Главная

Болонский процесс. Автоматизация учебного процесса - Офис методиста

Судебная практика ПОСТАНОВА "про визнання недійсним рішення відповідача від 21.05.99. " ВИЩИЙ АРБІТРАЖНИЙ СУД УКРАЇНИ
описание | темы | ключевые слова 





ВИЩИЙ АРБІТРАЖНИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

05.07.2000 р.
N 04-1/11-16/71


Судова колегія по перегляду рішень, ухвал, постанов Вищого арбітражного суду України розглянула заяву ДПІ у Мінському районі м. Києва про перевірку рішення (постанови, ухвали) арбітражного суду м. Києва у справі N 11/341.

За позовом
підприємства (...)

до
ДПІ у Мінському районі м. Києва


про визнання недійсним рішення відповідача від 21.05.99.

Рішенням арбітражного суду м. Києва від 27.08.99 позов задоволено, так як резидент та нерезидент погодили у контракті перехід права власності на товар на десятий день після отримання підтвердження щодо надходження коштів, право власності до позивача перейшло без порушення строків, встановлених Законом "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті".

Постановою про перевірку рішення в порядку нагляду від 07.02.2000 заступник голови арбітражного суду м. Києва рішення арбітражного суду м. Києва по цій справі змінив та визнав недійсним рішення ДПІ у Мінському районі м. Києва N І582-08/22-І-8968 від 21.05.99 в частині стягнення пені у сумі 88836,15 грн. Постанова мотивована тими обставинами, що право власності у позивача згідно ст. 128 ЦК України виникає з моменту передачі речі, якщо інше не встановлено договором або законом, посилання відповідача на ст. ст. 30, 53 Конвенції Організації Об'єднаних Націй про договори міжнародної купівлі-продажу товарів є необгрунтованими.

Державна податкова інспекція у Мінському районі м. Києва просить скасувати постанову та рішення арбітражного суду м. Києва по цій справі, в позові відмовити, виходячи з того, що договір поставки та перехід права власності є різними юридичними фактами, позивачем не отримана індивідуальна ліцензія Національного банку України, що передбачено ст. 2 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" на випадок, коли відстрочка поставки перевищує 90 днів з моменту здійснення авансового платежу.

Судова колегія по перегляду рішень, ухвал, постанов Вищого арбітражного суду України всебічно і повно вивчила обставини справи, представлені докази та встановила наступне.

Рішенням ДПІ у Мінському районі м. Києва від 21.05.99 за порушення вимог Закону України "Про порядок здійснення розрахунків з іноземній валюті" N 185/94-ВР від 23.09.94 на позивача нарахована пеня в розмірі 141962,7 грн. Законом України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" N 185/94 від 23.09.94, із змінами та доповненнями, внесеними Законом України N 184/96 ВР від 07.05.96, імпортні операції резидентів, які здійснюються на умовах відстрочки поставки, у випадку коли така відстрочка перевищує 90 календарних днів з моменту здійснення авансового платежу на користь постачальника продукції, яка імпортується, потребують індивідуальної ліцензії Національного банку України.

Докази отримання ліцензії НБУ позивачем не представлені.

Порушення резидентами термінів, які передбачені ст. ст. 1, 2 цього Закону, тягне за собою стягнення пені за кожний день прострочення в розмірі 0,3 % від суми недопоставленої продукції, перерахованої в грошову одиницю України по валютному курсу НБУ на день виникнення заборгованості.

Закон України "Про порядок розрахунків в іноземній валюті" є імперативною нормою, яка не ставить надходження в Україну товару в залежність від переходу права власності на товар. Перехід права власності на товар згідно ст. 6 Закону України "Про зовнішньоекономічну діяльність" регулюється правом місця знаходження продавця, тобто нормами Цивільного кодексу Німеччини. Посилання позивача на ст. 128 ЦК України є необгрунтованими.

Що стосується Конвенції міжнародної купівлі-продажу товарів 1980 р., багатосторонній договір, який відноситься до норм міжнародного приватного права, регулює договірні відносини, в тому числі спірні, які виникають у судах і арбітражах між комерційними структурами, що знаходяться в різних країнах (ст. 1, 2 Конвенції).

Відповідачем у справі є не комерційна структура, а податкова інспекція, а отже, норми приватного права на зазначені правовідносини не розповсюджуються.

При таких обставинах рішення ДПІ у Мінському районі м. Києва про нарахування пені за порушення Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" відповідає представленим у ході перевірки документам щодо зовнішньоекономічної діяльності позивача.

Виходячи з викладеного, керуючись ст. ст. 106 - 108 АПК України, судова колегія ВАСУ по перегляду рішень, ухвал, постанов постановила:

1. Постанову арбітражного суду м. Києва по справі N 11/341 від 07.02.2000 та рішення суду по цій справі скасувати.

2. В позові відмовити.

3. Витрати по сплаті державного мита, в тому числі за перевірку рішення в порядку нагляду судовою колегією Вищого арбітражного суду України віднести на позивача. Доручити арбітражному суду м. Києва видати відповідні накази.

____________



Надруковано:
"Вісник Вищого арбітражного суду України",
N 4, 2000 р.



На правах рекламы: