює всі етапи розроблення, упровадження та експлуатації програмно-технічного забезпечення інформаційно-обчислювальної мережі;

б) система захисту включає технологічні, апаратні, програмні засоби та організаційні заходи захисту;

в) система захисту включає чіткий розподіл відповідальності на кожному етапі підготовки, оброблення та виконання банківських електронних документів на всіх рівнях.

На базі цього виділені такі завдання системи захисту:

а) захист від несанкціонованого розшифрування та викривлення банківських електронних документів, появи фальсифікованих банківських електронних документів на будь-якому етапі оброблення;

б) автоматичне ведення протоколу використання інформаційно-обчислювальної мережі з метою локалізації джерел появи порушень роботи;

в) захист від технічних порушень та збоїв апаратури (у тому числі збоїв та псування апаратних і програмних засобів, перешкод у каналах зв'язку);

г) створення умов роботи інформаційно-обчислювальної мережі, за яких фахівці банків - учасників інформаційно-обчислювальної мережі та Національного банку не можуть утручатись в оброблення банківських електронних документів після їх формування та забезпечення автоматичного контролю на кожному етапі оброблення.

Система захисту банківських електронних документів в інформаційно-обчислювальній мережі є єдиною для усіх інформаційних задач Національного банку і системи електронних платежів Національного банку України (далі - СЕП). Для підвищення ступеня захисту електронних розрахункових документів в СЕП використовуються додаткові засоби, включаючи бухгалтерський контроль. Технологічні та криптографічні засоби безпеки використовуються не тільки в СЕП, а й в усіх інформаційних задачах Національного банку.

1. Технологічні та бухгалтерські засоби безпеки в СЕП

Технологічний та бухгалтерський контроль у СЕП виконується програмним забезпеченням на всіх рівнях оброблення електронних розрахункових документів, що дає змогу контролювати здійснення розрахунків протягом робочого дня, а також виконувати звіряння в кінці дня.

Технологічні засоби контролю включають:

механізм обміну квитанціями, який дає змогу однозначно ідентифікувати отримання адресатом будь-якого пакета електронних розрахункових документів та достовірність отриманої інформації в цьому пакеті;

механізм інформування банку - учасника СЕП про поточний стан його кореспондентського рахунку за підсумками сеансів оброблення платежів у розрахунковій палаті (далі - РП);

взаємообмін між банком та РП підсумковими документами в кінці дня, програмне звіряння цих підсумкових документів як у РП, так і в банку;


програмний комплекс самодіагностики, який дає змогу виявляти порушення цілісності та несуперечності баз даних програмного забезпечення РП, зіпсування яких може спричинитися через збій функціонування системи, спроб несанкціонованого доступу або фізичне зіпсування баз даних;

взаємообмін між РП та Центральною розрахунковою палатою (далі - ЦРП) звітними повідомленнями про функціонування РП у цілому;

механізм контролю програмних засобів щодо несанкціонованого модифікування робочих модулів;

механізм резервування будь-якої ланки оброблення документів у Національному банку для забезпечення швидкого відновлення роботи будь-якого програмного комплексу з мінімальними втратами інформації.

Усі технологічні засоби контролю, вбудовані в програмне забезпечення, не можуть бути відключені. У разі виникнення нестандартної ситуації або підозри на несанкціонований доступ вони повідомляють працівників РП та ЦРП, що дає змогу для оперативного втручання в таку ситуацію.

Бухгалтерські засоби контролю включають:

підсумкові документи дня в РП та ЦРП, які містять повну технологічну й бухгалтерську інформацію та аналіз балансу;

підсумкові документи ЦРП, які містять бухгалтерську інформацію про стан функціонування СЕП;

засоби аналізу причин відсутності балансу.

2. Криптографічний захист інформації

Апаратно-програмні засоби криптографічного захисту інформації в СЕП забезпечують автентифікацію адресата та відправника електронних розрахункових документів і службових повідомлень СЕП, гарантують їх абсолютну достовірність та цілісність через неможливість підроблення або викривлення документів у шифрованому вигляді або за наявності електронного цифрового підпису.

Реалізація апаратно-програмних засобів криптографічного захисту виконується з урахуванням вимог міжнародних стандартів та має позитивні експертні оцінки державних служб України.

Криптографічний захист інформації має охоплювати всі етапи оброблення банківських електронних документів, починаючи з часу їх створення до зберігання в архівах банку. Використання різних криптографічних алгоритмів на різних етапах оброблення банківських електронних документів дає змогу забезпечити принцип нерозривності захисту інформації в банківській системі, а також відокремлене оброблення інформації стосовно різних задач інформатизації Національного банку.

Основною метою криптографічного захисту інформації в інформаційно-обчислювальній мережі є забезпечення конфіденційності та цілісності електронної банківської інформації, а також суворої автентифікації учасників СЕП та фахівців банківських установ, які беруть участь у підготовці та обробленні банківських електронних документів.

2.1. Ідентифікація учасників інформаційно-обчислювальної мережі

Для забезпечення розв'язання завдань суворої автентифікації учасників інформаційно-обчислювальної мережі розроблено систему ідентифікації користувачів, яка є основою системи розподілу ключів криптографічного захисту.

Кожна банківська установа з точки зору захисту інформації має трибайтний ідентифікатор, перший знак якого є літерою відповідної території, де розташована ця банківська установа; другий та третій знаки є унікальним ідентифікатором банківської установи в межах цієї території. Ці ідентифікатори узгоджені з адресами системи електронної пошти Національного банку України і є унікальними в межах банківської системи України.

Трибайтні ідентифікатори є основою для ідентифікації робочих місць у банківських установах та ідентифікаторів ключів для усіх робочих місць банківської установи. Ідентифікатор ключів робочих місць складається з шести символів, з яких три перші є ідентифікаторами банківської установи, четвертий символ визначає тип робочого місця (операціоніст, бухгалтер тощо), п'ятий та шостий символи - ідентифікатор конкретного робочого місця (тобто службової особи, яка відповідає за оброблення платіжної інформації на цьому робочому місці). Ідентифікатор банківської установи, вбудований у програму генерації ключів, не може бути змінений у банківській установі. Таким чином забезпечується захист від підроблення ключів від імені інших банківських установ.

Відповідні ідентифікатори ключів записуються в електронні картки, які є носіями ключової інформації для апаратного шифрування.

2.2. Захист інформації від модифікації з одночасною суворою автентифікацією

Для забезпечення нерозривності захисту платіжної інформації з часу її формування система захисту СЕП та інших інформаційних задач включає механізми формування/перевірки електронного цифрового підпису (далі - ЕЦП) на базі несиметричного алгоритму RSA. Для забезпечення роботи цього алгоритму кожна банківська установа отримує від служб захисту інформації територіальних управлінь Національного банку персональний генератор ключів з вбудованим ідентифікатором цієї банківської установи. За допомогою цього генератора ключів банківська установа має змогу генерувати ключі для усіх робочих місць, які працюють з банківськими електронними документами. Для забезпечення захисту ключової інформації (а саме відкритих ключів) від викривлення та підроблення, відкриті ключі ЕЦП повинні надсилатись до служби захисту інформації Національного банку для сертифікації (крім ключів для робочих місць операціоністів та інших, що використовуються лише в середині системи автоматизації банку (далі - САБ)).

Технологія накладання/перевірки ЕЦП у СЕП створена таким чином, щоб одна службова особа не мала змоги відіслати або прийняти електронний розрахунковий документ. Під час формування електронного розрахункового документа на робочому місці операціоніста службова особа, яка формує цей документ, має накладати ЕЦП на документ за допомогою свого таємного ключа. Під час формування файла пакета електронних розрахункових документів на робочому місці бухгалтера накладається ЕЦП на цей пакет документів, причому цей підпис забезпечує захист від модифікації пакета документів у цілому. Сформований таким чином платіжний файл обробляється АРМ-НБУ, де виконується перевірка ЕЦП операціоніста на кожному електронному розрахунковому документі та накладається ЕЦП АРМ-НБУ, який можуть перевірити всі банківські установи - учасники СЕП. При обробленні платіжних файлів на АРМ-2 виконується перевірка підписів на файл у цілому та після формування файлів зворотних платежів накладається ЕЦП на файл у цілому за допомогою таємного ключа АРМ-2. При отриманні зворотних платіжних файлів виконується схожий процес перевірки/накладання ЕЦП до часу остаточного оброблення документів операціоністом.


Ця технологія оброблення платежів у банківській установі забезпечує надійний розподіл доступу при обробленні електронних розрахункових документів та захист цих документів від модифікації у локальній мережі банку. Виконання технології використання ЕЦП на всіх етапах оброблення електронних розрахункових документів є обов'язковою вимогою для усіх типів САБ, які працюють у банківських установах, незалежно від моделі обслуговування консолідованого кореспондентського рахунку. Додаткові вимоги щодо технології та безпеки роботи внутрішніх платіжних систем банку та систем "клієнт-банк" установлюються Національним банком.

Захист електронної банківської інформації в локальних обчислювальних мережах банківських установ складається з суворого виконання службовими особами технологічних операцій з формування та оброблення електронних розрахункових документів та організаційних заходів щодо обмеження доступу до електронної розрахункової інформації.

Захист інформації в локальних обчислювальних мережах забезпечується використанням надійних сертифікованих програм оброблення електронних розрахункових документів та програм дозволу доступу до конкретних одиниць інформації адміністратором локальної мережі, охороною приміщення та іншими організаційними заходами.

Відповідальність за виконання вимог захисту в локальних мережах покладається на службових осіб цих банківських установ.

2.3. Забезпечення конфіденційності інформації

Усі файли, що циркулюють в інформаційно-обчислювальній мережі та містять конфіденційну інформацію, мають бути оброблені АРМ-НБУ. Цей програмно-апаратний комплекс є єдиним шлюзом до всіх задач пакетного оброблення інформації Національного банку і в першу чергу СЕП. Виконання системних вимог та вимог щодо розміщення програмного комплексу АРМ-НБУ є обов'язковим.

АРМ-НБУ включає до свого складу вбудовані засоби захисту, що забезпечують конфіденційність інформації під час її пересилання каналами зв'язку. Вбудовані засоби захисту забезпечують два режими шифрування АРМ-НБУ: апаратне та програмне.

Основним засобом шифрування платіжних файлів є апаратура захисту електронного грошового обігу (далі - АЗЕГО). Робота цієї апаратури захисту контролюється вбудованою в АРМ-НБУ бібліотекою захисту і забезпечує апаратне шифрування інформації, що відповідає ГОСТ 28147-89.

Як резервний засіб шифрування в СЕП використовується вбудована в АРМ-НБУ функція програмного шифрування, що також відповідає ГОСТ 28147-89 та міжнародному стандарту ISO 11166-94. Для інформаційних систем Національного банку програмне шифрування є основним засобом шифрування. Для кожного службового або інформаційного повідомлення, що обробляється АРМ-НБУ, генерується сеансовий ключ шифрування для алгоритму ГОСТ 28147-89, який обробляється відповідно до стандарту ISO 11166-94. Такий спосіб передавання повідомлень гарантує, що тільки дійсний адресат повідомлення має змогу виконати дешифрування повідомлення.

Засоби шифрування банківської інформації (як АЗЕГО, так і резервне програмне шифрування) забезпечують автентифікацію адресата та відправника банківського електронного документа, його абсолютну достовірність та цілісність через неможливість його підроблення або викривлення в шифрованому вигляді. При роботі засобів шифрування банківської інформації ведуться шифровані архіви оброблених банківських електронних документів. Ці архіви веде АРМ-НБУ в каталозі відкритого робочого дня разом із захищеним від модифікації протоколом роботи. Наприкінці робочого дня шифровані архіви та протоколи роботи АРМ-НБУ підлягають обов'язковому архівуванню. Цей архів використовується службою захисту інформації Національного банку для надання інформаційних послуг відповідно до додатка 7.

2.4. Ключова система

Використання стандартизованих криптографічних алгоритмів у системі захисту інформації гарантує задану криптостійкість, при цьому криптографічні алгоритми не становлять таємниці. Основою криптографічного захисту є ключова система та самі ключі, тому інформація про це має закритий характер і розголошенню не підлягає.

Побудова ключової системи виконується службою захисту інформації Національного банку згідно з діючою системою захисту. Ключова система вміщує ключі асиметричного шифрування, що генеруються в банківських установах за допомогою наданих генераторів ключів та ключів симетричного шифрування, що використовуються для апаратного шифрування.

Ключова інформація та пароль дозволу роботи з апаратурою шифрування зберігається в електронній картці, що унеможливлює підроблення ключової інформації та гарантує її захист від несанкціонованого використання при виконанні адміністративних вимог щодо зберігання та використання електронних карток. Електронні картки виготовляються службою захисту інформації Національного банку персонально для кожної банківської установи та розповсюджуються серед банківських установ - учасників СЕП службами захисту інформації територіальних управлінь Національного банку.

Ключова інформація для програмного шифрування та для ЕЦП має генеруватися безпосередньо службовою особою банківської установи в присутності адміністратора захисту інформації (адміністратора банківської безпеки) за допомогою генератора ключів, який надається службою захисту територіального управління Національного банку. Генератори ключів є персональними, мають вбудований ідентифікатор банківської установи, який не може бути вилучений або змінений. Генератори мають можливість запису таємного ключа на носії двох видів - на дискету або на Touch Memory. Надійнішим засобом зберігання таємного ключа є Touch Memory, де додатково вбудований захист від копіювання ключової інформації з одного носія на інший. Захист паролем таємних ключів, які зберігаються на дискетах, обов'язковий, що забезпечує додатковий захист від спроб несанкціонованого використання скопійованих таємних ключів. Довжина пароля становить шість символів і не може бути зменшена.

Усім службовим особам банківських установ - учасників СЕП у своїй роботі треба суворо дотримуватись інструкцій і правил користування та зберігання апаратури захисту, правил користування та зберігання електронних носіїв з ключовою інформацією, правил листування та ведення діловодства з питань захисту.

Генерація ключової інформації для апаратури захисту, її транспортування, контроль за її обліком і використанням, контроль за використанням апаратури захисту, технічно - експлуатаційне обслуговування та ремонт апаратури захисту, а також сертифікація відкритих ключів покладаються тільки на службу захисту інформації Національного банку.


3. Організаційні заходи інформаційної безпеки

Надійна робота системи захисту неможлива без дотримання адміністративних вимог щодо безпечного використання, зберігання та обліку засобів захисту. Значну увагу треба звертати в першу чергу розподілу повноважень між службовими особами банківської установи, що беруть участь в обробленні електронних розрахункових документів.

3.1. Призначення відповідальних службових осіб у банківських установах та розподіл повноважень

У кожній банківській установі, що використовує засоби захисту інформації Національного банку, наказом керівника має бути призначена службова особа, яка виконує обов'язки адміністратора захисту інформації (адміністратора банківської безпеки). Адміністратор захисту інформації не може виконувати ніяких операцій оброблення електронних розрахункових документів. Адміністратор захисту інформації має бути підпорядкований керівнику банківської установи або його заступнику з питань автоматизації або комп'ютерних технологій. Для банківських установ з невеликою чисельністю працівників у разі неможливості призначення окремої службової особи обов'язки адміністратора захисту інформації має виконувати заступник керівника банківської установи. Не рекомендується сумісництво обов'язків адміністратора захисту інформації з обов'язками службової особи, яка займається питаннями захисту інформації, що становить державну таємницю, або забезпечує фізичний захист приміщень банківської установи.

До обов'язків адміністратора захисту інформації входить:

забезпечення та контроль виконання режимних вимог до приміщень, де обробляються банківські електронні документи, працюють та зберігаються засоби захисту інформації;

отримання, зберігання, облік та постійний контроль за використанням засобів захисту інформації;

забезпечення можливості генерації ключів службовими особами, які відповідають за оброблення платежів, з обов'язковим контролем використання та зберігання ключів користувачами;

забезпечення своєчасної сертифікації ключів у службі захисту інформації Національного банку;

забезпечення своєчасного оновлення таблиць відкритих ключів на робочих місцях САБ та зберігання архівів відкритих ключів;

спілкування зі службою захисту інформації територіального управління Національного банку з питань захисту інформації та впровадження удосконалень у діючу систему захисту та нових засобів захисту інформації;

надання роз'яснень щодо захисту інформації службі захисту інформації територіального управління Національного банку і службі захисту інформації Національного банку на їх запити;

постійний контроль (та в разі потреби - аудит) за обробленням повідомлень у САБ, удосконаленням системи захисту САБ.

До роботи із засобами захисту інформації допускаються службові особи, які вивчили інструкції та правила користування засобами захисту інформації і наказом керівника банківської установи призначені виконувати відповідні обов'язки щодо захисту банківських електронних документів.

Банківські установи - учасники СЕП за порушення правил користування засобами захисту банківських електронних документів, що призвели до порушення функціонування СЕП або завдали збитків Національному банку, несуть відповідальність згідно з чинним законодавством.

Службові особи за порушення правил користування засобами захисту несуть відповідальність згідно з чинним законодавством.

У кожній банківській установі призначаються службові особи, відповідальні за криптографічний захист відповідно до схеми оброблення електронної банківської інформації, але з обов'язковим розподілом повноважень з урахуванням таких вимог:

3.1.1. Адміністратор захисту інформації не може брати участі в обробленні банківських електронних документів.

3.1.2. Заборонено сумісництво повноважень таким чином, щоб одна службова особа могла сформувати та відіслати електронний розрахунковий документ в СЕП, тобто не можна суміщати обов'язки операціоніста, бухгалтера та адміністратора АРМ-НБУ або операціоніста та бухгалтера.

3.1.3. У разі відсутності достатньої кількості працівників допускається таке сумісництво обов'язків:

адміністратора захисту інформації та адміністратора САБ;

адміністратора захисту інформації та адміністратора вузла системи електронної пошти;

адміністратора захисту інформації та адміністратора локальної мережі;

адміністратора АРМ-НБУ та адміністратора вузла системи електронної пошти (адміністратора локальної мережі або локальної мережі та вузла системи електронної пошти);

адміністратора АРМ-НБУ та операціоніста;

бухгалтера та адміністратора вузла системи електронної пошти (адміністратора локальної мережі або вузла системи електронної пошти та локальної мережі);

адміністратора САБ та адміністратора локальної мережі (адміністратора вузла системи електронної пошти або вузла системи електронної пошти та локальної мережі).


3.2. Порядок отримання засобів захисту інформації

Усі засоби захисту інформації Національного банку, що використовуються в інформаційно-обчислювальній мережі, надаються банківським установам тільки службами захисту інформації територіальних управлінь Національного банку.

Умовами для надання засобів захисту інформації є:

укладення договору про використання криптографічних засобів захисту інформації в інформаційно-обчислювальній мережі Національного банку України (додаток 5) між банківською установою та територіальним управлінням Національного банку тієї області, де територіально розташована банківська установа, незалежно від моделі обслуговування консолідованого кореспондентського рахунку;

виконання режимних вимог щодо приміщень, де обробляються банківські електронні документи, працюють та зберігаються засоби захисту інформації, про що складається спільний акт перевірки режимних вимог службою захисту інформації територіального управління Національного банку та банківською установою;

призначення службових осіб, які відповідають за зберігання та використання засобів захисту інформації (копія наказу надається службі захисту інформації територіального управління Національного банку);

лист-доручення на отримання конкретних засобів захисту інформації.

Засоби захисту інформації для новоствореного банку виготовляються службою захисту інформації Національного банку на замовлення служби захисту інформації територіального управління Національного банку. Замовлення на виготовлення засобів захисту інформації має бути подане не пізніше ніж за 10 днів до фактичного включення банківської установи в СЕП.

У разі встановлення особливого режиму контролю за діяльністю банку в період фінансового оздоровлення (робота через "АРМ юридичної особи") він повинен перейти на програмні засоби захисту інформації та повернути комплект АЗЕГО службі захисту інформації територіального управління Національного банку протягом трьох робочих днів.

Після відміни особливого режиму контролю за діяльністю банку в період фінансового оздоровлення (робота через "АРМ юридичної особи") він одержує у службі захисту інформації територіального управління Національного банку комплект АЗЕГО та переходить на роботу з апаратними засобами захисту інформації.

У разі закриття банківської установи або переходу банківської установи на роботу за консолідованим кореспондентським рахунком, модель обслуговування якого передбачає використання власної внутрішньобанківської платіжної системи, засоби захисту інформації Національного банку мають бути повернені до служби захисту інформації територіального управління Національного банку згідно з укладеним договором.

3.3. Порядок зберігання та обліку апаратних і програмних засобів захисту інформації та документації до них

У банківській установі, яка отримала від служби захисту інформації територіального управління Національного банку засоби захисту інформації, мають виконуватися вимоги щодо зберігання та використання цих засобів. Банківська установа не має права передавати (навіть тимчасово) засоби захисту інформації іншій установі і несе за це відповідальність.

У банківській установі обов'язково, в окремому журналі, ведеться облік:

апаратних та програмних засобів захисту інформації, правил користування засобами захисту інформації, правил користування електронними носіями з ключами (облікові номери - тільки виробничі або служби захисту інформації Національного банку);

коли та кому (дата, прізвище та підпис) передані для користування та зберігання засоби захисту інформації або документи до них;

службових осіб, на яких наказом керівника банківської установи покладено (звільнено від) виконання криптографічного захисту банківських електронних документів;

одержання пакетів з електронними картками.

Ведеться окрема справа з листування щодо питань захисту інформації.

Після отримання генератора ключів банківської установи адміністратор банківської установи має зробити резервну (робочу) копію генератора ключів за допомогою засобів, що надаються на дискеті разом з генератором ключів. Саме ця резервна копія має використовуватись у повсякденній роботі для генерації ключів користувачами під наглядом адміністратора захисту інформації. У разі зіпсування резервної копії треба виготовити нову копію, з якою продовжувати роботу.

Резервна (робоча) копія зберігається в сейфі адміністратора захисту інформації разом з основною дискетою генератора, але в окремих конвертах, і може використовуватись лише в його присутності службовими особами, призначеними наказом керівника банківської установи відповідальними за оброблення банківських електронних документів. Усі спроби генерації ключів (у тому числі невдалі) мають реєструватися в окремому журналі, де фіксуються: дата та час генерації ключів, хто і який тип ключа генерував, тип носія зберігання таємного ключа. Кожний запис має бути підписаним адміністратором захисту інформації та службовою особою, яка генерувала цей ключ.

Таємні ключі службових осіб, які наказом керівника банківської установи призначені відповідальними за криптографічний захист банківських електронних документів, можуть зберігатися кількома способами:

якщо таємні ключі зберігаються на Touch Memory, то особливих вимог щодо зберігання Touch Memory немає, крім вимоги не передавати Touch Memory та пароль таємного ключа іншим особам. Рекомендовано носити Touch Memory з собою або зберігати у власному сейфі;

якщо таємні ключі записані на дискету, то за наявності в службової особи власного сейфа дискета з таємним ключем має зберігатись там;


якщо службова особа не має власного сейфа, то вона повинна вранці отримувати і ввечері здавати свої таємні ключі адміністратору захисту інформації з обов'язковим записом у журналі обліку використання таємних ключів; не допускається здавання таємних ключів на зберігання іншій службовій особі, яка бере участь в обробленні банківських електронних документів.

Допускається (за наявності наказу керівника банківської установи) виготовлення копії таємних ключів АРМ-НБУ та бухгалтера для усунення небезпеки зупинення платежів у разі зіпсування дискет з таємними ключами. Копії таємних ключів мають зберігатися в адміністратора захисту інформації в опечатаному конверті, мати інший пароль та видаватись замість основних (у разі їх зіпсування) з обов'язковою відміткою в журналі обліку таємних ключів за підписом службової особи, яка отримала копію ключа.

3.4. Режимні вимоги до приміщень банківських установ, де обробляються банківські електронні документи, працюють та зберігаються засоби захисту інформації

До приміщень банківських установ - учасників інформаційно-обчислювальної мережі, які використовують засоби захисту інформації Національного банку, де обробляються банківські електронні документи, працюють та зберігаються в неробочий час засоби захисту інформації, висуваються такі вимоги:

3.4.1. Мати міцні стіни, підлогу та стелю, вікна з установленими металевими надійними ґратами, міцні двері (дерев'яні, оббиті металом, металеві), обладнані кодовим або автоматичним замком. Приміщення у неробочий час опечатується. Допускається не встановлювати металеві ґрати на вікнах у разі застосування спеціального скла, міцність якого підтверджена відповідним сертифікатом, за узгодженням з Державною службою охорони України.

3.4.2. Обладнані стандартною (сертифікованою) охороною та пожежною сигналізацією, що функціонує у чергового варти банку або охоронної служби МВС. Приміщення повинно мати охоронну сигналізацію з трьома рубежами захисту, а саме: перший - двері, вікна, другий - сейфи, третій - об'ємний. У чергового варти має бути інструкція на випадок спрацювання сигналізації. Якщо банківська установа працює лише з інформаційними задачами Національного банку, достатньо першого рубежу захисту для охоронної сигналізації.

3.4.3. Мати сейфи (міцні металеві шафи) для зберігання засобів захисту інформації, документів до них у неробочий час та під час перерви.

3.4.4. Забезпечується постійний контроль за входом у приміщення тільки службових осіб, які наказом керівника банківської установи призначені для роботи з банківськими електронними документами та їх захисту з відповідною організацією зберігання ключів до цього приміщення.

3.4.5. Приміщення має бути розташоване та обладнане так, щоб уникнути безконтрольного поширення інформації банківських електронних документів та засобів захисту інформації (акустично, візуально, через електронні прилади або електромагнітні випромінювання) за межі приміщення або банківської установи (контрольованої території).

3.4.6. Мати цілодобову охорону, яка унеможливлює викрадення або пошкодження засобів захисту інформації.

3.4.7. Виконання робіт у приміщенні (ремонтні роботи, прибирання приміщення та інші) забезпечувати під контролем осіб, які відповідають за роботу з банківськими електронними документами.

3.4.8. Після ремонту приміщення або проведення інших ремонтних робіт рекомендується обстежити приміщення та обладнання з метою вилучення пристроїв викрадення інформації.

3.4.9. З метою обмеження доступу до електронної інформації банку рекомендується розміщати сервер локальної мережі банку, вузол системи електронної пошти, САБ, АРМ-НБУ в окремих ізольованих приміщеннях.

Усі службові особи, призначені для роботи в інформаційно-обчислювальній мережі, зобов'язані суворо дотримуватися режимних вимог до приміщень. Відповідальність за їх виконання покладається на керівників банківських установ.

4. Контроль за виконанням вимог щодо захисту інформації у банківських установах

Служби захисту інформації територіальних управлінь Національного банку мають виконувати планові (у разі потреби і позапланові) перевірки усіх банківських установ, що використовують засоби захисту інформації Національного банку. Планові перевірки усіх банківських установ мають виконуватися не менше ніж 1 -&nbsp;2 рази на рік. Підставою для виконання позапланових перевірок є створення банківської установи або переведення її на будь-яку модель роботи в СЕП за консолідованим кореспондентським рахунком, зміна розміщення банківської установи тощо. Банківська установа повинна повідомляти службу захисту інформації територіального управління Національного банку, у якому вона отримала засоби захисту інформації, про зміну місцезнаходження установи та зміну розміщення робочих місць, на яких використовуються засоби захисту інформації, протягом трьох робочих днів.

Метою таких перевірок є перевірка виконання вимог щодо зберігання, обліку та використання засобів захисту інформації, режимних вимог до приміщень тощо.

На вимогу служби захисту інформації Національного банку всім службовим особам, відповідальним за здійснення захисту банківських електронних документів, слід негайно надавати письмову або усну інформацію про стан засобів захисту інформації та їх використання, а також інформацію про стан захисту інформації у програмному забезпеченні САБ (у тому числі системи "клієнт-банк"), технологію оброблення банківських електронних документів в банківській установі і систему захисту інформації при їх обробленні.

За результатами перевірки складається акт перевірки (або довідка), в якому в разі виявлення недоліків мають бути встановлені строки їх усунення.

&nbsp;

Начальник управління методології


міжбанківських розрахунків та

Держбюджету&nbsp;

&nbsp;

&nbsp;

Т. О. Чернойванова&nbsp;

&nbsp;

&nbsp;

Додаток 7

до Інструкції про міжбанківські

розрахунки в Україні&nbsp;

&nbsp;

&nbsp;

Інформаційні послуги

служби захисту інформації в інформаційно-обчислювальній мережі Національного банку України щодо надання арбітражної інформації за банківськими електронними документами

Послуги банківським установам щодо надання арбітражної інформації за банківськими електронними документами між банківськими установами - учасниками інформаційно-обчислювальної мережі Національного банку України надає лише служба захисту інформації Національного банку України, що має бути зазначено в договорах, які наведено в додатках 2, 3 до Інструкції про міжбанківські розрахунки в Україні.

Комплексом апаратно-програмних засобів криптографічного захисту інформаційно-обчислювальної мережі передбачено формування шифрованого архіву, де зберігаються всі зашифровані та надіслані, а також одержані та дешифровані банківські електронні документи. Дешифрування повідомлень архіву можливе лише за наявності ключа, який міститься у службі захисту.

Арбітражна версія апаратно-програмного комплексу криптографічного захисту дає змогу службі захисту за наявності копій шифрованого архіву банківської установи - учасника інформаційно-обчислювальної мережі дешифрувати всі повідомлення з цього архіву та з абсолютною достовірністю визначати:

ім'я абонента, який надіслав (зашифрував) банківський електронний документ;

ім'я абонента, якому адресовано банківський електронний документ;

дату, годину та хвилину, коли виконувалося шифрування банківського електронного документа;

дату, годину та хвилину, коли та ким виконувалося дешифрування банківського електронного документа;

відповідність усіх електронних цифрових підписів, якими був захищений від модифікації банківський електронний документ.

При використанні апаратних засобів захисту додатково визначаються:

номер апаратури захисту, на якій виконувалось шифрування (дешифрування) банківського електронного документа;

номер електронної картки, якою користувались під час шифрування (дешифрування) банківського електронного документа.

АРМ-НБУ веде захищений від модифікації протокол роботи, у якому фіксуються усі критичні моменти в роботі АРМ-НБУ, а також порядок оброблення файлів із зазначенням дати та часу їх оброблення. Служба захисту має змогу робити перевірку протоколу роботи АРМ-НБУ з метою виявлення спроб модифікації протоколу роботи (тобто спроб вилучити або змінити частину інформації з цього протоколу) з наданням інформації про місце модифікації протоколу.

Журнали реєстрації надходжень від системи ЕП дають змогу мати детальну інформацію про проходження банківського електронного документа від однієї банківської установи до іншої через інформаційно-обчислювальну мережу Національного банку України.

Умови виконання службою захисту послуг щодо надання арбітражної інформації справ за банківськими електронними документами:

усі банківські установи - учасники інформаційно-обчислювальної мережі повинні кожного робочого дня формувати і надійно зберігати архів роботи АРМ-НБУ, до якого мають входити арбітражні журнали (програмного та апаратного шифрування) та захищені від модифікації протоколи роботи АРМ-НБУ;

без копії архіву АРМ-НБУ від банківської установи за відповідний день інформаційні послуги щодо надання арбітражної інформації за банківськими електронними документами службою захисту не надаються.

У разі виникнення спорів з питань, пов'язаних з банківськими електронними документами між банківськими установами - учасниками інформаційно-обчислювальної мережі, служба захисту надає послуги, якщо:

не виконується автентифікація або дешифрування банківського електронного документа;


є факт відмови від одержання банківського електронного документа, який насправді був отриманий;

є відмова від формування та надсилання банківського електронного документа;

стверджується, що одержувачу в певний час надійшов банківський електронний документ, а фактично він не надсилався або був підроблений на місці;

стверджується, що банківський електронний документ був сформований та надісланий, а фактично він не формувався або було надіслане якесь інше повідомлення;

є спір щодо змісту одного й того самого банківського електронного документа, сформованого та надісланого відправником і одержаного та правильно автентифікованого одержувачем;

проводиться робота з архівом абонента при проведенні ревізій.

Служба захисту надає банківським установам - учасникам інформаційно-обчислювальної мережі відповіді на паперових носіях на перелічені вище спірні питання. Ці паперові документи повинні бути засвідчені підписом уповноваженої особи Національного банку України та завірені печаткою Національного банку України.

Вищезазначені документи банківські установи - учасники інформаційно-обчислювальної мережі можуть подавати на розгляд господарського суду України для вивчення матеріалів справи.

(додаток 7 із змінами, внесеними згідно з постановою

&nbsp;Правління Національного банку України від 04.12.2001 р. N 495)

&nbsp;

Начальник управління методології

міжбанківських розрахунків та

Держбюджету&nbsp;

&nbsp;

&nbsp;

Т. О. Чернойванова&nbsp;

&nbsp;

&nbsp;

Додаток 8

до Інструкції про міжбанківські

розрахунки в Україні&nbsp;

&nbsp;

&nbsp;

МОДЕЛІ

обслуговування консолідованих кореспондентських рахунків банків (філій) у СЕП Національного банку України

&nbsp;

Модель 1. Консолідований кореспондентський рахунок обласної дирекції з відкриттям технічних рахунків філіям

Обласна дирекція має консолідований кореспондентський рахунок у територіальному управлінні Національного банку. Її філії не мають кореспондентських рахунків у територіальному управлінні Національного банку.

Обласна дирекція та філії мають програмно-технічні комплекси АРМ-НБУ, засоби захисту інформації СЕП, електронні ідентифікатори та коди банків, обмінюються електронними розрахунковими документами з СЕП незалежно один від одного і ці розрахунки відображаються на технічних рахунках філій у тій РП, де відкрито технічний рахунок обласній дирекції.

Обласна дирекція має змогу протягом операційного дня встановлювати ліміти технічних рахунків та початкових оборотів філій, а також отримувати від СЕП підсумкову технологічну інформацію про їх роботу.

Модель 2. Консолідований кореспондентський рахунок обласної дирекції без відкриття технічних рахунків філіям

Обласна дирекція має консолідований кореспондентський рахунок у територіальному управлінні Національного банку. Її філії не мають кореспондентських рахунків у територіальному управлінні Національного банку.

Обласна дирекція має власну ВПС для обслуговування міжбанківських розрахунків філій.

Філії обласної дирекції мають електронні ідентифікатори та коди банків, але не мають програмно-технічних комплексів для виходу в СЕП. Обмін філій електронними розрахунковими документами з СЕП здійснюється засобами ВПС обласної дирекції з відображенням результатів розрахунків на її технічному рахунку.

Модель 3. Консолідований кореспондентський рахунок банку без відкриття технічних рахунків філіям


Банк має консолідований кореспондентський рахунок у територіальному управлінні Національного банку. Філії банку можуть бути розташовані в різних адміністративно-територіальних одиницях, але не можуть мати кореспондентських рахунків у територіальних управліннях Національного банку.

Банк має власну ВПС для обслуговування міжбанківських розрахунків філій.

Філії банку мають електронні ідентифікатори та коди банків, але не мають програмно-технічних комплексів для виходу в СЕП. Обмін філій електронними розрахунковими документами з СЕП здійснюється засобами ВПС банку з відображенням результатів розрахунків на його технічному рахунку.

Модель 4. Консолідований кореспондентський рахунок банку з відкриттям технічних рахунків філіям

Банк має консолідований кореспондентський рахунок у територіальному управлінні Національного банку. Його філії можуть бути розташовані в різних адміністративно-територіальних одиницях, але не можуть мати кореспондентських рахунків у територіальних управліннях Національного банку.

Банк та філії мають програмно-технічні комплекси АРМ-НБУ, засоби захисту інформації СЕП, електронні ідентифікатори та коди банків, обмінюються електронними розрахунковими документами з СЕП незалежно один від одного, і ці розрахунки відображаються на технічних рахунках філій у тій РП, де відкрито технічний рахунок банку.

Банк має змогу протягом операційного дня встановлювати ліміти технічних рахунків та початкових оборотів філій, а також отримувати від СЕП підсумкову технологічну інформацію про їх роботу.

Модель 5. Консолідований кореспондентський рахунок банку з відкриттям технічних рахунків обласним дирекціям

Банк має консолідований кореспондентський рахунок у територіальному управлінні Національного банку. Його філії можуть бути розташовані в різних адміністративно-територіальних одиницях, але не можуть мати кореспондентських рахунків у територіальних управліннях Національного банку.

Обласним дирекціям відкриваються технічні рахунки в тій РП, де відкрито технічний рахунок банку, і на кожному з них відображаються розрахунки як обласної дирекції, так і її філій.

Обласні дирекції мають власні ВПС для обслуговування міжбанківських розрахунків своїх філій.

Банк та обласні дирекції мають програмно-технічні комплекси АРМ-НБУ, засоби захисту інформації СЕП, електронні ідентифікатори та коди банків, обмінюються електронними розрахунковими документами з СЕП незалежно один від одного.

Філії обласної дирекції мають електронні ідентифікатори та коди банків, але не мають програмно-технічних комплексів для виходу в СЕП і обмінюються електронними розрахунковими документами з СЕП засобами ВПС обласної дирекції.

Банк має змогу протягом операційного дня встановлювати ліміти технічних рахунків та початкових оборотів для обласних дирекцій, а також отримувати від СЕП підсумкову технологічну інформацію про їх роботу.

Модель 6. Консолідований кореспондентський рахунок банку з відкриттям технічних рахунків обласним дирекціям та їх філіям

Банк має консолідований кореспондентський рахунок у територіальному управлінні Національного банку. Філії банку можуть бути розташовані в різних адміністративно-територіальних одиницях, але не можуть мати кореспондентських рахунків у територіальних управліннях Національного банку.

Обласним дирекціям та філіям відкриваються технічні рахунки в тій РП, де відкрито технічний рахунок банку.

Банк, обласні дирекції та філії мають програмно-технічні комплекси АРМ-НБУ, засоби захисту інформації СЕП, електронні ідентифікатори та коди банків, обмінюються електронними розрахунковими документами з СЕП незалежно один від одного.

Розрахунки філії відображаються на технічних рахунках філії, обласної дирекції, банку. Розрахунки обласної дирекції відображаються на її технічному рахунку і на технічному рахунку банку.

Банк має змогу протягом операційного дня встановлювати ліміти технічних рахунків та початкових оборотів для обласних дирекцій, а обласні дирекції - для своїх філій.

Банк отримує від СЕП підсумкову технологічну інформацію про роботу обласних дирекцій та філій, а обласні дирекції - про роботу своїх філій.

Модель 7. Консолідований кореспондентський рахунок банку з відкриттям технічних рахунків філіям

Банк має консолідований кореспондентський рахунок у територіальному управлінні Національного банку. Його філії можуть бути розташовані в різних адміністративно-територіальних одиницях, але не можуть мати кореспондентських рахунків у територіальних управліннях Національного банку.

Банк та філії мають програмно-технічні комплекси АРМ-НБУ, засоби захисту інформації СЕП, електронні ідентифікатори та коди банків, обмінюються електронними розрахунковими документами з СЕП незалежно один від одного і ці розрахунки відображаються на технічних рахунках філій у тій РП, де відкрито технічний рахунок банку.

Банк має змогу протягом операційного дня встановлювати ліміти технічних рахунків та початкових оборотів філій, виконувати початкові платежі від їх імені та отримувати від СЕП підсумкову технологічну інформацію про їх роботу.


Характерною рисою моделі 7 є те, що банк має змогу динамічно обмежувати повноваження філій щодо виконання розрахункових та інших операцій. Це реалізується за допомогою операційних правил, які є додатковим механізмом, органічно вбудованим у САБ.

Інформаційна модель (модель 0)

Обслуговування в СЕП за такою моделлю виконується без злиття кореспондентських рахунків філій банку і полягає в наданні банку додаткової інформації про роботу його філій в СЕП у межах територіального управління Національного банку.

Для отримання додаткової інформації про роботу філій у СЕП з використанням інформаційної моделі банку необхідно подати клопотання до територіального управління Національного банку за місцем обслуговування філій.

&nbsp;

Начальник управління методології

міжбанківських розрахунків та

Держбюджету&nbsp;

&nbsp;

&nbsp;

Т. О. Чернойванова&nbsp;

&nbsp;

&nbsp;

Додаток 9

до Інструкції про міжбанківські

розрахунки в Україні&nbsp;

&nbsp;

&nbsp;ЗАЯВА

про відкриття кореспондентського рахунку

&nbsp;

Найменування територіального управління НБУ&nbsp;

Ідентифікаційний код

за ЄДРПОУ&nbsp;

&nbsp;&nbsp;

&nbsp;&nbsp;

&nbsp;&nbsp;

Назва банку (філії)&nbsp;

(повна і точна)&nbsp;

&nbsp;&nbsp;

&nbsp;&nbsp;

&nbsp;

Просимо відкрити кореспондентський рахунок на підставі Інструкції про міжбанківські розрахунки в Україні, зі змістом якої ми ознайомлені і якою керуємося у своїй роботі.


Керівник (посада)&nbsp;

&nbsp;&nbsp;

(підпис, прізвище, ініціали)&nbsp;

Головний бухгалтер&nbsp;

&nbsp;&nbsp;

(підпис, прізвище, ініціали)&nbsp;

&nbsp;

М. П.

"___" ________________ ____ р.

___________________________________________________________________&nbsp;&nbsp;

ВІДМІТКИ&nbsp;ТЕРИТОРІАЛЬНОГО УПРАВЛІННЯ НБУ

Відкрити

кореспондентський рахунок&nbsp;

Документи для оформлення

відкриття кореспондентського

рахунку та здійснення операцій

за кореспондентським рахунком

перевірено&nbsp;

&nbsp;

ДОЗВОЛЯЮ&nbsp;

Керівник&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; (підпис)

"___"&nbsp;________________&nbsp;____&nbsp;р.&nbsp;

&nbsp;&nbsp;

&nbsp;

Кореспондентський рахунок відкрито

_______________________________

(номер кореспондентського рахунку)&nbsp;

Головний бухгалтер&nbsp;

(підпис)&nbsp;


&nbsp;

"___"&nbsp;________________&nbsp;____&nbsp;р.

&nbsp;

Начальник управління методології

міжбанківських розрахунків та

Держбюджету&nbsp;

&nbsp;

&nbsp;

Т. О. Чернойванова&nbsp;

&nbsp;

&nbsp;

Додаток 10

до Інструкції про міжбанківські

розрахунки в Україні&nbsp;

&nbsp;

&nbsp;

&nbsp;&nbsp;

____________

1 Підписи керівника та головного бухгалтера, засвідчені відбитком печатки, вимагаються відповідно до підпункту "г" пункту 2.2.4 розділу 2 глави I Інструкції про міжбанківські розрахунки в Україні.

&nbsp; &nbsp;&nbsp;

Начальник управління методології

міжбанківських розрахунків та

Держбюджету&nbsp;

&nbsp;

&nbsp;

Т. О. Чернойванова&nbsp;

&nbsp;

&nbsp;

Додаток 11

до Інструкції про міжбанківські

розрахунки в Україні&nbsp;

&nbsp;

&nbsp;

Технологія міжбанківських розрахунків у СЕП Національного банку України

&nbsp;

1. Структурні компоненти СЕП

1.1. Система електронних платежів складається з таких компонентів:

прикладного програмного забезпечення;

засобів електронного зв'язку;

засобів захисту інформації.

1.1.1. Прикладне програмне забезпечення складається з:


програмно-технічних комплексів АРМ СЕП, призначених для забезпечення виконання розрахунків;

інформаційно-пошукової системи Національного банку України, призначеної для одержання довідкової інформації про проходження платежів. Порядок та умови одержання інформації від ІПС викладено в пункті 4.10 розділу 4 глави I цієї Інструкції;

системи резервування роботи СЕП, призначеної для забезпечення поновлення роботи СЕП у разі збоїв, відмов обладнання, інших надзвичайних ситуацій. Порядок використання системи резервування роботи СЕП регламентується окремими нормативно-правовими актами Національного банку України.

1.1.2. Засобами системи зв'язку для задоволення транспортних потреб СЕП є система ЕП. Для передавання банківських електронних документів учасникам СЕП надаються програмні засоби вузла системи ЕП.

1.1.3. Криптографічні засоби захисту інформації (комплекс апаратно-програмних засобів криптографічного захисту та ключова система до них) є складовою частиною системи захисту банківської інформації, вимоги якої наведено в додатку 6 до цієї Інструкції.

1.2. Програмно-технічні комплекси АРМ СЕП відповідають трьом рівням структури СЕП.

АРМ-1 - програмно-технічний комплекс ЦРП, призначений для керування роботою розрахункових палат та забезпечення синхронізації роботи СЕП у цілому.

АРМ-2 - програмно-технічний комплекс РП, призначений для обслуговування міжбанківських розрахунків банківського (віртуального банківського) регіону та організації взаємодії з іншими РП.

АРМ-НБУ - програмно-технічний комплекс банківської установи - учасника СЕП, призначений для обміну файлами СЕП між учасником розрахунків та РП, а також для обміну інформацією з іншими програмно-технічними комплексами інформаційно-обчислювальної мережі Національного банку України.

1.3. З метою підвищення надійності та ефективності роботи СЕП Національний банк залишає за собою право змінювати технологічну структуру системи та шляхи програмно-технічної реалізації її компонентів і вимагати від учасників розрахунків відповідної адаптації їх програмно-технічних засобів САБ та технології їх роботи в СЕП. Строки інформування учасників розрахунків про необхідність внесення змін до програмно-технічного забезпечення визначаються Національним банком. Зміна програмно-технічних засобів і технології електронних міжбанківських розрахунків відбувається за вказівками Національного банку (Департамент інформатизації).

2. Обмін інформацією в СЕП

2.1. Обмін інформацією між АРМ СЕП організований у пакетному режимі. Інформація передається засобами системи ЕП у вигляді файлів.

2.2. Усі файли між САБ банківської установи та АРМ-2 передаються лише з використанням АРМ-НБУ.

2.3. Файли обміну інформацією між АРМ СЕП за призначенням розподіляються на такі групи:

а) пакети електронних розрахункових документів (далі - пакети розрахункових документів);

б) службові повідомлення СЕП:

квитанції на пакети розрахункових документів;

інша контрольна та технологічна інформація.

Призначення (тип) файла визначається його найменуванням.

2.3.1. Пакети розрахункових документів:

файл А: пакет розрахункових документів, сформований засобами САБ і надісланий до АРМ-2 для подальшого оброблення (пакет початкових документів);

файл В: пакет розрахункових документів, сформований засобами АРМ-2 для банківської установи-одержувача (пакет відповідних документів);

файл С: пакет розрахункових документів, призначений для передавання між двома АРМ-2 СЕП.

2.3.2. Квитанції на пакети розрахункових документів призначені для інформування відправника про результати приймання його пакета одержувачем:

файл T: квитанція на файл A;

файл S: квитанція на файл B;

файл R: квитанція на файл C.

Усі квитанції містять результати перевірки і свідчать про те, чи прийнятий відповідний пакет до оброблення чи ні.

2.3.3. Контрольна та технологічна інформація призначена для забезпечення контролю за станом розрахунків на всіх стадіях проходження електронних розрахункових документів через СЕП. З цією метою використовуються такі файли:

файл L: інформація від САБ територіального управління Національного банку про стан кореспондентських рахунків банківських установ - учасників СЕП та встановлення обмеження на їх роботу в СЕП;


файл K: інформація від АРМ-2 СЕП про динамічний стан технічного рахунку банку - учасника СЕП;

файл V: інформація від АРМ-2 СЕП про стан технічного рахунку банку - учасника СЕП на кінець банківського дня;

файл Z: протокольний звіт банку - учасника СЕП за підсумками банківського дня;

файл Q: пакети запитів до ІПС та відповідей на них (функціональне призначення пакета визначається за першим символом у розширенні імені файла);

файл U: зміни до довідника банків - учасників СЕП.

3. Організація міжбанківських розрахунків через СЕП

3.1. На початку банківського дня РП отримують від САБ територіальних управлінь Національного банку файл L.

3.2. На АРМ-2 на підставі одержаної інформації значення технічних рахунків учасників СЕП приводиться у відповідність до стану їх кореспондентських рахунків. Від АРМ-2 інформація про стан технічних рахунків файлом К надсилається власникам цих рахунків.

3.3. Електронній розрахункові документи, що приймаються для оброблення в СЕП, готуються в САБ банківської установи - учасника СЕП на підставі:

паперових розрахункових документів клієнтів;

паперових розрахункових документів банку;

електронних розрахункових документів, отриманих засобами "клієнт - банк" від клієнта-відправника;

електронних розрахункових документів, отриманих засобами ВПС від своєї філії;

електронних розрахункових документів, сформованих САБ автоматично, виходячи із завдань автоматизації банківської діяльності.

Електронні розрахункові документи формуються в пакети розрахункових документів (файл A).

САБ має забезпечувати коректне формування та захист електронних розрахункових документів і службових повідомлень СЕП відповідно до вимог Національного банку.

3.4. АРМ-2 працює в циклічному режимі. Цикл оброблення інформації (сеанс) складається з двох частин (режимів):

приймання інформації від учасників розрахунків;

передавання інформації учасникам розрахунків.

3.4.1. Під час режиму приймання АРМ-2 отримує та перевіряє на відповідність вимогам СЕП такі файли:

файл A - пакети розрахункових документів від банківських установ, що обслуговуються цим АРМ-2;

файл C - пакети розрахункових документів від інших АРМ-2 на адресу банківських установ, що обслуговуються цим АРМ-2.

За результатами оброблення кожного з файлів на адресу відправника надсилається файл-квитанція з повідомленням про результати приймання.

При цьому пакет розрахункових документів (файл A) приймається або не приймається АРМ-2 у цілому. Банківська установа - відправник файла A несе відповідальність за склад електронних розрахункових документів, включених до файла A.

3.4.2. Під час режиму передавання розрахункові документи, прийняті АРМ-2, групуються за адресами та надсилаються одержувачам:

файл B - банківським установам, що обслуговуються цим АРМ-2;

файл C - банківським установам, що обслуговуються іншими АРМ-2.

Пакет розрахункових документів (файл B) вважається отриманим банківською установою-одержувачем і сума пакета відображається за її технічним рахунком за умови отримання від установи квитанції (файл S), що підтверджує успішне прийняття файла В.

3.4.3. У кінці кожного сеансу банківським установам - учасникам сеансу від АРМ-2 надсилається підсумкова інформація за результатами приймання та поточне значення їх технічних рахунків (файл K).

3.5. Протягом банківського дня банк має аналізувати стан свого кореспондентського рахунку на основі власної інформації про відправлені/прийняті в/із СЕП платежі та порівнювати його з файлом К, який надсилається АРМ-2 у кінці кожного сеансу.

3.6. У кінці банківського дня АРМ-2 надає банкам інформацію про стан їх технічних рахунків на початок та кінець банківського дня, а також перелік усіх електронних розрахункових документів, що оброблялися ними протягом цього дня (файл V).

3.7. Необхідною умовою завершення банківського дня банківською установою - учасником СЕП є:

надання інформації за підсумками банківського дня до АРМ-2 (файл Z);

звіряння інформації САБ з даними АРМ-2 (файл V).


3.8. У кінці банківського дня АРМ-2 передає до територіального управління Національного банку інформацію про розрахунки, що здійснені через СЕП, для відображення їх на кореспондентських рахунках банків - учасників СЕП та інших рахунках у САБ територіального управління Національного банку згідно з додатком 12 до цієї Інструкції.

3.9. Суми електронних розрахункових документів, що були ініційовані учасником розрахунків, але не завершені протягом одного банківського дня, відображаються на транзитних рахунках у відповідних РП.

Суми електронних розрахункових документів, що надійшли через СЕП на адресу банку-одержувача, але не отримані ним до закінчення банківського дня, відображаються на його транзитному рахунку в САБ територіального управління Національного банку.

3.10. Актуальний стан довідника банків - учасників СЕП підтримується шляхом унесення синхронних змін до довідника (до початку банківського дня) на всіх АРМ СЕП та САБ банківських установ за допомогою файла U.

Цей файл створюється у ЦРП та розсилається з АРМ-1 на всі АРМ-2. АРМ-2 передає його до АРМ-НБУ, які він обслуговує. Від АРМ-НБУ файл передається до САБ банківських установ. Програмне забезпечення САБ має виконати зміни довідкової інформації на підставі файла U на всіх робочих місцях САБ, де використовується цей довідник (у тому числі й у абонентів ВПС).

&nbsp;

Начальник управління методології

міжбанківських розрахунків та

Держбюджету&nbsp;

&nbsp;

&nbsp;

Т. О. Чернойванова&nbsp;

&nbsp;

&nbsp;

Додаток 12

до Інструкції про міжбанківські

розрахунки в Україні&nbsp;

&nbsp;

&nbsp;

ПЕРЕЛІК

бухгалтерських операцій, що виконуються в установах Національного банку України при здійсненні міжбанківських розрахунків через СЕП

&nbsp;

1. Рахунки та проводки за ними, які використовуються при здійсненні операцій

&nbsp;

1.1. Балансові та меморандні рахунки:

1410 "Овердрафт за рахунками банків";

1410.1 "Овердрафт за кореспондентським рахунком банку";

1410.2 "Овердрафт за транзитним рахунком для сум, які не були підтверджені банком-одержувачем";

2631 "Транзитний рахунок для сум, які не були підтверджені одержувачем коштів - установою Національного банку України";

2632 "Транзитний рахунок регіону для непідтверджених сум";

2633 "Внутрішній транзитний рахунок АРМ-2 СЕП";

2800 "Рахунки територіальних управлінь Національного банку України для внутрішньобанківських розрахунків";

3200 "Кореспондентські рахунки банків-резидентів";

3206 "Транзитний рахунок для сум, що не були підтверджені банком - одержувачем коштів";

4631 "Транзитний рахунок для сум, які не були підтверджені одержувачем коштів - установою Національного банку України";

4632 "Транзитний рахунок регіону для непідтверджених сум";

4633 "Внутрішній транзитний рахунок АРМ-2 СЕП";

4800 "Рахунки територіальних управлінь Національного банку України для внутрішньобанківських розрахунків";

8040 "Технічні рахунки установ Національного банку України в Розрахунковій палаті" (активно-пасивний);


8041 "Технічний рахунок АРМ-2" (активно-пасивний).

Вищезазначені рахунки можуть використовуватися тільки в разі здійснення проводок в автоматичному режимі при обробленні згрупованої інформації за результатами роботи СЕП і заборонені для використання в інших проводках.

1.2. Внутрішні технологічні рахунки СЕП

Внутрішня схема бухгалтерського обліку міжбанківських розрахунків СЕП побудована з використанням внутрішніх технологічних рахунків. Перелік внутрішніх технологічних рахунків та їх відповідність балансовим рахункам наведено в табл. 1.

Таблиця 1

Номер техноло-

гічного рахунку&nbsp;

Назва внутрішнього технологічного рахунку&nbsp;

Балансовий рахунок для дебетового залишку&nbsp;

Балансовий рахунок для кредитового залишку&nbsp;

[1]&nbsp;

Кореспондентський рахунок банку (філії)&nbsp;

1410.1&nbsp;

3200&nbsp;

[2]&nbsp;

Транзитний рахунок банку (філії) для непідтверджених сум&nbsp;

1410.2&nbsp;

3206&nbsp;

[3]&nbsp;

Технічний рахунок установи Національного банку України&nbsp;

8040&nbsp;

8040&nbsp;

[4]&nbsp;

Транзитний рахунок установи Національного банку України для непідтверджених сум&nbsp;

2631&nbsp;

4631&nbsp;


[5]&nbsp;

"Дзеркальне відображення" рахунку територіального управління в Головній установі Національного банку України*&nbsp;

4800&nbsp;

2800&nbsp;

[6]&nbsp;

Транзитний рахунок регіону для непідтверджених сум&nbsp;

2632&nbsp;

4632&nbsp;

[7]&nbsp;

Технічний рахунок АРМ-2 (територіального управління Національного банку України)&nbsp;

8041&nbsp;

8041&nbsp;

[8]&nbsp;

Внутрішній транзитний рахунок АРМ-2 (територіального управління Національного банку України)&nbsp;

2633&nbsp;

4633&nbsp;

[9]&nbsp;

Рахунок територіального управління в Головній установі Національного банку України &nbsp;

2800&nbsp;

4800&nbsp;

&nbsp;

____________

* Головна установа Національного банку - установа, що обслуговує рахунки територіальних управлінь Національного банку України при здійсненні міжбанківських розрахунків через СЕП.

1.3. Проводки за внутрішніми технологічними рахунками

Перелік можливих проводок наведено в табл. 2. Якщо сальдо за пакетом розрахункових документів кредитове, то сума пакета береться з додатним знаком, якщо сальдо за пакетом розрахункових документів дебетове, то сума пакета береться з від'ємним знаком.


Таблиця 2

Тип&nbsp;

Рахунок за дебетом&nbsp;

Рахунок за кредитом&nbsp;

Сума&nbsp;

Пояснення&nbsp;

{I}&nbsp;

[1]&nbsp;

[7]&nbsp;

Сума пакета $A&nbsp;

Списання коштів з кореспондентського рахунку банку (філії)&nbsp;

{II}&nbsp;

[7]&nbsp;

[2]&nbsp;

Сума пакета $B&nbsp;

Зарахування коштів на транзитний рахунок банку (філії)&nbsp;

{III}&nbsp;

[2]&nbsp;

[1]&nbsp;

Сума пакета $S&nbsp;

Зарахування коштів на кореспондентський рахунок банку (філії) після підтвердження&nbsp;

{IV}&nbsp;

[7]&nbsp;

[8]&nbsp;

Сума пакета $C&nbsp;


Переміщення коштів між різними АРМ-2 одного регіону: зарахування коштів на транзитний рахунок АРМ-2 одержувача коштів&nbsp;

{V}&nbsp;

[8]&nbsp;

[7]&nbsp;

Сума пакета $R&nbsp;

Переміщення коштів між різними АРМ-2 одного регіону: зарахування коштів на внутрішній рахунок АРМ-2 одержувача коштів після підтвердження&nbsp;

{VI}&nbsp;

[7]&nbsp;

[6]&nbsp;

Сума пакета $C&nbsp;

Переміщення коштів за межі регіону: зарахування коштів на транзитний регіональний рахунок &nbsp;

{VII}&nbsp;

[6]&nbsp;

[5]&nbsp;

Сума пакета $R&nbsp;

Переміщення коштів за межі регіону: зарахування коштів на рахунок регіону в Головній установі Національного банку України&nbsp;

{VIII}&nbsp;

[9]&nbsp;

[9]&nbsp;

Сума пакета $R&nbsp;

Перерахування коштів між регіонами (виконується в Головній установі Національного банку України) &nbsp;

{IX}&nbsp;

[5]&nbsp;


[7]&nbsp;

Сума пакета $R&nbsp;

Зарахування коштів, що надійшли з іншого регіону, на внутрішній рахунок АРМ-2 - одержувача коштів&nbsp;

{X}&nbsp;

[3]&nbsp;

[7]&nbsp;

Сума пакета $A&nbsp;

Списання коштів з рахунку установи Національного банку України&nbsp;

{XI}&nbsp;

[7]&nbsp;

[4]&nbsp;

Сума пакета $B&nbsp;

Зарахування коштів на транзитний рахунок установи Національного банку України&nbsp;

{XII}&nbsp;

[4]&nbsp;

[3]&nbsp;

Сума пакета $S&nbsp;

Зарахування коштів на рахунок установи Національного банку України після підтвердження&nbsp;

&nbsp;

&nbsp;

2. Операції, що здійснюються територіальним управлінням Національного банку України або Головною установою Національного банку України за міжбанківськими розрахунками

&nbsp;

2.1. Переказування за межі регіону

- У разі отримання пакета початкових платежів $A від банківської установи-відправника (далі - відправник) здійснюється проводка типу {I} або {X}:

Дебет1&nbsp;

[1] / [3]&nbsp;


Кредит&nbsp;

[7]&nbsp;

E &nbsp;

$A&nbsp;

&nbsp;

____________

1 Дебет (Далі - Дт), Кредит (далі - Кт).

При відправленні пакета міжрегіональних платежів $C здійснюється проводка типу {VI}:

Дт&nbsp;

[7]&nbsp;

Кт&nbsp;

[6]&nbsp;

E &nbsp;

$C&nbsp;

&nbsp;

- Після надходження підтвердження (файла $R) про отримання відповідного пакета $C здійснюється проводка типу {VII}:

Дт&nbsp;

[6]&nbsp;

Кт&nbsp;

[5] &nbsp;

E &nbsp;

$C&nbsp;

&nbsp;

&nbsp;

2.2. Переказування з іншого регіону

- У разі отримання пакета міжрегіональних платежів $C та підтвердження його відповідною квитанцією $R здійснюється проводка типу {IX}:

Дт&nbsp;

[5]&nbsp;


Кт&nbsp;

[7]&nbsp;

E &nbsp;

$C&nbsp;

&nbsp;

- При відправленні пакета відповідних платежів $B на банк-одержувач здійснюється проводка типу {II} або {XI}:

Дт&nbsp;

[7]&nbsp;

Кт&nbsp;

[2] / [4]&nbsp;

E &nbsp;

$B&nbsp;

&nbsp;

- При надходженні підтвердження (файл $S) від одержувача про отримання відповідного пакета $B здійснюється проводка типу {III} або {XII}:

Дт&nbsp;

[2] / [4]&nbsp;

Кт&nbsp;

[1] / [3]&nbsp;

E &nbsp;

$B&nbsp;

&nbsp;

&nbsp;

2.3. Переказування в межах регіону

2.3.1. Відправник та одержувач обслуговуються одним АРМ-2.

- У разі отримання пакета початкових платежів $A від відправника здійснюється проводка типу {I} або {X}:

Дт&nbsp;

[1.1] / [3]&nbsp;

Кт&nbsp;


[7]&nbsp;

E &nbsp;

$A&nbsp;

&nbsp;

- При формуванні пакета відповідних платежів $B на одержувача здійснюється проводка типу {II} або {XI}:

Дт&nbsp;

[7]&nbsp;

Кт&nbsp;

[2.2] / [4]&nbsp;

E &nbsp;

$B&nbsp;

&nbsp;

- Після надходження підтвердження (файл $S) від одержувача про отримання відповідного пакета $B здійснюється проводка типу {III} або {XII}:

Дт&nbsp;

[2.2] / [4]&nbsp;

Кт&nbsp;

[1.2] / [3]&nbsp;

E &nbsp;

$B&nbsp;

&nbsp;

2.3.2. Відправник та одержувач обслуговуються різними АРМ-2.

- У разі отримання пакета початкових платежів $A від відправника здійснюється проводка типу {I} або {X}:

Дт&nbsp;

[1.1] / [3]&nbsp;

Кт&nbsp;

[7]&nbsp;

E &nbsp;


$A&nbsp;

&nbsp;

- При відправленні пакета міжрегіональних платежів $C здійснюється проводка типу {IV}:

Дт&nbsp;

[7]&nbsp;

Кт&nbsp;

[8]&nbsp;

E &nbsp;

$C&nbsp;

&nbsp;

- Після надходження підтвердження (файл $R) про отримання відповідного пакета $C здійснюється проводка типу {V}:

Дт&nbsp;

[8]&nbsp;

Кт&nbsp;

[7]&nbsp;

E &nbsp;

$C&nbsp;

&nbsp;

- При відправленні пакета відповідних платежів $B здійснюється проводка типу {II} або {XI}:

Дт&nbsp;

[7]

Кт&nbsp;

[2.2] / [4]&nbsp;

E &nbsp;

$B&nbsp;

&nbsp;

- Після надходження підтвердження (файл $S) від одержувача про отримання відповідного пакета $B здійснюється проводка типу {III} або {XII}:


Дт&nbsp;

[2.2] / [4]&nbsp;

Кт&nbsp;

[1.2] / [3]&nbsp;

S &nbsp;

$B&nbsp;

&nbsp;

&nbsp;

2.4. Переказування між територіальними управліннями Національного банку України

- У разі отримання територіальним управлінням 2 від територіального управління 1 пакета міжрегіональних платежів $C та підтвердження цього відповідним файлом $R у балансі Головної установи Національного банку України здійснюється проводка типу {VIII}:

Дт&nbsp;

[9.1]&nbsp;

Кт&nbsp;

[9.2]&nbsp;

S &nbsp;

$C&nbsp;

&nbsp;

&nbsp;

3. Інтерфейс між СЕП і балансами територіальних управлінь Національного банку України

Перелік можливих проводок та балансових рахунків для відображення в Головній книзі територіального управління Національного банку України чи Головної установи Національного банку України відповідно до зміни стану технологічних рахунків наведено в табл. 3.

Таблиця 3

Тип проводки&nbsp;

Технологічний рахунок за дебетом&nbsp;

Технологічний рахунок за кредитом&nbsp;

Сума за дебетом / за кредитом&nbsp;

Активний залишок на балансовому рахунку&nbsp;

Пасивний залишок на балансовому рахунку&nbsp;


{I}

&nbsp;

&nbsp;

&nbsp;&nbsp;

[1]

&nbsp;&nbsp;

[7]

&nbsp;&nbsp;

За кредитом&nbsp;

Дт&nbsp;

1410.1&nbsp;

Дт&nbsp;

3200&nbsp;

Кт&nbsp;

8041&nbsp;

Кт&nbsp;

8041&nbsp;

&nbsp;

&nbsp;&nbsp;

&nbsp;

&nbsp;&nbsp;

За дебетом&nbsp;

Дт&nbsp;

-&nbsp;

Дт&nbsp;

-&nbsp;

Кт&nbsp;

-&nbsp;

Кт&nbsp;

-&nbsp;

{II}&nbsp;


[7]&nbsp;

[2]

&nbsp;&nbsp;

За кредитом&nbsp;&nbsp;

Дт&nbsp;

8041&nbsp;

Дт&nbsp;

8041&nbsp;

Кт&nbsp;

1410.2&nbsp;

Кт&nbsp;

3206&nbsp;

&nbsp;

&nbsp;&nbsp;

&nbsp;

&nbsp;&nbsp;

За дебетом

&nbsp;&nbsp;

Дт&nbsp;

3206&nbsp;

Дт&nbsp;

1410.2&nbsp;

Кт&nbsp;

8041&nbsp;

Кт&nbsp;

8041&nbsp;

{III}

&nbsp;

&nbsp;

&nbsp;&nbsp;

[2]


&nbsp;&nbsp;

[1]

&nbsp;&nbsp;

За кредитом&nbsp;&nbsp;

Дт&nbsp;

1410.2&nbsp;

Дт&nbsp;

3206&nbsp;

Кт&nbsp;

1410.1&nbsp;

Кт&nbsp;

3200&nbsp;

&nbsp;

&nbsp;&nbsp;

&nbsp;

&nbsp;&nbsp;

За дебетом

&nbsp;&nbsp;

Дт&nbsp;

1410.1&nbsp;

Дт&nbsp;

3200&nbsp;

Кт&nbsp;

1410.2&nbsp;

Кт&nbsp;

3206&nbsp;

{IV}

&nbsp;

&nbsp;

&nbsp;&nbsp;

[7]


&nbsp;&nbsp;

[8]

&nbsp;&nbsp;

За кредитом&nbsp;

Дт&nbsp;

8041&nbsp;

Дт&nbsp;

8041&nbsp;

Кт&nbsp;

2633&nbsp;

Кт&nbsp;

4633&nbsp;

&nbsp;

&nbsp;&nbsp;

&nbsp;

&nbsp;&nbsp;

За дебетом

&nbsp;&nbsp;

Дт&nbsp;

2633&nbsp;

Дт&nbsp;

4633&nbsp;

Кт&nbsp;

8041&nbsp;

Кт&nbsp;

8041&nbsp;

{V}

&nbsp;

&nbsp;

&nbsp;&nbsp;

[8]

&nbsp;&nbsp;


[7]

&nbsp;&nbsp;

За кредитом&nbsp;

Дт&nbsp;

2633&nbsp;

Дт&nbsp;

4633&nbsp;

Кт&nbsp;

8041&nbsp;

Кт&nbsp;

8041&nbsp;

&nbsp;

&nbsp;&nbsp;

&nbsp;

&nbsp;&nbsp;

За дебетом

&nbsp;&nbsp;

Дт&nbsp;

8041&nbsp;

Дт&nbsp;

8041&nbsp;

Кт&nbsp;

2633&nbsp;

Кт&nbsp;

4633&nbsp;

{VI}

&nbsp;

&nbsp;

&nbsp;&nbsp;

[7]

&nbsp;&nbsp;


[6]

&nbsp;&nbsp;

За кредитом&nbsp;&nbsp;

Дт&nbsp;

8041&nbsp;

Дт&nbsp;

8041&nbsp;

Кт&nbsp;

2632&nbsp;

Кт&nbsp;

4632&nbsp;

&nbsp;

&nbsp;&nbsp;

&nbsp;

&nbsp;&nbsp;

За дебетом

&nbsp;&nbsp;

Дт&nbsp;

2632&nbsp;

Дт&nbsp;

4632&nbsp;

Кт&nbsp;

8041&nbsp;

Кт&nbsp;

8041&nbsp;

{VII}

&nbsp;

&nbsp;

&nbsp;&nbsp;

[6]

&nbsp;&nbsp;

[5]


&nbsp;&nbsp;

За кредитом&nbsp;&nbsp;

Дт&nbsp;

2632&nbsp;

Дт&nbsp;

4632&nbsp;

Кт&nbsp;

2800&nbsp;

Кт&nbsp;

4800&nbsp;

&nbsp;

&nbsp;&nbsp;

&nbsp;

&nbsp;&nbsp;

За дебетом

&nbsp;&nbsp;

Дт&nbsp;

2800&nbsp;

Дт&nbsp;

4800&nbsp;

Кт&nbsp;

2632&nbsp;

Кт&nbsp;

4632&nbsp;

{VIII}

&nbsp;

&nbsp;

&nbsp;&nbsp;

[9.1]

&nbsp;&nbsp;

[9.2]


&nbsp;&nbsp;

За кредитом&nbsp;&nbsp;

Дт&nbsp;

2800.1&nbsp;

Дт&nbsp;

4800.1&nbsp;

Кт&nbsp;

2800.2&nbsp;

Кт&nbsp;

4800.2&nbsp;

&nbsp;

&nbsp;&nbsp;

&nbsp;

&nbsp;&nbsp;

За дебетом

&nbsp;&nbsp;

Дт&nbsp;

2800.2&nbsp;

Дт&nbsp;

4800.2&nbsp;

Кт&nbsp;

2800.1&nbsp;

Кт&nbsp;

4800.1&nbsp;

{IX}

&nbsp;

&nbsp;

&nbsp;&nbsp;

[5]

&nbsp;&nbsp;

[7]

&nbsp;&nbsp;


За кредитом&nbsp;

Дт&nbsp;

2800&nbsp;

Дт&nbsp;

4800&nbsp;

Кт&nbsp;

8041&nbsp;

Кт&nbsp;

8041&nbsp;

&nbsp;

&nbsp;&nbsp;

&nbsp;

&nbsp;&nbsp;

За дебетом

&nbsp;&nbsp;

Дт&nbsp;

8041&nbsp;

Дт&nbsp;

8041&nbsp;

Кт&nbsp;

2800&nbsp;

Кт&nbsp;

4800&nbsp;

{X}

&nbsp;

&nbsp;

&nbsp;&nbsp;

[3]

&nbsp;&nbsp;

[7]

&nbsp;&nbsp;

За кредитом&nbsp;&nbsp;


Дт&nbsp;

8040&nbsp;

Дт&nbsp;

8040&nbsp;

Кт&nbsp;

8041&nbsp;

Кт&nbsp;

8041&nbsp;

&nbsp;

&nbsp;&nbsp;

&nbsp;

&nbsp;&nbsp;

За дебетом

&nbsp;&nbsp;

Дт&nbsp;

8041&nbsp;

Дт&nbsp;

8041&nbsp;

Кт&nbsp;

8040&nbsp;

Кт&nbsp;

8040&nbsp;

{XI}

&nbsp;

&nbsp;

&nbsp;&nbsp;

[7]

&nbsp;&nbsp;

[4]

&nbsp;&nbsp;

За кредитом&nbsp;&nbsp;


Дт&nbsp;

8041&nbsp;

Дт&nbsp;

8041&nbsp;

Кт&nbsp;

2631&nbsp;

Кт&nbsp;

4631&nbsp;

&nbsp;

&nbsp;&nbsp;

&nbsp;

&nbsp;&nbsp;

За дебетом

&nbsp;&nbsp;

Дт&nbsp;

2631&nbsp;

Дт&nbsp;

4631&nbsp;

Кт&nbsp;

8041&nbsp;

Кт&nbsp;

8041&nbsp;

{XII}

&nbsp;

&nbsp;

&nbsp;&nbsp;

[4]

&nbsp;&nbsp;

[3]

&nbsp;&nbsp;

За кредитом&nbsp;&nbsp;

Дт&nbsp;


2631&nbsp;

Дт&nbsp;

4631&nbsp;

Кт&nbsp;

8040&nbsp;

Кт&nbsp;

8040&nbsp;

&nbsp;

&nbsp;&nbsp;

&nbsp;

&nbsp;&nbsp;

За дебетом

&nbsp;&nbsp;

Дт&nbsp;

8040&nbsp;

Дт&nbsp;

8040&nbsp;

Кт&nbsp;

2631&nbsp;

Кт&nbsp;

8041&nbsp;

&nbsp;

&nbsp;&nbsp;

Начальник управління методології

міжбанківських розрахунків та

Держбюджету&nbsp;

&nbsp;

&nbsp;

Т. О. Чернойванова&nbsp;

&nbsp;

&nbsp;

Додаток 13

до Інструкції про міжбанківські


розрахунки в Україні&nbsp;

&nbsp;

&nbsp;

ПОРЯДОК

переведення банку - учасника СЕП на обслуговування до іншого територіального управління Національного банку

1. Підставою для переведення банку на обслуговування за кореспондентським рахунком до іншого територіального управління Національного банку (далі - переведення) може бути:

реєстрація Національним банком України змін і доповнень до статуту банку, пов'язаних із зміною його місцезнаходження (переміщення банку до іншої області, Автономної Республіки Крим);

зміна обслуговувального територіального управління Національного банку відповідно до нормативно-правових актів Національного банку України.

2. Національний банк узгоджує з банком день переведення та через систему ЕП повідомляє про це ЦРП, територіальне управління Національного банку, де закривається кореспондентський рахунок цього банку (далі - ТУ1), та територіальне управління Національного банку, до якого банк переходить на обслуговування (далі - ТУ2).

Погодження Національним банком дати переведення супроводжується одночасним поданням банком:

до ТУ1 - заяви про закриття кореспондентського рахунку та перерахування залишку його коштів до ТУ2, в якому буде відкрито банку кореспондентський рахунок;

до ТУ2 - повного пакета документів для відкриття кореспондентського рахунку в порядку, визначеному цією Інструкцією.

У зв'язку з переведенням переоформлюються договори з Національним банком, укладені з метою відкриття кореспондентського рахунку та здійснення банком розрахунків через СЕП.

3. У день переведення учасники цього процесу виконують такі дії.

3.1. ЦРП встановлює особливий регламент роботи СЕП для забезпечення переведення банку і доводить його до всіх учасників СЕП.

3.2. Банк, що переводиться, зобов'язаний:

а) до закінчення банківського дня в СЕП прийняти всі пакети електронних розрахункових документів, надіслані йому від АРМ-2 (файл B);

б) закінчити банківський день у СЕП із нульовим значенням транзитного рахунку для сум, які не були підтверджені банком - одержувачем коштів (рах. 3206), відкритого цьому банку в САБ ТУ1.

3.3. ТУ1, пересвідчившись, що банк виконав вищезазначені вимоги:

визначає поточне значення технічного рахунку банку в СЕП;

на підставі меморіального ордера здійснює в САБ перерахування залишку коштів з кореспондентського рахунку банку на транзитний рахунок ТУ1 (Дт - 3200, Кт - 4629);

закриває кореспондентський рахунок банку;

надсилає повідомлення банку та ТУ2 про закриття кореспондентського рахунку;

на підставі меморіального ордера залишок коштів банку перераховує через СЕП на транзитний рахунок ТУ2 (Дт - 4629 ТУ1, Кт - 4629 ТУ2).

3.4. Зміни у складі учасників СЕП, що пов'язані з переведенням банку, виконуються в час, визначений для цього регламентом роботи СЕП на день переведення. Зміни виконуються з дотриманням вимог пункту 4.2 розділу 4 глави I цієї Інструкції.

3.5. ТУ2 на початку наступного робочого дня (до формування файла L.00):

відкриває кореспондентський рахунок банку в порядку, визначеному розділом 2 цієї Інструкції;

на підставі меморіального ордера здійснює в САБ перерахування коштів банку з транзитного рахунку ТУ2 на кореспондентський рахунок банку (Дт - 4629, Кт -&nbsp;3200).

4. Пункт 4 додатка 13 виключено

&nbsp;(згідно з постановою Правління

&nbsp;Національного банку України від 11.07.2001 р. N 267)

&nbsp;

Начальник управління методології

міжбанківських розрахунків та

Держбюджету&nbsp;

&nbsp;

&nbsp;


Т. О. Чернойванова&nbsp;

&nbsp;

&nbsp;

Додаток 14

до Інструкції про міжбанківські розрахунки в Україні&nbsp;

&nbsp;

&nbsp;

ТЕХНОЛОГІЧНИЙ ПОРЯДОК

виконання територіальним управлінням Національного банку стягнення коштів та здійснення заходів щодо арешту коштів за кореспондентським рахунком банку - учасника СЕП

Розрахункові документи на стягнення коштів з кореспондентського рахунку банку (далі - стягнення), а також рішення (ухвали) судів, постанови слідчих, державних виконавців щодо арешту коштів на кореспондентському рахунку банку виконуються відповідальними працівниками територіального управління Національного банку (далі - ТУ) та розрахункової або Центральної розрахункової палати (далі - РП) згідно з положеннями розділів 9 і 10 глави I цієї Інструкції та з урахуванням регламенту і технології роботи СЕП у такому порядку.

Розділ 1. Виконання розрахункових документів на стягнення

1.1. Виконання документів на стягнення на початку операційного дня

1.1.1. ТУ до початку операційного дня:

визначає суму стягнення в межах залишку коштів за кореспондентським рахунком банку;

формує та надсилає до АРМ-2 файл L.00, який, крім залишків коштів за кореспондентськими рахунками банків, вміщує для банку-боржника ліміт технічного рахунку на суму, визначену до стягнення.

1.1.2. На підставі файла L у РП для банку-боржника на АРМ-2 автоматично встановлюється ліміт технічного рахунку.

1.1.3. Пересвідчившись, що банку встановлено ліміт технічного рахунку, ТУ:

формує1 та надсилає до СЕП електронний розрахунковий документ для виконання стягнення. Ця операція в ТУ відображається такою проводкою:

Дт - кореспондентський рахунок банку;

Кт - 4629 (транзитний рахунок територіального управління Національного банку);

____________

1 ТУ відповідно до технології роботи СЕП має зазначити за дебетом електронного розрахункового документа номер внутрішнього рахунку банку-боржника.

відміняє ліміт технічного рахунку банку файлом L, пересвідчившись (на підставі інформації, яка надходить від АРМ-2), що сума електронного розрахункового документа відображена за технічним рахунком банку;

перераховує (меморіальним ордером) потрібну суму з рахунку 3207 на рахунок 4629, якщо сума стягнення визначалася із урахуванням коштів, що накопичені на рахунку 3207 (відповідно до підпункту 9.1.4 пункту 9.1 розділу 9 глави I Інструкції);&nbsp;

формує та надсилає до СЕП електронний розрахунковий документ, за яким стягнена сума коштів має бути зарахована на рахунок одержувача. Ця операція в ТУ відображається такою проводкою:

Дт - 4629 (транзитний рахунок територіального управління Національного банку);

Кт - рахунок одержувача.

1.2. Виконання документів на стягнення після початку операційного дня

1.2.1. ТУ файлом L встановлює для банку-боржника ліміт технічного рахунку на визначену до стягнення суму.

За підсумками кожного сеансу роботи АРМ-2 ТУ отримує інформацію про стан технічного рахунку банку-боржника і на підставі цієї інформації виконує такі дії:

за наявності на технічному рахунку банку визначеної до стягнення суми формує та надсилає до СЕП електронний розрахунковий документ для виконання стягнення.

Якщо протягом операційного дня на технічному рахунку банку не накопичено визначеної до стягнення суми, ТУ в кінці операційного дня формує електронний розрахунковий документ для виконання стягнення в межах наявної суми на технічному рахунку банку;

відміняє ліміт технічного рахунку банку файлом L, пересвідчившись (на підставі інформації, яка надходить від АРМ-2), що сума електронного розрахункового документа відображена за технічним рахунком банку;


перераховує (меморіальним ордером) потрібну суму з рахунку 3207 на рахунок 4629, якщо сума стягнення визначалася із урахуванням коштів, що накопичені на рахунку 3207 (відповідно до підпункту 9.1.4 пункту 9.1 розділу 9 глави I Інструкції);

формує та надсилає до СЕП електронний розрахунковий документ, за яким стягнена сума коштів має бути зарахована на рахунок одержувача.

1.2.2. Операції щодо стягнення коштів банку відображаються в ТУ проводками, зазначеними у підпункті 1.1.3 пункту 1.1.

1.3. Приклади виконання стягнення

Приклад 1:

Перший день: на початку операційного дня на кореспондентському рахунку банку обліковується 400 тис. грн.

На 10 годину, тобто протягом операційного часу, надійшла платіжна вимога (далі - ПВ1) на суму 200 тис. грн., оформлена не на підставі рішення суду (стан технічного рахунку банку на цей час - 50 тис. грн.). Для виконання платіжної вимоги банку встановлюється ліміт технічного рахунку (200 тис. грн.).

На 11 годину, тобто протягом операційного часу, надійшла друга платіжна вимога (далі - ПВ2) на суму 100 тис. грн., оформлена на підставі рішення суду. Ліміт технічного рахунку банку змінюється (300 тис. грн).

На 16 годину, тобто після операційного часу, надійшла третя платіжна вимога (далі - ПВ3) на суму 200 тис. грн., оформлена на підставі рішення суду.

На кінець поточного операційного дня на кореспондентському рахунку банку накопичено 250 тис. грн. З цієї суми спочатку виконується ПВ2 (100 тис. грн.), потім частково ПВ1 (150 тис. грн.), а на невиконану суму ПВ1 в установленому порядку повертається стягувачу.

Другий день: ПВ3 виконується на початку цього операційного дня в межах наявних коштів на кореспондентському рахунку банку, а за відсутності коштів - повертається стягувачу в установленому порядку.

Приклад 2:

Перший день: на початку операційного дня на кореспондентському рахунку банку обліковується 200 тис. грн. На кошти банку накладено арешт і на початок операційного дня на рахунку 3207 накопичено 150 тис. грн.

На 10 годину, тобто протягом операційного часу, надійшла ПВ1 на суму 300 тис. грн., оформлена на підставі рішення суду. Стан технічного рахунку банку на цей час - 50 тис. грн.

Виконання арешту призупиняється. Для виконання ПВ1 банку встановлюється ліміт технічного рахунку (200 тис. грн.). У кінці операційного дня накопичені на технічному рахунку банку кошти (200 тис. грн.) перераховуються на рахунок 4629.

100 тис. грн., яких недостатньо для виконання ПВ1, із рахунку 3207 меморіальним ордером перераховуються на рахунок 4629. Потім загальною сумою (300 тис. грн.) кошти перераховуються одержувачу.

Розділ 2. Здійснення заходів щодо арешту коштів банку шляхом накопичення їх на рахунку 3207

2.1. Стягнення коштів банку для накопичення їх на рахунку 3207 виконується аналогічно до порядку, викладеного у розділі 1 цього додатка з урахуванням такого.

2.1.1. Операції з накопичення коштів банку на рахунку 3207 у ТУ відображаються такою проводкою:

Дт - кореспондентський рахунок банку;

Кт - 3207 (накопичувальний рахунок територіального управління Національного банку).

2.1.2. Операція з перерахування коштів на рахунок одержувача в ТУ відображається такою проводкою:

Дт - 3207 (накопичувальний рахунок територіального управління Національного банку);

Кт - рахунок одержувача.

2.1.3. У разі прийняття судом рішення про стягнення суми, меншої, ніж та, що обліковується на рахунку 3207, ТУ формує та надсилає до СЕП електронний розрахунковий документі, за яким невикористана сума коштів повертається їх власнику. Здійснюється така проводка:

Дт - 3207 (накопичувальний рахунок територіального управління Національного банку);

Кт - кореспондентський рахунок банку.

2.2. Алгоритм та приклад розрахунку сум стягнення під час здійснення заходів щодо арешту коштів банку

2.2.1. Для прикладу використовуються такі дані:

Документи на арешт коштів на суму (СС)&nbsp;

- 300 тис. грн.&nbsp;


Перший день&nbsp;

&nbsp;&nbsp;

Сума надходжень на кореспондентський рахунок банку за останній операційний день, у який були надходження (далі - надходження) (СН)&nbsp;

- 300 тис. грн.&nbsp;

Сума коштів на кореспондентському рахунку банку на початок операційного дня (далі - стан коррахунку) (КР)&nbsp;

- 80 тис. грн.&nbsp;

Другий день&nbsp;

&nbsp;&nbsp;

Надходження&nbsp;

- 20 тис. грн.&nbsp;

Стан коррахунку&nbsp;

- 50 тис. грн.&nbsp;

Третій день&nbsp;

&nbsp;&nbsp;

Надходження&nbsp;

- 200 тис. грн.&nbsp;

Стан коррахунку&nbsp;

- 160 тис. грн.&nbsp;

Норматив платоспроможності банку на останню звітну дату (НП)&nbsp;

- 20 %&nbsp;

&nbsp;

Остання звітна дата - це дата, на яку ТУ отримало звітність про норматив платоспроможності банку.

Алгоритм розрахунку&nbsp;

Приклад розрахунку&nbsp;

Перший день &nbsp;


&nbsp;&nbsp;

СТ - сума стягнення на початок операційного дня &nbsp;

СТ = 80 тис. грн.&nbsp;

СПр - розрахована сума стягнення з поточних надходжень на кореспондентський рахунок банку протягом операційного дня СПр = СН х НП &nbsp;

СПр = 300 х 20 % = 60 тис. грн.&nbsp;

СПк - стягнено з поточних надходжень на кінець операційного дня (у межах поточних надходжень)&nbsp;

СПк = 20 тис. грн.&nbsp;

ЗС1 - залишок суми стягнення на початок наступного операційного дня

ЗС1 = ЗС - (СТ + СПк)&nbsp;

ЗС1&nbsp;=&nbsp;300&nbsp;-&nbsp;(80&nbsp;+&nbsp;20)&nbsp;=&nbsp;200&nbsp;тис.&nbsp;грн. &nbsp;

Другий день&nbsp;

&nbsp;&nbsp;

СТ = КР

СП = СН х НП

ЗС2 = ЗС1 - (СТ + СП)&nbsp;

СТ = 50 тис. грн.

СП = 4 тис. грн.

ЗС2 = 200 - 54 = 146 тис. грн.&nbsp;

Третій день&nbsp;

&nbsp;&nbsp;

ЗС2 &lt; КР, тому &nbsp;

СТ = ЗС2 = 146 тис. грн. &nbsp;

&nbsp;

2.2.2. Під час виконання стягнення для накопичення коштів на рахунку 3207 для банку, на кошти якого накладено арешт, встановлюється ліміт технічного рахунку на суму, визначену до стягнення протягом дня (80 + 60 = 140 тис. грн). Ліміт установлюється:

файлом L.00 - під час виконання стягнення на початку операційного дня;

файлом L - під час виконання стягнення після початку операційного дня.

2.2.3. За підсумками кожного сеансу роботи АРМ-2 ТУ отримує інформацію про стан технічного рахунку банку-боржника. За наявності на технічному рахунку банку визначеної до стягнення суми (140 тис. грн.) формує та надсилає до СЕП електронний розрахунковий документ для виконання стягнення.


2.2.4. Якщо протягом операційного дня на технічному рахунку банку не накопичено суми, визначеної до стягнення, ТУ в кінці операційного дня формує електронний розрахунковий документ для виконання стягнення в межах наявної суми на технічному рахунку банку (80 + 20 = 100 тис. грн.).

2.2.5. На підставі інформації, що надходить від АРМ-2, установлений для банку ліміт відміняється після перерахування визначеної до стягнення суми на рахунок 3207.

Розділ 3. Забезпечення виконання електронного розрахункового документа, за яким виконується стягнення, у день його надсилання до СЕП

3.1. ТУ одночасно з надсиланням до СЕП електронного розрахункового документа на стягнення коштів у разі потреби надсилає через засоби системи ЕП до РП (копію - до банку) розпорядження про обов'язкове квитування файла В, у якому розміщується цей документ, до зазначеного в розпорядженні часу в межах операційного дня.

3.2. РП на підставі розпорядження ТУ у разі непідтвердження банком файла В до зазначеного в розпорядженні часу виконує квитування цього файла з відображенням результатів квитування у файлі К за підсумками наступного сеансу роботи АРМ-2.

(додаток 14 в редакції постанови Правління

&nbsp;Національного банку України від 11.07.2001 р. N 267)

Додаток 15

до Інструкції про міжбанківські

розрахунки в Україні

Зразок&nbsp;

&nbsp;

&nbsp;

ДОГОВІР N

про встановлення кореспондентських відносин

м.&nbsp;________&nbsp;

&nbsp;&nbsp;

_______________

(дата)&nbsp;

&nbsp;

_____________________________________________________&nbsp;(далі&nbsp;-&nbsp;БАНК)

&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;& nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&n bsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;(повна й точна назва банку)

в&nbsp;особі&nbsp;_______________________________________________________ ____,

(посада керівника, прізвище, ім'я, по батькові)

який&nbsp;діє&nbsp;на&nbsp;підставі&nbsp;__________________________________ ______________,

(назва, номер, дата документа)

з одного боку, та

___________________________________________&nbsp;(далі&nbsp;-&nbsp;КОРЕСПОНДЕНТ)

&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;& nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&n bsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbs p;&nbsp;(повна й точна назва банку)

в&nbsp;особі&nbsp;_______________________________________________________ ____,


(посада керівника, прізвище, ім'я, по батькові)

який&nbsp;діє&nbsp;на&nbsp;підставі&nbsp;__________________________________ ______________,

(назва, номер, дата документа)

з другого боку, уклали цей договір про таке:

1. Предмет договору

1.1. БАНК відкриває КОРЕСПОНДЕНТУ кореспондентський рахунок ЛОРО (далі - рахунок) у _______________________________________&nbsp;

&nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp;(найменування валюти)

&nbsp;та надає комплекс послуг з розрахункового обслуговування, необхідний КОРЕСПОНДЕНТУ для здійснення банківських операцій.&nbsp;

1.2. БАНК і КОРЕСПОНДЕНТ у своїх відносинах керуються чинним законодавством України, нормативно-правовими актами Національного банку України, а також цим договором.

1.3. БАНК відкриває КОРЕСПОНДЕНТУ рахунок протягом ____ робочих днів з дня отримання всіх потрібних документів.

2. Порядок ведення рахунку

2.1. Рахунок поповнюється шляхом зарахування коштів на користь КОРЕСПОНДЕНТА та його клієнтів під час здійснення операцій, що не суперечать чинному законодавству України та нормативно-правовим актам Національного банку України.

2.2. Списання коштів з рахунку здійснюється БАНКОМ на підставі розрахункових документів КОРЕСПОНДЕНТА, переданих ______________________________________

(засоби зв'язку)

за умови збереження конфіденційності та цілісності інформації.

2.3. Повідомлення про зарахування коштів на рахунок і виписки за ним передаються від БАНКУ КОРЕСПОНДЕНТУ __________________________________________________.

(засоби зв'язку)

2.4. При передаванні/прийманні розрахункових документів і повідомлень за допомогою телеграфу, телекса та інших засобів зв'язку з метою забезпечення конфіденційності та цілісності інформації БАНК і КОРЕСПОНДЕНТ обмінюються контрольними ключами протягом _____ робочих днів з дня відкриття рахунку та з періодичністю один раз на ________________.

&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;& nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&n bsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbs p;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;(строк)&nbsp;

2.5. Виписки за рахунком надсилаються БАНКОМ КОРЕСПОНДЕНТУ не пізніше _____ робочих днів після здійснення операції за рахунком.

Виписка вважається підтвердженою, якщо КОРЕСПОНДЕНТ не надіслав БАНКУ зауваження в письмовій формі протягом ______ робочих днів.

3. Права та зобов'язання сторін

3.1. БАНК має право:

3.1.1. Використовувати кошти КОРЕСПОНДЕНТА, які зберігаються на рахунку, гарантуючи при цьому вчасне проведення операцій КОРЕСПОНДЕНТА відповідно до чинного законодавства України та нормативно-правових актів Національного банку України.

3.1.2. Мотивовано, з посиланням на підстави, передбачені чинним законодавством України, відмовити КОРЕСПОНДЕНТУ у виконанні його розрахункових документів у разі оформлення їх з порушенням чинного законодавства та нормативно-правових актів Національного банку України.

3.1.3. Одержувати баланси КОРЕСПОНДЕНТА та іншу важливу для кореспондентських відносин інформацію.


3.1.4. Здійснювати безспірне стягнення та безакцептне списання коштів з кореспондентського рахунку КОРЕСПОНДЕНТА у випадках, передбачених чинним законодавством України.

3.1.5. Отримувати від КОРЕСПОНДЕНТА плату за надані послуги.

3.2. КОРЕСПОНДЕНТ має право:

3.2.1. Самостійно розпоряджатися коштами, що знаходяться на рахунку, за винятком випадків, передбачених чинним законодавством України.

3.2.2. Отримувати інформацію про проходження розрахункових документів, що стосуються його та його клієнтів.

3.3. БАНК зобов'язується:

3.3.1. Своєчасно та точно виконувати розрахункові документи КОРЕСПОНДЕНТА за умови відповідності їх до чинного законодавства України та нормативно-правових актів Національного банку України.

3.3.2. Забезпечувати збереження ввірених йому коштів КОРЕСПОНДЕНТА.

3.3.3. Дотримуватись суворої конфіденційності щодо фінансової інформації, що надійшла від КОРЕСПОНДЕНТА, та операцій за його рахунком.

3.4. КОРЕСПОНДЕНТ зобов'язується:

3.4.1. Здійснювати розрахунки відповідно до вимог чинного законодавства України та нормативно-правових актів Національного банку України, а також у межах одержаної ліцензії Національного банку України, Статуту та інших установчих документів КОРЕСПОНДЕНТА.

3.4.2. Здійснювати оплату за виконані БАНКОМ послуги протягом ______ робочих днів після отримання розрахунку БАНКУ.

3.4.3. Повідомляти БАНК про всі зміни та доповнення до документів, на підставі яких відкрито рахунок, з наданням належним чином оформлених та завірених змін і доповнень протягом

_____ робочих днів.

(період)&nbsp;&nbsp;

3.4.4. Підтверджувати залишок на рахунку на початок першого робочого дня ____________________ та року, наступних за звітним.

4. Відповідальність сторін

4.1. За несвоєчасне списання коштів з рахунку з вини БАНКУ, а також за несвоєчасне зарахування коштів, які належать власнику рахунку, БАНК сплачує КОРЕСПОНДЕНТУ пеню в розмірі ____ відсотків від несвоєчасно списаної (зарахованої) суми за кожен день прострочення платежу, але не вище подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня.

4.2. За затримку оплати наданих послуг КОРЕСПОНДЕНТ сплачує БАНКУ пеню в розмірі _____ відсотків від суми простроченого платежу за кожен день прострочення, але не вище подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня.

5. Тарифи

5.1. Суми комісійної винагороди на операції (послуги), що надаються БАНКОМ КОРЕСПОНДЕНТУ, визначаються відповідно до тарифів банківських послуг, наведених у _______________________________________________________________________________________ ____.

(назва, номер, дата документа)&nbsp;

5.2. БАНК залишає за собою право доповнювати та змінювати тарифи з попереднім письмовим повідомленням КОРЕСПОНДЕНТА за ____ робочих днів.

6. Форс-мажор

6.1. Сторони звільняються від відповідальності за часткове або повне невиконання будь-якого з положень цієї угоди, якщо це невиконання стало наслідком причин, що знаходяться поза сферою контролю невиконувальної сторони. Такі причини включають стихійне лихо, екстремальні погодні умови, пожежі, війни, страйки, військові дії, громадські безпорядки тощо (далі - форс-мажор), але не обмежуються ними. Період звільнення від відповідальності починається з часу оголошення невиконувальною стороною форс-мажору і закінчується (чи закінчився б), якщо невиконувальна сторона вжила б заходів, яких вона й справді могла б вжити, для виходу із форс-мажору. Форс-мажор автоматично продовжує строк виконання зобов'язань на весь період його дії та ліквідації наслідків. Термін виконання зобов'язань відсувається на весь період дії форс-мажорних обставин та ліквідації наслідків. Про настання форс-мажорних обставин сторони мають інформувати одна одну невідкладно. Якщо ці обставини триватимуть більше ніж 6 місяців, то кожна із сторін матиме право відмовитись від подальшого виконання зобов'язань за цим договором і в такому разі жодна із сторін не матиме права на відшкодування іншою стороною можливих збитків.

7. Порядок змін і розірвання договору

7.1. Сторона, яка вважає за потрібне змінити чи розірвати договір, надсилає пропозиції щодо цього другій стороні за договором.


7.2. Сторона, що одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, має відповісти на неї не пізніше 20 днів після одержання пропозиції. Якщо сторони не досягли згоди щодо зміни чи розірвання договору, а також у разі неодержання відповіді в установлений строк з урахуванням часу поштового обігу, то зацікавлена сторона має право передавати спір на вирішення господарського суду.

8. Порядок розгляду спорів

8.1. Спори, які виникають протягом дії договору, вирішуються шляхом переговорів. У разі недосягнення згоди - в господарському суді.

9. Строк дії договору

9.1. Договір, укладений на невизначений строк, набуває чинності з дня його підписання. Дія договору припиняється у випадках, передбачених чинним законодавством України.

9.2. У разі припинення дії договору БАНК закриває рахунок та перераховує залишок коштів за вказаними КОРЕСПОНДЕНТОМ реквізитами.

9.3. Якщо протягом _______ з дня відкриття рахунку або протягом _______

&nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; (період)&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp; &nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;& nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&n bsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbs p;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp;(період)&nbsp;&nbsp;

з дня останньої операції не здійснюються операції, то БАНК має право порушити питання про закриття рахунку і розірвання договору.

10. Інші умови договору

10.1. Цей договір складено у двох примірниках, які мають однакову юридичну силу, по одному для кожної із сторін.

10.2. Взаємовідносини сторін, не врегульовані цим договором, регулюються чинним законодавством України.

11. Місцезнаходження, банківські реквізити, ідентифікаційні коди сторін

11.1. Місцезнаходження, банківські реквізити, ідентифікаційний код БАНКУ:

_______________________________________________________________________ _

_______________________________________________________________________ _

11.2. Місцезнаходження, банківські реквізити, ідентифікаційний код КОРЕСПОНДЕНТА:

_______________________________________________________________________ _

_______________________________________________________________________ _


За БАНК:

_________________

(підпис)&nbsp;

За КОРЕСПОНДЕНТА:

_________________

(підпис)&nbsp;

М. П.&nbsp;

М. П.&nbsp;

&nbsp;

____________

Сторони можуть змінювати передбачені цим договором умови, а також установлювати інші умови, які мають відповідати чинному законодавству України та нормативно-правовим актам Національного банку України.

(додаток 15 із змінами, внесеними згідно з постановою

&nbsp;Правління Національного банку України від 04.12.2001 р. N 495)

&nbsp;

Начальник управління методології

міжбанківських розрахунків та

Держбюджету&nbsp;

&nbsp;

&nbsp;

Т. О. Чернойванова&nbsp;

&nbsp;

&nbsp;

Додаток 16

до Інструкції про міжбанківські

розрахунки в Україні

Зразок&nbsp;

&nbsp;

Керівнику (посада)

____________________

(назва банку)

п. _________________&nbsp;

&nbsp;

&nbsp;

ЗАЯВА

про відкриття кореспондентського рахунку

Назва банку:&nbsp;______________________________________________________

(повна й точна)

Місцезнаходження&nbsp;банку&nbsp;_______________________________________ ____

Керівник&nbsp;банку&nbsp;________________________________________________ ____

(посада, прізвище, ім'я, по батькові)


____________________________________________&nbsp;N&nbsp;телефону&nbsp;___________

Головний&nbsp;бухгалтер&nbsp;____________________________________________ ____

(прізвище, ім'я, по батькові)

_____________________________________________&nbsp;N&nbsp;телефону&nbsp;__________

Посади,&nbsp;прізвища,&nbsp;телефони&nbsp;відповідальних&nbsp;виконавців&nbsp;_________________

__________________________________________________________________

Код&nbsp;банку&nbsp;_______________&nbsp;Ідентифікаційний&nbsp;код&nbsp;______________________

Номери/коди&nbsp;засобів&nbsp;зв'язку&nbsp;(факс,&nbsp;телекс,&nbsp;S.W.I.F.T.,&nbsp;інші)&nbsp;______________

__________________________________________________________________

Просимо відкрити кореспондентський рахунок ЛОРО:

__________________________________________________________________

(найменування валюти)

Керівник (посада)&nbsp;

&nbsp;&nbsp;

(підпис)&nbsp;

Головний бухгалтер&nbsp;

&nbsp;&nbsp;

(підпис)&nbsp;

&nbsp;

М. П.

"___" _____________ ___ р.

_______________________________________________________________________ _______

ВІДМІТКИ БАНКУ

Відкрити

кореспондентський рахунок&nbsp;

Документи для оформлення

відкриття кореспондентського

рахунку та здійснення операцій

за кореспондентським рахунком

перевірено&nbsp;

ДОЗВОЛЯЮ&nbsp;

Керівник (посада) &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp;&nbsp;(підпис)


"___"&nbsp;________________&nbsp;____&nbsp;р.&nbsp;

&nbsp;&nbsp;

&nbsp;

Кореспондентський рахунок відкрито

_______________________________

(номер кореспондентського рахунку)&nbsp;

Головний бухгалтер&nbsp;

(підпис)&nbsp;

&nbsp;

"___" _____________ ___ р. &nbsp; &nbsp;

&nbsp; &nbsp;

Начальник управління методології

міжбанківських розрахунків та

Держбюджету&nbsp;

&nbsp;

&nbsp;

Т. О. Чернойванова&nbsp;

&nbsp;

&nbsp;

Додаток 17

до Інструкції про міжбанківські

розрахунки в Україні&nbsp;

&nbsp;

&nbsp;

ЖУРНАЛ

обліку встановлення та заміни програмно-технічних засобів СЕП

Дата встановлення (заміни)&nbsp;

Час установлення (заміни)&nbsp;

Компонента, що замінюється&nbsp;

Прізвище та підпис виконавця&nbsp;

Назва&nbsp;

Підстава

для заміни&nbsp;


Нова версія&nbsp;

1&nbsp;

2&nbsp;

3&nbsp;

4&nbsp;

5&nbsp;

6&nbsp;

&nbsp;

&nbsp;

Начальник управління методології

міжбанківських розрахунків та

Держбюджету&nbsp;

&nbsp;

&nbsp;

Т. О. Чернойванова&nbsp;

&nbsp;

&nbsp;

Додаток 18

до Інструкції про міжбанківські

розрахунки в Україні&nbsp;

&nbsp;

&nbsp;

Рекомендовані формати текстових полів

для розрахункових документів, повідомлень, виписок за кореспондентським рахунком

&nbsp;

I. Формати текстових полів для банківських переказів

1. Тип повідомлення MT 100 - Клієнтський переказ (Customer transfer): платник та/або бенефіціар - клієнт банку;

2. Тип повідомлення MT 200 - Банківський переказ на власний рахунок (Bank transfer for own account): платник та бенефіціар - той самий банк;

3. Тип повідомлення MT 202 - Загальний банківський переказ (General financial institution transfer): платник і бенефіціар - банки.

&nbsp;Ідентифі-

катор

поля&nbsp;

Назва поля &nbsp;

Значення поля&nbsp;

Кількість символів (не більше)&nbsp;


MT 100&nbsp;

MT 200&nbsp;

MT 202&nbsp;

1&nbsp;

2&nbsp;

3&nbsp;

4&nbsp;

5&nbsp;

6&nbsp;

7&nbsp;

20:&nbsp;

Transaction Reference Number (TRN)&nbsp;

Референс (номер операції для посилання)&nbsp;

161&nbsp;

О&nbsp;

О&nbsp;

О&nbsp;

21:&nbsp;

Related Reference&nbsp;

Посилання на номер повідомлення, пов'язаного з цим&nbsp;

162&nbsp;

-&nbsp;

-&nbsp;

О&nbsp;

32A:&nbsp;


Value Date, Currency Code, Amount&nbsp;

Дата валютування, код валюти та сума платежу&nbsp;

6 + 3 + 15 = 243 &nbsp;

О&nbsp;

О&nbsp;

О&nbsp;

50:&nbsp;

Ordering Customer&nbsp;

Платник (якщо платник не банк)

&nbsp;

4 рядки

по 35 символів4

О&nbsp;

-&nbsp;

-&nbsp;

52A:

або

52D:&nbsp;

Ordering Institution&nbsp;

Банк платника &nbsp;

5 рядків

по 35 символів5&nbsp;

Н &nbsp;

-&nbsp;

Н&nbsp;

53A:

або

53D:&nbsp;

Sender's Correspondent&nbsp;

Рахунок чи філія банку - відправника повідомлення або інший банк, через який буде здійснено покриття для банку-одержувача&nbsp;

5 рядків

по 35 символів5&nbsp;


Н&nbsp;

-&nbsp;

Н&nbsp;

53B:&nbsp;

Sender's Correspondent&nbsp;

Рахунок чи філія банку - відправника повідомлення&nbsp;

356 &nbsp;

-&nbsp;

Н&nbsp;

-&nbsp;

54A:

або

54D:&nbsp;

Receiver's Correspondent&nbsp;

Філія банку-одержувача або інший банк, через який кошти будуть доступними банку-одержувачу&nbsp;

5 рядків

по 35 символів5&nbsp;

Н&nbsp;

-&nbsp;

Н&nbsp;

56A:

або

56D:&nbsp;

Intermediary&nbsp;

Банк-посередник&nbsp;

5 рядків

по 35 символів5&nbsp;

Н&nbsp;

Н&nbsp;

Н&nbsp;

57A:

або

57D:&nbsp;


Account with Institution&nbsp;

Банк кінцевого одержувача коштів (бенефіціара)&nbsp;

5 рядків

по 35 символів5&nbsp;

Н&nbsp;

О&nbsp;

Н&nbsp;

58A:

або

58D:&nbsp;

Beneficiary Institution&nbsp;

Банк - кінцевий одержувач коштів (бенефіціар)&nbsp;

5 рядків

по 35 символів5&nbsp;

-&nbsp;

-&nbsp;

О&nbsp;

59:&nbsp;

Beneficiary Customer&nbsp;

Бенефіціар&nbsp;

5 рядків

по 35 символів7&nbsp;

О&nbsp;

-&nbsp;

-&nbsp;

70:&nbsp;

Details of Payment&nbsp;

Деталі платежу, інформація для бенефіціара &nbsp;

4 рядки

по 35 символів &nbsp;

Н&nbsp;


-&nbsp;

-&nbsp;

71A:&nbsp;

Details of Charges&nbsp;

Сторона, яка сплачує витрати за переказом&nbsp;

38&nbsp;

Н&nbsp;

-&nbsp;

-&nbsp;

72:&nbsp;

Sender to Receiver Information&nbsp;

Додаткова інформація для учасників переказу&nbsp;

6 рядків

по 35 символів9&nbsp;

Н&nbsp;

Н&nbsp;

Н&nbsp;

&nbsp;

&nbsp;

II. Формати текстових полів для підтверджень операцій за кореспондентським рахунком

1. Тип повідомлення MT 900 - Підтвердження дебету (Confirmation of Debit): надсилається банком, який обслуговує кореспондентський рахунок, банку - власнику рахунку для підтвердження дебету рахунку.

2. Тип повідомлення MT 910 - Підтвердження кредиту (Confirmation of Credit): надсилається банком, який обслуговує кореспондентський рахунок, банку - власнику рахунку для підтвердження кредиту рахунку.

Ідентифі-

катор

поля&nbsp;

Назва поля&nbsp;

Значення поля&nbsp;

Кількість символів

(не більше)&nbsp;

MT 900&nbsp;


MT 910&nbsp;

1&nbsp;

2&nbsp;

3&nbsp;

4&nbsp;

5&nbsp;

6&nbsp;

20:&nbsp;

Transaction Reference Number (TRN)&nbsp;

Референс (номер операції для посилання)&nbsp;

161&nbsp;

О&nbsp;

О&nbsp;

21:&nbsp;

Related Reference&nbsp;

Посилання на номер повідомлення, пов'язаного з цим&nbsp;

162&nbsp;

О&nbsp;

О&nbsp;

25:&nbsp;

Account Identification&nbsp;

Номер рахунку&nbsp;

3510&nbsp;

О&nbsp;

О&nbsp;

32A:&nbsp;


Value Date, Currency Code, Amount&nbsp;

Дата валютування, код валюти та сума платежу&nbsp;

6&nbsp;+&nbsp;3&nbsp;+&nbsp;15&nbsp;=&nbsp;243&nbsp;

О&nbsp;

О&nbsp;

52A:

або

52D:&nbsp;

Ordering Institution&nbsp;

МТ 900: банк, який доручив відправнику повідомлення виконати операцію з дебетування, якщо цей банк - не одержувач повідомлення;

МТ 901: банк - ініціатор операції з кредитування &nbsp;

5 рядків

по 35 символів5&nbsp;

Н&nbsp;

О&nbsp;

56A:

або

56D:&nbsp;

Intermediary&nbsp;

Банк-посередник&nbsp;

5 рядків

по 35 символів5&nbsp;

-&nbsp;

Н&nbsp;

72:&nbsp;

Sender to Receiver Information&nbsp;

Додаткова інформація &nbsp;

6 рядків

по 35 символів &nbsp;

Н&nbsp;

Н&nbsp;


&nbsp;

&nbsp;

III. Формати текстових полів для виписки за кореспондентським рахунком

Тип повідомлення MT 950 - Виписка за рахунком (Statement Message)

&nbsp;Іден-

тифі-

катор поля&nbsp;

Назва поля &nbsp;

Значення поля&nbsp;

Кількість

&nbsp;символів

(не більше)&nbsp;

МТ 950&nbsp;

1&nbsp;

2&nbsp;

3&nbsp;

4&nbsp;

5&nbsp;

20:&nbsp;

Transaction Reference Number (TRN)&nbsp;

Референс (номер операції для посилання)&nbsp;

161&nbsp;

О&nbsp;

25:&nbsp;

Account Identification&nbsp;

Номер рахунку&nbsp;

3510&nbsp;

О&nbsp;

28C:&nbsp;

Statement Number/Sequence Number&nbsp;


Номер виписки/номер повідомлення &nbsp;

5 + 1 + 3 = 911&nbsp;

О&nbsp;

60F:

або

60M:&nbsp;

Opening Balance&nbsp;

Початкове сальдо&nbsp;

1 + 6 + 3 + 15 = 2512&nbsp;

О&nbsp;

&nbsp;

далі можуть повторюватись такі рядки:

61:&nbsp;

Statement Line&nbsp;

Подробиці кожної операції&nbsp;

10013&nbsp;

Н&nbsp;

&nbsp;

62F:&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;&nbsp;

або

62M:&nbsp;

Closing Balance&nbsp;

Кінцеве сальдо&nbsp;

1&nbsp;+&nbsp;6&nbsp;+&nbsp;3&nbsp;+&nbsp;15&nbsp;=&nbsp;2514&nbsp;

О&nbsp;

64:&nbsp;

Closing Available Balance&nbsp;


Наявні кошти &nbsp;

1 + 6 + 3 + 15 = 2515&nbsp;

Н&nbsp;

&nbsp;

Умовні позначення:

'О' - обов'язкове поле;

'Н' - необов'язкове поле (для міжнародних платіжних систем);

'-' - поле не використовується.

Рекомендований набір символів:

a b c d e f g h i j k l m n o p q r s t u v w x y z

A B C D E F G H I J K L M N O P Q R S T U V W X Y Z

0 1 2 3 4 5 6 7 8 9

/ - ? : ( ) . , ' &nbsp;+&nbsp;

CR LF Space

____________

1 Недвозначний ідентифікатор операції, його форма та зміст визначаються відправником. Не повинен починатися та закінчуватися з косої риски "/" та не повинен містити двох послідовних косих рисок "//".&nbsp;

2 Поле аналогічне до поля 20.

3 Формат поля:

6 символів - дата валютування (ДДММРР);

3 символи - код валюти (стандарт ISO 4217);

до 15 символів - сума платежу (ціла частина суми платежу містить щонайменше одну цифру, десяткова кома є обов'язковою і враховується у максимальній довжині поля.

4 Поле містить назву (ім'я) та адресу клієнта-платника. Назва вулиці вміщується з нового рядка, що вміщується за назвою (ім'ям) клієнта-платника. Якщо зазначаються назви міста, країни та поштовий код, то вони вмішуються в останньому рядку.

5 Якщо ідентифікатор поля містить літеру А, наприклад 52А:, то поле містить 8-символьний банківський ідентифікаційний код системи S.W.I.F.T. (BIC код), перед яким може вміщуватись ідентифікатор учасника однієї з національних клірингових систем.

&nbsp;У інших випадках:

1-й рядок - коса риска "/" та номер рахунку або ідентифікатор учасника однієї з національних клірингових систем;

2- - &nbsp;5-й рядки: назва та адреса банку.&nbsp;

Можуть указуватися, наприклад, такі ідентифікатори учасників національних клірингових систем (після двох косих рисок "//"):

Літери в ідентифікаторі поля&nbsp;

Код учасника системи&nbsp;

A, D&nbsp;

//AT та 5 цифр - Austrian Bankleitzahl&nbsp;

A, D&nbsp;


//BL та 8 цифр - German Bankleitzahl (BLZ)&nbsp;

A, D&nbsp;

//SC та 6 цифр - CHAPS (SHAPS Branch Sort Code)&nbsp;

А&nbsp;

//FW без цифр - платити через Fedwire&nbsp;

D&nbsp;

//FW та 9 цифр - Fedwire (Fedwire Routing number)&nbsp;

D&nbsp;

//CH та 6 цифр - ідентифікатор учасника системи CHIPS (UID - Universal Identifier)&nbsp;

D&nbsp;

//CP та 4 цифри - CHIPS (CHIPS Participant Identifier)&nbsp;

&nbsp;

6 Формат поля:

1-й рядок: коса риска "/" та номер рахунку;

2 - 5-й рядки: адреса філії.

7 Формат поля:

1-й рядок коса риска "/" та номер рахунку;

2 - 5-й рядки: див. примітку до поля 50.

8 Поле містить 'BEN' (витрати за рахунок бенефіціара) або 'OUR' (витрати за рахунок відправника). У разі замовчування - вважається 'BEN'.

9 Перелік скорочень, що використовуються в цьому полі:

Скорочення&nbsp;

Значення&nbsp;

Тип повідомлення&nbsp;

ACC&nbsp;

Інструкції для банку кінцевого одержувача коштів (бенефіціара)&nbsp;

100, 200, 202&nbsp;


BENONLY&nbsp;

Платіж має бути здійснено виключно для бенефіціара&nbsp;

100&nbsp;

BNF&nbsp;

Інструкції для бенефіціара&nbsp;

202&nbsp;

CHEQUE&nbsp;

Платити чеком&nbsp;

100&nbsp;

CORPTRAD&nbsp;

Платіж здійснено при торговельних розрахунках, наприклад, при валютних угодах, угодах з цінними паперами&nbsp;

100&nbsp;

HOLD&nbsp;

Бенефіціар буде виходити на зв'язок. Платити після з'ясування&nbsp;

100&nbsp;

INS&nbsp;

Установа, яка доручила відправнику виконання операції&nbsp;

100, 202&nbsp;

INT&nbsp;

Інструкції для банку-посередника&nbsp;

100, 200, 202&nbsp;

INTRACOM&nbsp;

Платіж є внутрішньофірмовим, тобто - платіж між двома компаніями, що належать до однієї групи&nbsp;

100&nbsp;


PHON&nbsp;

Повідомте банк кінцевого одержувача коштів (бенефіціара) по телефону&nbsp;

100, 200, 202&nbsp;

PHONBEN&nbsp;

Повідомте/зв'яжіться з бенефіціаром по телефону&nbsp;

100, 202&nbsp;

PHONIBK&nbsp;

Повідомте банк-посередник по телефону&nbsp;

100, 200, 202&nbsp;

RCB&nbsp;

Філія банку-одержувача або інший банк, через який кошти будуть доступними банку-одержувачу&nbsp;

100&nbsp;

REC&nbsp;

Інструкції для одержувача&nbsp;

100, 200, 202&nbsp;

REJT&nbsp;

Відмова&nbsp;

100, 200, 202&nbsp;

RETN&nbsp;

Повернення&nbsp;

100, 200, 202&nbsp;

TELE &nbsp;

Повідомте банк кінцевого одержувача коштів (бенефіціара) найбільш ефективним засобом зв'язку&nbsp;

100, 200, 202&nbsp;


TELEBEN&nbsp;

Повідомте бенефіціара найбільш ефективним засобом зв'язку&nbsp;

100, 202 &nbsp;

TELEIBK&nbsp;

Повідомте банк-посередник найбільш ефективним засобом зв'язку&nbsp;

100, 200, 202&nbsp;

&nbsp;

10 Номер рахунку, за яким надсилається виписка.

11 До 5 символів - послідовний номер виписки, за яким після косої риски "/" може міститися послідовний номер повідомлення у виписці - до 3 символів (якщо повідомлень більше одного).

12 Перша виписка за обумовлений банками-кореспондентами звітний період часу містить поле 60F (first opening balance), подальші виписки в межах того ж періоду містять поле 60M (intermediate opening balance).

Поле має такий формат:

1 символ: "D" - ознака дебету або "C" - ознака кредиту;

6 символів: дата (ДДММРР);

3 символи: код валюти (стандарт ISO 4217);

до 15 символів: сума платежу (ціла частина суми платежу містить щонайменше одну цифру, десяткова кома є обов'язковою і враховується у максимальній довжині поля.

13 Формат поля

6 символів: дата валютування (ДДММРР);

4 символи: дата бухгалтерської проводки (ДДММ) (необов'язковий параметр);

до двох символів: "D" - ознака дебету або "C" - ознака кредиту або "RD" - сторно дебету (кредитова проводка) або "RC" - сторно кредиту (дебетова проводка);

1 символ: грошовий код (третій символ коду валюти) (необов'язковий параметр);

до 15 символів: сума платежу (ціла частина суми платежу містить щонайменше одну цифру, десяткова кома є обов'язковою і враховується у максимальній довжині поля;

4 символи: код операції, може мати такі формати:

а) "S" та 3-символьний код повідомлення системи S.W.I.F.T., наприклад, S100 для повідомлення MT100;

б) "N" та 3-символьний код операції (для бухгалтерських проводок, які відносяться до платежів, не відправлених через S.W.I.F.T.);

в) "F" та 3-символьний код операції (для бухгалтерських проводок, про які вперше повідомляється за допомогою виписки, тобто для повідомлень, ініційованих банком, який обслуговує рахунок).

У випадках б) та в) можуть використовуватись, наприклад, такі коди операції

CHG (Charge and other expenses) плата (збір) та інші витрати;&nbsp;

COM (Commission) - комісія;&nbsp;

INT (Interest) - проценти;&nbsp;


інші;&nbsp;

&nbsp;

до 16 символів: референс для власника рахунку;

дві косі риски "//" та до 16 символів - референс банку, який обслуговує рахунок (необов'язковий параметр);

до 34 символів: додаткові подробиці (необов'язковий параметр).

З метою полегшення візуального сприйняття доцільно сортувати рядки поля 61 за дебетом і кредитом, а в межах указаних сортувань - за датою валютування у зростаючому порядку.

14 Формат поля аналогічний формату поля 60F/60M.

15 Поле використовується для зазначення суми коштів, яка доступна власнику рахунку (кредитове сальдо), або залишку, на який може нараховуватися процент (дебетове сальдо).

Формат поля аналогічний формату поля 60F/60M (необов'язковий параметр).

&nbsp;

Начальник управління методології

міжбанківських розрахунків та

Держбюджету&nbsp;

&nbsp;

&nbsp;

Т. О. Чернойванова&nbsp;

&nbsp;

&nbsp;

Додаток 19

до Інструкції про міжбанківські розрахунки в Україні&nbsp;

&nbsp;

Національний банк України

___________________________

(назва банку)

___________________________

(місцезнаходження банку)&nbsp;

&nbsp;

&nbsp;

ДОЗВІЛ

на роботу в системі електронних платежів Національного банку України за консолідованим кореспондентським рахунком

Національний банк України надає дозвіл _____________________________

&nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp;(назва банку)&nbsp;


на роботу в системі електронних платежів

Національного банку України (далі - СЕП) за ____ моделлю обслуговування консолідованого кореспондентського рахунку з використанням програмного забезпечення

________________________________________________________________

&nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp;(назва/розробник)&nbsp;

у рамках дослідної експлуатації1.

____________

1 Дозвіл у рамках дослідної експлуатації надається банком‚ що мають працювати в СЕП за&nbsp;2‚ 3‚ 5‚ 7 моделями обслуговування консолідованого кореспондентського рахунку.

Банк та його філії при роботі в СЕП за _____ моделлю обслуговування консолідованого кореспондентського рахунку зобов'язані дотримуватися вимог Інструкції про міжбанківські розрахунки в Україні‚ затвердженої постановою Правління Національного банку України від 27.12.99 N 621 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 27.01.2000 за N 53/4274.

Особливості переходу банку та його філій на роботу в СЕП за консолідованим кореспондентським рахунком1:

_______________________________________________________________

_______________________________________________________________

Заступник Голови&nbsp;

_________________________

(підпис, прізвище, ініціали)&nbsp;

&nbsp;

М. П.

____________________________________________

Відмітка територіального управління Національного банку України


Датою переходу __________________________________ на роботу

&nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp; &nbsp;(назва банку)&nbsp;

в СЕП за ____________ моделлю обслуговування консолідованого кореспондентського рахунку вважати дату "___" _______________ р.&nbsp;

&nbsp;

Керівник&nbsp;

_______________________

(підпис, прізвище, ініціали)&nbsp;

&nbsp;

М. П.

____________

1 Заповнюється у разі особливостей переходу банку на роботу в СЕП (наприклад‚ поступовий перехід банку (обласної дирекції) з наданням графіка переходу тощо).&nbsp;

(Інструкцію доповнено додатком 19 згідно з постановою

&nbsp;Правління Національного банку України від 12.02.2001 р. N 60)

&nbsp;

Додаток 20

до Інструкції про міжбанківські розрахунки в Україні&nbsp;

&nbsp;

&nbsp;

Порядок

виконання рішень уповноважених державних органів щодо зупинення власних видаткових операцій банку (філії) за кореспондентським рахунком, відкритим у Національному банку

1. Підставою для зупинення власних видаткових операцій банку (філії) за його кореспондентським рахунком (далі - банк) є відповідне рішення уповноваженого державного органу. Рішення з вимогою зупинення видаткових операцій за кореспондентським рахунком банку (далі - рішення про зупинення) надсилається уповноваженим державним органом на адресу територіального управління Національного банку, в якому відкрито кореспондентський рахунок банку.

2. Згідно з рішенням про зупинення припиняється виконання власних видаткових операцій банку за кореспондентським рахунком, відкритим у територіальному управлінні Національного банку, за винятком операцій, що передбачені законами України, відповідно до яких здійснюється зупинення.

У разі надходження до територіального управління Національного банку рішення суду про стягнення коштів з кореспондентського рахунку банку, за яким уповноваженим державним органом зупинено власні видаткові операції банку, воно підлягає негайному і безумовному виконанню, за винятком випадків введення мораторію відповідно до Закону України "Про банки і банківську діяльність".

3. Територіальне управління Національного банку відповідно до рішення про зупинення забезпечує встановлення особливого режиму роботи банку в СЕП та інформує про це банк через засоби системи ЕП.

Особливий режим роботи банку в СЕП полягає в автоматизованому зупиненні в АРМ-2 відповідного банківського регіону виконання видаткових операцій за його кореспондентським рахунком, за винятком:


операцій банку, що здійснюються з рахунків1 груп 352, 362, 741 і балансових рахунків 3652, 3653, 3659, 7390, 7900;

____________

1 Номери рахунків подано відповідно до Інструкції про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку банків України, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 21.11.97 N 388 (зі змінами).

операцій інших банків або Національного банку - клієнтів цього банку, що здійснюються з рахунків груп 130, 133, 161;

операцій клієнтів (юридичних і фізичних осіб), що здійснюються з рахунків груп 250 - 257, 260 - 263, 332;

операцій за рахунками груп 181, 191, балансових рахунків 2800, 2805, 2900 - 2903, 2905, 3720, які не є безпосередньо рахунками клієнтів, але використовуються для завершення розрахунків клієнтів.

У разі зупинення власних видаткових операцій за консолідованим кореспондентським рахунком банку зазначені обмеження встановлюються для всіх філій, що працюють за цим консолідованим кореспондентським рахунком.

4. Власні видаткові операції банку за його кореспондентським рахунком можуть бути відновлені уповноваженим державним органом, який прийняв рішення про їх зупинення, або за рішенням суду.

5. Форма і зміст рішень про зупинення та про відновлення встановлюються відповідно до чинного законодавства України.

&nbsp;

Начальник управління методології

міжбанківських розрахунків та

Держбюджету Департаменту

платіжних систем&nbsp;

&nbsp;

&nbsp;

&nbsp;

Т. О. Чернойванова&nbsp;

&nbsp;

(Інструкцію доповнено додатком 20 згідно з постановою

&nbsp;Правління Національного банку України від 11.07.2001 р. N 267)

&nbsp;

Додаток 21

до Інструкції про міжбанківські розрахунки в Україні&nbsp;

&nbsp;

&nbsp;

Перелік

умовних числових кодів документів

N з/п&nbsp;

Назва документа&nbsp;

Умовний числовий код документа&nbsp;

1&nbsp;

Платіжне доручення&nbsp;

01&nbsp;

2&nbsp;


Платіжна вимога-доручення*&nbsp;

02&nbsp;

3&nbsp;

Грошовий чек*&nbsp;

03&nbsp;

4&nbsp;

Реєстр документів за акредитивом*&nbsp;

04&nbsp;

5&nbsp;

Вексель*&nbsp;

05&nbsp;

6&nbsp;

Меморіальний ордер&nbsp;

06&nbsp;

7&nbsp;

Платіжна вимога*&nbsp;

07&nbsp;

8&nbsp;

Реєстр чеків*&nbsp;

09&nbsp;

9&nbsp;

Банківська платіжна картка*&nbsp;

11&nbsp;

10&nbsp;


Об'ява на внесення готівки*&nbsp;

12&nbsp;

11&nbsp;

Платіж банку-резидента України до шлюзу SWIFT&nbsp;

81&nbsp;

12&nbsp;

Платіж банку-резиденту України зі шлюзу SWIFT&nbsp;

82&nbsp;

13&nbsp;

Платіж між двома шлюзовими банками SWIFT&nbsp;

83&nbsp;

14&nbsp;

Платіж банку-резидента України до шлюзу СНД&nbsp;

91&nbsp;

15&nbsp;

Платіж банку-резиденту України зі шлюзу СНД&nbsp;

92&nbsp;

16&nbsp;

Платіж між двома шлюзовими банками СНД&nbsp;

93&nbsp;

&nbsp;

____________

* Розрахункові документи використовуються тільки в паперовому вигляді. Умовні числові коди цих документів використовуються в САБ.

Документи, що зазначені у переліку під порядковими номерами 1 - 10, на підставі яких здійснюються розрахунково-касові операції, установлені нормативно-правовими актами Національного банку України.

Документи, що зазначені у переліку під порядковими номерами 11 - 16, використовуються відповідно до технології роботи СЕП у разі здійснення обміну платежами з іншими платіжними системами.


&nbsp;

Заступник директора

Департаменту платіжних систем -

начальник управління&nbsp;

&nbsp;

&nbsp;

Л. В. Письменна&nbsp;

&nbsp;

(Інструкцію доповнено додатком 21 згідно з постановою

&nbsp;Правління Національного банку України від 13.08.2001 р. N 340)

&nbsp;

&nbsp;


На правах рекламы: