Главная

Болонский процесс. Автоматизация учебного процесса - Офис методиста

Судебная практика  ПОСТАНОВА "Визнання векселя недійсним" ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
описание | темы | ключевые слова 





ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

16.10.2001 р.
N 6/8-01в



Визнання векселя недійсним

Вищий господарський суд України у складі суддів: розглянув касаційну скаргу ДПІ в Орджонікідзевському районі м. Маріуполя на постанову Донецького апеляційного господарського суду від 15.08.2001 р. у справі N 6/8-01в за позовом ДПІ в Орджонікідзевському районі м. Маріуполя до ВАТ "Л.", ВАТ "ЛВГ П." компанії "Ліс.", приватного нотаріуса К. про визнання векселя недійсним за участю представника відповідача компанії "Ліс.", ВАТ "ЛВГ П." позивача.

Рішенням від 07.02.2001 р. арбітражного суду Донецької області у задоволенні позовних вимог відмовлено. Рішення мотивоване тим, що позивач не є учасником вексельного обігу щодо спірного векселя та не має юридичного інтересу до правовідносин за цим векселем, оскільки вони не пов'язані з оподаткуванням та виконанням податковим органом покладених на нього функцій.

Крім того, вексель не зачіпає інтереси позивача; позивач має передбачену чинним законодавством перевагу перед іншими кредиторами щодо черги задоволення вимог; спірний вексель не має дефектів складання.

Щодо скасування протесту нотаріуса провадження у справі припинено, оскільки спори про неправильне здійснення нотаріальних дій не підвідомчі арбітражним судам.

Колегія суддів Донецького апеляційного господарського суду, здійснюючи перегляд в апеляційному порядку в зв'язку з апеляційною скаргою позивача, постановою від 15.08.2001 р. рішення у справі залишила без змін з тих же підстав.

У касаційній скарзі позивач просить рішення та постанову у справі скасувати, позовні вимоги задовольнити. Свої вимоги скаржник обґрунтовує тим, що, за його переконанням, право ДІЛ на звернення до суду з позовом про визнання угоди недійсною встановлено п. 11 ст. 10 Закону України "Про державну податкову службу в Україні", спірний вексель не відповідає вимогам ст. 21 Закону України "Про цінні папери та фондову біржу", постанові Кабінету Міністрів України від 10.09.92 р. N 528, Декрету Кабінету Міністрів України "Про систему валютного регулювання і валютного контролю" від 19.02.93 р. N 15-93, постанові Правління НБУ "Про розрахунки між резидентами по векселях, виражених в іноземній валюті" N 285 від 14.06.99 р.; крім того, дії нотаріуса спрямовані на опротестування векселя в іноземній валюті не відповідає Декрету КМ України від 19.02.93 р. N 15-93.

Відповідачі відзиву на касаційну скаргу не подали.

Розглянувши касаційну скаргу та заслухавши пояснення сторін у відкритому судовому засіданні, колегія суддів встановила наступне.

Позивач наполягає на визнанні переказного векселя N 32083550072 від 20.05.98 р. та скасування протесту цього векселя згідно з актом про протест від 21.05.99 р. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що вексель має дефект форми, зокрема, назва компанії "Ліс." та місце платежу викладені іноземною мовою. Крім того, позивач вважає, що вексель не відповідає Правилам виготовлення та використання вексельних бланків, затвердженим постановою КМУ від 10.09.92 р. N 528, Указу Президента "Про сплату держмита за вексельні бланки" від 02.11.93 р. N 504/93, Указу Президента "Про заходи по підвищенню відповідальності за розрахунки з бюджетом та державними цільовими фондами", Декрету КМУ "Про систему валютного регулювання та валютного контролю" N 15-93 від 19.02.93 р., постанові Правління НБУ від 14.06.99 р. N 285 "Про розрахунки між резидентами за векселями, вираженими в іноземній валюті".

Спірний вексель був акцептований МПП "Л." на виконання обов'язків останнього за кредитним договором N 20 від 05.05.95 р., укладеним з компанією "Ліс." (Швейцарія).

Відповідно до ст. 1 АПК України право звернення до арбітражного суду надає юридичним особам права та законні інтереси яких порушені. Утім, позивач не є учасником вексельного обігу за спірним векселем та не має юридичного інтересу до правовідносин за цим векселем, оскільки вони ніяким чином не пов'язані з оподаткуванням та виконанням податковим органом покладених на нього функцій, не зачіпає інтереси позивача і те, що за спірним векселем компанія "Ліс." визнана кредитором ВАТ "ЛВГ П." тому, що позивач також визнаний кредитором у цій справі на всю суму заявлених до боржника вимог. До того ж, позивач має перед компанією перевагу в частині черговості задоволення вимог.

Таким чином, у позивача відсутні будь-які правові підстави для звернення з позовом. Крім того, позов заявлений з перевищенням повноважень податкового органу, якому п. 11 ст. 10 Закону України "Про податкову службу" надане право звертатися до суду з вимогами про визнання недійсними угод, але вексель не є угодою відповідно до положень ч. 1 ст. 21 Закону України "Про цінні папери та фондову біржу".

Згідно зі ст. 2 уніфікованого Закону "Про переказні і прості векселі" вексель не має сили, тобто є недійсним у випадках відсутності у документі обов'язкових реквізитів. Спірний вексель містить всі обов'язкові відомості, передбачені ст. 1 уніфікованого Закону. Аваль на вексель підписаний повноважними особами та відповідає встановленій формі. Посилання на те, що дефектом форми є викладення назви та реквізитів компанії не українською мовою є довільним тлумаченням п. 1 ст. 1 уніфікованого Закону, оскільки напис "вексель", включений у самий текст документа.

Доводи про те, що цей вексель видано у порушення Правил виготовлення та використання вексельних бланків також безпідставні з огляду на те, що підставою для видачі векселя було надання МПП "Л." фінансового кредиту, тобто послуг. Суд враховує і те, що уніфікований Закон не передбачає таких обмежень з використання векселів, на які посилається позивач. Що ж стосується інших нормативних актів, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, колегія суддів зазначає, що вони не можуть бути застосовані до спірних правовідносин, оскільки не регулюють вексельні правовідносини між резидентом та нерезидентом.

Щодо вимоги позивача про скасування протесту векселя, вчиненого нотаріусом, арбітражний суд Донецької області та Донецький апеляційний суд обґрунтовано дійшли висновку щодо припинення провадження, оскільки відповідно до гл. 39 ЦПК України та ст. 12 ГПК України спори про неправильне здійснення нотаріальних дій арбітражним судам не підвідомчі.

Враховуючи наведене, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає рішення арбітражного суду Донецької області та постанову Донецького апеляційного господарського суду у справі такими, що відповідають вимогам чинного законодавства та фактичним обставинам справи, підстави для їх скасування відсутні.

Виходячи з викладеного, керуючись статтями 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, судова колегія Вищого господарського суду України постановила:

Постанову Донецького апеляційного господарського суду України від 15.09.2001 р. у справі N 6/8-01в залишити без змін, а касаційну скаргу без задоволення.

____________



Надруковано:
"Вісник господарського судочинства",
N 1, 2002 р.



На правах рекламы: Как пересадить цветы в домашних условиях