Главная

Болонский процесс. Автоматизация учебного процесса - Офис методиста

Судебная практика УХВАЛА ВЕРХОВНИЙ СУД УКРАЇНИ СУДОВА КОЛЕГІЯ В ЦИВІЛЬНИХ СПРАВАХ "Рішення Верховного Суду України", 1999 р.
описание | темы | ключевые слова 





ВЕРХОВНИЙ СУД УКРАЇНИ
СУДОВА КОЛЕГІЯ В ЦИВІЛЬНИХ СПРАВАХ

УХВАЛА

від 29 липня 1998 року

(Витяг)

У червні 1995 р. П. звернувся в суд із позовом до Дніпропетровського дослідно-експериментального торгово-виробничого підприємства "АвтоЗАЗ" про усунення недоліків автомобіля і стягнення неустойки. Позивач зазначав, що 15 квітня 1994 р. він як інвалід I групи одержав неналежної якості автомобіль ЗАЗ-968 МБ з ручним керуванням. Оскільки в добровільному порядку усунути недоліки відповідач відмовився, позивач просив зобов'язати того замінити зазначений автомобіль на автомобіль "Таврія" з ручним керуванням з відповідним перерахуванням вартості та стягнути з нього 1 млрд. крб. моральної шкоди за порушення Закону "Про захист прав споживачів".

Рішенням Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 4 квітня 1997 р., залишеним без зміни ухвалою судової колегії в цивільних справах Дніпропетровського обласного суду від 26 травня 1997 р. та постановою президії цього суду від 8 квітня 1998 р., П. в позові відмовлено.

Заступник Голови Верховного Суду України порушив у протесті питання про скасування зазначених судових рішень і направлення справи на новий розгляд. Протест задоволено з таких підстав.

Відмовляючи в позові П., суд виходив із того, що наявні в матеріалах справи висновки експертів до уваги не беруться, а з'ясувати, чи є недоліки в автомобілі істотними заводськими дефектами або ж вони виникли внаслідок ДТП, немає можливості, оскільки після ДТП пошкодження зафіксовані не були й автомобіль ремонтувався не на станції технічного обслуговування. Крім того, в листі від 16 липня 1996 р. завідуючий Дніпропетровським відділенням Харківського НДІСЕ повідомив, що у них відсутня методика проведення експертиз для вирішення питань, які саме недоліки автомобіля мали місце на час його купівлі, а які виникли внаслідок ДТП.

Проте з таким висновком суду погодитись не можна, оскільки на порушення вимог статей 15, 30, 40, 62 ЦПК суд зробив їх без ретельного з'ясування обставин справи й належної оцінки наявних у ній доказів.

Відповідно до п. 8 ст. 14 Закону "Про захист прав споживачів" споживач має право пред'явити виготівникові вимогу про безоплатне усунення недоліків товару і після закінчення гарантійного терміну. Ця вимога може бути пред'явлена протягом установленого терміну служби, а якщо такий не встановлено, - протягом 10 років за умови, що в товарі було виявлено істотні недоліки, допущені з вини виготівника.

Суду необхідно було з'ясувати, чи наявні в автомобілі, який знаходиться у позивача, істотні недоліки, і якщо є, то внаслідок чого вони виникли і чи не винен у цьому виготівник.

Маючи у справі два протилежних висновки експертів, суд їх не дослідив і на порушення вимог ст. 61 ЦПК не зажадав додаткового висновку й не призначив інших експертів.

Оскільки відмовити споживачеві можна лише в разі, коли продавець чи виготівник доведе, що недоліки товару виникли внаслідок порушення споживачем правил користування товаром або його зберігання, суд повинен був з'ясувати, чи немає вини споживача в тому, що річ стала непридатною.

У зв'язку з викладеним ухвалені у справі рішення скасовано і справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.

____________



Надруковано:
"Рішення Верховного Суду України",
1999 р.



На правах рекламы: