Главная

Болонский процесс. Автоматизация учебного процесса - Офис методиста

Нормативные документы Украины З А К О Н У К Р А Ї Н И " Про внесення змін до Закону України "Про охорону прав на винаходи і корисні моделі"".
описание | темы | ключевые слова 

З А К О Н У К Р А Ї Н И

Про внесення змін до Закону України

"Про охорону прав на винаходи і корисні моделі"

 

Верховна Рада України п о с т а н о в л я є:

Внести зміни до Закону України "Про охорону прав на винаходи

і корисні моделі" ( 3687-12 ) (Відомості Верховної Ради України,

1994 р., N 7, ст. 32), виклавши його у такій редакції:

"Закон України

Про охорону прав на винаходи і корисні моделі

Розділ І

ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

Стаття 1. Визначення термінів

У цьому Законі наведені нижче терміни вживаються у такому

значенні:

Установа - центральний орган виконавчої влади у сфері

правової охорони об'єктів промислової власності;

Апеляційна палата - колегіальний орган Установи для розгляду

заперечень проти рішень Установи щодо набуття прав на об'єкти

інтелектуальної власності;

винахід - технологічне (технічне) вирішення, що відповідає

умовам патентоздатності (новизні, винахідницькому рівню і

промисловій придатності);

корисна модель - нове і промислово придатне конструктивне

виконання пристрою;

секретний винахід (секретна корисна модель) - винахід

(корисна модель), що містить інформацію, віднесену до державної

таємниці;

службовий винахід (корисна модель) - винахід (корисна

модель), створений працівником:

у зв'язку з виконанням службових обов'язків чи дорученням

роботодавця за умови, що трудовим договором (контрактом) не

передбачене інше;

з використанням досвіду, виробничих знань, секретів

виробництва і обладнання роботодавця;

службові обов'язки - зафіксовані в трудових договорах

(контрактах), посадових інструкціях функціональні обов'язки

працівника, що передбачають виконання робіт, які можуть привести

до створення винаходу (корисної моделі);

доручення роботодавця - видане працівникові у письмовій формі

завдання, яке має безпосереднє відношення до специфіки діяльності

підприємства або діяльності роботодавця і може привести до

створення винаходу (корисної моделі);

роботодавець - особа, яка найняла працівника за трудовим

договором (контрактом);

винахідник - фізична особа, результат творчої праці якої

визнано винаходом (корисною моделлю);

патент (патент на винахід, деклараційний патент на винахід,

деклараційний патент на корисну модель, патент (деклараційний

патент) на секретний винахід, деклараційний патент на секретну

корисну модель) - охоронний документ, що засвідчує пріоритет,

авторство і право власності на винахід (корисну модель);

патент на винахід - різновид патенту, що видається за

результатами кваліфікаційної експертизи заявки на винахід;

деклараційний патент на винахід - різновид патенту, що

видається за результатами формальної експертизи та експертизи на

локальну новизну заявки на винахід;

деклараційний патент на корисну модель - різновид патенту, що

видається за результатами формальної експертизи заявки на корисну

модель;

патент (деклараційний патент) на секретний винахід - різновид

патенту, що видається на винахід, віднесений до державної

таємниці;

деклараційний патент на секретну корисну модель - різновид

патенту, що видається на корисну модель, віднесену до державної

таємниці;

кваліфікаційна експертиза (експертиза по суті) - експертиза,

що встановлює відповідність винаходу умовам патентоздатності

(новизні, винахідницькому рівню, промисловій придатності);

експертиза на локальну новизну - складова частина


кваліфікаційної експертизи, що встановлює локальну новизну

винаходу;

локальна новизна - новизна, що встановлюється за виданими в

Україні патентами на винаходи і поданими до Установи заявками на

видачу патентів;

формальна експертиза (експертиза за формальними ознаками) -

експертиза, у ході якої встановлюється належність зазначеного у

заявці об'єкта до переліку об'єктів, які можуть бути визнані

винаходами (корисними моделями), і відповідність заявки та її

оформлення встановленим вимогам;

ліцензія - дозвіл власника патенту (ліцензіара), що видається

іншій особі (ліцензіату), на використання винаходу (корисної

моделі) на певних умовах;

особа - фізична або юридична особа;

заявка - сукупність документів, необхідних для видачі

Установою патенту (деклараційного патенту) на винахід чи

деклараційного патенту на корисну модель;

заявник - особа, яка подала заявку;

пріоритет заявки (пріоритет) - першість у поданні заявки;

дата пріоритету - дата подання заявки до Установи чи до

відповідного органу держави - учасниці Паризької конвенції з

охорони промислової власності, за якою заявлено пріоритет;

міжнародна заявка - заявка, подана згідно з Договором про

патентну кооперацію;

Реєстр - Державний реєстр патентів і деклараційних патентів

України на винаходи, Державний реєстр деклараційних патентів

України на корисні моделі, Державний реєстр патентів і

деклараційних патентів України на секретні винаходи, Державний

реєстр деклараційних патентів України на секретні корисні моделі.

Стаття 2. Законодавство України про охорону прав на

винаходи (корисні моделі)

Законодавство України про охорону прав на винаходи (корисні

моделі) базується на Конституції України ( 254к/96-ВР ) і

складається із цього Закону, законів України "Про власність"

( 697-12 ), "Про державну таємницю" ( 3855-12 ) та інших

нормативно-правових актів.

Стаття 3. Повноваження Установи у сфері охорони прав на

винаходи (корисні моделі)

1. Установа забезпечує реалізацію державної політики у сфері

правової охорони об'єктів промислової власності, зокрема винаходів

і корисних моделей. Установа є правонаступником ліквідованого

Державного патентного відомства України щодо правовідносин, які

випливають з цього Закону і міжнародних договорів України, та

здійснює такі функції:

організовує приймання заявок, проведення їх експертизи;

видає патенти на винаходи і корисні моделі, забезпечує їх

державну реєстрацію;

забезпечує опублікування офіційних відомостей про винаходи і

корисні моделі;

представляє інтереси України з питань охорони прав на

винаходи і корисні моделі в міжнародних організаціях відповідно до

чинного законодавства;

приймає в установленому порядку нормативно-правові акти у

межах своїх повноважень;

виконує інші функції відповідно до Положення про неї,

затвердженого в установленому порядку.

2. На договірних засадах Установа може надавати у визначеному

нею порядку будь-якій особі патентно-інформаційні та інші послуги

у сфері охорони прав на винаходи (корисні моделі).

3. Фінансування діяльності Установи провадиться за рахунок

коштів Державного бюджету України.

Стаття 4. Міжнародні договори

Якщо міжнародним договором України встановлено інші правила,

ніж ті, що передбачені законодавством України про винаходи

(корисні моделі), то застосовуються правила міжнародного договору,

згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.

Стаття 5. Права іноземних осіб та осіб без громадянства

1. Іноземні особи та особи без громадянства мають рівні з

особами України права, передбачені цим Законом, відповідно до

міжнародних договорів України, згода на обов'язковість яких надана

Верховною Радою України.

2. Іноземні особи та особи без громадянства, які проживають

чи мають постійне місцезнаходження поза межами України, у


відносинах з Установою реалізують свої права через представників у

справах інтелектуальної власності (патентних повірених),

зареєстрованих відповідно до закону.

Розділ ІІ

ПРАВОВА ОХОРОНА ВИНАХОДІВ (КОРИСНИХ МОДЕЛЕЙ)

Стаття 6. Умови надання правової охорони

1. Правова охорона надається винаходу (корисній моделі), що

не суперечить суспільним інтересам, принципам гуманності і моралі

та відповідає умовам патентоздатності.

2. Об'єктом винаходу може бути:

продукт (пристрій, речовина, штам мікроорганізму, культура

клітин рослин і тварин тощо);

спосіб;

застосування раніше відомого продукту чи способу за новим

призначенням.

Об'єктом корисної моделі може бути конструктивне виконання

пристрою.

3. Згідно з цим Законом не можуть одержати правову охорону:

відкриття, наукові теорії та математичні методи;

методи організації та управління господарством;

плани, умовні позначення, розклади, правила;

методи виконання розумових операцій;

комп'ютерні програми;

результати художнього конструювання;

топографії інтегральних мікросхем;

сорти рослин і породи тварин тощо.

4. Пріоритет, авторство і право власності на винахід

засвідчуються патентом (деклараційним патентом).

Пріоритет, авторство і право власності на корисну модель

засвідчуються деклараційним патентом.

Строк дії патенту України на винахід становить 20 років від

дати подання заявки до Установи.

Строк дії деклараційного патенту на винахід становить 6 років

від дати подання заявки до Установи.

Строк дії патенту на винахід, об'єктом якого є лікарський

засіб, засіб захисту тварин, засіб захисту рослин тощо,

використання якого потребує дозволу відповідного компетентного

органу, може бути продовжено за клопотанням власника цього патенту

на строк, що дорівнює періоду між датою подання заявки та датою

одержання такого дозволу, але не більше ніж на 5 років.

Порядок подання клопотання та продовження строку дії патенту

у цьому випадку визначається Установою.

Строк дії деклараційного патенту на корисну модель становить

10 років від дати подання заявки до Установи.

Строк дії патенту (деклараційного патенту) на секретний

винахід і деклараційного патенту на секретну корисну модель

дорівнює строку засекречування винаходу (корисної моделі), але не

може бути довшим від визначеного за цим Законом строку дії охорони

винаходу (корисної моделі).

Дія патенту припиняється достроково за умов, викладених у

статті 32 цього Закону.

5. Обсяг правової охорони, що надається, визначається

формулою винаходу (корисної моделі). Тлумачення формули повинно

здійснюватися в межах опису винаходу (корисної моделі) та

відповідних креслень.

6. Дія патенту (деклараційного патенту), виданого на спосіб

одержання продукту, поширюється і на продукт, безпосередньо

одержаний цим способом.

Стаття 7. Умови патентоздатності винаходу, корисної моделі

1. Винахід відповідає умовам патентоздатності, якщо він є

новим, має винахідницький рівень і є промислово придатним.

2. Корисна модель відповідає умовам патентоздатності, якщо

вона є новою і промислово придатною.

3. Винахід (корисна модель) визнається новим, якщо він не є

частиною рівня техніки. Об'єкти, що є частиною рівня техніки, для

визначення новизни винаходу повинні враховуватися лише окремо.

4. Рівень техніки включає всі відомості, які стали


загальнодоступними у світі до дати подання заявки до Установи або,

якщо заявлено пріоритет, до дати її пріоритету.

5. Рівень техніки включає також зміст будь-якої заявки на

видачу в Україні патенту (у тому числі міжнародної заявки, в якій

зазначена Україна) у тій редакції, в якій цю заявку було подано

спочатку, за умови, що дата її подання (а якщо заявлено пріоритет,

то дата пріоритету) передує тій даті, яка зазначена у частині

четвертій цієї статті, і що вона була опублікована на цю дату чи

після цієї дати.

6. На визнання винаходу (корисної моделі) патентоздатним не

впливає розкриття інформації про нього винахідником або особою,

яка одержала від винахідника прямо чи опосередковано таку

інформацію, протягом 12 місяців до дати подання заявки до Установи

або, якщо заявлено пріоритет, до дати її пріоритету. При цьому

обов'язок доведення обставин розкриття інформації покладається на

особу, заінтересовану у застосуванні цієї частини.

7. Винахід має винахідницький рівень, якщо для фахівця він не

є очевидним, тобто не випливає явно із рівня техніки. При оцінці

винахідницького рівня зміст заявок, зазначених у частині п'ятій

цієї статті, до уваги не береться.

8. Винахід (корисна модель) визнається промислово придатним,

якщо його може бути використано у промисловості або в іншій сфері

діяльності.

Розділ ІІІ

ПРАВО НА ОДЕРЖАННЯ ПАТЕНТУ

Стаття 8. Право винахідника

1. Право на одержання патенту має винахідник, якщо інше не

передбачено цим Законом.

2. Винахідники, які спільно створили винахід (корисну

модель), мають однакові права на одержання патенту, якщо інше не

передбачено угодою між ними.

3. У разі перегляду умов угоди щодо складу винахідників

Установа за спільним клопотанням осіб, зазначених у заявці як

винахідники, а також осіб, що є винахідниками, але не зазначені у

заявці як винахідники, вносить зміни до відповідних документів у

порядку, що встановлюється Установою.

4. Не визнаються винахідниками фізичні особи, які не внесли

особистого творчого внеску у створення винаходу (корисної моделі),

а надали винахіднику (винахідникам) тільки технічну, організаційну

чи матеріальну допомогу при його створенні і (або) оформленні

заявки.

5. Винахіднику належить право авторства, яке є невід'ємним

особистим правом і охороняється безстроково.

Винахідник має право на присвоєння свого імені створеному ним

винаходу (корисній моделі).

Стаття 9. Право роботодавця

1. Право на одержання патенту на службовий винахід (корисну

модель) має роботодавець винахідника.

2. Винахідник подає роботодавцю письмове повідомлення про

створений ним службовий винахід (корисну модель) з описом, що

розкриває суть винаходу (корисної моделі) достатньо ясно і повно.

3. Роботодавець повинен протягом чотирьох місяців від дати

одержання від винахідника повідомлення подати до Установи заявку

на одержання патенту чи передати право на його одержання іншій

особі або прийняти рішення про збереження службового винаходу

(корисної моделі) як конфіденційної інформації. У цей же строк

роботодавець повинен укласти з винахідником письмовий договір щодо

розміру та умови виплати йому (його правонаступнику) винагороди

відповідно до економічної цінності винаходу (корисної моделі) і

(або) іншої вигоди, яка може бути одержана роботодавцем.

4. Якщо роботодавець не виконає зазначених у частині третій

цієї статті вимог у встановлений строк, то право на одержання

патенту на службовий винахід (корисну модель) переходить до

винахідника або його правонаступника. У цьому випадку за

роботодавцем залишається переважне право на придбання ліцензії.

5. Строк збереження роботодавцем чи його правонаступником

службового винаходу (корисної моделі) як конфіденційної інформації

у разі його невикористання не повинен перевищувати чотирьох років.

У протилежному випадку право на одержання патенту на службовий

винахід (корисну модель) переходить до винахідника чи його

правонаступника.

6. Спори щодо умов одержання винахідником службового винаходу

(корисної моделі) винагороди та її розміру вирішуються у судовому

порядку.

Стаття 10. Право правонаступника

Право на одержання патенту має відповідно правонаступник

винахідника або роботодавця.

Стаття 11. Право першого заявника


Якщо винахід (корисну модель) створено двома чи більше

винахідниками незалежно один від одного, то право на одержання

патенту (деклараційного патенту) на цей винахід чи деклараційного

патенту на корисну модель належить заявнику, заявка якого має

більш ранню дату подання до Установи або, якщо заявлено пріоритет,

більш ранню дату пріоритету, за умови, що вказана заявка не

вважається відкликаною, не відкликана або за якою не прийнято

рішення про відмову у видачі патенту.

Розділ ІV

ПОРЯДОК ОДЕРЖАННЯ ПАТЕНТУ

Стаття 12. Заявка

1. Особа, яка бажає одержати патент (деклараційний патент) і

має на це право, подає до Установи заявку.

2. За дорученням заявника заявку може бути подано через

представника у справах інтелектуальної власності або іншу довірену

особу.

3. Віднесення інформації, яка міститься у заявці, до

державної таємниці здійснюється згідно із Законом України "Про

державну таємницю" ( 3855-12 ) та прийнятими на його основі

нормативними актами.

Якщо винахід (корисну модель) створено з використанням

інформації, зареєстрованої у Зводі відомостей, що становлять

державну таємницю України, чи цей винахід (корисна модель) згідно

із Законом України "Про державну таємницю" може бути віднесений до

державної таємниці, то заявка подається до Установи через

режимно-секретний орган заявника чи через компетентний орган

місцевої державної адміністрації за місцем знаходження (для

юридичних осіб) або місцем проживання (для фізичних осіб). До

заявки додається пропозиція заявника щодо віднесення винаходу

(корисної моделі) до державної таємниці з посиланням на відповідні

положення Закону України "Про державну таємницю".

4. Заявка на винахід повинна стосуватися одного або групи

винаходів, пов'язаних єдиним винахідницьким задумом (вимога

єдиності винаходу).

Заявка на корисну модель повинна стосуватися однієї корисної

моделі (вимога єдиності корисної моделі).

5. Заявка складається українською мовою і повинна містити:

заяву про видачу патенту на винахід з проведенням

кваліфікаційної експертизи чи деклараційного патенту на винахід

(корисну модель);

опис винаходу (корисної моделі);

формулу винаходу (корисної моделі);

креслення (якщо на них є посилання в описі);

реферат.

6. У заяві про видачу патенту (деклараційного патенту)

необхідно вказати заявника (заявників) і його (їх) адресу, а також

винахідника (винахідників).

Винахідник має право вимагати, щоб його не згадували як

винахідника даного винаходу (корисної моделі) в будь-якій

публікації Установи, зокрема у відомостях про заявку чи патент.

7. Опис винаходу (корисної моделі) повинен викладатися у

визначеному порядку і розкривати суть винаходу (корисної моделі)

настільки ясно і повно, щоб його зміг здійснити фахівець у

зазначеній галузі.

8. Формула винаходу (корисної моделі) повинна виражати його

суть, базуватися на описі і викладатися у визначеному порядку ясно

і стисло.

9. Реферат складається лише для інформаційних цілей. Він не

може братися до уваги з іншою метою, зокрема для тлумачення

формули винаходу (корисної моделі) і визначення рівня техніки.

10. Інші вимоги до документів заявки визначаються Установою

відповідно до цього Закону.

11. За подання заявки сплачується збір. Документ про сплату

збору повинен надійти до Установи разом з заявкою або протягом

двох місяців після дати подання заявки.

Зазначений строк може бути продовжений, але не більше ніж на

шість місяців. За продовження строку сплачується збір.

Стаття 13. Дата подання заявки

1. Датою подання заявки є дата одержання Установою

матеріалів, що містять принаймні:

заяву у довільній формі про видачу патенту (деклараційного

патенту), викладену українською мовою;

відомості про заявника та його адресу, викладені українською

мовою;


матеріал, що справляє враження опису винаходу (корисної

моделі), і частину матеріалу, яку можна прийняти за формулу

винаходу (корисної моделі), викладено українською або іншою мовою.

Якщо опис і формулу винаходу (корисної моделі) виконано іншою

мовою, то для збереження дати подання заявки їх переклад

українською мовою повинен надійти до Установи протягом двох

місяців від дати подання заявки.

2. Якщо Установа вважає, що на момент одержання матеріали

заявки не відповідають вимогам частини першої цієї статті, то вона

повідомляє про це заявника.

Для внесення змін до матеріалів надається 2 місяці від дати

одержання заявником повідомлення Установи. Якщо у цей строк

невідповідність буде усунуто, то датою подання заявки буде дата

одержання Установою виправлених матеріалів. У протилежному випадку

заявка вважається неподаною, про що заявникові надсилається

повідомлення.

Якщо в заявці, що містить матеріали, зазначені в частині

першій цієї статті, є посилання на креслення, але таке креслення

не надійшло до Установи на дату одержання ним заявки, Установа

повідомляє про це заявника і пропонує на його вибір надіслати

креслення чи виключити посилання на нього у заявці.

Якщо протягом 2 місяців від дати одержання заявником

повідомлення Установи креслення надійде до Установи, датою подання

заявки буде дата одержання його Установою. Якщо у цей же строк

заявник не зробить запропонованого йому вибору, заявка вважається

неподаною, про що заявникові надсилається повідомлення.

Рішення про встановлення дати подання заявки Установа

надсилає заявнику після надходження відповідно до частини

одинадцятої статті 12 цього Закону документа про сплату збору за

подання заявки. У разі порушення вимог частини одинадцятої статті

12 цього Закону зазначене рішення не надсилається, а заявка

вважається відкликаною.

Стаття 14. Міжнародна заявка

1. Міжнародна заявка приймається до розгляду за національною

процедурою за умови надходження її до Установи не пізніше 21

місяця, а у разі проведення міжнародної попередньої експертизи -

не пізніше 31 місяця від дати пріоритету.

Переклад міжнародної заявки українською мовою і документ про

сплату збору за подання заявки повинні надійти разом із заявкою

або протягом 2 місяців після зазначених строків.

Строк надходження перекладу міжнародної заявки і документа

про сплату збору може бути продовжений до 6 місяців від дати

надходження міжнародної заявки. За продовження строку сплачується

збір.

2. Установа надсилає заявнику повідомлення про прийняття

міжнародної заявки до розгляду за умови виконання вимог частини

першої цієї статті.

3. Якщо принаймні одну із зазначених у частині першій цієї

статті умов не виконано в установлений строк, заявка не

приймається до розгляду, про що заявнику надсилається

повідомлення.

4. Установа публікує в своєму офіційному бюлетені визначені

нею відомості про міжнародну заявку, прийняту до розгляду.

5. Міжнародна заявка розглядається в Установі згідно із цим

Законом.

Стаття 15. Пріоритет

1. Заявник має право на пріоритет попередньої заявки на такий

же винахід (корисну модель) протягом 12 місяців від дати подання

попередньої заявки до Установи чи до відповідного органу держави -

учасниці Паризької конвенції з охорони промислової власності, якщо

на попередню заявку не заявлено пріоритет.

2. Заявник, який бажає скористатися правом пріоритету,

протягом трьох місяців від дати подання заявки до Установи подає

заяву про пріоритет з посиланням на дату подання і номер

попередньої заявки та її копію, якщо ця заявка була подана в

іноземній державі - учасниці Паризької конвенції з охорони

промислової власності ( 995_123 ). У межах цього строку зазначені

матеріали можуть бути змінені. Якщо ці матеріали подано

несвоєчасно, право на пріоритет заявки вважається втраченим, про

що заявнику надсилається повідомлення.

Строки, зазначені в частинах першій і другій цієї статті,

пропущені заявником через непередбачені і незалежні від нього

обставини, можуть бути продовжені на 2 місяці з дати закінчення

зазначеного строку за умови сплати відповідного збору. Порядок

продовження таких строків встановлюється Установою.

За необхідності Установа може зажадати переклад попередньої

заявки українською мовою. Переклад повинен надійти до Установи

протягом 2 місяців від дати одержання заявником запиту Установи.

Якщо переклад не надійде у зазначений строк, то право на пріоритет

заявки вважається втраченим, про що заявнику надсилається

повідомлення.


Строк надходження перекладу попередньої заявки може бути

продовжений до 6 місяців від дати одержання заявником запиту

Установи. За продовження строку сплачується збір.

3. Щодо заявки в цілому чи окремого пункту формули винаходу

(корисної моделі) може бути заявлено пріоритет кількох попередніх

заявок. При цьому строки, початковою датою яких є дата пріоритету,

обчислюються від найбільш ранньої дати пріоритету.

4. Пріоритет поширюється лише на ті ознаки винаходу (корисної

моделі), які зазначені в попередній заявці, пріоритет якої

заявлено.

5. Якщо деякі ознаки винаходу (корисної моделі) відсутні у

формулі винаходу (корисної моделі), що викладена у попередній

заявці, то для надання права пріоритету достатньо, щоб в описі

попередньої заявки були точно вказані ці ознаки.

6. Якщо за попередньою заявкою діловодство в Установі не

завершено, то з надходженням заяви про пріоритет згідно з частиною

другою цієї статті попередня заявка вважається відкликаною в

частині, на яку заявлено пріоритет.

7. Пріоритет заявки, що виділена з попередньої на пропозицію

Установи або за ініціативою заявника до прийняття рішення про

видачу патенту (деклараційного патенту) або рішення про відмову у

його видачі (виділена заявка), встановлюється за датою подання до

Установи попередньої заявки, з якої її виділено, або, якщо за

попередньою заявкою заявлено пріоритет, - за датою цього

пріоритету за умови, що суть винаходу за виділеною заявкою не

виходить за межі змісту попередньої заявки на дату її подання.

Стаття 16. Експертиза заявки

1. Експертиза заявки проводиться Установою відповідно до

цього Закону і встановлених нею правил.

2. Заявник має право з власної ініціативи чи на запрошення

Установи особисто або через свого представника брати участь у

розгляді питань, що виникли під час проведення експертизи. Порядок

участі заявника або його представника у розгляді зазначених питань

визначається Установою.

3. Заявник має право з власної ініціативи вносити до заявки

виправлення і уточнення. Ці виправлення і уточнення не

враховуються, якщо вони надійшли до Установи після одержання

заявником рішення про видачу патенту (деклараційного патенту) або

рішення про відмову у його видачі.

При публікації відомостей про заявку на видачу патенту на

винахід зазначені виправлення та уточнення враховуються, якщо вони

надійшли до Установи за 6 місяців до дати публікації.

4. Якщо заявником подано додаткові матеріали, то в процесі

експертизи з'ясовується, чи не виходять вони за межі розкритої у

поданій заявці суті винаходу (корисної моделі).

Додаткові матеріали виходять за межі розкритої у поданій

заявці суті винаходу (корисної моделі), якщо вони містять ознаки,

які необхідно включити до формули винаходу (корисної моделі).

Додаткові матеріали в частині, що виходить за межі розкритої

у поданій заявці суті винаходу (корисної моделі), не враховуються

під час розгляду заявки і можуть бути оформлені заявником як

самостійна заявка.

5. До встановлення дати подання заявки здійснюється її

попередній розгляд. У ході попереднього розгляду заявка, яка не

містить пропозиції заявника щодо віднесення винаходу (корисної

моделі) до державної таємниці, розглядається на предмет наявності

в ній матеріалів, які можуть бути віднесені, згідно із Зводом

відомостей, що становлять державну таємницю, до державної

таємниці.

У разі наявності у заявці таких відомостей, а також якщо

заявка містить пропозицію заявника про віднесення винаходу

(корисної моделі) до державної таємниці, то визначається Державний

експерт з питань таємниць (далі - Державний експерт), до

компетенції якого належить розгляд таких питань. Цьому експерту

Установою надсилаються матеріали заявки для прийняття рішення щодо

віднесення винаходу (корисної моделі) до державної таємниці.

Державний експерт надсилає своє рішення разом з матеріалами

заявки до Установи протягом місяця від дати одержання ним

матеріалів заявки.

Строк, протягом якого може діяти рішення про віднесення

інформації, викладеної у заявці, до державної таємниці,

встановлюється Державним експертом з урахуванням ступеня

секретності інформації.

Якщо Державний експерт прийняв рішення про віднесення

заявленого винаходу (корисної моделі) до державної таємниці, він

визначає коло осіб, які можуть мати доступ до нього, і весь

наступний розгляд заявки в Установі здійснюється у режимі

секретності.

Про рішення Державного експерта Установа повідомляє у

місячний строк заявника. Якщо у заявці не було пропозиції заявника

про віднесення винаходу (корисної моделі) до державної таємниці, а


Державний експерт відніс винахід (корисну модель) до державної

таємниці, то заявник, у разі незгоди, може подати до Установи

мотивоване клопотання про розсекречування матеріалів заявки чи

оскаржити рішення Державного експерта до суду.

6. Розгляд заявки в Установі починається з дати її подання

відповідно до статті 13 цього Закону.

7. Після подання заявки та за наявності документа про сплату

збору за її подання Установа проводить формальну експертизу

заявки, під час якої:

а) визначається, чи належить об'єкт, що заявляється, до

об'єктів, зазначених у частині другій статті 6 цього Закону, і чи

немає його серед об'єктів, зазначених у частині третій статті 6

цього Закону;

б) заявка перевіряється на відповідність вимогам статті 12

цього Закону.

Перше повідомлення Установи заявникові щодо формальної

експертизи, яким може бути повідомлення про завершення формальної

експертизи чи вимога про внесення змін до матеріалів заявки,

повинно бути надіслане Установою не пізніше 6 місяців від

встановленої дати подання заявки.

8. Якщо заявка не відповідає вимогам частин другої і третьої

статті 6 цього Закону, то Установа надсилає заявнику рішення про

відмову у видачі патенту (деклараційного патенту).

Якщо заявка не відповідає вимогам статті 12 цього Закону або

документ про сплату збору за подання заявки не надійшов, Установа

повідомляє про це заявника.

При порушенні вимоги єдиності винаходу (корисної моделі)

заявнику пропонується повідомити, який винахід (корисну модель)

слід розглядати, і у разі необхідності внести уточнення до заявки.

При цьому інші винаходи (корисні моделі) можуть бути оформлені

окремими заявками.

Для внесення змін до матеріалів заявнику надається два місяці

від дати одержання ним повідомлення Установи. Якщо за цей строк

вимогу єдиності не буде виконано, то Установа при проведенні

формальної експертизи бере до уваги винахід (корисну модель),

зазначений у формулі першим. Якщо за цей же строк не будуть

усунуті інші невідповідності і заявник не подасть клопотання про

його продовження, Установа надсилає заявнику рішення про відмову у

видачі патенту.

9. Якщо заявка на видачу патенту на винахід відповідає

вимогам статті 12 цього Закону, Установа, за наявності документа

про сплату збору за подання заявки, надсилає заявнику повідомлення

про завершення формальної експертизи і про можливість проведення

кваліфікаційної експертизи заявки.

10. Якщо заявка на видачу деклараційного патенту на винахід

відповідає вимогам статті 12 цього Закону, Установа, за наявності

документа про сплату відповідного збору за подання заявки,

розпочинає проведення експертизи заявки на локальну новизну.

При позитивному результаті експертизи на локальну новизну

Установа надсилає заявнику рішення про видачу деклараційного

патенту на винахід. У протилежному випадку заявнику надсилається

рішення про відмову у видачі деклараційного патенту.

11. Якщо заявка на видачу деклараційного патенту на корисну

модель відповідає вимогам статті 12 цього Закону, Установа, за

наявності документа про сплату збору за подання заявки, надсилає

заявнику рішення про видачу деклараційного патенту на корисну

модель.

12. По закінченні 18 місяців від дати подання заявки на

видачу патенту на винахід, а якщо заявлено пріоритет, то від дати

її пріоритету, Установа публікує у своєму офіційному бюлетені

визначені нею відомості про заявку за умови, що вона не

відкликана, не вважається відкликаною або за нею не прийнято

рішення про відмову у видачі патенту.

За клопотанням заявника Установа публікує відомості про

заявку раніше зазначеного строку.

На вимогу заявника він не згадується у відомостях про заявку,

що публікуються.

Після публікації відомостей про заявку будь-яка особа має

право ознайомитися з матеріалами заявки у порядку, що визначається

Установою.

У разі виявлення в опублікованих відомостях очевидних помилок

заявник має право звернутися до Установи з клопотанням про їх

виправлення.

Відомості про заявку на видачу деклараційного патенту на

винахід (корисну модель) не публікуються.

Відомості про заявки, щодо яких Державний експерт прийняв

рішення про віднесення їх до державної таємниці, не публікуються.

13. За клопотанням будь-якої особи та за наявності документа

про сплату збору за проведення кваліфікаційної експертизи заявки


на видачу патенту на винахід Установа проводить зазначену

експертизу, під час якої перевіряється відповідність заявленого

винаходу умовам патентоздатності відповідно до статті 7 цього

Закону.

Заявник може подати зазначене клопотання протягом трьох років

від дати подання заявки. Якщо це клопотання не надійде до Установи

у встановлений строк, заявка вважається відкликаною.

Інша особа може подати зазначене клопотання після публікації

відомостей про заявку на винахід, але не пізніше трьох років від

дати подання заявки. При цьому вона не бере участі у вирішенні

питань щодо заявки. Кваліфікаційна експертиза проводиться за умови

сплати відповідного збору. Експертний висновок за результатами

кваліфікаційної експертизи Установа надсилає цій особі.

14. Під час кваліфікаційної експертизи заявки на винахід

Установа має право зажадати від заявника додаткові матеріали, без

яких проведення експертизи неможливе, а також запропонувати

змінити формулу винаходу.

Заявник має право протягом місяця від дати одержання ним

запиту Установи зажадати від неї копії патентних матеріалів, що

протиставлені заявці. Копії таких матеріалів надаються Установою

заявнику протягом місяця.

Додаткові матеріали повинні бути подані заявником протягом 2

місяців від дати одержання ним запиту або копій патентних

матеріалів, що протиставлені заявці.

Якщо заявник у встановлений строк не подасть матеріали на

запит Установи або мотивоване клопотання щодо продовження цього

строку, заявка вважається відкликаною.

На додаткові матеріали в частині, що виходить за межі

розкритої у поданій заявці суті винаходу, поширюється порядок,

визначений частиною четвертою цієї статті.

15. Якщо порушення вимоги єдиності винаходу було встановлено

на стадії кваліфікаційної експертизи заявки, то експертиза

проводиться у порядку, встановленому частиною восьмою цієї статті

щодо вимоги єдиності винаходу.

16. Якщо за результатами кваліфікаційної експертизи заявки

буде визначено, що винахід, суть якого виражено у запропонованій

заявником формулі, відповідає умовам патентоздатності, Установа

надсилає заявнику рішення про видачу патенту на винахід. У

протилежному випадку заявнику надсилається попереднє рішення про

відмову в його видачі.

Протягом 2 місяців від дати одержання попереднього рішення

про відмову у видачі патенту заявник може внести зміни до

матеріалів заявки, подати додаткові матеріали, які не виходять за

межі розкритої в заявці суті винаходу.

З урахуванням змін і додаткових матеріалів, поданих у зв'язку

з одержанням заявником попереднього рішення про відмову у видачі

патенту, Установа готує остаточний висновок про відповідність

заявленого об'єкта вимогам патентоздатності і приймає рішення про

видачу або про відмову у видачі патенту.

Якщо протягом 2 місяців від дати одержання попереднього

рішення про відмову у видачі патенту на винахід заявник не вніс

зміни і не подав додаткові матеріали, Установа приймає рішення про

відмову у видачі патенту на винахід.

Рішення про видачу або про відмову у видачі патенту на

винахід надсилається заявнику.

17. Заявник має право ознайомитися з усіма матеріалами,

зазначеними в запиті або рішенні Установи. Копії патентних

матеріалів, що їх зажадав заявник, Установа надсилає протягом

місяця.

18. Перше повідомлення Установи заявникові щодо

кваліфікаційної експертизи, яким може бути рішення про видачу

патенту, попереднє рішення про відмову у видачі патенту чи вимога

про необхідність надання додаткових матеріалів, без яких

проведення експертизи неможливе, повинно бути надіслане Установою

не пізніше 18 місяців від дати початку проведення кваліфікаційної

експертизи. Датою початку проведення кваліфікаційної експертизи

вважається дата отримання Установою клопотання про її проведення,

а якщо це клопотання було отримане Установою до завершення

формальної експертизи, то дата завершення формальної експертизи.

19. Строки, передбачені для заявників частинами восьмою,

тринадцятою, чотирнадцятою і шістнадцятою цієї статті, можуть бути

продовжені Установою, але не більше ніж на 6 місяців. За

продовження строку сплачується збір. Порядок подання клопотання

про продовження строків встановлюється Установою.

20. Якщо заявник у ході розгляду в Установі його заявки

пропустив строк, передбачений частинами восьмою, тринадцятою,

чотирнадцятою, шістнадцятою цієї статті, він може подати до

Установи клопотання про поновлення пропущеного строку протягом 12

місяців від дати завершення пропущеного строку. Якщо заявник

пропустив цей строк з поважних причин, то такий строк може бути

поновлено. За поновлення пропущених строків сплачується збір.

Стаття 17. Відкликання заявки


Заявник має право відкликати заявку в будь-який час до дати

одержання ним рішення про видачу патенту.

Стаття 18. Перетворення заявок

Заявник має право перетворити:

заявку на видачу патенту на винахід на заявку на видачу

деклараційного патенту на винахід і навпаки в будь-який час до

одержання ним рішення про видачу патенту (деклараційного патенту)

або рішення про відмову в його видачі;

заявку на видачу патенту (деклараційного патенту) на винахід

на заявку на видачу деклараційного патенту на корисну модель і

навпаки в будь-який час до одержання ним рішення про видачу

патенту (деклараційного патенту) або рішення про відмову в його

видачі.

У цьому разі зберігається встановлена дата подання заявки, а

якщо заявлено пріоритет, - дата її пріоритету.

Стаття 19. Конфіденційність заявки

З дати надходження заявки до Установи і до публікації

відомостей про заявку або публікації відомостей про видачу патенту

матеріали заявки вважаються конфіденційною інформацією. Доступ

третьої особи до матеріалів заявки забороняється, за винятком

випадків, коли такий доступ здійснюється за дозволом заявника або

за рішенням компетентного органу.

Особи, винні у порушенні вимог щодо конфіденційності

матеріалів заявки, несуть відповідальність, передбачену законами

України.

Стаття 20. Заміна заявника

Заміна заявника здійснюється внаслідок передачі права на

одержання патенту на підставі договору або застосування закону чи

виконання рішення суду, внаслідок реорганізації чи ліквідації

юридичної особи тощо. Заявник або особа, яка набула таких прав,

подає до Установи заяву, до якої додається документ чи засвідчена

копія документа, що є підставою для такої заміни. Якщо

відбувається заміна не всіх заявників, заява про таку заміну

повинна бути підписана всіма заявниками, які подавали заявку.

Заміна заявника може бути здійснена тільки до прийняття

Установою рішення про видачу патенту.

Стаття 21. Тимчасова правова охорона

1. Опубліковані згідно з частиною дванадцятою статті 16 цього

Закону відомості про заявку на патент на винахід надають заявнику

тимчасову правову охорону в обсязі формули винаходу, з урахуванням

якої вони опубліковані.

2. Заявник має право на одержання компенсації за завдані йому

після публікації відомостей про заявку збитки від особи, яка

дійсно знала чи одержала письмове повідомлення українською мовою з

зазначенням номера заявки про те, що відомості про заявку на

винахід, який нею використовується без дозволу заявника,

опубліковані. Зазначена компенсація може бути одержана заявником

тільки після одержання ним патенту.

3. Дія тимчасової правової охорони припиняється від дати

публікації в офіційному бюлетені відомостей про видачу патенту на

винахід чи повідомлення про припинення діловодства щодо заявки.

4. Дія тимчасової правової охорони за міжнародною заявкою

починається від дати її публікації Установою на умовах, викладених

у частині другій цієї статті.

Стаття 22. Реєстрація патенту

1. На підставі рішення про видачу патенту на винахід чи

деклараційного патенту на корисну модель та за наявності документа

про сплату збору за його видачу Установа здійснює державну

реєстрацію патенту на винахід чи деклараційного патенту на корисну

модель, для чого вносить до Реєстру відповідні відомості. Форма

Реєстру та порядок його ведення визначаються Установою.

Документ про сплату збору повинен надійти до Установи

протягом 3 місяців від дати надходження до заявника рішення про

видачу патенту.

Зазначений строк може бути продовжений, але не більше ніж на

6 місяців. За продовження строку сплачується збір.

Якщо в зазначений строк документ про сплату збору за видачу

патенту не надійшов до Установи, реєстрація не проводиться, а

заявка вважається відкликаною.

Збір за видачу патенту (деклараційного патенту) на секретний

винахід не сплачується.

2. Після внесення до Реєстру відомостей будь-яка особа має

право ознайомитися з ними у порядку, що визначається Установою.

Стаття 23. Публікації про видачу патенту

1. Установа публікує у своєму офіційному бюлетені визначені


нею відомості про видачу патенту (деклараційного патенту).

2. Не пізніше 3 місяців від дати опублікування відомостей про

видачу патенту Установа публікує опис до патенту (деклараційного

патенту), що містить формулу та опис винаходу (корисної моделі), а

також креслення, на яке є посилання в описі винаходу (корисної

моделі).

3. Після публікації відомостей про видачу патенту

(деклараційного патенту) будь-яка особа має право ознайомитися з

матеріалами заявки у порядку, що визначається Установою.

4. Відомості про видачу патенту (деклараційного патенту) на

секретний винахід і деклараційного патенту на секретну корисну

модель не публікуються.

Стаття 24. Оскарження рішення стосовно заявки

1. Заявник має право оскаржити будь-яке рішення чи

неприйняття рішення Установою стосовно заявки до суду.

2. Заявник може подати до Апеляційної палати заперечення на

будь-яке рішення Установи стосовно заявки протягом 6 місяців від

дати одержання ним рішення Установи чи копій патентних матеріалів,

надісланих на його вимогу Установою.

3. Вимоги щодо умов подання до Апеляційної палати заперечення

заявника проти рішення Установи встановлюються Установою.

4. За подання заявником до Апеляційної палати заперечення

сплачується збір.

5. Заперечення заявника проти рішення Установи розглядається

Апеляційною палатою протягом 4 місяців від дати його надходження.

6. Рішення Апеляційної палати щодо заперечення заявника може

бути оскаржене до суду.

Стаття 25. Видача патенту

1. Видача патенту здійснюється Установою у місячний строк

після його державної реєстрації.

Патент видається особі, яка має право на його одержання. Якщо

право на одержання одного і того ж патенту мають кілька осіб, їм

видається один патент.

Деклараційний патент на винахід (корисну модель) видається

під відповідальність його власника за відповідність винаходу

(корисної моделі) умовам патентоздатності.

2. Форма патенту і зміст зазначених у ньому відомостей

визначаються Установою.

3. До виданого патенту на вимогу його власника Установа

вносить виправлення очевидних помилок з наступним повідомленням

про це в офіційному бюлетені.

Стаття 26. Перетворення деклараційного патенту

Власник деклараційного патенту на винахід або його

правонаступник з метою заміни деклараційного патенту на винахід на

патент на винахід може подати клопотання про проведення

кваліфікаційної експертизи заявки, за якою видано деклараційний

патент. Таке клопотання повинно надійти до Установи не пізніше

трьох років від дати подання заявки, за якою видано деклараційний

патент.

За умови сплати відповідного збору Установа проводить

кваліфікаційну експертизу.

При прийнятті за результатами кваліфікаційної експертизи

рішення про видачу патенту на винахід дія деклараційного патенту

на винахід припиняється від дати публікації відомостей про видачу

патенту на винахід. Установа публікує відомості про припинення дії

деклараційного патенту в офіційному бюлетені. Строк дії патенту на

винахід, виданого замість деклараційного патенту на винахід,

становить 20 років від дати подання заявки на деклараційний патент

на винахід.

Якщо кваліфікаційна експертиза, що проводиться за клопотанням

про перетворення деклараційного патенту на винахід на патент на

винахід, не завершиться до кінця строку дії деклараційного патенту

і будь-яка особа після цієї дати почне використовувати винахід чи

здійснить значні і серйозні приготування до його використання, у

разі видачі патенту на винахід за заявкою, за якою раніше було

видано деклараційний патент, вона може і далі використовувати

винахід в обсязі здійснених приготувань без виплати компенсації

власникові патенту на винахід.

Якщо в результаті проведення кваліфікаційної експертизи

заявки прийнято рішення про відмову у видачі патенту на винахід,

деклараційний патент на винахід вважається таким, що не набрав

чинності від дати публікації відомостей про його видачу, про що

Установа публікує відомості в офіційному бюлетені.

Стаття 27. Розсекречування секретного винаходу (корисної

моделі)

1. Власник патенту на секретний винахід (корисну модель) має


право внести відповідному Державному експертові пропозицію про

розсекречування винаходу (корисної моделі) чи зміну встановленого

ступеня секретності. Державний експерт у цьому випадку повинен

розглянути пропозицію і дати письмову відповідь протягом місяця

від дати одержання пропозиції.

2. Зміна ступеня секретності винаходу (корисної моделі) чи

його розсекречування здійснюється за рішенням відповідного

Державного експерта на пропозицію власника патенту у зв'язку із

закінченням строку дії рішення про віднесення інформації про

винахід (корисну модель) до державної таємниці або на підставі

рішення суду.

3. Власник патенту (деклараційного патенту) на секретний

винахід чи деклараційного патенту на секретну корисну модель

протягом одного року від дати одержання ним рішення Державного

експерта про розсекречування винаходу (корисної моделі) має право

подати до Установи клопотання про видачу патенту (деклараційного

патенту) на винахід на строк, що залишився до закінчення дії

патенту (деклараційного патенту) на секретний винахід чи

деклараційного патенту на секретну корисну модель. У цьому випадку

Установа вносить відповідні зміни до Реєстру, здійснює публікацію

про видачу і видає патент (деклараційний патент) згідно із

статтями 22, 23 і 25 цього Закону, за умови сплати відповідних

зборів.

Розділ V

ПРАВА ТА ОБОВ'ЯЗКИ, ЩО ВИПЛИВАЮТЬ З ПАТЕНТУ

Стаття 28. Права, що випливають з патенту

1. Права, що випливають з патенту, діють від дати публікації

відомостей про його видачу.

Права, що випливають з патенту (деклараційного патенту) на

секретний винахід чи з деклараційного патенту на секретну корисну

модель, діють від дати внесення інформації про нього до

відповідного Реєстру.

2. Патент надає його власнику виключне право використовувати

винахід (корисну модель) за своїм розсудом, якщо таке використання

не порушує прав інших власників патентів.

Використання секретного винаходу (корисної моделі) власником

патенту має здійснюватися з додержанням вимог Закону України "Про

державну таємницю" ( 3855-12 ) та за погодженням із Державним

експертом.

Взаємовідносини при використанні винаходу (корисної моделі),

патент на який належить кільком особам, визначаються угодою між

ними. У разі відсутності такої угоди кожний власник патенту може

використовувати винахід (корисну модель) за своїм розсудом, але

жоден з них не має права давати дозвіл (видавати ліцензію) на

використання винаходу (корисної моделі) та передавати право

власності на винахід (корисну модель) іншій особі без згоди інших

власників патенту.

Використанням винаходу (корисної моделі) визнається:

виготовлення, пропонування для продажу, застосування або

ввезення, зберігання, інше введення в господарський обіг в

зазначених цілях продукту, виготовленого із застосуванням

запатентованого винаходу (корисної моделі);

застосування способу, що охороняється патентом, або

пропонування його для застосування в Україні, якщо особа, яка

пропонує цей спосіб, знає про те, що його застосування

забороняється без згоди власника патенту або, виходячи з обставин,

це і так є очевидним;

пропонування для продажу, введення в господарський обіг,

застосування або ввезення чи зберігання в зазначених цілях

продукту, виготовленого безпосередньо способом, що охороняється

патентом.

Продукт визнається виготовленим із застосуванням

запатентованого винаходу (корисної моделі), якщо при цьому

використано кожну ознаку, включену до незалежного пункту формули

винаходу (корисної моделі), або ознаку, еквівалентну їй.

Спосіб, що охороняється патентом, визнається застосованим,

якщо використано кожну ознаку, включену до незалежного пункту

формули винаходу, або ознаку, еквівалентну їй.

3. Виключні права власника патенту (деклараційного патенту)

на секретний винахід і деклараційного патенту на секретну корисну

модель обмежуються Законом України "Про державну таємницю" і

відповідними рішеннями Державного експерта.

Власник патенту (деклараційного патенту) на секретний винахід

чи деклараційного патенту на секретну корисну модель має право на

одержання від державного органу, визначеного Кабінетом Міністрів

України, грошової компенсації на покриття витрат за сплату зборів,

передбачених цим Законом.

Спори щодо розмірів і порядку виплати грошової компенсації

вирішуються у судовому порядку.

4. Власник патенту може використовувати попереджувальне

маркування із зазначенням номера патенту на продукті чи на


упаковці продукту, виготовленого із застосуванням запатентованого

винаходу.

5. Патент надає його власнику право забороняти іншим особам

використовувати винахід (корисну модель) без його дозволу, за

винятком випадків, коли таке використання не визнається згідно з

цим Законом порушенням прав, що надаються патентом.

6. Власник патенту може передавати на підставі договору право

власності на винахід (корисну модель) будь-якій особі, яка стає

його правонаступником, а щодо секретного винаходу (корисної

моделі) - тільки за погодженням із Державним експертом.

7. Власник патенту надає будь-якій особі дозвіл (видає

ліцензію) на використання винаходу (корисної моделі) на підставі

ліцензійного договору, а щодо секретного винаходу (корисної

моделі) такий дозвіл надається тільки за погодженням із Державним

експертом.

За ліцензійним договором власник патенту (ліцензіар) передає

право на використання винаходу (корисної моделі) іншій особі

(ліцензіату), яка бере на себе зобов'язання вносити ліцензіару

обумовлені договором платежі і здійснювати інші дії, передбачені

договором про виключну або невиключну ліцензію.

За договором про виключну ліцензію ліцензіар передає право на

використання винаходу (корисної моделі) ліцензіату в певному

обсязі, на визначеній території і на обумовлений строк, залишаючи

за собою право використовувати винахід (корисну модель) в частині,

що не передається ліцензіату. При цьому ліцензіар не має права

надавати ліцензії на використання винаходу (корисної моделі) іншій

особі на цій же території в обсязі наданих ліцензіату прав.

За договором про невиключну ліцензію ліцензіар передає право

на використання винаходу (корисної моделі) ліцензіату, залишаючи

за собою право на використання винаходу (корисної моделі),

включаючи право надання ліцензій іншим особам.

8. Договір про передачу права власності на винахід (корисну

модель) і ліцензійний договір вважаються дійсними, якщо вони

укладені у письмовій формі і підписані сторонами. Зазначені

договори набирають чинності стосовно будь-якої іншої особи лише

після їх реєстрації в Установі.

Строк реєстрації ліцензійного договору в Установі не повинен

перевищувати 2 місяців.

9. Власник патенту на винахід, деклараційного патенту на

винахід, крім патенту (деклараційного патенту) на секретний

винахід чи деклараційного патенту на секретну корисну модель, має

право подати до Установи для офіційної публікації заяву про

готовність надання будь-якій особі дозволу на використання

запатентованого винаходу (корисної моделі). У цьому разі річний

збір за підтримання чинності патенту зменшується на 50 відсотків

починаючи з року, наступного за роком публікації такої заяви.

Особа, яка виявила бажання скористатися зазначеним дозволом,

зобов'язана укласти з власником патенту чи деклараційного патенту

договір про платежі. Спори, що виникають під час виконання цього

договору, вирішуються у судовому порядку.

Якщо жодна особа не заявила власнику патенту про свої наміри

щодо використання винаходу (корисної моделі), він може подати до

Установи письмове клопотання про відкликання своєї заяви. У цьому

разі річний збір за підтримання чинності патенту сплачується у

повному розмірі починаючи з року, наступного за роком публікації

такого клопотання.

10. Права, що випливають з патенту, не зачіпають будь-які

інші особисті майнові чи немайнові права винахідника, що

регулюються іншим законодавством України.

Стаття 29. Обов'язки, що випливають з патенту

Власник патенту повинен сплачувати відповідні збори за

підтримання чинності патенту і добросовісно користуватися

виключним правом, що випливає з патенту.

Стаття 30. Примусове відчуження прав на винахід (корисну

модель)

1. Якщо винахід (корисна модель), крім секретного винаходу

(корисної моделі), не використовується або неповністю

використовується в Україні протягом трьох років починаючи від дати

публікації відомостей про видачу патенту або від дати, коли

використання винаходу (корисної моделі) було припинено, то

будь-яка особа, яка має бажання і виявляє готовність

використовувати винахід (корисну модель), у разі відмови власника

прав від укладання ліцензійного договору може звернутися до суду

із заявою про надання їй дозволу на використання винаходу

(корисної моделі) на умовах невиключної ліцензії.

Якщо власник патенту не доведе, що факт невикористання

винаходу (корисної моделі) зумовлений поважними причинами, суд

виносить рішення про надання дозволу заінтересованій особі на

використання винаходу (корисної моделі) на умовах невиключної

ліцензії з визначенням обсягу його використання, строку дії

дозволу, розміру та порядку виплати винагороди власнику патенту.

2. Власник патенту зобов'язаний дати дозвіл (видати ліцензію)


на використання винаходу (корисної моделі) власнику пізніше

виданого патенту, якщо винахід (корисна модель) останнього

призначений для досягнення іншої мети або має значні

техніко-економічні переваги і не може використовуватися без

порушення прав власника раніше виданого патенту. Дозвіл дається в

обсязі, необхідному для використання винаходу (корисної моделі)

власником пізніше виданого патенту. При цьому власник раніше

виданого патенту має право отримати ліцензію на прийнятних умовах

для використання винаходу (корисної моделі), що охороняється

пізніше виданим патентом.

3. Виходячи з інтересів суспільства та за умови воєнного та

надзвичайного стану Кабінет Міністрів України має право дозволити

використання винаходу (корисної моделі) визначеній ним особі без

згоди власника патенту (деклараційного патенту) на умовах

невиключної ліцензії з виплатою йому відповідної компенсації.

4. Власник патенту (деклараційного патенту) на секретний

винахід чи деклараційного патенту на секретну корисну модель може

видати ліцензію на використання його винаходу (корисної моделі)

тільки особі, що має дозвіл доступу до цього винаходу (корисної

моделі) від Державного експерта.

Якщо зазначена особа не може досягти із власником такого

патенту згоди щодо надання ліцензії, Кабінет Міністрів України має

право дозволити особі, визначеній Державним експертом,

використання секретного винаходу (корисної моделі) без згоди

власника патенту, на умовах невиключної ліцензії з виплатою йому

відповідної компенсації.

5. Спори щодо умов видачі ліцензій і виплати компенсацій та

їх розміру вирішуються у судовому порядку.

Стаття 31. Дії, які не визнаються порушенням прав

1. Будь-яка особа, яка до дати подання до Установи заявки

або, якщо заявлено пріоритет, до дати її пріоритету в інтересах

своєї діяльності з комерційною метою добросовісно використала в

Україні технологічне (технічне) вирішення, тотожне заявленому

винаходу (корисній моделі), чи здійснила значну і серйозну

підготовку для такого використання, зберігає право на безоплатне

продовження цього використання або на використання винаходу

(корисної моделі), як це передбачалося зазначеною підготовкою

(право попереднього користування).

Право попереднього користування обмежується тим обсягом

використання тотожного заявленому винаходу вирішення, яким воно

було на дату подання заявки.

Право попереднього користування може передаватися або

переходити до іншої особи тільки разом з підприємством чи діловою

практикою або тією частиною підприємства чи ділової практики, в

яких було використано вирішення, тотожне заявленому винаходу

(корисній моделі), чи здійснено значну і серйозну підготовку для

такого використання.

2. Не визнається порушенням прав, що випливають з патенту,

використання запатентованого винаходу (корисної моделі):

в конструкції чи при експлуатації транспортного засобу

іноземної держави, який тимчасово або випадково перебуває у водах,

повітряному просторі чи на території України, за умови, що винахід

(корисна модель) використовується виключно для потреб зазначеного

засобу;

без комерційної мети;

з науковою метою або в порядку експерименту;

за надзвичайних обставин (стихійне лихо, катастрофа, епідемія

тощо);

при разовому виготовленні ліків в аптеках за рецептом лікаря.

3. Не визнається порушенням прав, що випливають з патенту,

введення в господарський обіг виготовленого із застосуванням

запатентованого винаходу (корисної моделі) продукту будь-якою

особою, яка придбала його без порушення прав власника.

Продукт, виготовлений із застосуванням запатентованого

винаходу (корисної моделі), вважається придбаним без порушення

прав власника патенту, якщо цей продукт був виготовлений і (або)

після виготовлення введений в обіг власником патенту чи іншою

особою за його спеціальним дозволом (ліцензією).

4. Не визнається порушенням прав, що випливають з патенту,

використання з комерційною метою винаходу будь-якою особою, яка

придбала продукт, виготовлений із застосуванням запатентованого

винаходу, і не могла знати, що цей продукт був виготовлений чи

введений в обіг з порушенням прав, що надаються патентом. Проте

після одержання відповідного повідомлення власника прав зазначена

особа повинна припинити використання продукту або виплатити

власнику прав відповідні кошти, розмір яких встановлюється

відповідно до законів або за згодою сторін. Спори щодо цих

розрахунків та порядку їх виплати вирішуються у судовому порядку.

Розділ VІ

ПРИПИНЕННЯ ДІЇ ПАТЕНТУ ТА ВИЗНАННЯ ЙОГО НЕДІЙСНИМ

Стаття 32. Припинення дії патенту


1. Власник патенту в будь-який час може відмовитися від нього

повністю або частково на підставі заяви, поданої до Установи.

Зазначена відмова набирає чинності від дати публікації відомостей

про це в офіційному бюлетені Установи.

Не допускається повна або часткова відмова від патенту без

попередження особи, якій надано право на використання винаходу за

ліцензійним договором, зареєстрованим в Установі, а також у разі

накладення арешту на майно, описане за борги, якщо до його складу

входять права, що засвідчуються патентом.

2. Дія патенту припиняється у разі несплати у встановлений

строк річного збору за підтримання його чинності.

Річний збір за підтримання чинності патенту сплачується за

кожний рік його дії починаючи від дати подання заявки. Документ

про першу сплату зазначеного збору має надійти до Установи не

пізніше 4 місяців від дати публікації відомостей про видачу

патенту. Документ про сплату збору за кожний наступний рік має

надійти або бути відправленим до Установи до кінця поточного року

дії патенту за умови сплати збору протягом його останніх 4

місяців.

Дія патенту припиняється з першого дня року, за який збір не

сплачено.

Річний збір за підтримання чинності патенту може бути

сплачений протягом 12 місяців після закінчення встановленого

строку. У цьому випадку розмір річного збору збільшується на 50

відсотків. При сплаті збору дія патенту відновлюється.

Якщо збір не сплачено протягом цих 12 місяців, Установа

публікує у своєму офіційному бюлетені інформацію про припинення

дії патенту.

Збір за підтримку чинності патенту (деклараційного патенту)

на секретний винахід чи деклараційного патенту на секретну корисну

модель не сплачується.

Стаття 33. Визнання патенту недійсним

1. Патент може бути визнано недійсним повністю або частково у

разі:

а) невідповідності запатентованого винаходу (корисної моделі)

умовам патентоздатності, що визначені цим Законом;

б) наявності у формулі винаходу (корисної моделі) ознак, яких

не було у поданій заявці;

в) порушення вимог частини другої статті 37 цього Закону.

2. Будь-яка особа може оскаржити видачу патенту до суду, а

протягом 6 місяців від дати публікації відомостей про його видачу

подати до Апеляційної палати заперечення проти видачі патенту.

3. Заперечення проти видачі патенту має бути розглянуто

Апеляційною палатою протягом 4 місяців від дати його надходження,

а при розгляді нею заперечення проти видачі деклараційного патенту

на винахід (корисну модель) - 4 місяців від дати надходження

експертного висновку про відповідність винаходу (корисної моделі)

умовам патентоздатності.

Власник патенту повинен бути ознайомлений із запереченням.

Апеляційна палата розглядає заперечення в межах мотивів,

викладених у ньому. Особа, яка подала заперечення, а також власник

патенту можуть брати участь у його розгляді. Рішення Апеляційної

палати може бути оскаржено в судовому порядку.

Якщо заперечення проти видачі патенту не надійшло до

Апеляційної палати у встановлений строк, патент може бути визнано

недійсним тільки у судовому порядку.

4. Строк оскарження видачі патенту до Апеляційної палати може

бути продовжений, але не більше ніж на 6 місяців. За його

продовження сплачується збір.

Порядок оскарження видачі патенту до Апеляційної палати та

порядок продовження строку оскарження встановлюються Установою.

5. При оскарженні видачі деклараційного патенту на винахід

(корисну модель) до суду суд може призначити експертизу щодо

відповідності винаходу (корисної моделі) умовам патентоздатності.

6. Експертний висновок щодо відповідності винаходу (корисної

моделі) умовам патентоздатності Установа надає будь-якій особі,

яка подала клопотання про проведення кваліфікаційної експертизи і

сплатила за її проведення встановлений збір.

7. При визнанні патенту чи його частини недійсним Установа

повідомляє про це у своєму офіційному бюлетені.

Патент або його частина, визнані недійсними, вважаються

такими, що не набрали чинності від дати публікації відомостей про

видачу патенту.

Розділ VІІ

ЗАХИСТ ПРАВ

Стаття 34. Порушення прав власника патенту


1. Будь-яке посягання на права власника патенту, передбачені

статтею 28 цього Закону, вважається порушенням прав власника

патенту, що тягне за собою відповідальність згідно з чинним

законодавством України.

2. Власник патенту може вимагати:

припинення дій, що порушують або створюють загрозу порушення

його права, і відновлення становища, що існувало до порушення

права;

стягнення завданих збитків, включаючи неодержані доходи;

відшкодування моральної шкоди;

вжиття інших передбачених законодавчими актами заходів,

пов'язаних із захистом прав власника патенту.

Вимагати поновлення порушених прав власника патенту може

також особа, яка має право на використання винаходу (корисної

моделі) за ліцензійним договором, якщо інше не передбачено цим

договором.

Стаття 35. Спори, що вирішуються у судовому порядку

1. Спори, пов'язані із застосуванням цього Закону,

вирішуються судом, арбітражним або третейським судом у порядку,

встановленому чинним законодавством України.

2. Суди відповідно до їх компетенції розглядають спори про:

визнання патенту недійсним;

авторство на винахід (корисну модель);

встановлення власника патенту;

порушення майнових прав власника патенту;

укладання та виконання ліцензійних договорів;

надання примусової ліцензії;

право попереднього користування;

винагороду винахіднику;

компенсації.

Суди розглядають також інші спори, пов'язані з охороною прав,

що надаються цим Законом.

Розділ VІІІ

ЗАКЛЮЧНІ ПОЛОЖЕННЯ

Стаття 36. Збори

За подання заявок, проведення їх експертиз, державну

реєстрацію та видачу патентів, підтримання їх чинності,

продовження строку дії тощо сплачуються збори. Розмір зборів,

передбачених цим Законом, строки і порядок їх сплати визначаються

Кабінетом Міністрів України.

Кошти, одержані від зборів та за надані послуги,

зараховуються до Державного бюджету України і використовуються для

розвитку державної системи правової охорони промислової власності.

Стаття 37. Патентування винаходу (корисної моделі) в

іноземних державах

1. Будь-яка особа має право запатентувати винахід (корисну

модель) в іноземних державах.

2. До подання заявки на одержання охоронного документа на

винахід (корисну модель) в орган іноземної держави, в тому числі

міжнародної заявки, заявник зобов'язаний подати заявку до Установи

і повідомити її про наміри здійснити таке патентування.

У разі відсутності заборони протягом 3 місяців від дати

надходження цього повідомлення до Установи заявку на одержання

патенту на винахід (корисну модель) може бути подано в орган

іноземної держави.

Установа може в необхідних випадках дозволити запатентувати

винахід (корисну модель) в іноземних державах раніше зазначеного

строку.

3. Якщо патентування винаходу провадиться за процедурою

Договору про патентну кооперацію, міжнародна заявка подається до

Установи.

Стаття 38. Державне стимулювання створення та використання

винаходів (корисних моделей)

Держава стимулює створення і використання винаходів (корисних

моделей), встановлює винахідникам і особам, які використовують їх,

пільгові умови оподаткування та кредитування, надає їм інші пільги

відповідно до чинного законодавства України.

Винахідникам високоефективних використовуваних винаходів


(корисних моделей) може присвоюватися почесне звання "Заслужений

винахідник України".

Розділ ІХ

ПЕРЕХІДНІ ПОЛОЖЕННЯ

1. Заявки на видачу патентів України на винаходи строком дії

п'ять років без проведення експертизи по суті (далі - патенти

строком дії п'ять років), подані відповідно до Постанови Верховної

Ради України від 23 грудня 1993 року "Про введення в дію Закону

України "Про охорону прав на винаходи і корисні моделі"

( 3769-12 ), діловодство за якими не було завершено до 31 жовтня

1998 року, розглядаються Установою як заявки на видачу

деклараційних патентів на винаходи.

2. За заявками на видачу патентів строком дії п'ять років, за

якими до 31 жовтня 1998 року було прийнято рішення про видачу

патенту, але не здійснено державну реєстрацію і публікацію

відомостей про видачу патентів, Установа видає деклараційні

патенти на винаходи і публікує відомості про їх видачу за умови

сплати відповідного збору.

Власники патентів на винаходи строком дії п'ять років можуть

подавати клопотання про проведення кваліфікаційної експертизи і

перетворення патенту в порядку, встановленому для деклараційних

патентів статтею 26 цього Закону.

Розділ Х

ПРИКІНЦЕВІ ПОЛОЖЕННЯ

1. Цей Закон набирає чинності з дня його опублікування.

2. Встановити, що до приведення законодавства у відповідність

із цим Законом інші закони та нормативно-правові акти

застосовуються у частині, що не суперечить цьому Закону.

3. Кабінету Міністрів України у тримісячний строк з дня

набрання чинності цим Законом подати до Верховної Ради України

пропозиції про приведення законодавчих актів України у

відповідність з цим Законом.

4. Встановити, що після набрання чинності цим Законом

втрачають чинність:

Постанова Верховної Ради України від 19 січня 1995 року "Про

затвердження Положення про порядок оформлення та використання прав

на винаходи, корисні моделі і промислові зразки, що становлять

державну таємницю" ( 4/95-ВР ) (Відомості Верховної Ради України,

1995 р., N 3, ст. 23);

абзаци десятий і одинадцятий пункту 3 і пункт 4 Постанови

Верховної Ради України від 23 грудня 1993 року ( 3769-12 ) "Про

введення в дію Закону України "Про охорону прав на винаходи і

корисні моделі" (Відомості Верховної Ради України, 1994 р., N 7,

ст. 33; 1997 р., N 40, ст. 269)".

 

Президент України Л.КУЧМА

м. Київ, 1 червня 2000 року

N 1771-ІІІ

 

 


На правах рекламы: