Главная

Болонский процесс. Автоматизация учебного процесса - Офис методиста

Судебная практика  ПОСТАНОВА АРБІТРАЖНИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ
описание | темы | ключевые слова 





АРБІТРАЖНИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

ПОСТАНОВА

13.07.98 р.
N 1/2/132


Заступник голови арбітражного суду, розглянувши заяву ЗАТ "Агропромислова група", м. Запоріжжя про перегляд рішення арбітражного суду Запорізької області від 22.04.98 за позовом прокуратури Запорізької області в інтересах хлібної бази N 74 м. Молочанська Запорізької області до ЗАТ "Агропромислова група м. Запоріжжя, ПП "Транссервіс" м. Запоріжжя про визнання угод недійсними, установлено:

Рішенням суду від 22.04.98 позові вимоги задоволені, визнані недійсними вексель N 693134290204 на суму 725145 грн., виданий 20.03.97 першому відповідачу - хлібній базі N 74, договір N 8 від 15.03.97, договір N 74 від 21.04.97.

ЗАТ "Агропромислова група" не згодна з рішенням суду, просить його відмінити, в позові відмовити, оскільки судом порушено норми матеріального і процесуального права: прокурор не мав права пред'являти позов в інтересах державного підприємства, при цьому держмито не було сплачене, суддею необгрунтовано витребувана ліцензія на здійснення операцій з векселями, в рішенні не дано оцінки заперечень ЗАТ "Агропромислова група" "вексель не є угодою", тому його не можна через чинність ст. 48 ЦК України визнати недійсним, суддею не використано міжнародне законодавство про векселі, договір N 8, який не містить суттєвих умов, слід було б визнати неукладеним.

В судовому засіданні представники ЗАТ "Агропромислова група" і директор ПП "Транссервіс" підтвердили причини, викладені в заяві про перегляд рішення, вказавши, що вексель видано згідно з Законом України "Про цінні папери і фондову біржу", Положенням про переказний і простий вексель. Підстав для визнання його недійсним, а відповідно і угод, що з нього витікають, немає через чинність вказаних нормативних актів, а також Женевської конвенції 1930 року, векселеутримувач не зобов'язаний представляти докази і обгрунтування видачі йому векселя. Він має право вимагати сплати суми, вказаної у векселі, не вдаючись до обговорення питання виконання зобов'язання, в рахунок якого видано вексель.

В судовому засіданні прокурор ДСО обласної прокуратури і юрисконсульт хлібної бази N 74 вказали на необгрунтованість доводів заявника, вважають судове рішення законним і обгрунтованим, оскільки оскаржуваний вексель видано помилково для оплати фактично невиконаних зобов'язань.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення представників сторін і прокурора, не знаходжу підстав для відміни судового рішення.

Як видно із матеріалів справи, 20 березня 1997 р. хлібною базою N 74 було видано ЗАТ "Агропромислова група" простий вексель N 693134290204 на суму 725145 грн. з зобов'язанням погасити борг 1 серпня 1997 р.

15 березня 1997 р. сторонами укладено договір N 8 переуступки боргу, згідно з яким хлібна база за поставлені нафтопродукти вручає ПП "Транссервіс" виписаний раніше на першого відповідача вексель N 693134290204 і передає всі повноваження за векселем на ПП "Транссервіс".

21 квітня 1997 р. між хлібною базою і ЗАТ "Агропромислова група" укладено договір N 15/2 на погашення заборгованості за векселем.

Враховуючи, що матеріалами справи підтверджується факт видачі векселя N 693134290204 без достатніх підстав, за відсутністю заборгованості хлібної бази перед першим відповідачем, суд правомірно прийшов до висновку, що вексель як угода, яка протирічить законодавству, а саме правилам виготовлення і використання вексельних бланків, через чинність ст. 48 ЦК України повинен бути визнаний недійсним. Відповідно договори N 8 від 15.03.97 і N 15/2 від 21.04.97, які витікають з недійсності угоди, мають бути визнані недійсними.

Доводи заявника не є підставою для відміни судового рішення, оскільки:

у вмотивованій частині судового рішення вказані підстави необгрунтованості доводів відповідачів;

позов прокурором заявлено відповідно до ст. 2 АПК України, згідно Декрету КМ України "Про державне мито" прокурори звільнені від сплати держмита за позовами, заявленими в інтересах державних підприємств.

Постановою КМУ і НБУ N 528 від 10.09.92 "Про затвердження правил виготовлення і використання вексельних бланків" встановлена особливість використання Положення про первинний і простий вексель, затверджений постановою ЦВК і РНК СРСР від 07.08.37 N 104/1341, встановлено, що вексель використовується тільки як засіб платежу, і може видаватись тільки для оплати за поставлену продукцію, виконані роботи і надані послуги.

Вказані Правила розроблено і затверджено відповідно до Постанови Верховної Ради України від 17.06.92 N 2470 "Про застосування векселів в господарському обороті України".

За таких обставин рішення суду відповідає діючому законодавству, матеріалам і фактичним обставинам справи. Підстав для його відміни немає.

Витрати за держмитом віднести на заявника.

Керуючись ст. 93, 106 АПК України, зам. голови постановив:

Рішення суду від 22.04.98 за справою N 1/2/132 залишити без змін, а заяву про його відміну - без задоволення.

____________



Надруковано:
"Вісник Вищого арбітражного суду України",
N 4, 1998 р.



На правах рекламы: