Главная

Болонский процесс. Автоматизация учебного процесса - Офис методиста

Нормативные документы Украины ПОСТАНОВА "Про Порядок заняття торговельною діяльністю і правила торговельного обслуговування населення "
описание | темы | ключевые слова 






КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ


ПОСТАНОВА

від 8 лютого 1995 р. N 108

Київ

Про Порядок заняття торговельною діяльністю і правила торговельного обслуговування населення

Із змінами і доповненнями, внесеними
постановами Кабінету Міністрів України
від 28 червня 1997 року N 657,
від 15 грудня 1997 року N 1403,
від 10 липня 1998 року N 1050,
від 25 серпня 1998 року N 1336,
від 16 листопада 1998 року N 1809,
від 4 січня 1999 року N 6,
від 18 жовтня 1999 року N 1919

Кабінет Міністрів України ПОСТАНОВЛЯЄ:

1. Затвердити Порядок заняття торговельною діяльністю і правила торговельного обслуговування населення (додається).

2. Пункт 2 втратив чинність.

(згідно з постановою Кабінету Міністрів
України від 04.01.99 р. N 6)

3. Визнати такою, що втратила чинність, постанову Кабінету Міністрів України від 4 червня 1994 р. N 351 "Про затвердження Правил торговельного обслуговування населення" (ЗП України, 1994 р., N 9, ст. 233).




Прем'єр-міністр України
В. МАСОЛ

Міністр
Кабінету Міністрів України

В. ПУСТОВОЙТЕНКО










ЗАТВЕРДЖЕНО
постановою Кабінету Міністрів України
від 8 лютого 1995 р. N 108



Порядок заняття торговельною діяльністю
і правила торговельного обслуговування населення


Загальні положення

1. Цей Порядок і правила визначають загальні умови заняття торговельною діяльністю, основні вимоги до торговельної (торговельно-виробничої) мережі і торговельного обслуговування громадян, які придбавають товари для власних побутових потреб у підприємств (їх об'єднань), установ, організацій незалежно від форм власності, громадян-підприємців та іноземних юридичних осіб, що здійснюють підприємницьку діяльність на території України у сфері торгівлі (далі - господарюючі суб'єкти).

2. Торговельна діяльність - це ініціативна, самостійна діяльність юридичних осіб і громадян щодо здійснення купівлі та продажу товарів народного споживання з метою отримання прибутку.

3. Торговельна діяльність може здійснюватися:

громадянами України, громадянами інших держав, які не обмежені в правоздатності або дієздатності в законодавчому порядку;

юридичними особами всіх форм власності.

4. Торговельна діяльність в Україні регулюється Законами України "Про підприємництво", "Про захист прав споживачів", "Про підприємства в Україні", "Про споживчу кооперацію", "Про зовнішньоекономічну діяльність", "Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення", "Про лікарські засоби", "Про якість та безпеку харчових продуктів і продовольчої сировини", іншими актами законодавства, а також цим Порядком і правилами.

(пункт 4 із змінами, внесеними згідно з
постановами Кабінету Міністрів
України від 15.12.97 р. N 1403,
від 10.07.98 р. N 1050)

5. Торговельна діяльність може здійснюватися у сферах роздрібної та оптової торгівлі, а також у торговельно-виробничій (громадське харчування) сфері.

Порядок заняття торговельною діяльністю

6. Господарюючі суб'єкти здійснюють торговельну діяльність після їх державної реєстрації як суб'єктів підприємницької діяльності, а у випадках, передбачених законодавчими актами, за наявності у них ліцензії на торгівлю окремими видами товарів.

(абзац перший пункту 6 із змінами, внесеними
згідно з постановою Кабінету Міністрів
України від 18.10.99 р. N 1919)

Державна реєстрація суб'єктів підприємницької діяльності здійснюється відповідно до статті 8 Закону України "Про підприємництво" та Положення про державну реєстрацію суб'єктів підприємницької діяльності та про реєстраційний збір за державну реєстрацію суб'єктів підприємницької діяльності, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 квітня 1994 р. N 276.

Торгівля окремими видами товарів відповідно до Законів України "Про підприємництво", "Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення", "Про лікарські засоби" та інших законодавчих актів здійснюється на підставі ліцензій.

(абзац третій пункту 6 із змінами, внесеними згідно з
постановами Кабінету Міністрів
України від 15.12.97 р. N 1403,
від 18.10.99 р. N 1919)

Абзац четвертий пункту 6 виключено.

(згідно з постановою Кабінету Міністрів
України від 10.07.98 р. N 1050)

7. Господарюючі суб'єкти для заняття торговельною діяльністю можуть мати:

у сфері роздрібної торгівлі:

1) магазини - стаціонарні пункти роздрібного продажу товарів, які займають окремі приміщення або будівлі та мають торговельний зал для покупців.

Магазини можуть бути:

за товарною спеціалізацією - продовольчі, непродовольчі, змішані;

за товарним асортиментом - спеціалізовані, неспеціалізовані, універмаги, універсами, будинки торгівлі, торговельні центри (комплекси);

за формами торгівлі - звичайного типу, самообслуговування, торгівлі за зразками, торгівлі за попереднім замовленням, дрібнооптові (для відпуску товарів дитячим, лікувальним та іншим закритим закладам за безготівковим розрахунком), фірмової торгівлі;

2) палатки, кіоски, які займають окремі приміщення, але не мають торговельного залу для покупців, - дрібнороздрібна мережа;

3) тривалий час діючі спеціально обладнані різні пристосування для дрібної торгівлі: автомагазини, лотки, розвозки тощо - пересувна мережа;

у сфері торговельно-виробничої діяльності (громадське харчування):

фабрики-кухні, фабрики-заготівельні, їдальні, ресторани, кафе, закусочні, бари, буфети тощо - окреме приміщення або будівлі, що мають, як правило, зал, обладнаний столиками і стільцями для споживання їжі, необхідні виробничі та побутові приміщення для її приготування;

відкриті літні майданчики - стаціонарні пункти з кількістю місць для обслуговування 20 чоловік і більше. Робочі місця повинні бути обладнані холодильним, торговельно-технологічним устаткуванням, мати електроенергію, холодну і гарячу проточну воду, каналізацію;

кіоски громадського харчування - стаціонарні пункти, де робочі місця повинні бути обладнані як і відкриті літні майданчики, за винятком столиків і стільців для обслуговування відвідувачів;

у сфері оптової торгівлі:

оптові бази - основні господарські підприємства оптової торгівлі, що здійснюють оптові закупівлі та поставки (продаж) товарів і надають торговельні послуги підприємствам і організаціям роздрібної торгівлі, громадського харчування та іншим суб'єктам підприємницької діяльності;

товарні склади, склади-холодильники - відокремлені або спеціально пристосовані приміщення для зберігання та переробки товарних запасів;

склади-магазини, що мають функціональні площі, до яких входять торговельні та складські площі закритих та напіввідкритих приміщень для зберігання і продажу великогабаритних товарів (меблі, будівельні матеріали тощо).

8. Господарюючі суб'єкти всіх форм власності повинні забезпечити:

відповідність виробничого приміщення (місця) чи будівлі для здійснення торговельної діяльності необхідним екологічним і санітарно-гігієнічним умовам, а технічного стану приміщення (місця), будівлі та устаткування, які будуть використані для торговельної (торговельно-виробничої) діяльності, - вимогам нормативних документів щодо зберігання, виробництва та продажу відповідних товарів, а також охорони праці;

постійний розвиток матеріально-технічної бази підприємств, оснащення їх сучасною технікою і обладнанням;

застосування прогресивних форм торговельного обслуговування населення;

наявність на видному місці в торговельному приміщенні асортиментного переліку товарів, чинних санітарних і ветеринарних правил, правил продажу товарів та іншої необхідної нормативно-технічної документації та дотримання встановлених у них вимог;

продаж товарів громадянам чистою вагою і повною мірою.

9. Господарюючий суб'єкт самостійно вирішує питання забезпечення торговельних приміщень торговельно-технологічним обладнанням (холодильним, піднімально-транспортним, ваговимірювальним, касовим тощо) відповідно до існуючих нормативів.

Засоби вимірювання, що використовуються в торговельній діяльності для розрахунків із покупцями, повинні мати державне повірочне тавро і проходити повірку в установленому порядку.

10. На фасаді торговельного приміщення господарюючого суб'єкта повинна бути вивіска із зазначенням назви господарюючого суб'єкта та власника або уповноваженого ним органу. Біля входу до цього приміщення на видному місці розміщується інформація про режим роботи.

У разі здійснення виїзної (виносної) торгівлі, а також продажу товарів з використанням інших нестаціонарних засобів на робочому місці продавця встановлюється табличка із зазначенням назви, місця розташування і номера телефону господарюючого суб'єкта, що організував торгівлю, а також прізвища, імені та по батькові продавця. На робочому місці громадянина-підприємця встановлюється табличка із зазначенням його адреси, номера свідоцтва про державну реєстрацію господарюючого суб'єкта та назви органу, що здійснив цю реєстрацію.

Усі відомості оформляються відповідно до Закону УРСР "Про мови в Українській РСР".

11. Режим роботи господарюючого суб'єкта встановлюється за погодженням з виконкомами місцевих Рад народних депутатів.

У разі планового закриття торговельного приміщення (для проведення санітарних заходів, ремонту, технічного переобладнання тощо) господарюючий суб'єкт повинен не пізніш як за 5 днів повідомити про це громадян, помістивши поряд з інформацією про режим роботи оголошення про дату та період закриття.

12. Торговельно-виробничу діяльність підприємства громадського харчування здійснюють відповідно до меню або асортиментного переліку продукції, затвердженого відповідно до типу даного підприємства власником або керівником підприємства. Підприємство зобов'язане забезпечити наявність страв, виробів, перелічених у меню, асортиментному переліку, протягом усього робочого дня або періоду, визначеного для їх реалізації (сніданок, обід, вечеря).

(пункт 12 із змінами, внесеними згідно з
постановою Кабінету Міністрів
України від 28.06.97 р. N 657)

13. Підприємство громадського харчування виробляє продукцію з дотриманням вимог, передбачених нормативними документами, а також має право розробляти і виробляти в установленому порядку нові, фірмові страви та продукцію.

14. Оплата споживачами продукції громадського харчування, що їм відпускається, проводиться у порядку, встановленому чинним законодавством.

15. У разі відпуску неякісної або виготовленої з порушенням технології страви (виробу) підприємство зобов'язане замінити її або сплатити її вартість споживачеві.

16. Забороняється встановлювати мінімум вартості замовлення, крім лікарських засобів, і пропонувати споживачеві обов'язковий асортимент продукції.

(пункт 16 із змінами, внесеними згідно з
постановою Кабінету Міністрів
України від 15.12.97 р. N 1403)

17. Підприємство громадського харчування зобов'язане забезпечити зберігання речей споживача в гардеробі. За пропажу речей споживача з гардероба підприємство несе відповідальність згідно з чинним законодавством.

18. Припинення торговельної діяльності відбувається згідно з чинним законодавством.

Правила торговельного обслуговування населення

19. Працівники господарюючого суб'єкта зобов'язані забезпечувати права споживачів, визначені Законом України "Про захист прав споживачів", знати і виконувати ці правила та інші нормативні документи, що регулюють здійснення роздрібної торгівлі. Працівники, які займаються виробництвом, зберіганням, а також реалізацією харчових продуктів і продовольчої сировини, зобов'язані мати професійну спеціальну освіту (підготовку). Конкретний перелік професій працівників торгівлі і громадського харчування та мінімальний рівень їх професійної спеціальної освіти затверджується МЗЕЗторгом, а для споживчої кооперації - правлінням Укоопспілки за погодженням з Мінпраці та Мінекономіки.

(пункт 19 із змінами, внесеними згідно з
постановою Кабінету Міністрів
України від 10.07.98 р. N 1050)

20. Працівники господарюючого суб'єкта, що здійснюють продаж товарів, зобов'язані надати покупцю інформацію про товари в обсязі, передбаченому законодавством.

(пункт 20 в редакції
постанови Кабінету Міністрів
України від 10.07.98 р. N 1050)

21. Розрахунки за продаж товарів господарюючими суб'єктами здійснюються за готівку, в безготівковому порядку, за чеками банків та в іншому порядку відповідно до чинного законодавства. Продаж товарів може здійснюватись у кредит.

Обслуговування окремих категорій громадян, яким згідно з чинним законодавством надаються відповідні пільги, здійснюється в спеціально відведених торговельних приміщеннях (відділах, секціях).

Не допускається продаж господарюючими суб'єктами товарів, вільну реалізацію яких заборонено згідно з чинним законодавством.

22. Розрахунки з покупцями за товари повинні провадитися через електронні контрольно-касові апарати або з використанням товарно-касових книг.

Електронні контрольно-касові апарати реєструються в обов'язковому порядку в Державній податковій адміністрації (інспекції).

(абзац другий пункту 22 із змінами, внесеними згідно з
постановою Кабінету Міністрів України від 25.08.98 р. N 1336)

Касир або інший працівник, який одержує гроші за товар, під час розрахунку з покупцем повинен чітко назвати суму, одержану від покупця, і покласти одержані від нього гроші окремо на видному місці, віддрукувати чек на касовому апараті, назвати покупцеві належну йому суму здачі і видати її разом з чеком.

Касири та інші працівники, які мають право одержувати від покупців гроші за проданий товар, зобов'язані приймати від них зношені купюри.

Правильність розрахунку покупець перевіряє на місці, не відходячи від каси.

Забороняється зберігання в касі (грошовому ящику, сейфі) грошей готівкою, які не належать підприємству, а також особистих речей касира чи інших працівників підприємства.

Перелік окремих форм діяльності у сфері торгівлі, специфіка яких дозволяє здійснювати розрахунки із споживачами без застосування електронних контрольно-касових апаратів з використанням товарно-касових книг, затверджується в порядку, передбаченому пунктом 3 постанови Кабінету Міністрів України від 19 січня 1994 р. N 14.

23. Покупці обслуговуються протягом установленого часу роботи господарюючого суб'єкта. Вхід покупців до торговельного залу припиняється з початком обідньої перерви або після закінчення роботи.

Про початок обідньої перерви у господарюючого суб'єкта та закінчення його робочого дня покупці інформуються за 10 хвилин. При цьому всі покупці, що мають касові і товарні чеки або підібрані товари, повинні бути обслужені.

Робота каси (кас) припиняється відповідно до встановленого режиму роботи господарюючого суб'єкта.

24. Господарюючий суб'єкт зобов'язаний забезпечити наявність правильно оформлених цінників товарів, що надійшли для продажу, і на вимогу покупця надати йому повну інформацію про виготовлювача, основні споживчі якості та безпеку товару і його ціну, забезпечити належний рівень обслуговування.

(пункт 24 із змінами внесеними згідно з постановою
Кабінету Міністрів України від 10.07.98 р. N 1050)

25. Покупець має право на вільний вибір товару, перевірку його якості, комплектності, міри, ваги та ціни, демонстрування безпечного та правильного використання. На вимогу покупця продавець зобов'язаний надати йому контрольно-вимірювальний прилад і документ, що підтверджує ціну товару. У разі коли під час гарантійного терміну користування необхідно визначити причину втрати якості товару, господарюючий суб'єкт зобов'язаний протягом трьох днів з дня одержання письмової заяви від покупця відправити цей товар на експертизу. Експертиза провадиться за рахунок господарюючого суб'єкта. У торговельному залі повинні бути встановлені на доступному для покупців місці контрольні ваги й інші вимірювальні прилади.

26. Вибрані покупцями непродовольчі товари можуть зберігатися в торговельному підприємстві протягом двох годин з відміткою часу наступної оплати на виписаному продавцем чекові. Після закінчення встановленого часу невикуплений товар надходить у продаж.

27. Придбані великогабаритні товари (меблі, будівельні матеріали, піаніно, холодильники, пральні машини тощо) покупець має право залишити на зберігання в підприємстві, але не більш як на одну добу. За погодженням з адміністрацією підприємства термін зберігання може бути продовжено шляхом укладання договору схову відповідного товару. До залишеного на зберігання купленого товару додається копія касового чека або квитанція, в якій зазначається термін зберігання товару, і табличка "Продано". Продавець протягом зазначеного терміну несе відповідальність за зберігання і якість товару.

28. У разі продажу непродовольчих товарів для особистого користування (одяг, взуття, трикотажні вироби тощо) повинні бути створені умови для їх примірки, а складнотехнічних та інших, які потребують перевірки, - умови для її проведення.

29. Забороняється продаж товарів, що не мають належного товарного вигляду та із закінченим терміном придатності, а також товарів, що надійшли без документів, які засвідчують їх якість та безпеку.

(абзац перший пункту 29 доповнено згідно з
постановою Кабінету Міністрів
України від 10.07.98 р. N 1050)

Забороняється обумовлення продажу одних товарів з обов'язковим придбанням інших або примушування покупця одержувати замість здачі інші товари.

Товари, на які запроваджено нормований розподіл, продаються з додержанням установлених норм.

30. У разі реалізації товарів імпортного виробництва у пакувальній тарі з написами іноземною мовою господарюючий суб'єкт зобов'язаний забезпечити інформацію державною чи іншою мовою відповідно до Закону УРСР "Про мови в Українській РСР" про найменування, основні споживчі властивості товару, термін його придатності та умови зберігання, можливі застереження щодо вмісту шкідливих компонентів і обмежень у споживанні, а також гарантійні зобов'язання.

31. У разі виявлення вад чи фальсифікації товару протягом гарантійного чи інших термінів, установлених відповідно до чинного законодавства, покупець має право за власним бажанням вимагати від господарюючого суб'єкта:

безплатного усунення вад або відшкодування витрат на їх усунення покупцем чи третьою особою;

заміни на аналогічний товар належної якості;

відповідного зменшення його купівельної ціни;

заміни на такий же товар іншої моделі з відповідним перерахуванням купівельної ціни;

розірвання договору та відшкодування збитків, заподіяних покупцеві.

32. Задоволення вимог покупця щодо якості та обміну товарів провадиться господарюючим суб'єктом відповідно до Закону України "Про захист прав споживачів".

33. Господарюючий суб'єкт до початку роботи повинен поповнити товарні запаси у місці продажу, обновити викладку товарів (оформлення вітрин), перевірити наявність правильно оформлених і завірених цінників, а також відповідного інвентаря та пакувальних матеріалів, виконати інші роботи для забезпечення належного обслуговування покупців.

34. Господарюючий суб'єкт самостійно вишукує товарні ресурси і укладає договори з їх постачальниками.

35. Товари, що надійшли до господарюючого суб'єкта, оприбутковуються в день надходження за їх фактичною наявністю. У разі неможливості оприбуткувати товари в день фактичного надходження (виклик експерта, перевірка цін, якості, кількості тощо) в текстовій частині товарного звіту за підсумками приходу робиться запис про надходження товарів із зазначенням постачальника (продавця), їх загальної вартості, а також причини, з якої товари не оприбутковано.

Господарюючим суб'єктам забороняється зберігати в торговельному залі та підсобних приміщеннях призначені для продажу товари, прийняті з порушенням зазначених вимог. Зберігання у підсобних приміщеннях господарюючих суб'єктів товарів, які їм не належать, допускається на підставі договору схову, один примірник якого повинен знаходитися у господарюючого суб'єкта.

36. Товари, прийняті працівниками господарюючого суб'єкта, що здійснюють продаж, виставляються для продажу одразу, а в разі потреби - після проведення допродажної підготовки.

Забороняється безпідставне вилучення зазначеними працівниками виставлених для продажу товарів, їх приховування або стримування реалізації.

37. Господарюючі суб'єкти реалізують товари лише за наявності документів, які засвідчують їх якість та безпеку.

(пункт 37 із доповненнями, внесеними згідно з
постановою Кабінету Міністрів
України від 10.07.98 р. N 1050)

38. Якість, маркування, режим зберігання товарів (температура, вологість, освітлення, терміни) повинні відповідати вимогам нормативних документів.

39. Усі товари у господарюючого суб'єкта повинні бути з відповідними документами, наявність яких передбачена чинним законодавством (товарно-транспортні накладні, рахунки-фактури, прибутково-видаткові накладні, сертифікат відповідності державної системи сертифікації або копія зазначеного сертифіката, завірена господарюючим суб'єктом,що відпустив товар, який підлягає обов'язковій сертифікації, тощо).

(На часткову зміну пункту 39 установлено, що копії сертифікатів
відповідності на лікеро-горілчані вироби, що імпортуються, видані
органами сертифікації і скріплені їх печатками, чинні лише за
умови, якщо для їх оформлення використано бланки, захищені від
підробки, згідно з постановою Кабінету Міністрів
України від 16.11.98 р. N 1809)

40. Товари, що надійшли у продаж від громадянина-підприємця, повинні мати ярлик із зазначенням його прізвища, адреси, номера документа, що засвідчує право на заняття підприємницькою діяльністю, та назви органу, що його видав (у разі потреби - відомостей про сертифікацію цих товарів), гарантійного терміну і терміну придатності.

41. Продаж продовольчих товарів, готових до вживання, а також тих, що швидко псуються, інших продовольчих товарів (у тому числі овочів і фруктів) за межами торговельного приміщення (виїзна (виносна) торгівля) здійснюється у спеціально відведених для цього місцях з дозволу органів санітарно-епідеміологічного нагляду та за умови дотримання встановлених для цих товарів температурного режиму зберігання, а також вимог санітарних норм і правил.

Кожна партія таких товарів повинна мати документ, який засвідчує їх якість та безпеку, із зазначенням виготівника, його адреси, дати виготовлення, строку придатності для споживання чи дати закінчення строку придатності для споживання, маси нетто фасованого товару.

(абзац другий пункту 41 із змінами, внесеними згідно з
постановою Кабінету Міністрів
України від 10.07.98 р. N 1050)

У разі запровадження обмежень продаж товарів окремим категоріям громадян здійснюється в установленому порядку.

Продаж товарів повсякденного попиту дітям проводиться лише у разі, якщо вони можуть самостійно зробити покупку та розрахуватися за придбаний товар.

42. Особливості продажу окремих продовольчих і непродовольчих товарів, алкогольних напоїв, комісійної торгівлі непродовольчими товарами, а також продажу товарів у кредит регулюються окремими правилами, що затверджуються МЗЕЗ за погодженням із заінтересованими міністерствами і відомствами.

Особливості продажу лікарських засобів визначаються окремими правилами, що затверджуються МОЗ України.

(пункт 42 доповнено абзацом другим згідно з
постановою Кабінету Міністрів
України від 15.12.97 р. N 1403)

Ціни і ціноутворення

43. Продаж товарів господарюючими суб'єктами здійснюється за цінами, що встановлюються відповідно до чинного законодавства.

Основні санітарні вимоги до торговельного підприємства та його працівників

44. Господарюючий суб'єкт повинен забезпечити санітарний стан торговельних і складських приміщень відповідно до вимог санітарних норм та правил і чистоту на прилеглій території, межі якої визначаються виконкомами місцевих Рад народних депутатів.

Під час продажу товарів і після закінчення виїзної (виносної) торгівлі господарюючий суб'єкт зобов'язаний вжити заходів для дотримання чистоти на прилеглій до торговельного місця території.

Працівники господарюючого суб'єкта повинні бути одягнені у формений або інший одяг, що відповідає санітарним вимогам.

Для зберігання верхнього одягу та особистих речей працівників обладнуються місця в окремому приміщенні.

45. Санітарний стан торговельних і складських приміщень господарюючого суб'єкта повинен відповідати вимогам, установленим органами державного санітарного нагляду, а для торгівлі продовольчими товарами - й спеціальним санітарним правилам.

46. У разі зберігання товарів у підсобних приміщеннях і розміщення їх у торговельних залах чи пунктах дрібнороздрібної мережі працівники господарюючого суб'єкта зобов'язані дотримуватися принципу товарного сусідства, санітарних правил, норм складування і вимог протипожежної безпеки.

47. Торговельне приміщення господарюючого суб'єкта обладнується згідно з вимогами охорони праці та здоров'я, захисту навколишнього природного середовища, протипожежної безпеки, санітарними та іншими вимогами, передбаченими відповідними нормативними актами.

48. Працівники господарюючого суб'єкта, який здійснює продаж продовольчих товарів, проходять медичне обстеження в установленому порядку, результати якого відображаються в їхніх особистих медичних книжках. Ці книжки пред'являються на вимогу представників контролюючих органів.

Порядок ведення облікових документів

49. Типові форми первинної облікової документації, необхідні для проведення державних статистичних спостережень у сфері торговельної діяльності, розробляються і затверджуються Мінстатом.

50. Господарюючі суб'єкти подають звіти за формами державної статистичної звітності відповідно до чинного законодавства.

51. Бухгалтерський облік і звітність здійснюються господарюючими суб'єктами з дотриманням єдиних методологічних засад, встановлених Положенням про організацію бухгалтерського обліку і звітності в Україні, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 3 квітня 1993 р. N 250.

Контроль за дотриманням Порядку заняття торговельною діяльністю і правил торговельного обслуговування населення

52. Контроль за дотриманням цього Порядку і правил здійснюється службовими особами органів державної виконавчої влади у межах їхньої компетенції та в установленому порядку.

Підприємства роздрібної торгівлі, громадського харчування повинні мати контрольний журнал встановленого зразка, де особи, які здійснюють контроль, роблять запис про проведені перевірки.

(пункт 52 доповнено абзацом другим згідно з
постановою Кабінету Міністрів
України від 10.07.98 р. N 1050)

53. Книга відгуків і пропозицій громадян установленого зразка повинна знаходитися у торговельному залі на видному та доступному для покупців місці. Господарюючі суб'єкти зобов'язані обладнати в торговельному залі на видному місці "Куточок покупця", де вміщується інформація для покупців, адреса і номери телефонів органів, що забезпечують державний захист прав споживачів, а також цей Порядок і правила.

(пункт 53 із доповненнями, внесеними згідно з
постановою Кабінету Міністрів
України від 10.07.98 р. N 1050)

54. Контрольна перевірка дотримання цього Порядку і правил проводиться службовою особою відповідного органу з пред'явленням службового посвідчення та в присутності особи, що здійснює продаж товарів, і у разі можливості представника господарюючого суб'єкта, що перевіряється.

Результати контрольної перевірки оформляються актом, один примірник якого залишається у господарюючого суб'єкта.

Особи, що допустили порушення цього Порядку і правил, зобов'язані дати письмове пояснення, яке додається до акта. У разі відмови підписати акт чи дати пояснення в акті робиться запис про те, що зазначені особи ознайомлені із змістом акта і від його підписання відмовилися.

Працівники господарюючого суб'єкта повинні створити умови для виконання робіт, пов'язаних з контрольною перевіркою, та забезпечити здійснення заходів щодо усунення виявлених недоліків і порушень.

55. За порушення цього Порядку і правил працівники господарюючого суб'єкта несуть відповідальність згідно з чинним законодавством.







ЗАТВЕРДЖЕНО




постановою Кабінету Міністрів України
від 8 лютого 1995 р. N 108



ЗМІНИ І ДОПОВНЕННЯ,
що вносяться до Положення про порядок видачі суб'єктам підприємницької діяльності спеціальних дозволів (ліцензій) на здійснення окремих видів діяльності, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 травня 1994 р. N 316

Зміни та доповнення втратили чинність
(згідно з постановою Кабінету Міністрів України
від 4 січня 1999 року N 6)

____________


На правах рекламы: muzoic