Главная

Болонский процесс. Автоматизация учебного процесса - Офис методиста

Нормативные документы Украины Тимчасове положення про Національну систему масових електронних платежів Правління Національного банку України Національний банк України
описание | темы | ключевые слова 
I. Терміни та визначення

У цьому Положенні наведені нижче терміни та визначення вживаються в такому значенні:
Автоматизована карткова система (далі – АКС) – це програмно-технічний комплекс, що встановлений у банку, який є членом Національної системи масових електронних платежів, що забезпечує проведення операцій з емісії карток, оброблення інформації за операціями з ними та управління банківськими і торговельними терміналами, банкоматами. Складається з 2 основних компонентів: сервера баз даних (далі – СБД) та сервера авторизації (далі – СА).
Адресний платіж – це перерахування коштів, яке здійснюється держателем картки з відповідного рахунку (карткового або рахунку завантаження) на визначений рахунок отримувача коштів.
Баланс платіжного інструменту – це інформація про суму коштів, що знаходиться на відповідному картрахунку цього платіжного інструменту, і може бути використана при проведенні офф-лайн операцій за цим платіжним інструментом.
Банківська персоналізація картки – це операція, під час здійснення якої на смарт-картку записуються відповідні ключі, ідентифікатори платіжних інструментів платіжних карток, ліміти платіжних інструментів платіжних карток, дати закінчення дії платіжних інструментів платіжної картки (у межах дати закінчення дії платіжної картки), а також визначається можливість виконання операцій з рахунком завантаження платіжних інструментів платіжної картки та використання платіжної картки як корпоративної. Банківська персоналізація проводиться в АКС банку за допомогою відповідного автоматизованого робочого місця (далі – АРМ).
Блокування платіжної картки – це заборона на здійснення операцій за допомогою платіжної картки.
Банківський термінал – це пристрій, що призначений для здійснення операцій за допомогою платіжної картки (видача готівки, завантаження платіжних інструментів, доступ до рахунку завантаження). Держателем банківського терміналу є еквайр.
Внутрішньобанківська трансакція – це трансакція, що формується у терміналі або банкоматі, який обслуговує банк, що емітував картку, за якою виконується ця операція.
Електронний анонімний гаманець – це електронний гаманець, який може завантажуватися тільки готівкою. У базі даних АКС інформація про електронний анонімний гаманець не пов’язується з інформацією про її держателя (ідентифікаційні дані держателя анонімного гаманця не заносяться до бази даних АКС).
Електронний гаманець (гаманець) – це платіжний інструмент, що має баланс, у межах якого виконуються безготівкові розрахунки та готівкові операції, та якому відповідає консолідований картковий рахунок, відкритий в емітента. Електронний гаманець може завантажуватися як готівкою, так і з рахунку завантаження клієнта. Електронні гаманці бувають двох типів: персоніфіковані та анонімні.
Електронний персоніфікований гаманець – це електронний гаманець, який може завантажуватися як готівкою, так і з рахунку завантаження держателя картки. Під час одержання електронного персоніфікованого гаманця визначається держатель картки, а інформація про картку пов’язується в базі даних АКС з інформацією про її держателя.
Електронний чек (чек) – це платіжний інструмент, що має баланс, у межах якого виконуються безготівкові розрахунки та готівкові операції і якому відповідає окремий чековий картковий рахунок, що відкритий в емітента. Електронний чек може завантажуватися як готівкою, так і з рахунку завантаження клієнта.
Журнал завантажень – це журнал картки, що створюється під час операції завантаження.
Журнал картки – це допоміжний документ в електронному вигляді, що використовується в окремих випадках для підтвердження (позитивний журнал картки) або непідтвердження (негативний журнал картки) виконання відповідної фінансової операції за допомогою картки (оплата товарів (послуг), видача готівки, адресний платіж, завантаження картки).
Журнал платежів – це журнал картки, що створюється під час проведення операції платежу або видачі готівки.
Завантаження – це запис інформації на відповідний платіжний інструмент картки про наявність коштів, які можуть бути використані з картрахунку (поповнення балансу платіжної картки).
Картковий рахунок електронного чека (чековий картрахунок) – це рахунок, що відкривається емітентом для кожного електронного чека з метою відображення стану його балансу та руху коштів.
Консолідований картковий рахунок (далі – ПУЛ) – це рахунок, що відкривається емітентом для відображення загального стану балансу та руху коштів для всіх емітованих банком електронних гаманців.
Міжбанківська трансакція – це трансакція, що формується в терміналі або банкоматі, який обслуговує банк, що не є емітентом картки, за якою виконується ця операція.
Національна система масових електронних платежів (далі –НСМЕП) – це внутрішня багатоемітентна платіжна система, в якій розрахунки за товари та послуги, одержання готівки та інші операції здійснюються за допомогою банківських платіжних смарт-карток за технологією, що розроблена Національним банком України.
Он-лайн (оn-line) операція – це операція з використанням платіжної картки, технологічна схема виконання якої передбачає наявність безперервного зв’язку в режимі реального часу між учасниками НСМЕП під час виконання операції.
Офф-лайн (оff-line) операція – це операція з використанням платіжної картки, технологічна схема виконання якої не потребує безперервного зв’язку в режимі реального часу з емітентом під час виконання операції. При здійсненні офф-лайн операцій використовується значення балансу відповідного платіжного інструменту платіжної картки.
Персоніфікація картки – це операція, під час якої визначається держатель картки, а інформація про картку пов’язується в базі даних АКС з інформацією про її держателя. Персоніфікація платіжних карток проводиться емітентом, а службових – також процесинговими центрами.
Платіжна картка НСМЕП (далі – платіжна картка) – це ідентифікаційний засіб у вигляді пластикової смарт-картки, що є носієм платіжних інструментів, за допомогою яких здійснюються розрахунки за товари та послуги, одержання готівки, перерахування коштів у НСМЕП.
Платіжний інструмент – це інструмент за допомогою якого здійснюються платіжні операції у НСМЕП (визначається сукупністю правил формування документів в електронному вигляді, їх інформаційним та фінансовим обробленням). Платіжними інструментами НСМЕП є електронний гаманець та електронний чек.
Рахунок завантаження – це поточний рахунок держателя картки в емітенті, який використовується для завантаження платіжних інструментів, здійснення платежів за товари та послуги, одержання готівки з рахунку, перерахування коштів з цього рахунку на рахунки інших осіб. Як рахунок завантаження можуть бути використані вже відкриті клієнтом у банку поточні рахунки (за винятком основного поточного рахунку юридичних осіб).
Системна ініціалізація карток – це операція, під час якої в електронну пам’ять смарт-картки записуються файлова структура та деякі інші дані, що визначають функціональні можливості картки. Ініціалізація карток НСМЕП відбувається в Центрі ініціалізації та системної персоналізації.
Системна персоналізація карток – це операція, під час якої у файли смарт-картки записуються ключі та дані, що визначають її належність до НСМЕП (або банку – члена НСМЕП). Системна персоналізація карток НСМЕП відбувається в Центрі ініціалізації та системної персоналізації.
Службова картка НСМЕП (далі – службова картка) – це картка, що використовується учасником НСМЕП для здійснення нефінансових операцій.
Смарт-картка – це пластикова картка з умонтованим мікропроцесором.
Стоп-лист – це список карток, які повинні блокуватися при виконанні офф-лайн та/або он-лайн операцій.
Трансакція – це інформація в електронній формі про окрему операцію, яка здійснена з використанням платіжної картки.
Фінансова трансакція – це трансакція про виконання фінансової операції з відповідним платіжним інструментом платіжної картки.
HSM – це апаратний модуль безпеки, що встановлюється у серверах НСМЕП.
SAM – це модуль безпеки терміналу, що має вигляд картки та встановлений у всіх терміналах і банкоматах НСМЕП.

Інші терміни, які вживаються в цьому Положенні, застосовуються в такому самому значенні, як і в Положенні про порядок емісії платіжних карток і здійснення операцій з їх застосуванням, затвердженому постановою Правління Національного банку України від 24.09.99 № 479.
II. Загальні положення

1. Тимчасове положення про Національну систему масових електронних платежів (далі – Положення) розроблене згiдно із законами України "Про Національний банк України", «Про банки та банкiвську дiяльнiсть», «Про захист iнформацiї в автоматизованих системах», Положенням про порядок емісії платіжних карток і здійснення операцій з їх застосуванням, затвердженим постановою Правління Національного банку України від 24.09.99 № 479, іншими законодавчими актами України та нормативно-правовими актами Нацiонального банку України.
2. Положення визначає загальні принципи побудови НСМЕП, організаційну структуру, взаємовідносини між учасниками, загальну технологію роботи в НСМЕП, загальні правила документообігу і здійснення розрахунків, безпеку та Регламент роботи НСМЕП (додаток 1).
3. Вимоги цього Положення обов`язкові для виконання банками, процесинговими центрами, пiдприємствами торгiвлi та сфери послуг, держателями платіжних карток, які є учасниками НСМЕП.
4. Положення має статус тимчасового і діє на етапі впровадження та функціонування пілотного проекту, який проводиться з метою відпрацювання організаційних, нормативних, технологічних, технічних і фінансових питань НСМЕП.
III. Організаційна структура НСМЕП

1. До складу НСМЕП входять:
платіжна організація;
члени платіжної системи;
учасники платіжної системи.
2. На етапі впровадження та функціонування пілотного проекту платіжною організацією НСМЕП є Національний банк України (далі – Платіжна організація). Загальне управління НСМЕП здійснює Рада Платіжної організації, яка виконує такі функції:
вирішує питання прийняття до НСМЕП нових членів;
вирішує питання виключення з НСМЕП її членів;
виконує арбітражні функції в межах НСМЕП;
установлює ліміти НСМЕП для кожного платіжного інструменту;
установлює загальносистемні комісійні;
приймає стратегічні рішення щодо подальшого розвитку НСМЕП;
інші функції, передбачені цим Положенням та договорами.
На етапі поширення НСМЕП (після завершення пілотного проекту) керівництво платіжною системою буде здійснювати нова платіжна організація, що буде створена за ініціативи членів НСМЕП як юридична особа. До створення цієї юридичної особи Платіжною організацією НСМЕП є Національний банк України.
3. Членами НСМЕП можуть бути банки, які одержали ліцензію Національного банку України на здійснення емісії та/або еквайрингу платіжних карток (надається після набрання чинності змінами і доповненнями до Положення про порядок видачі банкам ліцензії на здійснення банківських операцій, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 06.05.98 № 181) та уклали договір з Платіжною організацією про вступ до НСМЕП.
4. Учасниками НСМЕП є юридичні або фізичні особи – суб’єкти відносин, що виникають при здійсненні розрахункових операцій за допомогою платіжних карток НСМЕП (Розрахунковий банк, Головний процесинговий центр (далі – ГПЦ), Регіональний процесинговий центр (далі – РПЦ), держателі платіжних карток, підприємства торгівлі та послуг тощо), банки – члени НСМЕП. Функції Розрахункового банку НСМЕП виконує Національний банк України (Операційне управління Національного банку України).
Платіжна організація визначає організації – учасників НСМЕП, яким надається право виконувати функції процесингових центрів, і наділяє їх відповідними повноваженнями. Оперативне керування НСМЕП у межах повноважень, визначених Платіжною організацією, виконує ГПЦ. РПЦ управляє частиною НСМЕП, яка знаходиться в нього на обслуговуванні (підприємства торгівлі та послуг, банки).
ГПЦ через свої підрозділи (центри генерації ключової інформації, системної ініціалізації та системної персоналізації) виконує також функції управління системними ключами та системної підготовки карток для подальшої їх емісії в банках.
IV. Взаємовідносини між учасниками НСМЕП

1. Взаємовідносини між учасниками НСМЕП будуються на договірних засадах. Умови договорів між ними мають відповідати чинному законодавству України, нормативно-правовим актам Національного банку України та цьому Положенню.
2. Банки під час вступу до НСМЕП підписують:
договір про вступ до Національної системи масових електронних платежів (додаток 2);
договір про проведення взаєморозрахунків у НСМЕП між Розрахунковим банком та банками – членами НСМЕП (додаток 3);
договір про обслуговування розрахунків платіжними картками в НСМЕП між процесинговим центром і банком (додаток 4).
На етапі впровадження та функціонування пілотного проекту допускається укладання банками з Платіжною організацією одного загального договору, якщо Платіжна організація, Розрахунковий банк, Головний процесинговий центр є однією юридичною особою.
3. Предметом договорів між ГПЦ та РПЦ є інформаційна взаємодія та розподіл комісійних. Ці договори можуть не укладатись, якщо процесингові центри є структурними підрозділами однієї юридичної особи.
4. Під час роботи в НСМЕП банки укладають такі договори:
з фізичними та юридичними особами – про відкриття рахунків, видачу карток та умови здійснення операцій за ними;
з підприємствами торгівлі та сфери послуг – про обслуговування платіжних карток НСМЕП (у разі виконання банками функцій еквайра);
з іншими банками (агентами) – щодо емісії та/або еквайрингу платіжних карток НСМЕП.
5. Договори, що укладаються членами НСМЕП, складаються, як правило, у двох примірниках. На вимогу однієї із сторін кількість примірників договору може бути більшою.
V. Порядок застосування в НСМЕП програмного забезпечення та устаткування

1. Платіжна організація проводить перевірку відповідності АКС, терміналів, банкоматів, електронних контрольно-касових апаратів (далі – ЕККА), комп`ютерно-касових систем (далі – ККС) вимогам НСМЕП і видає постачальникам відповідне свідоцтво, що дає право на застосування їх продукції у НСМЕП.
2. Платіжна організація проводить перевірку відповідності прикладного програмного забезпечення вимогам НСМЕП з метою подальшого його застосування в програмно-технічних комплексах банків та процесингових центрах – учасниках НСМЕП.
3. Застосування терміналів, банкоматів, ЕККА, ККС, програмних засобів, що не мають відповідного свідоцтва, у НСМЕП не допускається. Платіжна організація надає банкам – членам НСМЕП та банкам, що планують стати членами НСМЕП, інформацію про необхідну для роботи в НСМЕП продукцію, що відповідає вимогам НСМЕП.
4. Банки самостійно купують програмно-технічні комплекси, що мають відповідні свідоцтва.
5. Платіжна організація в межах своєї компетенції сприяє створенню конкурентного середовища серед постачальників атестованої продукції.
VI. Порядок вступу банків до НСМЕП

1. Для вступу до НСМЕП комерційний банк надсилає на адресу Платіжної організації такі документи:
заяву про вступ до Національної системи масових електронних платежів (додаток 5);
копію ліцензії Національного банку України на здійснення емісії та/або еквайрингу платіжних карток (надається після набрання чинності змінами і доповненнями до Положення про порядок видачі банкам ліцензії на здійснення банківських операцій, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 06.05.98 № 181).
2. Після подання документів, зазначених у пункті 1 розділу VI цього Положення, Платіжна організація в місячний строк з дня їх одержання розглядає їх і вирішує питання щодо укладення з банком договору про його вступ до НСМЕП.
3. У разі відмови в прийнятті банку до НСМЕП Платіжна організація протягом місяця з дати одержання заяви про вступ до НСМЕП письмово повідомляє про причини відмови.
4. Після укладення договору про вступ до НСМЕП комерційний банк укладає договір з Розрахунковим банком про проведення взаєморозрахунків у НСМЕП.
5. Після укладення договору з Розрахунковим банком комерційний банк укладає договір з Головним та/або Регіональним процесинговими центрами про обслуговування розрахунків платіжними картками в НСМЕП, після чого ГПЦ уносить інформацію про нового члена НСМЕП у власну базу даних. Банки м. Києва та Київської області укладають цей договір з ГПЦ.
6. Датою вступу банку до НСМЕП є дата підписання ним договору з Платіжною організацією про вступ до НСМЕП.
7. Після включення до НСМЕП банк самостійно проводить емісію платіжних карток і розширює мережу еквайрингу (у разі потреби збільшує кількість терміналів і банкоматів).
VII. Типи карток та їх призначення

1. Усі картки, що використовуються в НСМЕП, поділяються на дві групи – платіжні та службові.
Платіжні картки призначені для здійснення їх держателями таких операцій:
платежів за товари та послуги;
одержання готівки;
проведення операцій завантаження;
перерахування коштів з відповідного рахунку (карткового або рахунку завантаження) на визначений рахунок одержувача коштів;
одержання інформації щодо стану рахунків (у тому числі виписок з рахунків).
2. Службові картки залежно від їх призначення поділяються на такі типи:
модулі безпеки терміналів;
трансферні;
картки доступу.
Модулі безпеки терміналів зберігають системні криптографічні ключі, проводять перевірку та авторизацію платіжних карток для операцій у режимі офф-лайн, накопичують інформацію про платежі, що здійснені за допомогою електронного гаманця, забезпечують захист зв’язку з банком чи процесинговим центром в он-лайн режимах, авторизують службові картки.
Трансферні картки використовуються для передавання інформації з торговельного терміналу в еквайр чи процесинговий центр та передавання службової інформації від них у торговельний термінал, якщо термінал не може забезпечити зв’язок іншим шляхом.
Картки доступу призначені для розмежування прав доступу окремих осіб до торговельних і банківських терміналів, а також функцій НСМЕП. У свою чергу, за правами доступу вони поділяються на такі типи:
картки доступу торговця:
адміністратора магазину;
касира;
адміністратора магазину - касира (виконує функції двох попередніх);
картки доступу працівників банків та процесингових центрів:
адміністратора бази даних (далі – БД);
адміністратора (офіцера) безпеки;
оператора АРМ;
касира;
службовця з обслуговування терміналів та банкоматів;
картки доступу сервісних службовців:
техніка.
3. Платіжні та службові картки, придбані банком, зберігаються як бланки суворого обліку.
4. Залежно від правил та вимог до оформлення платіжних операцій платіжні картки поділяються на особисті та корпоративні. Держателем особистої платіжної картки є фізична особа. Держателем корпоративної платіжної картки є довірена особа юридичної особи.
VIII. Емісія банками платіжних карток

1. Емісія платіжних карток у банку відбувається у три етапи: персоналізація, персоніфікація та видача картки клієнту. Залежно від конфігурації програмно-технічних засобів підготовки карток до їх видачі банкам допускається проводити:
підготовку карток під замовлення клієнта (операції персоналізації та персоніфікації виконуються під час видачі карток);
попередню підготовку карток (операції персоналізації та персоніфікації карток виконуються попередньо).
2. Платіжні картки видаються клієнту банку (фізичній особі або довіреній особі юридичної особи) на підставі договору. У договорі обов’язково обумовлюється згода клієнта на виконання банком дебетування рахунку завантаження та картрахунку на суму операції, що виконана клієнтом або його довіреною особою, та визначаються умови обслуговування рахунку завантаження (за дебетовою чи кредитною схемою).
Один з примірників договору між банком і клієнтом має бути переданий клієнту. У разі змін умов обслуговування рахунків завантаження або картрахунків і тарифів банку останній зобов’язаний повідомити про це клієнта не пізніше ніж за 21 день до введення змін.
Платіжна картка з функцією електронного анонімного гаманця не потребує підписання договору і продається фізичній особі через установи банку, який здійснив його емісію. Придбання та використання електронних анонімних гаманців від імені юридичної особи не допускається. Під час цієї процедури клієнту надаються в письмовому вигляді правила користування електронним анонімним гаманцем з указаним початковим персональним ідентифікаційним номером (далі – ПІН-код) та умовами банку. Продавець гаманця вписує до правил номер картки, час і місце його продажу та засвідчує це своїм підписом. Клієнт під час одержання картки має обов’язково перевірити її баланс та змінити ПІН-код. Банк зобов’язаний на робочому місці, де здійснюється продаж електронних анонімних гаманців, мати відповідні технічні засоби, необхідні для перевірки балансу гаманця та зміни ПІН-коду.
3. При емісії платіжних карток у банку-емітенті відкривають (або пов’язують з емітованою карткою вже відкриті) один або кілька рахунків:
рахунок завантаження;
для електронного чека – чековий картрахунок;
електронний гаманець пов’язується з консолідованим рахунком гаманців.
Рахунок завантаження та чековий картрахунок відкриваються кожному клієнту окремо, консолідований рахунок гаманців банк відкриває перед початком емісії платіжних карток для всіх клієнтів.
4. Відкриття рахунків завантаження та чекового картрахунку здійснюється відповідно до чинного законодавства та нормативно-правових актів Національного банку України. На одному рахунку завантаження можуть відображатись операції із застосуванням кількох платіжних карток, що видані одному й тому самому клієнту та/або його довіреним особам. Не дозволяється використовувати спільні рахунки завантаження або чекові картрахунки для відображення операцій, що здійснюються різними особами (юридичними чи фізичними).
5. Юридична особа самостійно визначає держателів своїх корпоративних карток і зазначає їх у додатку до договору про видачу корпоративної картки НСМЕП та її розрахункове обслуговування. У разі зміни довіреної особи юридична особа повинна перереєструвати довірену особу в банку-емітенті, при потребі змінити ПІН-код держателя картки. При невиконанні цієї вимоги відповідальність (у разі заподіяння шкоди собі та третім особам) покладається на юридичну особу, що допустила використання платіжної картки особами, які не мали на це права.
6. Зарахування (поповнення) коштів на рахунок завантаження фізичної особи здійснюється за рахунок унесення готівкових коштів або шляхом переказу коштів з інших її рахунків та рахунків інших юридичних і фізичних осіб. Зарахування (поповнення) коштів на рахунок завантаження юридичної особи здійснюється з її поточних рахунків або за рахунок унесення готівкових коштів.
Зарахування (поповнення) коштів на чековий картрахунок здійснюється шляхом їх перерахування з рахунку завантаження клієнта або шляхом унесення готівкових коштів.
Зарахування (поповнення) коштів на електронний гаманець здійснюється шляхом їх перерахування з рахунку завантаження клієнта (за винятком електронних анонімних гаманців) або шляхом унесення готівкових коштів.
7. Дебетування/кредитування картрахунків проводиться тільки на підставі відповідних трансакцій НСМЕП. У разі втрати картки, виходу її з ладу та в інших подібних випадках повернення клієнтам залишків коштів з картрахунків та рахунків завантаження виконується за технологією НСМЕП.
8. Загальна технологія видачі платіжної картки клієнту включає таке:
подання заяви (заяви-анкети), оформлення та підписання договору і відповідних додатків до нього;
відкриття в разі потреби рахунку завантаження та карткового рахунку;
підготовку в АКС банку відповідної картки;
одержання картки клієнтом;
зміну ПІН-кодів клієнтом на банківському терміналі.
9. Заява-анкета фізичної особи про відкриття рахунків та одержання платіжної картки НСМЕП має включати:
а) прізвище, ім`я, по батькові фізичної особи;
б) ідентифікаційний номер платника податків;
в) місце проживання фізичної особи;
г) серію, номер, дату та ким виданий документ, що засвідчує фізичну особу (паспорт або документ, що замінює його);
ґ) контактні телефони;
д) інформацію щодо самої картки та конкретні умови щодо її обслуговування, а саме:
номер картки;
типи платіжних інструментів:
гаманець (можливість завантаження з рахунку);
чек (можливість завантаження з рахунку);
номер рахунку завантаження (заповнюється при відкритті відповідного рахунку);
номери карткових рахунків платіжних інструментів (заповнюються при відкритті відповідного рахунку);
можливість платежу з рахунку завантаження за кожним платіжним інструментом;
значення індивідуальних лімітів;
термін дії картки (визначається емітентом, але становить не більше ніж 4 роки) і платіжних інструментів картки;
дату і час видачі картки (заповнюється при одержанні картки фізичною особою та засвідчується її підписом і підписом працівника банку, що видає картку).
Зразок заяви-анкети, що рекомендована для банків, наведено в додатку 6 до цього Положення.
10. Договір про видачу платіжної картки і розрахункове обслуговування фізичної особи складається в двох примірниках.
Договір про видачу платіжної картки і розрахункове обслуговування фізичної особи має включати:
визначення сторін договору;
визначення предмета договору;
умови одержання платіжної картки;
порядок відкриття та ведення рахунку завантаження та картрахунку електронного чека;
права сторін;
обов`язки сторін;
відповідальність сторін;
порядок дії сторін при настанні форс-мажорних обставин;
терміни дії договору;
порядок зміни і розірвання договору;
порядок розгляду спорів;
місце проживання фізичної особи та місцезнаходження емітента;
місце складання і дату підписання договору.
Зразок договору, що рекомендований для банків, наведено в додатку 7 до цього Положення.
11. Для здійснення операцій за допомогою платіжної картки фізичній особі відкривають рахунок завантаження та картрахунок. Винятком є електронний анонімний гаманець, для використання якого рахунок завантаження не потрібний.
Для одержання платіжної картки з функцією електронного чека фізичній особі відкриваються рахунок завантаження та окремий чековий картрахунок. Якщо фізична особа вже має в банку-емітенті відкритий поточний рахунок, то вона може визначити його як рахунок завантаження або відкрити новий поточний рахунок для виконання ним функцій рахунку завантаження. Функції рахунку завантаження може виконувати аналітичний рахунок "Розрахунки платіжними картками", який відкривається на балансовому рахунку "Кошти в розрахунках фізичних осіб". У разі одержання фізичною особою кількох платіжних карток з функцією чека відкриваються окремі чекові картрахунки. На одному рахунку завантаження можуть відображатись операції із застосуванням кількох платіжних карток.
Для відображення балансу електронного гаманця в банку-емітенті відкривається консолідований картковий рахунок, на якому здійснюється облік операцій за всіма гаманцями, що емітовані банком. Для персоніфікованого електронного гаманця, який може завантажуватися з рахунку завантаження держателя картки, відкривається рахунок завантаження або використовується вже відкритий поточний рахунок клієнта.
12. При підготуванні в АКС банку платіжної картки до видачі її клієнту здійснюються процедури банківської персоналізації та персоніфікації.
Процедура банківської персоналізації виконується на АКС банку. Під час банківської персоналізації знімається транспортне блокування картки і на картку записуються:
а) банківські ключі;
б) унікальні банківські номери (ідентифікатори) платіжних інструментів;
в) ліміти платіжних інструментів;
г) дати персоналізації та активації платіжних інструментів.
Персоналізована картка фіксується у базі даних АКС.
13. Процедура банківської персоніфікації виконується на АКС банку. Під час банківської персоніфікації на платіжну картку, що була попередньо персоналізована, згідно з відповідними документами (договір, заява-анкета тощо) записуються:
а) ідентифікаційний номер (код) платника податків;
б) тип картки (корпоративна чи особиста);
в) за кожним платіжним інструментом:
термін дії інструменту;
код валюти;
ознака дозволу виконувати платежі з рахунку завантаження;
індивідуальні ліміти платіжного інструменту картки;
стандартний для банку ПІН-код платежу (під час одержання картки держатель картки змінює цей ПІН-код);
стандартний для банку ПІН-код завантаження (під час одержання картки держатель картки змінює цей ПІН-код).
Персоніфікована картка має нульові баланси платіжних інструментів. З цією карткою пов’язуються реквізити договору, клієнта (у тому числі номери рахунку завантаження та відповідного картрахунку) і записані на картку при персоніфікації вказані вище параметри.
Після виконання процедури персоніфікації платіжної картки операції завантаження та платежу ще неможливі.
14. При одержанні платіжної картки клієнт – фізична особа:
а) пред'являє:
паспорт або документ, що замінює його (якщо картка не є електронним анонімним гаманцем);
квитанцію або інший документ, що підтверджує сплату первинного внеску, з урахуванням суми за емісію і річне обслуговування картки (якщо це передбачено умовами договору);
б) у заяві-анкеті проставляє дату і час (години та хвилини) одержання картки;
в) називає ключову фразу, що вводиться до бази даних АКС співробітником банку;
г) одержує картку;
ґ) змінює ПІН-код.
15. Для отримання корпоративних платіжних карток клієнт подає до банку заяву про видачу корпоративних карток та відповідні заяви-анкети. У заяві про видачу корпоративних карток указуються:
назва підприємства;
ідентифікаційний код за Єдиним державним реєстром підприємств і організацій України;
перелік довірених осіб підприємства (прізвище, ім`я, по батькові);
кількість необхідних карток;
контактні телефони.
Зразок заяви про видачу корпоративних карток, що рекомендована для банків, наведено в додатку 8 до цього Положення.
16. Заява-анкета про відкриття рахунків та одержання корпоративної платіжної картки НСМЕП має включати:
а) назву юридичної особи;
б) ідентифікаційний код за Єдиним державним реєстром підприємств і організацій України;
в) місцезнаходження юридичної особи;
г) прізвище, ім`я, по батькові керівника юридичної особи, його номер телефону та факсу;
ґ) дату і номер державної реєстрації (перереєстрації) юридичної особи та назву органу державної реєстрації;
д) дату взяття юридичної особи на податковий облік і назву органу державної податкової служби;
е) прізвище, ім`я, по батькові довіреної особи;
є) серію, номер, дату та ким виданий документ, що засвідчує довірену особу (паспорт або документ, що замінює його);
ж) місце проживання довіреної особи;
з) контактні телефони;
и) інформацію щодо самої картки та конкретні умови щодо її обслуговування, а саме:
номер картки;
типи платіжних інструментів:
гаманець (можливість завантаження з рахунку);
чек (можливість завантаження з рахунку);
номер рахунку завантаження (заповнюється при відкритті відповідного рахунку);
номери карткових рахунків платіжних інструментів (заповнюються при відкритті відповідного рахунку);
можливість платежу з рахунку завантаження за кожним платіжним інструментом;
значення індивідуальних лімітів;
термін дії картки (визначається емітентом, але становить не більше ніж 4 роки) і платіжних інструментів картки;
дату і час видачі картки (заповнюється при одержанні картки довіреною особою та засвідчується її підписом і підписом працівника банку, що видає картку).
Зразок заяви-анкети, що рекомендована для банків, наведено в додатку 9 до цього Положення.
17. Договір про видачу платіжної картки і розрахункове обслуговування юридичних осіб є основним документом, що регулює взаємовідносини між банком-емітентом та клієнтом. Договір має включати:
визначення сторін договору;
визначення предмета договору;
умови одержання корпоративної платіжної картки;
права сторін;
обов`язки сторін;
відповідальність сторін;
порядок дії сторін при настанні форс-мажорних обставин;
термін дії договору;
порядок зміни і розірвання договору;
порядок розгляду спорів;
банківські реквізити, місцезнаходження сторін;
місце складання і дату підписання договору.
Зразок договору, що рекомендований для банків, наведено в додатку 10 до цього Положення.
18. Для здійснення операцій за допомогою платіжної картки юридичній особі мають бути відкриті рахунок завантаження та картрахунок.
Для одержання платіжної картки з функцією електронного чека юридичній особі відкривається рахунок завантаження та окремий чековий картковий рахунок. Якщо юридична особа вже має в банку відкритий додатковий поточний рахунок, то вона може визначити його як рахунок завантаження або відкрити новий додатковий поточний рахунок для виконання ним функцій рахунку завантаження. У цьому випадку не допускається поповнення цих рахунків коштами з рахунків інших осіб.
Функції рахунку завантаження може виконувати аналітичний рахунок "Розрахунки платіжними картками", який відкривається на балансовому рахунку "Кошти в розрахунках суб`єктів господарської діяльності". У разі одержання юридичною особою кількох корпоративних платіжних карток з функцією чека відкриваються окремі чекові картрахунки. На одному рахунку завантаження можуть відображатись операції із застосуванням кількох платіжних карток.
Для відображення балансу електронного гаманця в банку-емітенті відкривається консолідований картковий рахунок, на якому здійснюється облік операцій за всіма гаманцями, що емітовані банком. Для персоніфікованого електронного гаманця, який може завантажуватися, відкривається рахунок завантаження або використовується вже відкритий додатковий поточний рахунок клієнта, який виконує роль рахунку завантаження.
19. Підготовка в АКС банку корпоративних платіжних карток здійснюється згідно з пунктами 12 і 13 розділу VIII цього Положення.
20. Корпоративну платіжну картку в банку-емітенті довірена особа юридичної особи одержує за такою схемою:
а) пред'являє:
паспорт або документ, що його замінює;
копію платіжного доручення або інший документ, що підтверджує сплату первинного внеску, з урахуванням суми за емісію і річне обслуговування картки (якщо інше не передбачено умовами договору);
б) у заяві-анкеті проставляє дату і час (години та хвилини) одержання картки;
в) називає ключову фразу, що вводиться до бази даних АКС співробітником банку;
г) отримує картку;
ґ) змінює ПІН-код.
IX. Вступ торговців до НСМЕП

1. Під час вступу до НСМЕП підприємство торгівлі (послуг) (далі – торговець) виконує таке:
а) укладає договір з еквайром на обслуговування потрібної кількості торговельних терміналів. Торговець самостійно вибирає еквайра, з яким він укладає договір, при цьому необов’язково, щоб саме в цьому банку торговець мав відкриті поточні рахунки. Торговець може укладати договори та співпрацювати з різними еквайрами одночасно. Кожний торговельний термінал повинен обслуговуватися лише тим еквайром, яким він (термінал) зареєстрований;
б) проводить навчання осіб, які використовуватимуть торговельні термінали для обслуговування держателів карток НСМЕП. Еквайр повинен здійснювати контроль та надавати допомогу торговцеві для навчання вищезазначених осіб;
в) визначає дату початку обслуговування торговельних терміналів еквайром;
г) установлює торговельні термінали на своїх робочих місцях;
ґ) приступає до роботи з обслуговування держателів карток НСМЕП.
2. Договір про обслуговування торговельних терміналів є основним документом, що регулює взаємовідносини між торговцем та еквайром. Цей договір має включати таку інформацію:
визначення сторін договору;
визначення предмета договору;
права сторін;
обов`язки сторін;
відповідальність сторін;
порядок дії сторін при настанні форс-мажорних обставин;
терміни дії договору;
порядок зміни і розірвання договору;
порядок розгляду спорів;
правила користування торговельними терміналами та відповідні регламенти виходу терміналів на зв’язок з еквайром;
порядок та розмір комісійних, що стягуються з торговця за обслуговування торговельних терміналів;
дату початку обслуговування еквайром торговельних терміналів;
банківські реквізити, місцезнаходження сторін;
місце складання і дату підписання договору.
Договір складається у двох примірниках: один примірник залишається у торговця, другий – зберігається в еквайра. Зразок договору, що рекомендований для торговців та еквайрів, наведено в додатку 11 до цього Положення.
X. Платіжні інструменти НСМЕП та операції з платіжними картками

1. У НСМЕП використовуються платіжні картки з такими платіжними інструментами, як електронний гаманець та електронний чек.
Платіжні картки можуть виконувати функції як одного платіжного інструменту (електронного гаманця – персоніфікованого або анонімного чи електронного чека), так і обох платіжних інструментів одночасно (електронний чек і персоніфікований електронний гаманець).
Операції платежу електронним гаманцем виконуються на автономному терміналі (без он-лайн зв’язку з банком) шляхом списання суми платежу з балансу гаманця та занесення її в термінал (торговельний або банківський) у вигляді одиночних трансакцій (для операцій видачі готівки та адресного платежу) або в термінальний модуль безпеки (для операцій платежу) для подальшого відправлення через еквайра до емітента, де відбувається списання коштів з консолідованого рахунку електронних гаманців.
Операції платежу електронним чеком виконуються на автономному терміналі (без он-лайн зв’язку з банком) шляхом списання суми платежу з балансу чека та занесення її в термінал у вигляді одиночних трансакцій для подальшого відправлення через еквайра до емітента, де відбувається списання коштів з карткового рахунку електронного чека держателя картки.
Обидва платіжні інструменти (за винятком електронного анонімного гаманця) мають додаткову функцію платежу з рахунку завантаження клієнта (за умови наявності он-лайн зв’язку з емітентом). Можливість виконання платежу з рахунку завантаження для кожного платіжного інструменту обумовлюється в договорі емітента з клієнтом.
2. За допомогою електронного гаманця та електронного чека виконуються такі офф-лайн операції:
оплата товарів та наданих послуг;
одержання готівки;
адресний платіж (за винятком електронного анонімного гаманця);
відновлення незавершеного платежу;
блокування платіжної картки;
перегляд залишку коштів на картці;
перегляд журналу платежів (до 8 останніх операцій);
перегляд журналу завантажень (до 8 останніх операцій).
3. До он-лайн операцій із застосуванням персоніфікованого електронного гаманця та електронного чека належать такі операції:
перегляд стану рахунку завантаження;
завантаження платіжної картки з рахунку завантаження;
завантаження готівкою;
платіж з рахунку завантаження (у тому числі й адресний);
одержання готівки з рахунку завантаження.
За допомогою електронного анонімного гаманця в режимі он-лайн здійснюється тільки операція завантаження його готівкою.
4. Усі без винятку офф-лайн та он-лайн операції з платіжними інструментами можуть проводитись у будь-якому банку – члені НСМЕП за наявності відповідного устаткування, якщо інше не передбачено умовами договору між банком і клієнтом.
5. Нефінансові операції електронного гаманця та електронного чека в емітенті включають:
установлення та поновлення терміну дії гаманця та чека;
зміну ПІН-кодів гаманця та чека (ця операція може проводитися на всіх банківських терміналах та банкоматах НСМЕП);
розблокування ПІН-кодів;
установлення та зміну лімітів картки.
6. Довірені особи юридичних осіб за допомогою корпоративних платіжних карток можуть здійснювати такі операції:
одержання готівки у валюті України для здійснення розрахунків, пов’язаних з виробничими (господарськими) потребами, у тому числі для оплати витрат на відрядження в межах України. Розрахунки готівкою здійснюються з урахуванням обмежень, установлених нормативно-правовими актами Національного банку України з питань регулювання готівкового обігу;
здійснення розрахунків у безготівковій формі у валюті України, пов’язаних із статутною та господарською діяльністю, витратами представницького характеру, а також витратами на відрядження в межах України.
Корпоративні платіжні картки не застосовуються для виплати заробітної плати, інших виплат соціального характеру.
XI. Основні правила обслуговування фінансових операцій за платіжними картками
1. Зображення знака для товарів і послуг (далі – логотип) НСМЕП має наноситись на платіжні картки і використовуватися там, де здійснюються операції із застосуванням цих карток. Логотип платіжної картки є власністю НСМЕП. Підставою для використання банком логотипа НСМЕП є підписання договору з Платіжною організацією про вступ до НСМЕП, а підприємством торгівлі або сфери послуг – договору з банком – членом НСМЕП про обслуговування платіжних карток НСМЕП. Банки і підприємства торгівлі та сфери послуг мають право використовувати логотип НСМЕП тільки протягом дії цих договорів. Логотип НСМЕП не може використовуватись з будь-якою рекламною метою і в засобах без згоди Платіжної організації. Здійснення операцій за платіжними картками НСМЕП у тих місцях, де відсутній її логотип, не допускається.
2. Емітент карток самостійно визначає види платіжних карток, які він емітує (електронний персоніфікований гаманець, електронний анонімний гаманець, електронний чек).
3. Емітент карток самостійно встановлює всі види банківських лімітів у межах, що визначені цим Положенням.
4. Емітент може обумовити в договорі заборону своїм клієнтам проводити операцію завантаження карток готівкою в інших банках.
5. Емітент, який виконує також еквайринг, може встановлювати різні розміри комісійних для обслуговування карток своїх та чужих клієнтів.
6. Еквайр має право самостійно встановлювати перелік послуг, які він надає держателям карток (у банкоматах, касах банку, у торговців).
7. Торговці не мають права відмовляти держателям платіжних карток в обслуговуванні карток повністю чи частково в межах гарантованого еквайром переліку послуг. Виняток становлять технічні причини (несправність устаткування, відсутність зв’язку) та обмеження емітента картки.
8. Еквайр має право самостійно встановлювати величину комісійних за еквайринг.
9. Торговець не має права встановлювати торговельні надбавки за обслуговування карток НСМЕП порівняно з готівковими платежами.
10. У разі допущення з вини торговця помилки під час здійснення держателем картки платежу торговець зобов’язаний видати держателю картки помилково зняту суму готівкою без утримання комісійних. Торговець зобов’язаний провести цю операцію через ЕККА (ККС).
11. У разі відмови держателя картки від покупки торговець зобов’язаний повернути йому кошти готівкою. При цьому він зобов’язаний врахувати ці кошти в ЕККА (ККС). За згодою сторін торговцю дозволяється повертати кошти в безготівковій формі шляхом перерахування їх на рахунок завантаження клієнта. Докладний порядок дій торговця та держателя картки у випадках, передбачених у пунктах 10 та 11 розділу ХІ цього Положення, має бути викладено в інструкції касира/продавця про роботу з платіжними картками НСМЕП та правилах користування платіжною карткою НСМЕП, які мають додаватися до відповідних договорів, що укладаються банками з торговцями та держателями карток (клієнтами).
12. Банки – члени НСМЕП та торговці не мають права самостійно приймати рішення про відмову в обслуговуванні держателям карток, крім випадків, передбачених цим Положенням, та дискримінувати клієнтів різних банків.
13. Еквайри і торговці не мають права вилучати картки держателів з обігу.
14. Еквайри і торговці не мають права вимагати в держателя картку для самостійного проведення фінансової операції.
15. Банки – члени НСМЕП і торговці зобов’язані забезпечити умови для обслуговування держателів карток, які б гарантували збереження конфіденційності їхніх ПІН-кодів.
XII. Ліміти в НСМЕП

1. З метою зменшення ризиків членів та учасників НСМЕП та забезпечення ефективного використання банками залучених коштів (шляхом прогнозування платежів їхніми клієнтами) у НСМЕП передбачені відповідні ліміти. Загальна інформація про ліміти наведена в додатку 12 до цього Положення.
2. Для зменшення ризику емітента при завантаженні його карток готівкою в інших банках впроваджено ліміт завантаження готівкою в інших еквайрах. Цей ліміт визначається та встановлюється емітентом і обмежує суму зобов’язань емітента за можливими платежами картками, що емітовані ним у разі затримки еквайром перерахування йому відповідних сум, що завантажені на його картки готівкою.
Керування цим лімітом здійснює сам емітент. Оскільки схема завантаження карток готівкою в інших банках передбачає пряму авторизацію до емітента, то в разі перевищення цього ліміту АКС емітента забороняє авторизацію операції завантаження готівкою, таким чином знижуючи ризики за зобов'язаннями можливих платежів за такими картками.
3. Для обмеження фінансових ризиків платіжні картки та модулі безпеки мають набір відповідних лімітів. Перевірка цих лімітів відбувається у відповідних картках.
Величини всіх карткових лімітів визначаються Платіжною організацією та надсилаються членам НСМЕП.
Деякі ліміти записуються в платіжні картки під час системної ініціалізації карток і можуть бути змінені тільки Платіжною організацією: ліміти модулів безпеки та ліміти, що обмежують кількість спроб уведення відповідних ПІН-кодів. Решту лімітів мають змогу записувати до платіжних карток емітенти, але в межах визначених Платіжною організацією величин. Емітенти можуть їх змінювати згідно із своїми рішеннями. Вони можуть бути типовими для всіх клієнтів або індивідуальними. Для зміни банківських лімітів, що записані в платіжних картках, клієнту потрібно звернутися до свого емітента та оформити заяву про зміну відповідних індивідуальних лімітів.
4. Для недопущення банком несанкціонованої емісії коштів у НСМЕП передбачений контроль за завантаженням коштів на картки держателів. Контроль має форму ліміту, що розміщується в системному модулі безпеки сервера авторизації емітента і розраховується таким чином, щоб не заважати нормальній роботі банку протягом 1 – 3 днів. При кожному завантаженні ліміт зменшується. У разі досягнення лімітом нульової суми при здійсненні запиту на завантаження модуль безпеки відмовляє у завантаженні. Під час передавання трансакцій до процесингових центрів за результатами роботи та враховуючи фінансовий стан банку, цей ліміт поновлюється з ГПЦ. У разі погіршення фінансового стану банку ліміт може не поновлюватися, що дає змогу блокувати завантаження карток.
Керування системними лімітами виконує Платіжна організація. Свої розрахунки вона здійснює на підставі чинного законодавства, нормативно-правових актів Національного банку України щодо обмеження залучення коштів населення, резервування тощо, виконання зобов’язань банку як учасника НСМЕП та згідно з результатами його фінансового стану.
5. Для обмеження фінансових ризиків кожна картка клієнта має набір лімітів. Кожний платіжний інструмент картки має свої ліміти.
Електронний гаманець має такі ліміти:
максимальну суму одноразового завантаження. Визначає максимальну суму одноразового завантаження, що може бути здійснена в одній трансакції. Банк має змогу записувати цей ліміт на картку в межах величини, що рекомендується Платіжною організацією. При перевищенні цього ліміту операція не відбувається;
максимальну суму балансу електронного гаманця. Цей ліміт перевіряється карткою при завантаженні, щоб не допустити його перевищення. Банк має змогу записувати цей ліміт на картку в межах величини, що рекомендується Платіжною організацією;
максимальну суму платежів за добу. Банк має змогу записувати цей ліміт на картку в межах величини, що рекомендується Платіжною організацією. При перевищенні цього ліміту операція не відбувається;
максимальну суму видачі готівки за добу. Банк має змогу записувати цей ліміт на картку в межах величини, що рекомендується Платіжною організацією. При перевищенні цього ліміту операція не відбувається;
максимальну суму платежу без ПІН-коду. Банк має змогу записувати цей ліміт на картку в межах величини, що рекомендується Платіжною організацією. При перевищенні цього ліміту картка потребує введення ПІН-коду платежу для виконання операції;
ліміт кількості спроб уведення ПІН-коду при завантаженні. Якщо кількість послідовних некоректних спроб уведення ПІН-коду перевищує цей ліміт, то картка блокується. Цей ліміт визначається та записується в картку Платіжною організацією (5 спроб);
ліміт кількості спроб уведення ПІН-коду платежу та видачі готівки. Якщо кількість послідовних некоректних спроб уведення ПІН-коду перевищує цей ліміт, то картка блокується. Цей ліміт визначається та записується в картку Платіжною організацією (5 спроб).
Електронний чек має такі ліміти:
максимальну суму одноразового завантаження. Визначає максимальну суму одноразового завантаження, що може бути здійснена в одній трансакції. Банк має змогу записувати цей ліміт на картку в межах величини, що рекомендується Платіжною організацією. При перевищенні цього ліміту операція не відбувається;
максимальну суму балансу електронного гаманця. Цей ліміт перевіряється карткою при завантаженні, щоб не допустити його перевищення. Банк має змогу записувати цей ліміт на картку в межах величини, що встановлюється Платіжною організацією;
максимальну суму платежів за добу. Банк має змогу записувати цей ліміт на картку в межах величини, що рекомендується Платіжною організацією. При перевищенні цього ліміту операція не відбувається;
максимальну суму видачі готівки за добу. Банк має змогу записувати цей ліміт на картку в межах величини, що рекомендується Платіжною організацією. При перевищенні цього ліміту операція не відбувається;
максимальну суму одноразового платежу. Банк має змогу записувати цей ліміт на картку в межах величини, що рекомендується Платіжною організацією. При перевищенні цього ліміту операція не відбувається;
максимальну суму одноразової видачі готівки. Банк має змогу записувати цей ліміт на картку в межах величини, що рекомендується Платіжною організацією. При перевищенні цього ліміту операція не відбувається;
ліміт кількості спроб уведення ПІН-коду при завантаженні. Якщо кількість послідовних некоректних спроб уведення ПІН-коду перевищує цей ліміт, то картка блокується. Цей ліміт визначається та записується в картку Платіжною організацією (5 спроб);
ліміт кількості спроб уведення ПІН-коду платежу та видачі готівки. Якщо кількість послідовних некоректних спроб уведення ПІН-коду перевищує цей ліміт, то картка блокується. Цей ліміт визначається та записується в картку Платіжною організацією (5 спроб).
6. Для обмеження фінансових ризиків кожний модуль безпеки терміналів і банкоматів має набір лімітів:
а) для електронного гаманця:
максимальну суму платежу без ПІН-коду. Цей ліміт визначається та записується Платіжною організацією. При його перевищенні формується контрольна одиночна трансакція платежу;
максимальну суму одноразової видачі готівки та одноразового платежу. Цей ліміт визначається та записується Платіжною організацією. При його перевищенні відповідна операція не відбувається;
імовірність формування індивідуальної контрольної трансакції (для електронного гаманця). Цей ліміт визначається та записується Платіжною організацією (від 0 до 100 %). Він визначає частоту формування контрольної індивідуальної трансакції за операціями платежу електронним гаманцем.
б) для електронного чека:
максимальну суму одноразової видачі готівки та одноразового платежу. Цей ліміт визначається та записується Платіжною організацією. При його перевищенні відповідна операція не відбувається.
Якщо ліміти для однієї функції присутні і в платіжній картці, і в модулі безпеки терміналу, то обмеження визначаються більш жорстким лімітом.
Зміна лімітів модуля безпеки відбувається за допомогою системного механізму зміни параметрів модуля безпеки терміналу.
XIII. Загальні правила документообігу

1. Операції держателів платіжних карток з безготівкової оплати товарів (послуг), перерахування коштів зі своїх картрахунків на рахунки інших осіб, одержання та внесення готівкових коштів на свої рахунки в банках, а також операції з повернення коштів у разі повернення товарів повинні виконуватися з оформленням розрахункових документів на паперових носіях (квитанція торговельного (банківського) термінала, чек банкомата, чек касового апарата тощо). Розрахункові документи складаються за місцем проведення операції у потрібній для всіх учасників розрахунків кількості примірників, але не менше ніж у двох.
2. Квитанція термінала, чек банкомата оформляються відповідно до вимог цього Положення, їх інформація захищена від підробок елементами криптографічного захисту, вони мають статус первинного розрахункового документа клієнта (довіреної особи клієнта), за яким виконана операція, і можуть використовуватися при врегулюванні спірних питань між клієнтом і емітентом.
3. У разі застосування терміналів на підприємствах торгівлі (послуг), у касах банків (установ банків) та в пунктах обміну іноземної валюти при проведенні фінансової операції оформляється квитанція термінала. У цьому разі платіжне повідомлення формується терміналом і може передаватися еквайру в процесі авторизації або зберігатися в пам’яті термінала у формі журнала (реєстра) трансакцій, який передається еквайру в узгоджені терміни для подальшого направлення до процесингового центру.
4. Квитанція торговельного термінала повинна містити такі обов’язкові реквізити:
номер термінала;
ідентифікатор підприємства торгівлі (послуг) або інші реквізити, що дають змогу його ідентифікувати;
дату та час (години, хвилини) здійснення операції;
вид операції (покупка, повернення);
суму операції у валюті України;
номер платіжної картки;
код авторизації, що ідентифікує операцію в НСМЕП.
5. Якщо на підприємстві торгівлі (послуг) застосовується торговельний термінал, що з’єднаний або поєднаний з ЕККА чи ККС, то цими засобами роздруковується розрахунковий документ, у якому, крім установлених чинними нормативними актами України реквізитів чека касового апарата, є також додаткові реквізити, що перераховані в пункті 4 розділу ХІІІ цього Положення.
6. У визначених чинним законодавством випадках, згідно з якими для певних видів товарів (послуг) допускається їх продаж (надання) без реєстратора розрахункових операцій, розрахунковий документ за операціями з електронним гаманцем не оформляється (таксофони, турнікети метрополітену, автомати з продажу товарів, термінали оплати за проїзд у комунальному транспорті тощо).
7. Квитанція банківського термінала повинна включати такі обов’язкові реквізити:
номер термінала;
ідентифікатор банку або інші реквізити, що дають змогу його ідентифікувати;
дату та час (години, хвилини) здійснення операції;
суму та валюту операції;
суму комісійних;
номер платіжної картки;
вид операції (видача готівки, приймання готівки);
код авторизації, що ідентифікує операцію в НСМЕП.
8. Обов’язкові реквізити чека банкомата:
номер банкомата;
ідентифікатор банку або інші реквізити, що дають змогу його ідентифікувати;
дата та час (години, хвилини) здійснення операції;
сума та валюта операції;
сума комісійних;
номер платіжної картки;
вид операції (видача готівки, приймання готівки);
код авторизації, що ідентифікує операцію в НСМЕП.
9. Квитанції торговельного та банківського терміналів, чека банкомата можуть містити також іншу інформацію, що ідентифікує операцію в НСМЕП.
10. Усі операції, що проводяться на підприємствах торгівлі, громадського харчування, послуг із застосуванням платіжних карток, повинні здійснюватися з використанням ЕККА, ККС, інших електронних реєстраторів розрахункових операцій у порядку, передбаченому чинним законодавством.
11. Емітенти зобов’язані в порядку, визначеному договором, на вимогу або не рідше ніж один раз на місяць надавати клієнтам виписки про рух коштів на їхніх рахунках за операціями, виконаними як власне клієнтами, так і їх довіреними особами. Виписки з указаних вище рахунків емітент повинен видавати безкоштовно, якщо інше не обумовлено в договорі між банком і клієнтом. Емітент не має права надавати виписки з картрахунків та рахунків завантаження третім особам, крім випадків, що обумовлені чинним законодавством. Емітент та всі інші учасники НСМЕП повинні зберігати комерційну таємницю щодо руху коштів за операціями з платіжними картками, а в разі її розголошення нести відповідальність згідно з чинним законодавством.
12. Якщо клієнт має якісь зауваження щодо операцій за картрахунком (рахунком завантаження), перелік яких зазначений у виписці, то він має право протягом терміну, установленого чинним законодавством, звернутися до емітента із заявою про розгляд спірного питання або до суду (арбітражного суду). Розгляд заяви здійснюється емітентом у порядку та строки, визначені умовами договору між клієнтом і емітентом.
13. При розгляді претензій клієнта еквайр повинен у 10-денний термін надавати емітенту на його запит розрахункові документи або їх копії, що підтверджують здійснення операцій із застосуванням платіжної картки клієнта.
14. При використанні корпоративної картки платіж виконується без оформлення відповідних паперових платіжних документів, які засвідчені підписами осіб та відбитком печатки, що мають право розпоряджатися коштами юридичної особи.
XIV. Взаєморозрахунки в НСМЕП

1. З метою підготовки до проведення розрахунків кожний банк має одержати інформацію за здійсненими операціями як із своєї еквайрингової мережі торговельних і банківських терміналів та банкоматів, так і від інших еквайрів за операціями карток своїх клієнтів. Ця інформація накопичується двома шляхами: від власної мережі терміналів та банкоматів – до АКС банку; від мережі інших банків – через РПЦ, у якого цей банк обслуговується. Для операцій завантаження інформація надходить до банку під час здійснення самих операцій, а для всіх інших операцій – під час операції збору інформації.
Збір та оброблення платіжної інформації проводяться за технологією, що визначена Платіжною організацією.
2. Взаєморозрахунки в НСМЕП здійснюються за кліринговою схемою. Виняток становлять лише адресні платежі, що виконані за допомогою платіжних карток. Після завершення сеансів поточного дня регіональні процесингові центри розраховують нетто-позиції кожного з банків регіону, звіряють з нетто-позиціями, що розраховуються самими банками, і передають їх до Головного процесингового центру. Головний процесинговий центр зводить і вивіряє кліринг, формуючи остаточні нетто-позиції членів НСМЕП окремо за електронним гаманцем, електронним чеком і комісійними.
Ці дані передаються до Розрахункового банку, який об’єднує клірингові нетто-позиції в одну для кожного банку і через систему електронних платежів Національного банку України (далі – СЕП) проводить дебетування транзитних і, відповідно, кореспондентських рахунків банків (згідно з умовами договору з банком – членом НСМЕП), що мають дебетову клірингову позицію, і після цього кредитує банки, що мають кредитову позицію. Усі розрахунки між банківськими установами – членами НСМЕП виконуються лише в банківські дні в СЕП.
У клірингу беруть участь лише члени НСМЕП та ГПЦ (йому нараховуються комісійні за інформаційне обслуговування банків за допомогою усіх процесингових центрів).
У клірингову позицію банку – члена НСМЕП включаються всі платежі (також і комісійні) за операції з платіжними картками в головній установі, філіях банку та в банках, що працюють за агентськими угодами.
Міжбанківські розрахунки за операціями адресних платежів еквайр проводить самостійно через СЕП Національного банку України.
3. Банківські розрахунки в НСМЕП поділяються на такі види:
внутрішньобанківські;
міжфілійні;
міжбанківські.
Внутрішньобанківські розрахунки – це розрахунки, що виконуються на рівні різних бухгалтерських рахунків в одному банку (одній філії банку).
Міжфілійні розрахунки здійснюються, якщо філії цього ж банку проводять операції за картками НСМЕП. У цьому разі головна установа банку проводить міжфілійні розрахунки за кліринговою схемою самостійно.
Міжбанківські розрахунки в банку – учасникові НСМЕП проводяться за наявності агентських договорів з іншими банками або якщо рахунок торговця знаходиться в іншому банку. Ці взаєморозрахунки виконуються на умовах, визначених у відповідному договорі.
АКС банку формує та передає до системи автоматизації банку (далі –САБ) проекти всіх бухгалтерських проводок для рахунків САБ головної установи, для рахунків САБ філій, міжбанківських та міжфілійних за внутрішньою кліринговою схемою.
Міжбанківські платежі проводяться через СЕП Національного банку України, а міжфілійні – засобами внутрішньої платіжної системи банку або через СЕП Національного банку України. Проекти сформованих АКС внутрішніх бухгалтерських проводок для філій та банків, які здійснюють емісію/еквайринг платіжних карток за агентськими договорами, банк – член НСМЕП доставляє до їх САБ електронною поштою Національного банку України або іншим шляхом.
XV. Комісійні

1. Комісійні розподіляються між:
еквайром;
Платіжною організацією;
Розрахунковим банком;
емітентом.
2. Джерелом (платником) комісійних можуть бути:
держатель картки;
торговець;
еквайр;
емітент.
Розподіл комісійних визначається на основі коефіцієнтів комісійних.
3. Комісійні бувають загальносистемними та банківськими.
Загальносистемні комісійні встановлюються централізовано Платіжною організацією на певний період.
Одержувачем комісійних, що відраховуються Платіжній організації, є процесинговий центр, який обробляє трансакцію. Якщо трансакцію обробляють два процесингових центри, то кожний з них бере
50 % від комісійних.
Банківські комісійні встановлюються окремими банками і є предметом їх фінансової політики у визначенні цін за банківські послуги.
Якщо відносно фінансової трансакції еквайр та емітент виступають в одній особі, то комісійні Платіжній організації не сплачуються.
4. У НСМЕП передбачено нарахування комісійних за оброблення таких операцій:
завантаження платіжного інструмента картки коштами з рахунку завантаження держателя картки;
завантаження платіжного інструмента картки готівкою;
видача готівки з балансу картки (у межах відповідного балансу гаманця/чека);
видача готівки з рахунку завантаження держателя картки;
платіж з балансу картки (у межах відповідного балансу гаманця/чека);
платіж з рахунку завантаження держателя картки;
адресний платіж з балансу картки (у межах відповідного балансу гаманця/чека), фактично перерахування коштів з балансу карткового рахунку відповідного платіжного інструмента картки на визначений у трансакції рахунок, що знаходиться в банку, який не обов'язково є учасником НСМЕП;
адресний платіж з рахунку завантаження держателя картки, перерахування коштів з рахунку завантаження держателя картки на визначений в трансакції рахунок, що знаходиться в банку, який не обов'язково є учасником НСМЕП.
5. Кожна операція породжує відповідну фінансову трансакцію, відносно якої завжди визначені еквайр і емітент. У НСМЕП кожний учасник оброблення фінансової трансакції одержує комісійні за оброблення інформації. Порядок розрахунків між процесинговими центрами визначається договірними відносинами між ними або іншим шляхом у разі підпорядкованості процесингових центрів Національному банку України. Взаєморозрахунки між процесинговими центрами можуть проводитися за окремими угодами між ними.
6. Під час виконання операції завантаження готівкою комісійні утримуються з держателя картки відразу (касиром банку чи банкоматом).
При виконанні операцій адресного платежу з рахунку завантаження, видачі готівки з рахунку завантаження комісійні знімаються (блокуються) з рахунку завантаження держателя картки під час проведення операції.

На правах рекламы: