Главная

Болонский процесс. Автоматизация учебного процесса - Офис методиста

Нормативные документы Украины ЗАКОН УКРАЇНИ "Про судоустрій України"
описание | темы | ключевые слова 

 

ЗАКОН УКРАЇНИ 

 

Про судоустрій

Із змінами і доповненнями, внесеними

 Законами України

 від 17 червня 1992 року N 2464-XII,

 від 24 лютого 1994 року N 4017-XII,

від 11 грудня 1998 року N 312-XIV,

від 19 жовтня 2000 року N 2056-III,

від 21 грудня 2000 року N 2171-III,

 від 21 червня 2001 року N 2531-III

(З 1 червня 2002 року цей Закон втратить чинність згідно із Законом України від 7 лютого 2002 року N 3018-III)

 

(У назві і тексті Закону слова "Української РСР" виключено, а в його тексті слова "Української РСР", "Українській РСР" замінено відповідно словами "України", "Україні" згідно із Законом України від 24 лютого 1994 року N 4017-XII)

 

 

Розділ I

ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

 

Стаття 1. Здійснення правосуддя судом

Відповідно до Конституції України правосуддя в Україні здійснюється тільки судом.

(стаття 1 у редакції Закону

 України від 24.02.94 р. N 4017-XII)

Стаття 2. Законодавство України про судоустрій

Судоустрій України визначається Конституцією України, цим Законом та іншими законодавчими актами України. 

(стаття 2 у редакції Закону

 України від 24.02.94 р. N 4017-XII)

Стаття 3. Завдання суду

Діяльність суду при здійсненні правосуддя спрямована на всемірне зміцнення законності і правопорядку, запобігання злочинам та іншим правопорушенням і має завданням охорону від усяких посягань:

(абзац перший частини першої статті 3 із змінами, внесеними

 згідно із Законом України від 24.02.94 р. N 4017-XII)

закріплених у Конституції України суспільного ладу, його політичної та економічної систем;

(абзац другий частини першої статті 3 із змінами, внесеними

 згідно із Законом України від 24.02.94 р. N 4017-XII)

соціально-економічних, політичних та особистих прав і свобод громадян, проголошених і гарантованих Конституцією і законами України;

(абзац третій частини першої статті 3 із змінами, внесеними

 згідно із Законом України від 24.02.94 р. N 4017-XII)

прав і законних інтересів державних підприємств, установ, організацій, колгоспів, інших кооперативних організацій, їх об'єднань, інших громадських організацій.

Усією своєю діяльністю суд виховує громадян у дусі відданості Батьківщині, у дусі точного і неухильного виконання Конституції і законів України, додержання дисципліни праці, чесного ставлення до державного і громадського обов'язку, поваги до прав, честі і гідності громадян.


(частина друга статті 3 із змінами, внесеними

 згідно із Законом України від 24.02.94 р. N 4017-XII)

Застосовуючи міри кримінального покарання, суд не тільки карає злочинців, але також має своєю метою їх виправлення і перевиховання.

Стаття 4. Здійснення правосуддя в судах загальної юрисдикції 

Правосуддя в судах загальної юрисдикції в Україні здійснюється шляхом розгляду і вирішення в судових засіданнях цивільних, господарських, адміністративних, кримінальних та інших справ, передбачених законом. 

(стаття 4 у редакції Закону

України від 21.06.2001 р. N 2531-III)

Стаття 5. Рівність громадян перед законом і судом

Правосуддя в Україні здійснюється на засадах рівності громадян перед законом і судом незалежно від походження, соціального і майнового стану, расової і національної належності, статі, освіти, мови, ставлення до релігії, роду і характеру занять, місця проживання та інших обставин.

Стаття 6. Право громадян на судовий захист

Громадяни України мають право на судовий захист від посягань на честь і гідність, життя і здоров'я, на особисту свободу і майно.

Частину другу статті 6 виключено

(згідно із Законом України

від 24.02.94 р. N 4017-XII)

Стаття 7. Правові засади здійснення правосуддя 

Правосуддя в Україні здійснюється у відповідності до Конституції та законів України.

Чинні міжнародні договори, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, застосовуються судами як частина національного законодавства України. 

(стаття 7 у редакції Законів

 України від 24.02.94 р. N 4017-XII,

 від 21.06.2001 р. N 2531-III)

Стаття 8. Порядок утворення судів

Суди загальної юрисдикції утворюються Президентом України за поданням Голови Верховного Суду України чи голови вищого спеціалізованого суду або Міністра юстиції України. 

(стаття 8 у редакції Закону

України від 21.06.2001 р. N 2531-III)

Стаття 9. Виключена 

(згідно із Законом України

 від 24.02.94 р. N 4017-XII)

Стаття 10. Колегіальний і одноособовий розгляд судових справ

Справи у судах першої інстанції розглядаються суддею одноособово, колегією суддів або суддею і народними засідателями, а також судом присяжних у випадках, визначених процесуальним законом.

Суддя, який розглядає справу одноособово, діє як суд.

Перегляд справ в апеляційному, касаційному порядку і за нововиявленими та іншими обставинами, передбаченими Конституцією України та законами України, здійснюється судом колегіально у складі не менше трьох професійних суддів відповідно до процесуального закону. 

(стаття 10 із змінами, внесеними згідно із 

 Законом України від 17.06.92 р. N 2464-XII,

у редакції Закону України

від 21.06.2001 р. N 2531-III)

Стаття 11. Рівні права народних засідателів і суддів при здійсненні правосуддя


Народні засідателі при здійсненні правосуддя користуються всіма правами судді.

Стаття 12. Незалежність суддів і підкорення їх тільки законові

Судді і народні засідателі є незалежними і підкоряються тільки законові.

Стаття 13. Мова, якою провадиться судочинство

Судочинство в Україні провадиться українською мовою або мовою більшості населення даної місцевості. Особам, що беруть участь у справі і не володіють мовою, якою провадиться судочинство, забезпечується право повного ознайомлення з матеріалами справи, участь у судових діях через перекладача і право виступати в суді рідною мовою.

Стаття 14. Гласність судового процесу та фіксування його технічними засобами

Розгляд справ у всіх судах України є відкритим. Слухання справи у закритому засіданні допускається за рішенням суду у випадках, передбачених процесуальним законом.

Ніхто не може бути обмеженим у праві на отримання в суді усної чи письмової інформації щодо результатів розгляду його судової справи.

При розгляді справ перебіг судового процесу фіксується технічними засобами у порядку, визначеному процесуальним законом.

(стаття 14 у редакції Закону

України від 21.06.2001 р. N 2531-III)

Стаття 15. Забезпечення обвинуваченому права на захист

Обвинуваченому забезпечується право на захист.

Стаття 16. Правова допомога при вирішенні справ у суді

Кожен має право користуватися правовою допомогою при вирішенні справ у суді.

Правову допомогу при вирішенні справ у судах в Україні надають адвокати, а також інші особи. Порядок та умови надання правової допомоги, права й обов'язки адвокатів, а також інших осіб, які мають право на зайняття правовою діяльністю і беруть участь у судочинстві, визначаються законами.

У випадках, передбачених законом, правова допомога надається безоплатно. 

(стаття 16 із змінами, внесеними Законом

  України від 24.02.94 р. N 4017-XII,

у редакції Закону України

від 21.06.2001 р. N 2531-III)

Стаття 17. Участь прокуратури у розгляді справ у судах 

Прокуратура здійснює в суді представництво інтересів громадян або держави у випадках, визначених законом, та підтримує державне обвинувачення у суді в порядку, визначеному процесуальним законом. 

(стаття 17 у редакції Законів України

від 24.02.94 р. N 4017-XII,

від 21.06.2001 р. N 2531-III)

Стаття 18. Участь у судочинстві представників громадських організацій і трудових колективів

У судочинстві в цивільних і кримінальних справах у порядку, встановленому законодавством Союзу РСР і України, допускається участь представників громадських організацій і трудових колективів.

За представниками громадських організацій і трудових колективів з числа робітників, колгоспників і службовців на час виконання ними обов'язків у суді зберігається середній заробіток за місцем постійної роботи.

Представникам громадських організацій, які не є робітниками, колгоспниками і службовцями, відшкодовуються витрати, зв'язані з виконанням їх обов'язків у суді. Порядок і розміри відшкодування встановлюються Кабінетом Міністрів України.

(частина третя статті 18 із змінами, внесеними

згідно із Законом України від 21.06.2001 р. N 2531-III)

Стаття 19. Організаційне забезпечення діяльності судів

Організаційне забезпечення діяльності судів при суворому додержанні принципу їх незалежності та підкорення лише законові здійснюється Міністерством юстиції України, Головним управлінням юстиції в Автономній Республіці Крим, обласними, Київським і Севастопольським міськими управліннями юстиції, якщо інше не передбачено законом.


Міністерство юстиції України, Головне управління юстиції в Автономній Республіці Крим, обласні, Київське та Севастопольське міські управління юстиції:

1) розробляють і вносять до відповідних державних органів пропозиції з питань організації апеляційних та місцевих судів щодо змін у мережі судів та їх штату, якщо інше не передбачено законом;

2) організують роботу з кадрами судів щодо підвищення їх кваліфікації і перепідготовки, здійснюють добір і у встановленому порядку разом з Верховним Судом України представляють кандидатури для обрання суддями;

3) забезпечують ведення судової статистики та аналіз статистичних даних;

4) організують матеріально-технічне забезпечення апеляційних та місцевих судів, якщо інше не передбачене законом, створюють належні умови для належного функціонування судів і діяльності суддів.

(стаття 19 у редакції Закону

 України від 24.02.94 р. N 4017-XII,

із змінами, внесеними згідно із Законом України

 від 19.10.2000 р. N 2056-III,

 у редакції Закону України від 21.06.2001 р. N 2531-III)

Розділ II

СУДОВА СИСТЕМА

 

Глава 1

СУДИ УКРАЇНИ

 

Стаття 20. Система судів загальної юрисдикції

Систему судів загальної юрисдикції відповідно до Конституції України складають місцеві суди, апеляційні суди, вищі спеціалізовані суди, Верховний Суд України. 

(стаття 20 у редакції Законів

України від 24.02.94 р. N 4017-XII,

 від 21.06.2001 р. N 2531-III)

Глава 2

МІСЦЕВІ СУДИ

(назва глави 2 із змінами, внесеними згідно із

 Законом України від 24.02.94 р. N 4017-XII,

 у редакції Закону України

від 21.06.2001 р. N 2531-III)

Стаття 21. Місцеві суди

Місцеві суди діють у межах району, міста (крім міст районного підпорядкування), району в місті, декількох районів чи району та міста одночасно, якщо інше не передбачено законом.

У назві місцевого суду використовується назва населеного пункту, в якому він знаходиться. 

(стаття 21 із змінами, внесеними згідно із

 Законом України від 24.02.94 р. N 4017-XII,

 у редакції Закону України

від 21.06.2001 р. N 2531-III)

Стаття 211. Виключена.

(Закон доповнено статтею 211 згідно із

 Законом України від 17.06.92 р. N 2464-XII,

 стаття 211 виключена згідно із Законом

України від 21.06.2001 р. N 2531-III)

Стаття 22. Порядок призначення (обрання) суддів до місцевого суду

Судді місцевих судів обираються Верховною Радою України безстроково у порядку, встановленому законом. Судді місцевих судів, які вперше пройшли конкурсний відбір, призначаються Президентом України строком на п'ять років у порядку, встановленому законом.

(стаття 22 у редакції Законів

 України від 24.02.94 р. N 4017-XII,

 від 21.06.2001 р. N 2531-III)

Стаття 23. Склад місцевого суду


Місцевий суд складається не менш як з трьох суддів.

Із числа суддів місцевого суду Міністром юстиції України за поданням Ради суддів України затверджується голова суду та заступник голови суду строком на п'ять років, якщо інше не передбачено законом. 

(стаття 23 у редакції Законів

 України від 24.02.94 р. N 4017-XII,

 від 21.06.2001 р. N 2531-III)

Стаття 24. Кількість суддів у місцевих судах

Кількість суддів у кожному місцевому суді визначається Президентом України на підставі подання Голови Верховного Суду України чи голови вищого спеціалізованого суду або Міністра юстиції України.

(стаття 24 у редакції Законів

 України від 24.02.94 р. N 4017-XII,

 від 21.06.2001 р. N 2531-III)

Стаття 25. Повноваження місцевого суду

Місцевий суд розглядає як суд першої інстанції, а також у зв'язку з нововиявленими обставинами цивільні, господарські, адміністративні, кримінальні та інші справи у передбачених законом випадках, за винятком справ, віднесених законом до підсудності інших судів.

У передбачених законом випадках місцевий суд розглядає справи про адміністративні правопорушення.

Місцевий суд вивчає і узагальнює судову практику, а також здійснює інші повноваження, надані йому законом.

(стаття 25 із змінами, внесеними згідно із

 Законом України від 24.02.94 р. N 4017-XII,

 у редакції Закону України

від 21.06.2001 р. N 2531-III)

Стаття 26. Голова місцевого суду

(назва статті 26 із змінами, внесеними згідно із

  Законами України від 24.02.94 р. N 4017-XII,

 від 21.06.2001 р. N 2531-III)

Голова місцевого суду:

(абзац перший частини першої статті 26 із змінами, внесеними

згідно із Законом України від 21.06.2001 р. N 2531-III)

1) головує в судових засіданнях; призначає суддів як головуючих у судових засіданнях; розподіляє інші обов'язки між суддями;

(пункт 1 частини першої статті 26 із змінами, внесеними

згідно із  Законом України від 24.02.94 р. N 4017-XII)

2) пункт 2 статті 26 виключено

(згідно із Законом України

від 24.02.94 р. N 4017-XII)

3) веде особистий прийом, організує роботу суду по прийому громадян і розгляду пропозицій, заяв і скарг;

4) керує вивченням і узагальненням судової практики і веденням судової статистики; вносить подання в державні органи, громадські організації і службовим особам про усунення порушень закону, причин і умов, що сприяли вчиненню правопорушень;

5) пункт 5 статті 26 виключено

(згідно із Законом України  

від 19.10.2000 р. N 2056-III)

6) керує роботою канцелярії суду;

7) організує роботу по підвищенню кваліфікації працівників суду;

(пункт 7 частини першої статті 26 із змінами, внесеними

згідно із  Законом України від 24.02.94 р. N 4017-XII)

8) організує роботу по роз'ясненню законодавства населенню, поданню правової допомоги товариським судам;


(пункт 8 частини першої статті 26 із змінами, внесеними

згідно із  Законом України від 24.02.94 р. N 4017-XII)

9) здійснює інші повноваження, надані йому законом.

(пункт 9 частини першої статті 26 із змінами, внесеними

згідно із Законом України від 21.06.2001 р. N 2531-III)

Частина друга статті 26 виключена

(частина друга статті 26 із змінами, внесеними згідно

із Законом України від 24.02.94 р. N 4017-XII,

виключена згідно із Законом України

від 21.06.2001 р. N 2531-III)

Стаття 261. Виключена

(Закон доповнено статтею 261 згідно із

 Законом України від 17.06.92 р. N 2464-XII,

 стаття 261 виключена згідно із Законом 

України від 21.06.2001 р. N 2531-III)

Стаття 27. Виключена

(стаття 27 у редакції Закону

 України від 24.02.94 р. N 4017-XII,

 виключена  згідно із Законом України

від 21.06.2001 р. N 2531-III)

Стаття 28. Виключена 

(згідно із Законом України

 від 24.02.94 р. N 4017-XII)

Глава 3

АПЕЛЯЦІЙНІ СУДИ

(назва глави 3 розділу II у редакції Законів

 України від 24.02.94 р. N 4017-XII,

 від 21.06.2001 р. N 2531-III)

Стаття 29. Апеляційні суди

Апеляційні суди діють в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, якщо інше не передбачено законом.

У назві апеляційних судів використовується назва населених пунктів, в яких вони знаходяться. 

(стаття 29 у редакції  Законів України

від 24.02.94 р. N 4017-XII,  

від 21.06.2001 р. N 2531-III)

Стаття 30. Склад апеляційних судів

Апеляційні суди складаються з обраних Верховною Радою України безстроково чи призначених Президентом України у межах п'ятирічного строку суддів.

Народні засідателі цих судів обираються Верховною Радою Автономної Республіки Крим, обласною, Київською і Севастопольською міськими радами, на території яких знаходиться відповідний суд, строком на п'ять років за поданням голови апеляційного суду у необхідній кількості.

Зі складу суддів апеляційного суду загальними зборами відповідного суду обираються голова суду та заступники голови суду відповідно до кількості судових палат суду або заступник голови суду у разі відсутності судових палат.

В апеляційному суді розпорядженням голови цього суду можуть утворюватися судові палати, якщо інше не передбачено законом.

Судові палати в апеляційних судах очолюються заступниками голови суду.

У апеляційних судах може утворюватися президія як консультативно-дорадчий орган при голові апеляційного суду. Кількість членів і склад президії апеляційного суду затверджуються зборами суддів цього суду за поданням його голови. 


(стаття 30 із змінами, внесеними згідно із

Законом України від 24.02.94 р. N 4017-XII,

 у редакції Закону України

від 21.06.2001 р. N 2531-III)

Стаття 301. Кількість суддів в апеляційних судах

Кількість суддів у кожному апеляційному суді визначається Президентом України на підставі подання Голови Верховного Суду України чи голови вищого спеціалізованого суду або Міністра юстиції України. 

(Закон доповнено статтею 301 згідно із

 Законом України від 24.02.94 р. N 4017-XII,

 стаття 301 у редакції Закону України

від 21.06.2001 р. N 2531-III)

Стаття 31. Повноваження апеляційних судів

Апеляційні суди діють як суди апеляційної інстанції щодо рішень місцевих судів, як суди першої інстанції у адміністративних, кримінальних та цивільних справах, що віднесені до їх підсудності законом, а також переглядають справи у зв'язку з нововиявленими обставинами.

Апеляційні суди вивчають та узагальнюють судову практику, а також здійснюють інші повноваження, надані їм законом. 

(стаття 31 із змінами, внесеними згідно із

 Законом України від 24.02.94 р. N 4017-XII,

 у редакції Закону України

від 21.06.2001 р. N 2531-III)

Стаття 311. Виключена

(Закон доповнено статтею 311 згідно із

Законом України від 24.02.94 р. N 4017-XII,

 стаття 311 виключена згідно із Законом 

України від 21.06.2001 р. N 2531-III)

Стаття 32. Виключена

(стаття 32 у редакції Закону

 України від 24.02.94 р. N 4017-XII,

  виключена згідно із Законом

України від 21.06.2001 р. N 2531-III)

Стаття 33. Виключена

(стаття 33 із змінами, внесеними згідно із

 Законом України від 24.02.94 р. N 4017-XII,

 виключена згідно із Законом

України від 21.06.2001 р. N 2531-III)

Стаття 34. Виключена

(стаття 34 із змінами, внесеними згідно із

 Законом України від 24.02.94 р. N 4017-XII,

 виключена згідно із Законом

України від 21.06.2001 р. N 2531-III)

Стаття 35. Судові палати в апеляційних судах

В апеляційних судах можуть утворюватися відповідні судові палати для розгляду справ в апеляційному порядку, а також судові палати для розгляду справ у першій інстанції.

Голова апеляційного суду має право у разі необхідності своїм розпорядженням залучати суддів однієї судової палати для розгляду справ іншої спеціалізації або в іншій інстанції. 

(статті 35 і 36 із змінами, внесеними згідно із

 Законом України від 24.02.94 р. N 4017-XII,

статті 35 і 36 замінено однією статтею 35 згідно із 

Законом України від 21.06.2001 р. N 2531-III)

Стаття 37. Голова апеляційного суду


Голова апеляційного суду поряд із виконанням повноважень судді:

1) затверджує персональний склад судових палат;

2) утворює колегії суддів для розгляду судових справ у разі відсутності судових палат;

3) організує роботу по вивченню і узагальненню судової практики, аналізу судової статистики;

4) скликає загальні збори суду і вносить на розгляд загальних зборів питання, що потребують їх вирішення;

5) розподіляє обов'язки між заступниками голови суду;

6) організує роботу щодо підвищення кваліфікації суддів відповідного суду і працівників апарату суду;

7) організує роботу із народними засідателями та присяжними;

8) організує роботу суду щодо приймання громадян і розгляду пропозицій, заяв і скарг;

9) здійснює інші повноваження, надані йому законом. 

(стаття 37 із змінами, внесеними згідно із

 Законом України від 24.02.94 р. N 4017-XII,

 у редакції Закону України

від 21.06.2001 р. N 2531-III)

Стаття 38. Заступники голови апеляційного суду 

Заступник голови апеляційного суду поряд з виконанням повноважень судді здійснює відповідно до своїх обов'язків керівництво роботою структурних підрозділів апарату суду та інші повноваження, надані йому законом чи доручені головою суду.

Заступник голови апеляційного суду, який є одночасно головою судової палати, також:

1) утворює колегії суддів для розгляду судових справ;

2) здійснює керівництво роботою відповідних палат;

3) здійснює відповідно до розподілу обов'язків керівництво роботою структурних підрозділів апарату суду.

У разі відсутності голови апеляційного суду його повноваження здійснює заступник голови суду, який має найбільший суддівський стаж, а у разі відсутності заступників голови суду - суддя даного суду, який має найбільший суддівський стаж. 

(стаття 38 із змінами, внесеними згідно із

 Законом України від 24.02.94 р. N 4017-XII,

 у редакції Закону України

від 21.06.2001 р. N 2531-III)

Глава 31. Військові суди

 

Стаття 381. Завдання військових судів

Військові суди здійснюють правосуддя у Збройних Силах України та інших військових формуваннях, передбачених законодавством України.

Діяльність військових судів спрямована на охорону від будь-яких посягань безпеки України, боєздатності і боєготовності її Збройних Сил та інших військових формувань, захист прав і свобод військовослужбовців та інших громадян, а також прав і законних інтересів військових частин, установ, організацій.

Стаття 382. Види військових судів

(назва статті 382 у редакції Закону

України від 21.06.2001 р. N 2531-III)

В Україні діють військові суди гарнізонів як місцеві суди, військові суди регіонів і Військово-Морських Сил як апеляційні суди. 

(частина перша статті 382 у редакції


Закону України від 21.06.2001 р. N 2531-III)

Військовий суд гарнізону утворюється на території, на якій розташовано один або кілька військових гарнізонів.

Стаття 383. Порядок обрання і склад військових судів

Судді військових судів обираються Верховною Радою України безстроково у порядку, встановленому законом. Судді, які вперше пройшли конкурсний відбір, призначаються Президентом України строком на п'ять років у порядку, встановленому законом.

(частина перша статті 383 із змінами, внесеними

 згідно із Законом України від 21.06.2001 р. N 2531-III)

Суддями військових судів можуть бути громадяни України, які відповідають вимогам, встановленим статтею 7 Закону України "Про статус суддів", перебувають на військовій службі і мають військове звання офіцерського складу.

Військовий суд діє у складі суддів, із числа яких Міністром юстиції України за поданням Ради суддів України затверджуються голова суду та заступник голови суду строком на п'ять років.

(частини третю та четверту статті 383 замінено однією частиною

третьою згідно із Законом України від 21.06.2001 р. N 2531-III, 

у зв'язку з цим частини п'яту і шосту вважати відповідно

частинами четвертою і п'ятою)

Кількість суддів у кожному військовому суді визначається Президентом України на підставі подання Голови Верховного Суду України або Міністра юстиції України. 

(частина четверта статті 383 у редакції

Закону України від 21.06.2001 р. N 2531-III)

Кількість народних засідателів по кожному військовому суду визначається головою військового суду регіону, Військово-Морських Сил за погодженням з відповідним військовим командуванням.

Стаття 384. Порядок обрання народних засідателів

військових судів

Народні засідателі військових судів обираються відкритим голосуванням на зборах військовослужбовців військових частин строком на п'ять років з числа громадян України, які перебувають на військовій службі і досягли 25-річного віку.

При здійсненні правосуддя народні засідателі військових судів користуються всіма правами судді.

Порядок проведення зборів військовослужбовців визначається Міністерством юстиції України за погодженням з Міністерством оборони України.

Народні засідателі, які не виправдали виявленої довіри, можуть бути відкликані зборами військовослужбовців, що їх обрали.

Стаття 385. Повноваження військових судів

Військові суди розглядають:

1) справи про всі злочини, вчинені військовослужбовцями Збройних Сил, Прикордонних військ, Служби безпеки України та інших військових формувань, що створюються Верховною Радою України і Президентом України, а також військовозобов'язаними під час проходження ними зборів;

(пункт 1 частини першої статті 385 із змінами, внесеними

 згідно із Законом України від 21.12.2000 р. N 2171-III)

2) всі справи про шпигунство;

3) справи про злочини проти встановленого порядку несення служби, вчинені особами начальницького складу виправно-трудових установ;

4) справи про злочини, вчинені певними категоріями осіб, що визначаються законодавством України;

5) справи про адміністративні правопорушення військовослужбовців;

6) справи за скаргами військовослужбовців на неправомірні дії військових службових осіб і органів військового управління;


7) справи про захист честі і гідності, сторонами у яких є військовослужбовці або військові організації;

8) інші справи, пов'язані із захистом прав і свобод військовослужбовців та інших громадян, а також прав і законних інтересів військових частин, установ, організацій.

У разі обвинувачення однієї особи або групи осіб у вчиненні кількох злочинів, якщо справа хоча б про один із злочинів підсудна військовому суду, а про інші - загальному суду, справа про всі злочини розглядається військовим судом.

У разі обвинувачення групи осіб у вчиненні одного або кількох злочинів, що не є військовими злочинами, якщо щодо хоча б одного з обвинувачених справа підсудна загальному суду, справа щодо всіх обвинувачених розглядається загальним судом.

Справи про злочини, вчинені особами, зазначеними у пунктах 1 і 3 частини першої цієї статті, в період проходження ними військової служби, розглядаються військовими судами і в тому разі, коли на момент розгляду справи вони звільнилися з військової служби.

Справи про злочини, вчинені особами до їх призову чи вступу на військову службу, розглядаються загальними судами.

Військові суди разом з кримінальними справами розглядають цивільні позови про відшкодування майнової шкоди, заподіяної внаслідок злочину.

Стаття 386. Повноваження військового суду гарнізону

Військовий суд гарнізону є місцевим судом і як суд першої інстанції розглядає всі кримінальні справи за винятком тих, які підсудні військовим судам регіонів і Військово-Морських Сил; справи за скаргами військовослужбовців на неправомірні дії військових службових осіб та органів військового управління; справи про захист честі і гідності, сторонами в яких є військовослужбовці або військові організації; інші справи, пов'язані із захистом прав і свобод військовослужбовців та інших громадян, а також прав і законних інтересів військових частин, установ, організацій; справи за скаргами на постанови про закриття кримінальної справи чи відмову в її порушенні у справах про злочини, підсудні військовим судам; а також питання, що виникають при виконанні рішень і вироків, постановлених військовими судами. 

(стаття 386 із змінами, внесеними згідно із

Законом України від 21.06.2001 р. N 2531-III)

Стаття 387. Повноваження військового суду регіону,

Військово-Морських Сил

Військовий суд регіону, Військово-Морських Сил є апеляційним судом, який:

у межах своїх повноважень розглядає справи як суд першої інстанції, у порядку апеляційного оскарження і у зв'язку з нововиявленими обставинами;

здійснюючи нагляд за організацією судової діяльності військових судів гарнізонів, вивчає і узагальнює судову практику, аналізує судову статистику;

здійснює інші повноваження, надані йому законом.

(стаття 387 із змінами, внесеними згідно із

Законом України від 21.06.2001 р. N 2531-III)

Стаття 388. Голова військового суду гарнізону

Голова військового суду гарнізону:

1) головує в судових засіданнях, призначає суддів як головуючих у судових засіданнях, утворює склад суду для колегіального розгляду справ; 

(пункт 1 частини першої статті 388 із змінами, внесеними

згідно із Законом України від 21.06.2001 р. N 2531-III)

2) здійснює керівництво вивченням та узагальненням судової практики і веденням судової статистики, вносить подання в державні органи, громадські організації і службовим особам про усунення порушень закону, умов, що сприяли вчиненню правопорушень;

3) керує роботою канцелярії суду;

4) призначає і звільняє з посад робітників і службовців суду;


5) веде особистий прийом, організує роботу по прийому військовослужбовців та інших громадян, розгляду скарг, заяв і пропозицій;

6) організує роботу по підвищенню кваліфікації суддів, працівників апарату суду;

7) інформує командування військових об'єднань і гарнізонів з питань діяльності суду;

8) здійснює інші повноваження, надані йому законом.

(пункт 8 частини першої статті 388 із змінами, внесеними

згідно із Законом України від 21.06.2001 р. N 2531-III)

Голова військового суду гарнізону в межах своєї компетенції видає накази з питань організації роботи суду.

Стаття 389. Голова військового суду регіону,

Військово-Морських Сил

Голова військового суду регіону, Військово-Морських Сил:

1) головує в судових засіданнях;

2) призначає суддів як головуючих у судових засіданнях, утворює склад суду для розгляду справ;

3) пункт 3 частини першої статті 389 виключено

(згідно із Законом України

від 21.06.2001 р. N 2531-III)

4) пункт 4 частини першої статті 389 виключено

(згідно із Законом України

 від 21.06.2001 р. N 2531-III)

5) здійснює керівництво роботою суду;

6) організує роботу по вивченню і узагальненню судової практики, діловодству, веденню і аналізу судової статистики, вносить подання у державні органи, громадські організації і службовим особам про усунення порушень закону, умов, що сприяли вчиненню правопорушень;

7) веде особистий прийом, організує роботу суддів по прийому громадян, розгляду пропозицій, заяв і скарг;

8) призначає і звільняє з посад робітників і службовців суду;

9) організує роботу по підвищенню кваліфікації суддів, працівників апарату суду і народних засідателів;

10) інформує відповідне військове командування з питань діяльності суду;

11) здійснює інші повноваження, надані йому законом.

(пункт 11 частини першої статті 389 із змінами, внесеними

згідно із Законом України від 21.06.2001 р. N 2531-III)

Голова військового суду регіону, Військово-Морських Сил у межах своєї компетенції видає накази з питань організації роботи суду.

Стаття 3810. Порядок матеріально-технічного забезпечення

діяльності військових судів

Фінансування, матеріально-технічне постачання, забезпечення транспортом, засобами зв'язку, зберігання архівних матеріалів військових судів і військової палати Верховного Суду України покладається на відповідні установи Міністерства оборони України за рахунок відповідно Міністерства юстиції України і Верховного Суду України з коштів державного бюджету, які спеціально виділяються на утримання військових судів.

(частина перша статті 3810 із змінами, внесеними

згідно із Законом України від 21.06.2001 р. N 2531-III)


Посадові оклади та доплати за кваліфікаційні класи військовим суддям встановлюються на рівні посадових окладів і доплат за кваліфікаційні класи суддів відповідних загальних судів. Доплати за військові звання і вислугу років встановлюються законодавством України для військовослужбовців. Посадові оклади працівників апарату військових судів не можуть бути меншими, ніж посадові оклади працівників апаратів відповідних загальних судів.

Стаття 3811. Комплектування військових судів

Особовий склад військових судів користується всіма видами військового спорядження нарівні з особовим складом військових частин і установ Міністерства оборони України.

Військовослужбовці військових судів перебувають на військовій службі і входять у штатну чисельність Збройних Сил України. На них поширюються права, пільги і переваги, встановлені законодавством України для військовослужбовців.

Перелік штатних посад суддів військових судів і військової палати Верховного Суду України та відповідних цим посадам військових звань затверджується Президентом України: для військових судів - за поданням Міністра юстиції України і Голови Верховного Суду України, для військової палати - за поданням Голови Верховного Суду України.

(частина третя статті 3811 із змінами, внесеними

згідно із Законом України від 21.06.2001 р. N 2531-III)

Військові звання суддям військових судів присвоюються Президентом України: суддям військових судів гарнізонів, регіонів і Військово-Морських Сил - за поданням Міністра юстиції України і Голови Верховного Суду України, суддям військової палати Верховного Суду України - за поданням Голови Верховного Суду України. Строки і порядок присвоєння військових звань, порядок призову і звільнення з військової служби працівників військових судів визначаються законодавством України.

(частина четверта статті 3811 із змінами, внесеними

згідно із Законом України від 21.06.2001 р. N 2531-III)

Судді військових судів мають право на відставку відповідно до Закону України "Про статус суддів". При звільненні з військової служби та виході у відставку судді військових судів за їх вибором мають право на одержання щомісячного довічного утримання та інших пільг, передбачених Законом України "Про статус суддів" або на одержання пенсії, встановленої законодавством для військовослужбовців. Суддя військового суду не може бути звільнений з військової служби, крім випадків звільнення за власним бажанням, за станом здоров'я, а також у разі досягнення 60-річного віку.

Стаття 3812. Охорона військових судів і конвоювання

арештованих

Охорона службових приміщень військових судів здійснюється військовими частинами гарнізонів, на території яких дислокуються військові суди.

Конвоювання у військові суди осіб, яких утримують під вартою на гауптвахтах, і охорона цих осіб здійснюється військовими комендатурами. Конвоювання осіб, яких утримують під вартою в слідчих ізоляторах, тюрмах та інших установах Державного департаменту України з питань виконання покарань, здійснюється підрозділами внутрішніх військ.

(частина друга статті 3812 із змінами, внесеними

 згідно із Законом України від 11.12.98 р. N 312-XIV)

(Закон доповнено главою 31 згідно із

 Законом України від 24.02.94 р. N 4017-XII)

Глава 32

ВИЩІ СПЕЦІАЛІЗОВАНІ СУДИ

 

Стаття 3813. Статус і склад вищих спеціалізованих судів

Вищі спеціалізовані суди є вищими судовими органами спеціалізованих судів.

Вищі спеціалізовані суди складаються з обраних до них Верховною Радою України суддів, зі складу яких загальними зборами відповідного суду обираються голова суду та його заступники.

У вищих спеціалізованих судах може утворюватися президія як консультативно-дорадчий орган при голові вищого спеціалізованого суду. Кількість членів і склад президії вищого спеціалізованого суду затверджуються зборами суддів цього суду за поданням його голови.

Стаття 3814. Кількість суддів у вищих спеціалізованих судах


Кількість суддів у кожному вищому спеціалізованому суді визначається Президентом України на підставі подання Голови Верховного Суду України чи голови вищого спеціалізованого суду або Міністра юстиції України.

Стаття 3815. Повноваження вищих спеціалізованих судів

Вищі спеціалізовані суди діють як суди касаційної інстанції щодо рішень місцевих та апеляційних судів, а у випадках, передбачених законом, як суди апеляційної інстанції щодо рішень апеляційних судів, ухвалених у першій інстанції, а також переглядають справи за нововиявленими обставинами.

Вищі спеціалізовані суди вивчають та узагальнюють судову практику, дають рекомендаційні роз'яснення з питань застосування законодавства, а також здійснюють інші повноваження, надані їм законом.

Стаття 3816. Голова вищого спеціалізованого суду

Голова вищого спеціалізованого суду поряд із виконанням повноважень судді:

1) утворює колегії суддів для розгляду судових справ;

2) організує роботу щодо вивчення та узагальнення судової практики, аналізу судової статистики;

3) скликає загальні збори суддів відповідного суду та вносить на їх розгляд питання, що потребують їх вирішення;

4) визначає обов'язки заступників голови суду;

5) організує роботу з підвищення кваліфікації суддів відповідного суду та працівників апарату суду;

6) здійснює інші повноваження, надані йому законом.

Стаття 3817. Заступник голови вищого спеціалізованого суду

Заступник голови вищого спеціалізованого суду поряд з виконанням повноважень судді здійснює відповідно до розподілу обов'язків керівництво роботою структурних підрозділів апарату суду та інші повноваження, надані йому законом чи доручені головою суду, виконує повноваження голови вищого спеціалізованого суду у разі його відсутності. 

(Закон доповнено главою 32 згідно із

Законом України від 21.06.2001 р. N 2531-III)

Глава 4

ВЕРХОВНИЙ СУД УКРАЇНИ

 

Стаття 39. Верховний Суд України - найвищий судовий орган України

Верховний Суд України є найвищим судовим органом у системі судів загальної юрисдикції України і забезпечує однакове застосування законодавства цими судами в порядку, встановлюваному законодавством України.

(стаття 39 із змінами, внесеними згідно із

Законами України від 24.02.94 р. N 4017-XII,

 від 21.06.2001 р. N 2531-III)

Стаття 40. Повноваження Верховного Суду України

Верховний Суд України:

у межах своїх повноважень переглядає у касаційному порядку рішення судів загальної юрисдикції та справи за нововиявленими обставинами у порядку, встановленому процесуальним законом, а також розглядає справи, віднесені до його компетенції Конституцією та законами України;

(абзац другий частини першої статті 40 у редакції

Закону України від 21.06.2001 р. N 2531-III)

вивчає і узагальнює судову практику, аналізує судову статистику і дає роз'яснення судам у питаннях застосування законодавства, що виникають при розгляді судових справ;

(абзац третій частини першої статті 40 із змінами, внесеними

згідно із Законом України від 21.06.2001 р. N 2531-III)

абзац четвертий частини першої статті 40 виключено


(абзац четвертий статті 40 із змінами, внесеними

згідно із Законом України від 24.02.94 р. N 4017-XII,

 виключено згідно із Законом

України від 21.06.2001 р. N 2531-III)

вирішує в межах своїх повноважень питання, що випливають з міжнародних договорів України;

(абзац п'ятий статті 40 із змінами, внесеними

 згідно із Законом України від 24.02.94 р. N 4017-XII)

здійснює інші повноваження, надані йому законом.

(абзац шостий частини першої статті 40 із змінами, внесеними

згідно із Законом України від 21.06.2001 р. N 2531-III)

Частина друга статті 40 виключена

(згідно із Законом України

від 21.06.2001 р. N 2531-III)

Стаття 41. Порядок обрання суддів Верховного Суду України

(назва статті 41 із змінами, внесеними згідно із

Законом України від 21.06.2001 р. N 2531-III)

Судді Верховного Суду України обираються Верховною Радою України безстроково.

(частина перша статті 41 із змінами, внесеними

 згідно із Законом України від 24.02.94 р. N 4017-XII,

у редакції Закону України

від 21.06.2001 р. N 2531-III)

Кількісний склад Верховного Суду України встановлюється Верховною Радою України.

Частина третя статті 41 виключена

(частина третя статті 41 в редакції

 Закону України від 24.02.94 р. N 4017-XII,

 виключена згідно із Законом

України від 21.06.2001 р. N 2531-III)

Стаття 42. Виключена

(згідно із Законом України

від 21.06.2001 р. N 2531-III)

Стаття 43. Склад Верховного Суду України

Верховний Суд України складається із обраних до нього Верховною Радою України суддів.

Для організації роботи з розгляду та перегляду справ, не віднесених до підсудності вищих спеціалізованих судів, у Верховному Суді України діють судові палати.

Із складу суддів Верховного Суду України Пленумом Верховного Суду України шляхом таємного голосування обираються Голова Верховного Суду України, перший заступник Голови, заступники Голови - голови судових палат, їх заступники і секретар Пленуму. 

(стаття 43 із змінами, внесенними  згідно із

Законом України від 24.02.94 р.  N 4017-XII,

 у редакції Закону України

від 21.06.2001 р. N 2531-III)

Стаття 44. Пленум Верховного Суду України

Пленум Верховного Суду України діє в складі Голови Верховного Суду України, заступників Голови і членів Верховного Суду України.

У засіданнях Пленуму беруть участь Генеральний прокурор України і Міністр юстиції України. Участь Генерального прокурора України в роботі Пленуму є обов'язковою.

(частина друга статті 44 із змінами, внесеними

 згідно із Законом України від 24.02.94 р. N 4017-XII)

У засіданнях Пленуму, не зв'язаних з розглядом судових справ, на запрошення Голови Верховного Суду України можуть брати участь судді, члени науково-консультативної ради при Верховному Суді України, представники міністерств та інших центральних органів виконавчої влади, громадських організацій, а також наукових установ.


(частина третя статті 44 із змінами, внесеними згідно

із Законом України від 21.06.2001 р. N 2531-III)

Стаття 45. Повноваження Пленуму Верховного Суду України

Пленум Верховного Суду України:

1) розглядає питання, віднесені до повноважень Верховного Суду України Конституцією України і законами України;

(пункт 1 статті 45 у редакції Закону

України від 21.06.2001 р. N 2531-III)

2) розглядає матеріали узагальнення судової практики і судової статистики та дає роз'яснення судам з питань застосування законодавства;

(пункт 2 статті 45 із змінами, внесеними згідно

 із Законом України від 24.02.94 р. N 4017-XII,

 у редакції Закону України 

від 21.06.2001 р. N 2531-III)

3) затверджує чисельний та персональний склад судових палат, обирає Голову Верховного Суду України, його першого заступника, заступників Голови - голів судових палат, їх заступників і секретаря Пленуму; 

(пункт 3 статті 45 у редакції Закону

України від 21.06.2001 р. N 2531-III)

4) затверджує за поданням Голови Верховного Суду України науково-консультативну раду при Верховному Суді України;

5) розглядає і вирішує питання про внесення звернень до Конституційного Суду України про відповідність законів та інших правових актів Конституції України і офіційне тлумачення Конституції та законів України;

(пункт 5 статті 45 у редакції Закону

 України від 24.02.94 р. N 4017-XII,

 із змінами, внесеними згідно із Законом

України від 21.06.2001 р. N 2531-III)

6) заслуховує повідомлення про роботу президії Верховного Суду України і звіти голів судових палат Верховного Суду України про діяльність палат;

(пункт 6 статті 45 із змінами, внесеними згідно із

Законом України від 21.06.2001 р. N 2531-III)

7) розглядає подання Голови Верховного Суду України про невідповідність роз'яснень Пленуму Верховного Суду України законодавству України; 

(пункт 7 статті 45 із змінами, внесеними згідно

 із Законами України від 24.02.94 р. N 4017-XII,

 від 21.06.2001 р. N 2531-III)

8) затверджує регламент Верховного Суду України щодо правил розгляду Верховним Судом України питань, віднесених законом до його компетенції; 

(статтю 45 доповнено пунктом 8 згідно із 

Законом України від 21.06.2001 р. N 2531-III,

у зв'язку з цим пункт 8 вважати пунктом 9)

9) здійснює інші повноваження, надані йому законом.

(пункт 9 статті 45 із змінами, внесеними згідно

 із Законом України від 21.06.2001 р. N 2531-III)

Стаття 46. Виключена

(стаття 46 із змінами, внесеними  згідно із

Законом України від 24.02.94 р. N 4017-XII,

 виключена згідно із Законом України

від 21.06.2001 р. N 2531-III)

Стаття 47. Порядок роботи Пленуму Верховного Суду України

Пленум Верховного Суду України скликається не менш як один раз на три місяці. Про час скликання Пленуму і питання, що вносяться на його розгляд, члени Пленуму, Генеральний прокурор України і Міністр юстиції України повідомляються не пізніш як за п'ятнадцять днів до засідання.

(частина перша статті 47 із змінами, внесеними


 згідно із Законом України від 24.02.94 р. N 4017-XII)

Проекти постанов Пленуму та інші матеріали до засідання Пленуму надсилаються членам Пленуму, Генеральному прокурору України і Міністру юстиції України не пізніш як за десять днів до засідання.

(частина друга статті 47 із змінами, внесеними

 згідно із Законами України від 24.02.94 р. N 4017-XII,

 від 21.06.2001 р. N 2531-III)

Засідання Пленуму Верховного Суду України є правомочними при наявності не менш як двох третин його складу.

Постанови Пленуму Верховного Суду України приймаються відкритим голосуванням більшістю голосів членів Пленуму, які беруть участь у голосуванні.

Постанови Пленуму підписуються Головою Верховного Суду України і секретарем Пленуму.

Секретар Пленуму Верховного Суду України поряд з виконанням обов'язків члена Верховного Суду України здійснює організаційну роботу по підготовці засідань Пленуму, забезпечує ведення протоколу і провадить дії, необхідні для виконання прийнятих Пленумом постанов.

Стаття 48. Виключена

(стаття 48 із змінами, внесеними згідно з

 Законом України від 24.02.94 р. N 4017-XII,

 виключена згідно із Законом України

від 21.06.2001 р. N 2531-III)

Стаття 49. Повноваження судових палат Верховного Суду України

Судді судових палат Верховного Суду України розглядають у межах своїх повноважень справи, віднесені законом до підсудності Верховного Суду України у порядку, передбаченому процесуальним законом.

Голова Верховного Суду України має право у разі необхідності своїм розпорядженням залучити суддів однієї судової палати для розгляду справ іншої спеціалізації.

Судові палати Верховного Суду України вивчають і узагальнюють судову практику, аналізують судову статистику та здійснюють інші повноваження, надані їм законом. 

(стаття 49 із змінами, внесеними  згідно із

Законом України від 24.02.94 р. N 4017-XII,

 у редакції Закону України

від 21.06.2001 р. N 2531-III)

Стаття 50. Президія Верховного Суду України

До складу президії Верховного Суду України входять за посадою Голова Верховного Суду України, його заступники і судді, кількісний склад яких визначається Пленумом Верховного Суду України відкритим голосуванням.

Судді Верховного Суду України до складу президії Верховного Суду України обираються Пленумом Верховного Суду України за поданням Голови Верховного Суду України чи за пропозицією суддів Верховного Суду України таємним голосуванням строком на п'ять років. Обраним вважається суддя, за якого подано більшість голосів суддів, які брали участь у засіданні Пленуму. В такому ж порядку судді звільняються достроково від обов'язків члена президії.

Президія Верховного Суду України:

1) розглядає матеріали вивчення судової практики та аналізу судової статистики;

2) заслуховує питання щодо добору кадрів суддів Верховного Суду України;

3) розглядає питання матеріально-технічного та фінансового забезпечення Верховного Суду України;

4) вирішує питання про преміювання суддів і працівників апарату Верховного Суду України, встановлює надбавки до посадових окладів;

5) розглядає питання щодо організації роботи судових палат і апарату Верховного Суду України;

6) розглядає питання щодо надання методичної допомоги судам загальної юрисдикції;

7) організовує виконання рішень зборів суддів Верховного Суду України;

8) розглядає інші організаційні питання щодо забезпечення діяльності Верховного Суду України, які вносяться на її розгляд Головою Верховного Суду України та членами президії.


Засідання президії Верховного Суду України проводяться не рідше одного разу на місяць і є повноважними за наявності двох третин її членів.

Президія приймає постанови більшістю голосів її членів, що брали участь у засіданні. Постанови підписуються Головою Верховного Суду України або його заступником, який головував на засіданні.

Для підготовки проектів постанов Пленуму, вивчення окремих питань, пов'язаних із вдосконаленням здійснення правосуддя, президія Верховного Суду України може створювати робочі групи з числа суддів та фахівців у відповідних галузях права. 

(стаття 50 у редакції Закону

України від 21.06.2001 р. N 2531-III)

Стаття 51. Голова Верховного Суду України

Голова Верховного Суду України:

1) організовує діяльність Верховного Суду України, його матеріально-технічне та фінансове забезпечення, затверджує штатний розпис і кошторис витрат на утримання Верховного Суду України, затверджує положення про його структурні підрозділи, видає накази і розпорядження, приймає на роботу та звільняє працівників апарату суду, присвоює їм ранги державного службовця, застосовує щодо них заохочення та накладає дисциплінарні стягнення відповідно до закону;

(пункт 1 статті 51 у редакції Закону 

України від 21.06.2001 р. N 2531-III)

 

2) звертається з поданням до Президента України щодо утворення судів, затвердження переліку штатних посад суддів військових судів, військової палати Верховного Суду України і відповідних цим посадам військових звань та присвоєння цим суддям військових звань; 

(пункт 2 статті 51 у редакції Закону

України від 21.06.2001 р. N 2531-III)

3) організує роботу по вивченню і узагальненню судової практики, аналізу судової статистики; вносить подання в державні органи, громадські організації і службовим особам про усунення порушень закону, причин і умов, що сприяли вчиненню правопорушень, а також організує роботу по здійсненню контролю за виконанням роз'яснень Пленуму Верховного Суду України і вносить матеріали на розгляд Пленуму; 

(пункт 3 статті 51 із змінами, внесеними згідно

 із Законами України від 24.02.94 р. N 4017-XII,

 від 21.06.2001 р. N 2531-III)

4) скликає Пленум Верховного Суду України і головує на його засіданнях; вносить питання на розгляд Пленуму Верховного Суду України; може головувати в судових засіданнях колегій суддів Верховного Суду України при розгляді будь-якої справи;

(пункт 4 статті 51 із змінами, внесеними згідно із

Законом України від 21.06.2001 р. N 2531-III)

5) скликає президію Верховного Суду України і вносить на розгляд президії питання, що потребують її рішення; головує на засіданнях президії;

6) пункт 6 виключено

(згідно із Законом України

 від 24.02.94 р. N 4017-XII)

6) вносить на розгляд Пленуму Верховного Суду України подання про обрання першого заступника Голови, заступників Голови - голів судових палат, їх заступників і секретаря Пленуму Верховного Суду України; 

(стаття 51 доповнена пунктом 6 згідно із

Законом України від 21.06.2001 р. N 2531-III)

7) вносить подання до Верховної Ради України про обрання суддів судів загальної юрисдикції безстроково, якщо інше не передбачено законом, а також з пропозиціями щодо встановлення кількісного складу Верховного Суду України; 

(пункт 7 статті 51 у редакції Законів

 України від 24.02.94 р. N 4017-XII,

 від 21.06.2001 р. N 2531-III)

8) вносить у Пленум Верховного Суду України подання про невідповідність роз'яснень Пленуму Верховного Суду України законодавству України; 

(пункт 8 статті 51 в редакції Закону

 України від 24.02.94 р. N 4017-XII)


9) розподіляє обов'язки між заступниками Голови Верховного Суду України;

10) керує організацією роботи судових палат; керує роботою апарату Верховного Суду України;

(пункт 10 статті 51 із змінами, внесеними згідно

 із Законом України від 21.06.2001 р. N 2531-III)

11) веде особистий прийом, організує роботу суду по прийому громадян і розгляду пропозицій, заяв і скарг;

12) здійснює інші повноваження, надані йому законом.

(пункт 12 статті 51 із змінами, внесеними згідно

 із Законом України від 21.06.2001 р. N 2531-III)

Стаття 52. Заступники Голови Верховного Суду України

Заступники Голови Верховного Суду України:

1) можуть головувати у судових засіданнях колегій суддів Верховного Суду України;

2) організують роботу відповідних судових палат;

3) у межах своїх повноважень видають накази і розпорядження;

4) здійснюють відповідно до розподілу обов'язків керівництво роботою структурних підрозділів апарату Верховного Суду України;

5) ведуть особистий прийом громадян;

6) утворюють колегії суддів для розгляду справ у судових засіданнях;

7) подають Пленуму Верховного Суду України звіти про діяльність судових палат;

8) мають право витребувати судові справи для вивчення і узагальнення судової практики;

9) організують роботу по підвищенню кваліфікації суддів відповідної судової палати.

У разі відсутності Голови Верховного Суду України його повноваження здійснює перший заступник Голови Верховного Суду України, а за відсутності першого заступника - заступник Голови Верховного Суду України, який має більший суддівський стаж. 

(стаття 53 із змінами, внесеними згідно із

 Законом України від 24.02.94 р. N 4017-XII,

статті 52 та 53 замінено однією статтею 52 

згідно із Законом України від 21.06.2001 р. N 2531-III)

Стаття 54. Бюлетень Верховного Суду України

Верховний Суд України видає "Бюлетень Верховного Суду України".

Розділ III

СУДДІ І НАРОДНІ ЗАСІДАТЕЛІ

 

Стаття 55. Вимоги до кандидатів у судді і народні

засідателі

Вимоги до кандидатів у судді визначаються Законом України "Про статус суддів".

Народним засідателем апеляційного суду може бути громадянин України, який на день обрання досяг 30-річного віку.

(частина друга статті 55 із змінами, внесеними згідно

 із Законом України від 21.06.2001 р. N 2531-III)

Не може бути народним засідателем особа, яка має судимість, особа з обмеженою дієздатністю або яку за рішенням суду визнано недієздатною.

(стаття 55 у редакції Закону

 України від 24.02.94 р. N 4017-XII)

Стаття 56. Строк, на який народні засідателі закликаються до виконання обов'язків у суді


Народні засідателі закликаються до виконання своїх обов'язків у судах в порядку черговості не більш як на місяць на рік, крім випадків, коли продовження цього строку викликається необхідністю закінчити розгляд судової справи, початої з їх участю.

(стаття 56 із змінами, внесеними згідно із

 Законом України від 24.02.94 р. N 4017-XII)

Стаття 57. Збереження за народними засідателями середнього заробітку на час виконання ними обов'язків у суді

За народними засідателями з числа робітників, колгоспників і службовців на час виконання ними обов'язків у суді зберігається середній заробіток за місцем постійної роботи.

Народним засідателям, які не є робітниками, колгоспниками і службовцями, відшкодовуються витрати, зв'язані з виконанням їх обов'язків у суді. Порядок і розміри відшкодування встановлюються Кабінетом Міністрів України.

(частина друга статті 57 із змінами, внесеними згідно

 із Законом України від 21.06.2001 р. N 2531-III)

Стаття 58. Припинення повноважень суддів і звільнення

їх з посади

Припинення повноважень суддів і звільнення їх з посади проводиться на підставах і в порядку, встановлених Законом України "Про статус суддів".

Народні засідателі можуть бути відкликані виборцями або органом, який їх обрав, за поданням голови відповідного суду, якщо вони не виправдали виявленої їм довіри або вчинили дії, не гідні звання народного засідателя.

(стаття 58 в редакції Закону

 України від 24.02.94 р. N 4017-XII)

Стаття 59. Виключена 

(згідно із Законом України

 від 24.02.94 р. N 4017-XII)

Стаття 60. Виключена 

(згідно із Законом України

 від 24.02.94 р. N 4017-XII)

Стаття 61.  Вибори народних засідателів замість вибулих

(назва статті 61 із змінами, внесеними згідно

із Законом України від 21.06.2001 р. N 2531-III)

У разі вибуття окремих народних засідателів судів України проводяться вибори народних засідателів замість вибулих. Вибори проводяться в порядку, визначеному цим Законом та Законом України "Про статус суддів".

(стаття 61 у редакції Закону

 України від 24.02.94 р. N 4017-XII,

 із змінами, внесеними згідно із Законом

України від 21.06.2001 р. N 2531-III)

Стаття 62. Недоторканність суддів і народних засідателів

Судді - недоторканні. Гарантії недоторканності суддів встановлюються Законом України "Про статус суддів".

Гарантії недоторканності суддів поширюються на народних засідателів під час виконання ними обов'язків у суді.

(стаття 62 у редакції Закону

 України від 24.02.94 р. N 4017-XII)

Стаття 63. Дисциплінарна відповідальність суддів

Судді судів України несуть дисциплінарну відповідальність на підставах і в порядку, встановлених Конституцією України, законами України "Про статус суддів" і "Про кваліфікаційні комісії, кваліфікаційну атестацію і дисциплінарну відповідальність суддів судів України", "Про Вищу раду юстиції".

(стаття 63 у редакції Закону

 України від 24.02.94 р. N 4017-XII,

 із змінами, внесеними згідно із Законом

України від 21.06.2001 р. N 2531-III)

Розділ IV


ВИКОНАННЯ СУДОВИХ РІШЕНЬ

 

Стаття 64. Обов'язковість судових рішень

Судові рішення ухвалюються судами іменем України.

Судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими для виконання на території України.

Обов'язковість виконання на території України рішень судів іноземних держав визначається міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.

Примусове виконання судових рішень, перелік яких встановлено законом, покладається на районні, міські (міста обласного значення), районні у містах відділи державної виконавчої служби, які входять до системи органів Міністерства юстиції України.

Невиконання судових рішень тягне за собою відповідальність, передбачену законом.

(розділ IV із змінами, внесеними згідно із

 Законом України від 24.02.94 р. N 4017-XII,

у редакції Закону України від 19.10.2000 р. N 2056-III)

Розділ V

ІНШІ ПИТАННЯ ОРГАНІЗАЦІЇ СУДІВ УКРАЇНИ

 

Стаття 67. Структура і штатна чисельність апаратів судів України

З метою забезпечення роботи судів по здійсненню правосуддя, узагальненню судової практики та іншої діяльності в судах України є апарати судів.

Структура і штатна чисельність апаратів місцевих та апеляційних судів затверджується Міністерством юстиції України за поданням голови відповідного суду. 

(частини друга і третя статті 67 із змінами, внесеними

 згідно із Законом України від 24.02.94 р. N 4017-XII,

частини другу і третю статті 67 замінено однією частиною

другою згідно із Законом України від 21.06.2001 р. N 2531-III, 

у зв'язку з цим частини четверту - шосту вважати відповідно

частинами третьою - п'ятою)

У складі апарату Верховного Суду України утворюються відділи та інші структурні підрозділи, необхідні для виконання функцій, зв'язаних з діяльністю Верховного Суду України.

Структура і штатна чисельність апарату Верховного Суду України затверджуються Головою Верховного Суду України.

(частина четверта  статті 67 із змінами, внесеними

згідно  із Законом України від 21.06.2001 р. N 2531-III)

Штатний розпис Верховного Суду України, положення про відділи та інші структурні підрозділи затверджуються Головою Верховного Суду України.

Стаття 68. Печатка судів України

Суди України є юридичними особами, мають печатку з зображенням Державного герба України і своїм найменуванням.

(стаття 68 у редакції Закону  

України від 24.02.94 р. N 4017-XII,

 із змінами, внесеними згідно із Законом

України від 21.06.2001 р. N 2531-III)

 

Голова Президії

Верховної Ради Української РСР 

 

О. ВАТЧЕНКО  

Секретар Президії

Верховної Ради Української РСР 

 

Я. КОЛОТУХА  


м. Київ

5 червня 1981 року

N 2022-X  

  

 

 


На правах рекламы: