Главная

Болонский процесс. Автоматизация учебного процесса - Офис методиста

Судебная практика РОЗ'ЯСНЕННЯ "Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних з поставкою продукції і товарів неналежної якості та некомплектних " ВИЩИЙ АРБІТРАЖНИЙ СУД УКРАЇНИ Київ
описание | темы | ключевые слова 





ВИЩИЙ АРБІТРАЖНИЙ СУД УКРАЇНИ

РОЗ'ЯСНЕННЯ

від 12.11.93 р. N 01-6/1205

Арбітражні суди України



Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних з поставкою продукції і товарів неналежної якості та некомплектних

Із змінами і доповненнями, внесеними
роз'ясненням Вищого арбітражного суду України
від 18 листопада 1997 року N 02-5/445

З метою правильного і однакового застосування законодавства при вирішенні спорів, пов'язаних з поставкою продукції виробничо-технічного призначення і товарів народного споживання неналежної якості, президія Вищого арбітражного суду України вважає за необхідне дати такі роз'яснення.

1. Постановою Верховної Ради України від 12 вересня 1991 року "Про порядок тимчасової дії на території України окремих актів законодавства Союзу РСР" передбачено, що до прийняття відповідних актів законодавства України на її території застосовуються акти законодавства Союзу РСР з питань, які не врегульовані законодавством України, за умови, що вони не суперечать Конституції і законам України.

Таким чином, при вирішенні спорів, пов'язаних з поставкою продукції і товарів неналежної якості або некомплектних, а також в неналежній тарі (упаковці), арбітражним судам необхідно керуватись статтями 248 - 253 Цивільного кодексу України, положеннями про поставки продукції виробничо-технічного призначення і товарів народного споживання, стандартами, іншою обов'язковою для сторін нормативно-технічною документацією, інструкціями про порядок приймання продукції (товарів) за якістю, а також договором.

Що ж до відносин підприємств і організацій України з господарюючими суб'єктами держав - учасниць СНД, то відповідно до Угоди про загальні умови поставок товарів між організаціями держав - учасниць Співдружності Незалежних Держав усі питання якості і комплектності продукції (товарів), що поставляється, у тому числі майнова відповідальність сторін, повинні визначатись в договорі за взаємним погодженням між постачальником та споживачем. Застосування до цих відносин положень про поставки продукції і товарів, у тому числі встановленої ними майнової відповідальності, може мати місце тільки тоді, коли це передбачено договором з посиланням на конкретні норми зазначених положень.

2. Встановлена положеннями про поставки майнова відповідальність у вигляді штрафу за поставку продукції (товарів) неналежної якості, некомплектної або в неналежній тарі (упаковці) є засобом забезпечення належного виконання зобов'язання (стаття 178 Цивільного кодексу України). Отже, ці санкції арбітражний суд може застосовувати тільки за порушення обов'язків за договором поставки (стаття 253 Цивільного кодексу України). Таким чином, за відсутності договору поставки у арбітражного суду нема правових підстав стягувати зазначені санкції, у тому числі обертати їх у доход державного бюджету.

Якщо справу порушено за заявою прокурора чи його заступника або позивач не пред'явив вимогу про сплату передбачених Положеннями про поставки санкцій чи припустився порушень законодавства, що не зменшують відповідальності відповідача, арбітражний суд на підставі пункту 2 статті 83 Арбітражного процесуального кодексу України має право, але теж тільки за наявності договору, обернути повністю або частково в доход державного бюджету суму штрафу, яка стягується за порушення зобов'язання щодо якості та комплектності продукції (товарів).

(пункт 2 змінено згідно з роз'ясненням
Вищого арбітражного суду від 18.11.97 р. N 02-5/445)

3. Відповідно до статті 164 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання, що виникло з договору, може бути покладене в цілому або в частині на третю особу, якщо це передбачено встановленими правилами, а так само, якщо третя особа зв'язана з однією із сторін адміністративною підлеглістю або відповідним договором. У цьому разі відповідальність за неналежне виконання зобов'язання несе сторона за договором, з якого воно виникло, якщо чинним законодавством не передбачено, що відповідальність несе безпосередній виконавець.

Положенням про поставки продукції і товарів передбачено, що відповідальність за поставку продукції і товарів неналежної якості може бути покладена як на постачальника, так і на виготовлювача, який не є постачальником відносно одержувача. Однак, якщо за договором поставки виготовлювач, який не є постачальником для одержувача, здійснив за вказівкою свого покупця транзитне відвантаження продукції, то на такого виготовлювача за позовом одержувача може бути покладена відповідальність за поставку продукції неналежної якості за умови наявності договору між одержувачем та покупцем виготовлювача.

У разі відвантаження продукції (товарів) без такого договору виготовлювач не може нести відповідальність перед одержувачем, який встановив їх неналежну якість.

4. Відповідно до положень про поставки виготовлювач (постачальник) несе відповідальність за якість продукції і товарів у цілому, включаючи складові частини і комплектуючі вироби, тобто і у тих випадках, коли стандартами, іншою нормативно-технічною документацією передбачено, що за якість складових частин та комплектуючих виробів несе відповідальність їх виготовлювач.

Оскільки вирішення спору між покупцем і постачальником (виготовлювачем) продукції і товарів може вплинути на права і обов'язки виготовлювача комплектуючого виробу, то за клопотанням сторін або з ініціативи арбітражного суду виготовлювач такого виробу може бути залучений до участі у справі як третя особа (стаття 27 АПК).

Якщо позовні вимоги задоволені за рахунок постачальника основного виробу або останній добровільно задовольнив вимоги покупця (одержувача), постачальник (виготовлювач) продукції (товарів) має право звернутися до постачальника (виготовлювача) комплектуючого виробу з вимогою про відшкодування завданих збитків, у тому числі суми штрафу, сплаченої покупцю (одержувачу) у зв'язку з поставкою основного виробу неналежної якості.

5. Якщо товари реалізуються за регульованими цінами, встановлені пунктами 52 та 53 Положення про поставки товарів народного споживання штрафи стягуються, виходячи з цих цін з відрахуванням торговельної знижки. У разі поставки товарів за вільними (договірними) цінами ці штрафи слід стягувати, виходячи з цієї ціни без врахування будь-яких надбавок та суми податку на добавлену вартість.

Встановлені пунктами 59 і 60 Положення про поставки продукції виробничо-технічного призначення штрафи стягуються, виходячи з регульованих або вільних (договірних) цін без врахування надбавок та суми податку на добавлену вартість.

6. Відповідно до статті 250 Цивільного кодексу України, пунктів 40 та 33 положень про поставки продукції і товарів постачальник зобов'язаний безоплатно виправити недоліки продукції (товарів), на яку встановлено гарантійний строк, або замінити її, якщо не доведе, що недоліки виникли внаслідок порушення покупцем правил користування продукцією або зберігання її.

Виправлення недоліків або заміна продукції (товарів) за вибором постачальника (виготовлювача) повинні бути здійснені в 20-денний строк після одержання повідомлення покупця (одержувача), якщо інший строк не встановлений обов'язковими для сторін правилами чи їх угодою. Якщо покупець (одержувач) не повідомив постачальника (виготовлювача) про виявлені недоліки продукції (товарів), останній звільняється від сплати штрафу, передбаченого пунктами 59 та 52 положень про поставки продукції і товарів.

Щодо товарів народного споживання необхідно враховувати таке.

Відповідно до статті 7 Закону "Про захист прав споживачів" та згідно з пунктом 3 Правил обміну непродовольчих товарів, куплених у роздрібній торговельній мережі, продавець за вибором покупця забезпечує заміну аналогічним товаром належної якості, або відповідне зниження його купівельної ціни, або безплатне усунення недоліків товару чи відшкодування затрат покупця на їх виправлення, або розірвання договору купівлі-продажу та відшкодування збитків, яких зазнав покупець.

Не в усіх перелічених випадках надіслання повідомлення про неналежну якість товару є підставою для стягнення з постачальника (виготовлювача) штрафу, передбаченого пунктом 52 Положення про поставки товарів народного споживання. Так, незважаючи на це повідомлення, штраф не підлягає стягненню, якщо продавець здійснив відповідне зниження ціни товару, відшкодував затрати покупця на виправлення недоліків або сам виправив недоліки. Тільки у випадку заміни товару неналежної якості або розірвання договору і повернення вартості товару торговельне підприємство-покупець (одержувач) має право стягнути зазначений штраф з постачальника (виготовлювача), якщо останній після одержання повідомлення про неналежну якість товару у встановлений строк не виправив недоліки або не замінив товар.

7. Згідно з пунктами 41 та 34 положень про поставки продукції і товарів у випадку поставки продукції (товарів) з дефектами, які можуть бути усунені на місці, виготовлювач (постачальник) зобов'язаний на вимогу покупця (одержувача) у встановлений строк виправити ці дефекти, у тому числі шляхом заміни продукції (товарів).

Таким чином, надіслання тільки повідомлення про наявність дефектів без вимоги щодо їх усунення не є підставою для стягнення з постачальника (виготовлювача) штрафу, передбаченого пунктами 59 та 52 положень про поставки продукції і товарів.

8. Якщо якість продукції (товарів) не відповідає стандартам, технічним умовам, іншій документації, зразкам (еталонам) або умовам договору, покупець (одержувач) має право відмовитись від її прийняття і вимагати заміни (пункти 41 та 34 положень про поставки продукції і товарів).

За таких обставин постачальник (виготовлювач) сплачує штраф, передбачений пунктами 59 та 52 положень про поставки продукції і товарів, у тому числі і у випадку заміни продукції (товарів).

9. Відповідно до пунктів 24 та 19 положень про поставки продукції і товарів покупець має право односторонньо відмовитись від виконання договору, тобто розірвати договір, у випадках поставки продукції (товарів), яка не відповідає вимогам стандартів, технічних умов, іншій документації, зразкам (еталонам). У цьому випадку постачальник зобов'язаний відшкодувати покупцю усі збитки, пов'язані з розірванням договору.

Договір вважається розірваним (зміненим) через місяць після одержання постачальником письмового повідомлення покупця про відмову від виконання договору, якщо інший, більш тривалий строк не буде зазначений у цьому повідомленні. Продукція (товари), виготовлена та відвантажена постачальником до одержання такого повідомлення, повинна бути прийнята і оплачена покупцем.

10. При укладанні договору сторони не мають права передбачати менш високі показники, ніж встановлені обов'язковими вимогами стандартів, нормативно-технічної документації щодо якості продукції (товарів). Якщо в договорі передбачені менш високі вимоги, при вирішенні спору арбітражному суду слід виходити з вимог стандартів, нормативно-технічної документації, а не з умови договору.

Чинне законодавство (пункти 39 та 32 положень про поставки) надає сторонам право передбачити в договорі більш високі вимоги щодо якості продукції (товарів) у порівнянні з стандартами, технічними умовами, іншою документацією, зразками (еталонами). За невиконання цієї умови договору майнова відповідальність постачальника (виготовлювача) застосовується лише тоді, коли це передбачено договором.

11. Якщо продукція (товари) відповідає умовам договору, стандартам, іншій нормативно-технічній документації, але виявилась більш низького сорту (якості) у порівнянні з документом, що посвідчує її якість, майнові санкції за це порушення, а також за неналежну маркіровку (зазначення більш високого сорту, ніж фактичний) можуть бути застосовані арбітражним судом тільки тоді, коли такі санкції передбачені договором. У цих випадках покупець (одержувач) має право вимагати від постачальника (виготовлювача) відшкодування завданих йому збитків, у тому числі у вигляді уцінки продукції (товарів), у зв'язку з неналежним виконанням договірних зобов'язань. Вимоги щодо стягнення суми уцінки підлягають задоволенню за умови подання доказів доведення уцінки до споживача або переоцінки продукції (товарів).

Відповідно до пунктів 41 та 34 положення про поставки покупець (одержувач) має право відмовитись від прийняття продукції (товарів) більш низького сорту (якості) у порівнянні з документом, що посвідчує її якість, але за умови, коли її кількість перевищує обсяг відповідного сорту (якості) за договором, або якщо поставка цієї продукції (товарів) взагалі не передбачена договором.

12. Продукція (товари) повинна поставлятися комплектно відповідно до вимог стандартів, технічних умов або інших обов'язкових для сторін норм, однак сторони можуть передбачити в договорі поставку продукції (товарів) з додатковими до комплекту виробами (складовими частинами) або без окремих виробів (складових частин), що входять до комплекту, але не потрібні покупцеві.

Що ж до продукції виробничо-технічного призначення, то у договорі може бути передбачена її поставка окремими частинами комплекту, в тому числі їх відвантаження безпосередньо виготовлювачами. За цих умов зобов'язання постачальника вважається виконаним належним чином, якщо остання частина комплекту була відвантажена у встановлений договором строк поставки. У протилежному випадку, тобто коли остання частина комплекту відвантажена постачальником або виготовлювачем після закінчення строку поставки, постачальник несе відповідальність, встановлену за поставку некомплектної продукції, у тому числі сплачує відповідний штраф.

13. Застосовуючи відповідальність, встановлену Положенням про поставки або договором, за поставку немаркірованої або неналежно маркірованої продукції (товарів) арбітражним судам слід виходити з того, що неналежною маркіровкою є така, що не відповідає стандартам, іншій нормативно-технічній документації або умовам договору (зокрема, відсутність одного або декількох обов'язкових реквізитів маркіровки, зазначення невірних відомостей щодо найменування, якості, сорту, ціни, нечіткість відтиску, що виключає читання маркіровки).

14. З набранням чинності Законом України від 3 грудня 1996 року "Про внесення зміни до Цивільного кодексу Української РСР" не можуть застосовуватися пункти 69 і 60 положень про поставки у частині безакцептного стягнення штрафів, передбачених цими положеннями. Спори, пов'язані зі стягненням згаданих штрафів, вирішуються арбітражними судами на загальних підставах.

(пункт 14 змінено згідно з роз'ясненням
Вищого арбітражного суду від 18.11.97 р. N 02-5/445)

____________



На правах рекламы: